Філософське розуміння поняття «рефлексія» розвивалося в напрямі вивчення зовнішніх, соціальних впливів на внутрішнє самопізнання, саморозуміння людини. Наприклад, Аристотель вважав рефлексію рисою божественного розуму, який продукує свій предмет, відображається у ньому, пізнає на цій основі свою сутність; Р.Декарт — здатністю людини зосереджуватися на змісті власних думок, умінням заглиблюватися в саму себе, абстрагуючись від своєї діяльності та способом її виявлення, внаслідок чого в розумі виникають ідеї цієї діяльності.
Основна функція філософствування полягає в рефлексивному осмисленні людиною досвіду свого індивідуального буття за допомогою системи категорій і за законами руху думки, розроблених у філософії. Взята в такому контексті рефлексія стає засобом розуміння суб’єктом власного буття та мислення, його ставлення до мислення, до світу зовнішніх об’єктів.
Рефлексію розглядається передусім у плані пізнання, як його основний засіб, а вторинним позначається її функція саморозуміння. Але в контексті саморозуміння рефлексія зберігає акцентований автором гносеологічний відтінок: для суб’єкта рефлексія є засобом самопізнання, розуміння основ власного мислення, а не усвідомлення свого «буття – в світі».
Виникнення свідомості пов’язано з виокремленням із життя та безпосереднього переживання рефлексії на довколишній світ і на самого себе. Відзначається також, що з появою рефлексії формується особливий спосіб існування людини у світі та її ставлення до світу: рефлексія ніби призупиняє, перериває цей неперервний процес життя та виводить людину подумки за його межі. З цього моменту кожний вчинок набуває характеру філософського судження про життя, «...тут починається або шлях до духовного спустошення або інший шлях — до побудови морального, людського життя на новому, свідомому підґрунті».
Рефлексія значно впливає на розвиток особистості. По-перше, рефлексія дає цілісне уявлення, знання про зміст, способи та засоби своєї діяльності, по-друге, дає змогу критично поставитися до себе і своєї діяльності; по-третє, робить людину суб’єктом своєї активності. Особливий інтерес останнім часом викликає феномен професійної рефлексії, її місце у різних видах професійного мислення й діяльності та взаємозв’язок з професійним самовизначенням і професійною майстерністю.