Ім'я файлу: теза.docx
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 10.03.2024
скачати
Пов'язані файли:
Самостійна робота.docx
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 10.03.2024
скачати
Пов'язані файли:
Самостійна робота.docx
Федоренко Дар`я Вікторівна
Здобувачка вищої освіти Навчально-наукового інституту права та
іноваціоної освіти
Группа Б-ПС-141
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Ураїна
Тема для тези: «Життєвий світ особистості.»
Життєвий вибір, завдяки якому людина змінює старі сенси і шукає нові, енергетично забезпечує перебудову життєвого світу, якісні зміни його просторово-часових координат. Власним життєвим вибором людина будує свою індивідуальну історію, своє подієве полотно. Вибираючи, ми позначаємо поворотні події нашого життя, адаптуємо їх до нашого індивідуального контексту, позначаємо, засвоюємо, присвоюємо. Особистість – це ціле, яке, трансформуючись, самовизначається, конструюючи свій життєвий світ. Зовнішні детермінанти життєдіяльності переломлюються через внутрішню особистісну структуру, минулий досвід, поточні запити, прагнення, плани. Діалогічно здійснюється процес активного пристосування до навколишнього світу і водночас зміна світу, пристосування його до себе, до власних потреб. Життєвий світ завжди так чи інакше збіднює зовнішню дійсність, тому що не все в оточенні однаково цікавить людину, не все відповідає її потребам і потребам.
Сучасна психологія особистості зовнішні світи один на одному, реальність, яка неодноразово відображається і змінюється з кожним відображенням. Реальність кожної людини є відносно автономною та суб’єктивною, і тому все значуще та байдуже, дороге та неприйнятне виступає фільтром для індивідуально-неповторного відображення середовища та себе в ньому. Відносини між рідними і чужими, друзями і ворогами, матеріальні обмеження і моральні стимули значною мірою впливають на процес світотворення. У життєвому світі індивіда в прямій взаємодії співіснують не реальні фізичні об’єкти, а їх суб’єктивні інтерпретації.
Між зовнішнім і внутрішнім світами завжди існує певна дистанція, «діра», «дірка існування». Зсув у бік зовнішнього чи внутрішнього може спровокувати появу особистісних відхилень, появу дисгармоній у розвитку. Гармонізація полягає в пошуку оптимального співвідношення зовнішнього і внутрішнього світів для кожного етапу життєвого шляху, для кожної особистості. У процесі побудови життєвого світу особистості постає можливість трансформації індивідуально-психологічного та соціокультурного змісту в їх взаємопроекціях. Життєвий світ особистості має свої координати, свою просторово-часову сітку. Внутрішній простір особистості знаходиться поза органічним тілом особистості, оскільки основною площиною руху особистості є несуча моральна цінність. Як пише А. Бандура, люди формують своє оточення, а оточення водночас формує людей. Все, що людина вважає найважливішим, найдорожчим або заперечує, будь-яким чином сприймає, у значущих стосунках стає одним із найпотужніших фільтрів у відображенні дійсності. Простір життєвого світу не аналогічний фізичному простору, його не можна виміряти в милях або кілометрах. Якщо квартира в престижному районі, дорога машина, статус у професійній групі, як доводять західні дослідження, іноді важать для людини більше, ніж власна права рука, якщо словесні чи навіть інтонаційні оцінки рідних іноді завдають більше шкоди, ніж реальності тілесних ушкоджень, очевидно, що одиницю виміру психічного простору становлять стосунки, відносини, ставлення, стосунки, які відтворюють особисті кордони, моральні кордони.
Час становлення особистості, формування її життєвого світу не зводиться до характеристик фізичного часу, який ми бачимо на своїх годинниках і моніторах. Було б неправильно відносити його до суспільно-історичного часу, до часу існування формацій, держав чи партій. Особистість є об'єктом вивчення різних наук - філософії, соціології, етики, біології, педагогіки, психології та ін. Література, музика та образотворче мистецтво сприяють розумінню природи особистості. Особистість відіграє важливу роль у вирішенні політичних, економічних, культурних, наукових, технічних проблем, загалом у підвищенні рівня людського існування.
Категорія особистість посідає одне з центральних місць у сучасних наукових дослідженнях і суспільній свідомості. Через категорію особистості відкриваються можливості для цілісного підходу, системного аналізу та синтезу психологічних функцій, процесів, станів і властивостей людини. Життєвий вибір - це спосіб трансформувати старі сенси життя та знайти нові. Вона є джерелом енергії самопрояву особистості, тим самим обмежуючи і спрямовуючи життєтворчу активність. Розгортання особистісних цінностей і смислів і структурування відповідно до них зовнішньої реальності в конструюванні і перебудові життєвого світу індивіда відбувається через поступову реалізацію різноманітних життєвих виборів. Ситуацію життєвого вибору можна розглядати як ситуацію зустрічі, про яку далеко не завжди можна сказати, чи є вона бажаною, корисною, значущою. Кожен вибір – це спроба ризикнути, поекспериментувати з собою та власним життям, спроба по-справжньому створити свій новий світ життя. Таким чином, використання синергетично-постмодерністської методологічної схеми дозволяє побачити нові потенціали життєвого вибору постмодерної та традиційної особистості. Ці особистості по-різному інтерпретують і самоорганізовують своє життя, маючи різні горизонти прогнозування, різне ставлення до хаосу і порядку.
Література:
1. Хакен Г. Синергетика. – М., 1980.
2. Crossley L. M. Introducing narrative psychology. Self, trauma and the construction of meaning. – philadelphia: Buckingham, 2000.
3. Blatner A. postmodernizm and psychotherapy goals // Individual psychology. – 1997. Анцыферова Л. И. Психология повседневности: жизненный мир личности и "техники" ее бытия // Психол. журн. – 1993.
5. Лактионов А. Н. Координаты индивидуального опыта. – Харьков, 1998.