Ім'я файлу: Фази розпаду емоційних стосунків у шлюбі.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 105кб.
Дата: 15.09.2023
скачати

Фази розпаду емоційних стосунків у шлюбі

Виконала:…

Студентка…

Розлучення

  • Розлучення – одна з найактуальніших проблем сьогодення, що лежить в основі демографічного спаду в країні.
  • Більшість дослідників особливостей функціонування сім'ї й шлюбу до найважливіших факторів, що мають вагомий вплив на руйнування сім'ї, відносить економічну ситуацію в країні, ослаблення соціально-культурних норм, розвиток у суспільстві культури споживання.
  • Розлучення – це дестабілізація відносин.

Основні стадії розлучення

  • 1. Стадія заперечення. З початку ситуація, яка склалась, заперечується та ігнорується. Відносини та сім'я займають важливе місце в системі цінностей людини, тому багато сил, емоцій та часу приділяється стосункам, саме тому одразу дуже важко змиритись з розлученням. Це шокова ситуація для людини. На цій стадії включається сильний психологічний захист: заперечення, раціоналізація, обезцінення. Люди часто користуються такі фрази: "Все добре", "Нічого особливого не сталось", "Я відчуваю таке полегшення", "Тим краще, давно треба було розлучитись" і т.д.

Основні стадії розлучення

  • 2. Стадія ворожості. На цій стадії від душевного болю захищаються агресією по відношенню до партнера. Часто маніпулюють дітьми, намагаються перетягнути їх на свою сторону. З обох сторін чути взаємні образи, нарікання та звинувачення.

Основні стадії розлучення

  • 3. Стадія переговорів. Ця стадія вважається найскладнішою. По-перше, тому що здійснюються спроби врятувати шлюб усіма можливими прийомами та хитрощами, включаючи секс, загрозу вагітності чи навмисну вагітність. Вдаються до психологічного тиску оточуючими, часто задіюють батьків, дітей. По-друге, тому що потрібно домовлятись про поділ майна, часто через це виникає дуже багато скандалів та конфліктів, партнерам важко домовитись. По-третє, необхідно спланувати подальше життя дітей, умови їх виховання, фінансові питання. Особливі проблеми можуть виникати, якщо в сім'ї декілька дітей, й кожна дитина тяжіє до різних батьків. Процес вирішення усіх цих задач може затягнутись й поглинути багато сил та енергії.

Основні стадії розлучення

  • 4. Стадія депресії. Пригнічений настрій наступає, коли заперечення, агресивність і переговори не приносять ніяких результатів. Людина відчуває себе невдахою, знижується рівень самооцінки, людина починає ізолюватись від інших, закривається у собі. Нерідко пережите під час розлучення відчуття, що тебе зрадили та відштовхнули, лише посилюють депресію та довгий час заважають заводити нові інтимні стосунки. Втрачається довіра до людей, з'являються нав'язливі думки, що подібне повториться.

Основні стадії розлучення

  • 5. Стадія адаптації. Якщо людина вдало змогла пройти через усі етапи розлучення, поборовши усі негативні стани, вона потроху починає адаптовуватись до нового статусу та способу життя, виникає примирення із ситуацією та самим собою. На жаль, часто трапляється так, що людина "застрягає" на якомусь етапі, в такому випадку варто звернутись до спеціаліста, який допоможе пройти увесь шлях розлучення, тим паче, якщо в сім'ї є діти, то їм теж необхідна підтримка в адаптації до нової ситуації.
  • Діапазон проблем, що виникають після розлучення, досить широкий - від фінансових до догляду за дітьми.
  • Істотне місце займає вміння жити без чоловіка або дружини і подолати відчуття самотності. Важливо здоровим і прийнятним шляхом задовольняти сексуальну потребу.
  • З одного боку, неминуча певна ломка соціальних відносин - доводиться звикати одному (одній) ходити на концерти, в гості. Потрібно перебудовувати свої плани, звички, сімейні традиції.
  • З іншого боку, з'являється час для нових знайомств, свобода для реалізації давно задуманих мрій та експериментів, шанс змінити своє життя на краще та стати більш щасливим.
  • 1. Інтрапсихічна (внутрішня). В одного або обох подружжів (звичайно більш чутливого) з'являється відчуття внутрішньої незадоволеності. Можливі результати цієї фази:
    • – змиритися з цим і зовні виражати задоволення або ніяк не проявляти свою незадоволеність;
    • – зважитися на те, щоб висловити партнеру своє незадоволення.
  • 2. Інтерпсихічна (між подружжям) або діадична (партнери обговорюють свої стосунки). На цій фазі підвищується саморозкриття, подружжя пробує експериментувати. Це може тривати протягом років. Результат можливий також у двох варіантах:
    • – перебудова взаємин (їх стабілізація);
    • – ухвалення розпаду (експеримент закінчився невдало).
  • Соціальна фаза (до процесу розпаду сім'ї залучаються інші люди – родичі, друзі). Факт розпаду повинен стати "загальним надбанням", має "санкціонуватись" іншими. Оточення повинне перестати сприймати подружжя як пару. Результат цієї фази – припинення соціальних взаємин, розпад сім'ї.
  • Фаза обробки (ніби знову інтрапсихічна). Обидва колишні партнери переробляють одержаний досвід усередині себе й залишаються зі своїми переживаннями, спогадами. Результат цієї фази можливий у двох варіантах:– примирення із ситуацією, із собою, урахування позитивних моментів, уроків, набуття особистого досвіду;
  • – те, що відбулося, сприймається як невдача, приписувана собі та зазвичай, призводить до зривів, істерик, неврозів.
  • У зарубіжній психології поширена також концепція розпаду емоційних взаємин Дж. А. Лі, який виділив п'ять фаз:
  • 1) усвідомлення незадоволеності;
  • 2) вираз незадоволеності;
  • 3) переговори;
  • 4) ухвалення рішень;
  • 5) трансформація стосунків.
  • Дж. А. Лі стверджує, що подружня пара може не одночасно проходити всі фази, розпад взаємин можливий будь-яким шляхом і в будь-якій формі, черговість не обов'язкова.
  • Процес розпаду може направлятися не на припинення стосунків, а на їх трансформацію. Науковець вважає, що це може тривати все життя.
  • Типи реагування на розлучення також можуть бути різними, це залежить від самої події розлучення (його форми, глибини, тривалості, кількості залучених у нього учасників), ставлення до нього з боку подружжя, що мають у наявності певні ресурси (матеріальна й житлова забезпеченість, здоров'я, емоційний стан, дитячі проблеми, вік подружжя).

Стратегії поведінки

  • Стратегії поведінки в розвідний ситуації також можуть бути різними. Наведемо найбільш поширені:
  • 1. Войовничо-яка ненавидить (повернути дружину (чоловіка) за всяку ціну). Тут потрібна перемога, але при цьому поваги ні до себе, ні до партнера немає.
  • 2. Загострення любові - пошук якихось варіантів утримати, залучити партнера. Ця тактика може спрацювати, лише якщо партнер ще не прийняв остаточного рішення піти.
  • 3. Прийняти реальність такою, яка вона є. В даному випадку це дає можливість зберегти з колишнім чоловіком (дружиною) людяність в стосунках, що не закреслювати спільно прожиті роки, звести до мінімуму негативні наслідки для дітей.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас