Лекція 3. Судження. (Логіка висловлювань)Мета лекції – визначити загальні характеристики судження, види суджень та основні логічні закони
Загальна характеристика суджень, їх структура.
Судження може бути істинним або хибним
Типологія простих судженьПрості судження залежно від того, що вони виражають бувають атрибутивними і релятивнимиСтруктура атрибутивних сужень: S є P та S не є P Атрибутивні судження можна тлумачити а) як судження приналежності предмету певних властивостей: S – ім’я і Р – властивість б) як судження приналежності предмета до класу предметів: S – ім’я і Р – ім’я. в) S – предикатор і Р – предикатор
Структура суджень з відношеннями виражається так: хRу, де х і у суб’екти а R – предикат, що виражає відношення між суб’єктами. Читається ця формула так: “Між предметами х і у існує відношення R”. Якщо відношення існує між трьома та більше предметами, то структуру судження записують так: (х, y,z)R. Відношення між судженнямиКонтра икторнiКонтра икторнi Д А контрарнi Е О пiдпорядкування пiдпорядкування I cубконтрактнi Контрарність має місце між судженнями А і Е. Контрарні судження не можуть бути одночасно істинними, але обидва можуть бути одночасно хибними Відношення субконтрарні існують між судженнями І та О. а) Вони не можуть бути одночасно хибними, якщо одне з них хибне, то друге обов'язково істинне. б) Вони можуть бути одночасно істинними. Складні судження. Зв’язки в складному судженніКон’юнкція (лат. conjunction – зв’зок) – з’єднувальний зв'язок між судженнями.З’єднувальним (кон’юктивним) судженням називається таке судження, де суб'єктові необхідно притаманні усі перераховані предикати або усмі зазначеним суб'єктам притаманний спільний предикат. Кон’юнкція виражається за допомогою логічного сполучника “і”. Позначається символом – +. Структуру кон’юктивного судження записують:S є Р1 і Р2 , і ... Pn або S1 і S2 , і ... Sn є PУ символічному запису: A + B
Судження та основні закони логіки.1.Закон тотожності.Закон тотожності говорить, що кожна думка повинна бути визначеною, тобто чіткою за змістом і обсягом і не підмінюватися у процесі міркування іншою думкою.2.Закон несуперечності (суперечності, протиріччя).Логічне мислення відзначається несуперечністю. Вимога несуперечності мислення виражає формально-логічний закон несуперечності: два несумісних одне з одним судження не можуть бути одночасно істинними; в усякому разі одне з них з необхідністю хибне. Так, наприклад, не можуть бути одночасно істинними судження:“N. є співучасником даного злочину”.“N. не є співучасником даного злочину”.3. Закон виключеного третьогоДва суперечних висловлення в один і той же час і в одному і тому ж відношенні не можуть бути одночасно хибними, одне з них обов'язково істинне.Або: А є або В або не-В.4. Закон достатньої підставиЗакон формулюється: «Всяка думка визнається істинною, якщо вона має достатню підставу»:Якщо є А, то є і В, або В є тому, що є А.ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!! |