Електронні таблиці

ТЕМА: ЕЛЕКТРОННІ ТАБЛИЦІ
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
Електронні таблиці MS Excel в пакеті Microsoft Office
Мета роботи: ознайомитись з інтерфейсом та основними принципами роботи в середовищі MS Excel. А саме, табличний процесор, робоча книга, робочий аркуш, табличний курсор, автозаповнювання, формула, копіювання формули, діаграма.
Обладнання:
1.
Комплект персонального комп’ютера.
2.
Програмне забезпечення MS Excel.
Порядок виконання роботи:
перед виконанням лабораторної роботи студент повинен ознайомитись із теоретичним матеріалом та виконати завдання і скласти звіт, що містить титульну сторінку з назвою роботи та відомостями про виконавця, мету і завдання роботи, опис основних дій, які виконувались протягом лабораторної роботи з графічним матеріалом у вигляді PrintScreen і відповідними коментарями до всіх пунктів ходу роботи, висновок та відповіді на контрольні питання.
Теоретичні відомості
Функції сучасних програмних середовищ табличних процесорів дозволяють виконувати численні операції над даними, представленими в табличній формі. Поєднуючи ці операції за спільними ознаками, можна виділити такі, що найчастіше використовуються в навчальному процесі:
– введення даних як з клавіатури, так і з баз даних;
– обробка даних (сортування, автоматичне формування підсумків, копіювання й перенесення даних, різні групи операцій з обчислень);
– виведення відомостей в друкованому виді, у вигляді імпортованих файлів в інші системи, безпосередньо в базу даних;
– якісне оформлення табличних форм подання даних;
– багатопланове і якісне оформлення даних у вигляді діаграм і графіків;

– проведення інженерних, фінансових, статистичних розрахунків;
– проведення математичного моделювання й ряд інших допоміжних операцій.
Табличні процесори належать до класу прикладних програм, які призначені для опрацювання відомостей, матеріалів поданих у табличній формі. Вони дають змогу користувачу виконувати бухгалтерські, статистичні, математичні та інші розрахунки, розв’язувати задачі з планування, прогнозування, оптимізації показників виробничих процесів. За допомогою електронних таблиць можна виконувати фінансові розрахунки заробітної плати, податків, різних відрахувань, вести облік матеріалів і готової продукції на складах, готувати дані для фінансової звітності підприємства і т. ін.
Найбільш поширеною програмою цього класу є табличний процесор
Microsoft Office Excel, що входить до складу пакета Microsoft Office.
Табличний процесор Excel – це пакет прикладних програм, орієнований на опрацювання даних, поданих у табличній формі.
Окрім опрацювання та аналізу табличних даних, за допомогою Excel можна:
– подавати дані в наочній графічній формі у вигляді графіків, гістограм
і діаграм;
– працювати зі списками (базами даних) – створювати, форматувати та сортувати списки, шукати і вибирати їх елементи за заданими критеріями;
– оперативно аналізувати економічну діяльність будь-яких об’єктів
(організацій, підприємств, бірж, банків тощо), що сприяє прийняттю правильних рішень;
– сортувати табличні дані за алфавітом, за зростанням (спаданням), за датами, місяцями і т. ін.;
– використовувати опрацьовані дані в інших програмах;
– формувати зведені таблиці, звіти і навіть карти з географічним прив’язуванням даних;

– створювати макроси, тобто макрокоманди, які використовуються для автоматизації процедур розв’язання задач, що часто повторюються.
У цілому пакет прикладних програм Excel дає змогу користувачу розв’язувати багато видів складних фінансово-економічних задач і здатний задовольнити потреби соціальних працівників, фахівців з економіки, банківської справи, менеджменту, маркетингу та інших галузей знань.
В основі будь-якого табличного процесора є електронна таблиця (засіб організації даних, надання їм певної структури, вдалий вибір якої суттєво спрощує аналіз даних та їх опрацювання). В середовищі Excel вона називається робочим аркушем.
Сукупність аркушів, розміщених в одному файлі, прийнято називати робочою книгою.
Усі книги-файли Excel мають розширення .xls, .xlsm, .xlsb, .xlsx.
Робота з документами в табличному процесорі Excel
Табличний процесор Excel дає змогу користувачу оперувати з такими об’єктами: робочі книги, аркуші, клітинки, діапазони клітинок, стовпці, рядки. Робота з будь-яким об’єктом завжди починається з його виділення.
При цьому задається місцеположення даних, які стають доступними для введення, виведення й опрацювання.
Виділення об’єктів Excel
Для виділення будь-якої клітинки робочого аркуша, наприклад, клітинки А1, достатньо помістити в неї курсор і натиснути ліву кнопку миші.
Поява жирної рамки навколо клітинки свідчить про те, що вона стала робочою і до неї можна вводити дані або формулу. Посилання на виділену клітинку відображається в панелі імені робочого аркуша.
На рис. 1 відображено варіанти виділення клітинок робочого аркуша
Excel.

Рис.1
Для того щоб виділити множину клітинок окремого рядка або стовпця, потрібно натиснути ліву кнопку миші на номері відповідного рядка або стовпця. Посилання на виділений рядок або стовпець відображається в панелі
імені робочого аркуша у вигляді адреси першої клітинки рядка або стовпця.
Для того щоб виділити діапазон суміжних клітинок робочого аркуша, потрібно помістити курсор в першу клітинку, клацнути мишею і протягнути курсор до останньої клітинки. Або помістити курсор в першу клітинку, натиснути ліву кнопку миші і утримуючи клавішу Shift, помістити курсор в останню клітинку й знову натиснути ліву кнопку миші. Можна також скористатись комбінаціями клавіш Shift+ ←, ↑, ↓,→. Посилання на виділений діапазон клітинок відображається в панелі імені робочого аркуша у вигляді адреси першої клітинки діапазону.
Для того щоб виділити кілька несуміжних клітинок або діапазонів робочого аркуша, потрібно скористатися «буксуванням» покажчика миші при натиснутій клавіші Ctrl.

Для виділення всього робочого аркуша досить натиснути ліву кнопку миші на перетині заголовків стовпців і рядків.
Налаштовування розмірів стовпців і рядків
Розміри клітинок стовпців і рядків завжди потрібно узгодити з розмірами тих даних, які в них будуть розміщуватись.
Для цього потрібно покажчик миші встановити на межі стовпців або рядків, натиснути ліву клавішу і, не відпускаючи
її, збільшити або зменшити ширину стовпця чи висоту рядка.
У тих випадках, коли необхідно відрегулювати ширину стовпців і висоту рядків одночасно, потрібно скористатися послугою Основне→Клітинки→Формат
(
рис. 2.). Цими послугами ширина і висота клітинок встановлюється безпосередньо або автодобіром. Можливе також приховування (відображення) вмісту клітинок. Для цього потрібно скористатися послугами Формат→Видимість→Приховати або відобразити.
Введення тексту і його форматування
Більшість електронних таблиць починаються з текстових даних, які під час введення автоматично вирівнюються системою по лівому краю клітинок і набираються тим шрифтом, який задається користувачем кнопками Шрифт і
Розмір шрифту в панелі інструментів.
Текст вводиться до робочої клітинки з клавіатури, а в пам’ять комп’ютера – при натисненні клавіші Enterабо подвійним натисканням на ліву кнопку миші. Текст можна редагувати, вирівнювати по лівому краю, по центру або по правому краю за допомогою піктограм-кнопок в панелі
інструментів, так само як і у MS Word.

Для розміщення в одній клітинці довгих заголовків таблиці або довгих фраз текст розділяють на кілька рядків за допомогою клавіш Alt+Enter.
Можна також об’єднати кілька клітинок в одну. Для цього їх треба виділити і скористатись піктограмою групи Вирівнювання→Об’єднати та розташувати в центрі. Або виділити клітинки, натиснути правою кнопкою миші на них та скористатись послугами спадного меню
Формат
клітинок→Відображення→Об’єднання клітинок. Вікно Формат клітинок має шість вкладок: Число, Вирівнювання, Шрифт, Межі, Заливка, Захист
(
рис. 3).
ВкладкаЧисло використовується для вибору потрібного формату числа.
ВкладкаВирівнювання дозволяє змінити орієнтацію тексту від – 90 0
до
+90 0
, об’єднати елементи таблиці або автоматично підібрати їх ширину, переносити слова у межах клітинки, задати відступ і вирівнювати вміст клітинок по горизонталі й вертикалі та вказати напрям тексту.

Вкладка Шрифт забезпечує вибір потрібного типу шрифту, його розміру, накреслення для зображення даних або тексту.
Вкладка Межі містить будь-які лінії для виділення контурів клітинок та відображає їх кольорову гаму.
Вкладка Заливка дозволяє виділяти кольором рядки, стовпці або окремі клітинки таблиці, обирати стиль та колір візерунка, ефекти заливки.
Вкладка Захист дає змогу користувачу приховати всі формули робочого аркуша і захистити його клітинки.
Автозаповнювання клітинок
Автозаповнювання – гнучкий і зручний інструмент автоматичного введення числових і текстових даних, що змінюються в межах заданого
інтервалу.
До таких даних належать порядкові номери, послідовність цілих чисел, дати, дні тижня, місяці року та ін.
Автозаповнювання реалізується однойменною програмою і виконується користувачем таким чином:
– до вибраного елемента таблиці вводять перше значення початкового
інтервалу, наприклад, «Понеділок»;
– покажчик миші поєднується з маркером заповнення і перетворюється на чорний хрестик;
– «
буксуванням» нового покажчика виділяють діапазон клітинок стовпця або рядка, який за розміром відповідає заданому інтервалу даних.
Перехід до режиму автозаповнювання здійснюється послугою
Основне→Редагування→Заповнити – далі за вибором самого користувача.
Опрацювання числових даних засобами Excel
Введення чисел
Будь-яке число вводять до робочої клітинки за допомогою клавіатури, до пам’яті комп’ютера – натисненням клавіші Enter або лівою кнопкою миші.
Видалення числа при введенні здійснюється звичайними засобами.

Автоматично числа вирівнюються вздовж правої межі клітинки. Проте спосіб їх вирівнювання можна замінити за допомогою кнопок стрічки
Вирівнювання.
Числа при введенні подаються, як правило, у природній формі.
Відображення великих чисел можливе через мантису і порядок числа.
Точність подання чисел з фіксованою комою задається кнопками- піктограмами ←, 0 →, 0. Перша збільшує кількість знаків після десяткової коми, а друга зменшує її. Гранично допустима точність — 30 знаків після коми.
Задавання грошового та відсоткового форматів і формату з роздільником чисел на тріади виконується за допомогою відповідних кнопок на панелі інструментів.
Важливе значення при введенні має формат числа. Для його введення необхідно:
– виділити клітинку з числом або діапазон клітинок з числами;
– натиснути праву кнопку миші;
– вибрати в спадному меню послугу Формат клітинок;
– далі – закладку Число і потрібний формат числа;
– натиснути кнопку ОК.
Формат Загальний використовується для відображення як текстових, так і числових даних довільного типу. Кращим для подання дійсних чисел із заданою точністю є формат Числовий. Формат Текстовий відображає дані як текст, навіть якщо вони задані у вигляді чисел.
Сортування та фільтрування даних
Інколи таблиці містять велику кількість даних, поданих у вигляді списку. При їх опрацюванні зручно користуватися сортуванням та фільтруванням. Списки необхідно оформляти грамотно: дані розміщувати однотипні, не залишати порожніх рядків та стовпців, при наявності заголовків застосовувати до них інший формат. Сортування або впорядкування списків значно полегшує пошук даних. Після сортування

записи відображаються в порядку, зазначеному користувачем (в алфавітному, зростання/спадання). Сортування здійснюється послугою Дані→Сортувати.
При цьому у вікні Сортування користувач має змогу задати необхідні параметри сортування, порядок тощо.
При необхідності вибору даних, які відповідають певним умовам користуються фільтром. Основною відмінністю фільтрування від сортування
є те, що під час фільтрування записи, які не відповідають заданим умовам відбору тимчасово не відображаються (але не видаляються). Фільтри розділяють на звичайний (автофільтр) і розширений. Для застосування автофільтра користуються послугою Дані→Фільтр. У стовпцях списку при цьому відображаються кнопки зі стрілочками, обравши які користувач може налаштовувати параметри фільтра. Для використання розширеного фільтра застосовується послуга Дані→Фільтр→Додатково. За її допомогою відкривається вікно Розширений фільтр у якому користувач задає необхідні параметри фільтрування. Розширений фільтр зручно використовувати при необхідності розміщення результатів відбору окремо від основного списку.
Формули та розрахунки
У табличному процесорі Excel можна виконувати з даними безліч різних операцій – математичних, логічних, статистичних, текстових, фінансових та ін.
Формула – записана послідовність дій з операндами.
Будь-яку формулу, як і текст або число, вводять до вибраної клітинки робочого аркуша вручну. Кожна формула, що використовується для обчислень в Excel, починається зі знаку «дорівнює». Формула повністю відображається в рядку формул і легко редагується.

До формули можна також включати імена стандартних функцій, вибираючи їх зі спеціальної вкладки Формули→Бібліотека функцій (рис. 4).
Вікно Вставлення функції автоматизує процес введення формул, залишаючи за користувачем тільки вибір функції та введення деяких констант.
Введення функції завершується натисканням клавіші Enter.
В Excel формули можна копіювати з автоматичним налаштуванням їх за новим місцеположенням. Цю процедуру виконують або «буксуванням» клітинки з формулою, або за допомогою послуг Копіювати→Вставити.
Копіювання формули – це процес поширення дії формули, введеної в
одну клітинку, на інші клітинки.
При зміні вхідних даних результати у всій таблиці будуть перераховуватись автоматично. Копіювання формул та автоматичне переобчислення табличних даних – основні засоби автоматизації обчислень у електронних таблицях. В Excel є можливість роботи з обчислюваним стовпцем, який використовує одну формулу, застосовуючи її до кожного рядка. Він автоматично розгортається і включає додаткові рядки, щоб

формула негайно поширилася на ці рядки. Все, що треба зробити, це ввести формулу один раз. Використовувати послуги Заповнити або Копіювати непотрібно.
При введенні довгих, складних формул в Excel рядок формули автоматично змінює розмір відповідно до розміру формул. Завдяки цьому формули не закривають інші дані на аркуші. Також користувач може писати довші формули із більшою кількістю рівнів вкладення.
Завдяки автозаповненню функцій можна швидко писати формули з правильним синтаксисом. При цьому користувач отримуватимете правильні формули, зможе швидко визначати необхідні функції, отримувати допомогу в заповненні аргументів формули.
Типи адрес клітинок
У формулах для посилання на відповідні значення використовують адреси клітинок. В Excel використовують два типи адрес (посилань) клітинок: відносні та абсолютні.
Відносні адреси – це адреси, які в процесі копіювання змінюють своє значення (посилання на іншу клітинку) відповідно до нової позиції формули при її копіюванні. Їх адреси позначаються звичним чином та використовувати їх не завжди зручно.
Абсолютні адреси – адреси, які під час копіювання не змінюють своє значення відповідно до нової позиції формули при її копіюванні.
Позначаються абсолютні адреси символом $ і застосовуються, якщо у формулу треба ввести значення з фіксованої клітинки. Під час переміщення
(копіювання) формул абсолютні адреси залишаються незмінними.
Якщо посилання відображається записом адрес крайніх клітинок певної частини стовпця, рядка чи аркуша, говорять що це посилання на
інтервал клітинок.
Інколи, для зручності, замість посилань на клітинки чи їх інтервали використовують не адреси, а імена (умовно присвоєні позначення), які не містять пробілів, спеціальних символів та розділових знаків. Відображаються

всі створені імена у списку імен, який належить книзі, що дозволяє виконувати посилання на ім’я на довільному аркуші. При переміщенні таких
інтервалів формула імені налагоджується автоматично у відповідності до розміщення інтервалу.
Опрацювання графічних матеріалів засобами Excel
Табличний процесор Excel дає змогу подавати табличні дані в наочній та зручній для сприйняття графічній формі. Такі ілюстрації використовують для показу функціональної залежності однієї величини від іншої або для порівняння двох і більше величин тощо.
Діаграма – графічне відображення числових даних.
Табличний процесор Excel дозволяє побудувати 12 стандартних типів діаграм, кожен із яких має ще кілька різновидів. Для цього використовують послугу Вставлення→Діаграми.
Створення будь-якої діаграми розпочинається з виділення діапазону даних (рис. 5), що підлягають відображенню на ній. Початковий діапазон даних можна виділяти пізніше. Його попереднє виділення пояснюється тільки прагненням мати зразок діаграми вже після вибору її типу та вигляду.
Процес створення діаграм за вкладки Діаграми складається з певних кроків, які відображені у відповідних групах стрічки Діаграми (рис. 6).

Вибір типу та вигляду діаграми, а також перегляд її зразка.
1.
Зміна або вибір діапазону даних, на основі яких буде побудовано діаграму, та визначення способу формування її рядів.
2.
Вибір необхідного макету діаграми.
3.
Визначення стилю діаграми.
4.
Вибір варіанту розташування діаграми (на поточному або на окремому аркуші).
При правильному призначенні початкового діапазону даних послуга
Діаграма здатна сформувати її практично за перший крок, оскільки багато параметрів призначаються за замовчуванням.
Вибір типу та вигляду діаграми
Процес створення графіка або діаграми розпочинається з активізації послуги Діаграми та обрання її типу. Якщо тип обраної діаграми незадовільняє користувача, його можна змінити, скориставшись послугою
Знаряддя для діаграм – Конструктор→Тип→Змінити тип діаграми. (рис. 7).

Після чого із запропонованих типів, а саме: стовпчаста, лінійчата, секторна, гістограма, з областями, точкова, біржова, поверхнева, кільцева, пелюсткова бульбашкова, обирається необхідний тип. За умови, що певний тип був раніше створений і збережений у шаблонах, користувач може обрати його із меню Шаблони, що міститься у групі Змінити тип діаграми. Якщо ж користувачем створено діаграму з особливими параметрами, яку необхідно використовувати надалі, то її доцільно зберегти як шаблон, скориставшись послугою Конструктор→Тип→Зберегти як шаблон.
Вибір даних для побудови діаграми
Зміна або вибір діапазону даних, на основі яких буде побудовано діаграму, і визначення способу формування її рядів здійснюються через групу Дані, що знаходиться у вкладці Конструктор.

Скориставшись піктограмою Перехід рядок/стовпець – зміна способу формування рядів діаграми здійснюється автоматично і одразу відображається на аркуші.
При виборі піктограми Вибір даних, відкривається вікно Вибір джерела
даних (рис. 8), яке дозволяє обрати діапазон даних діаграми, здійснити перехід рядок/стовпець, редагувати записи легенди та підписи осей.
Якщо в діапазоні даних наявні пусті клітинки, їх за допомогою послуги
Приховані та пусті клітинки, що знаходиться у зазначеному вікні, можна відображати як проміжок, або як нуль.
Макети та стилі діаграм
Послуговуючись групою піктограм, розміщених у вкладці Макети
діаграм, користувач має змогу обрати необхідне оформлення діаграми: назву, підписи, легенду.
Для зміни візуально стилю діаграми доцільно скористатися послугою
Знаряддя для діаграм→Конструктор→Стилі діаграм.
Вибір варіанту розміщення діаграми
Цей крок здійснюються за допомогою вкладки
Конструктор→Розташування→Перемістити діаграму. При цьому на

екрані відкривається вікно (рис. 9) Переміщення діаграми, в якому можна обрати варіант розміщення діаграми.
Скориставшись одним з двох перемикачів зазначеного вікна – окремому чи наявному, діаграму можна розмістити на окремому робочому аркуші книги, або, як вбудований графічний об’єкт, на поточному аркуші.
Щоб розмістити діаграму на окремому робочому аркуші, досить увімкнути відповідний перемикач, а потім (за бажанням) замінити системне
ім’я Діаграма 1 на ім’я, задане користувачем.
Для розміщення діаграми як вбудованого графічного об’єкта на одному з аркушів робочої книги потрібно ввімкнути перемикач наявному, а потім вибрати ім’я цього аркуша зі списку, що активується.
Редагування діаграм
Після вставлення діаграми до основних вкладок додається контекстне меню Знаряддя для діаграм, до якого відносяться Конструктор (рис. 10),
Макет (рис. 10), Формат (рис. 11). За допомогою інструментальних засобів, що містяться в цих вкладках, можна поліпшити зовнішній вигляд діаграми, зробити її більш наочною та привабливішою.

Розміри будь-якої діаграми можна змінювати також «буксуванням» її кадрових маркерів у відповідних напрямках, а розташування на екрані –
«
буксуванням» її кадру.
Форматування ділянок діаграм
У кожній діаграмі розрізняють дві ділянки: ділянку діаграми й ділянку побудови діаграми. Перша – це простір, обмежений зовнішньою рамкою діаграми, друга – простір між осями координат Х та Y. Форматування об’єктів у межах зазначених ділянок виконується окремо.
Для цього будь-яку з ділянок активізують натисканням правої кнопки миші у довільній точці зазначеної ділянки. На екрані з’явиться відповідне вікно форматування об’єкта, в якому можна вибрати і здійснити необхідні за бажанням користувача дії з певним об’єктом діаграми.
Якщо активізувати ділянку, обмежену зовнішньою рамкою діаграми, з’являється можливість відкрити вікно Формат області діаграми (рис. 11) з вкладками – Заливка, Колір межі, Стиль межі, Тінь, Формат об’ємної
фігури.
Вкладка Заливка дає змогу встановлювати спосіб і колір заливки області діаграми: без заливки, суцільна заливка з можливістю обрання кольору та прозорості, градієнтна (назва заготовки, тип, напрямок, кут, точки градієнта і їх розташування, колір, прозорість), рисунок або текстура (вибір текстури, рисунка, графіки, перетворення рисунка на текстуру, параметри перекривання, вирівнювання, тип віддзеркалення, прозорість) та автоматично.
Вкладка Колір межі забезпечує вибір кольору для елементів ділянки діаграми: без ліній, суцільна лінія, градієнтна лінія, автоматично.

Вкладка Стиль межі дозволяє задати ширину межі, тип штриха, обрати складений тип, тип точки та з’єднання, налаштування стрілки та округлення кутів.
Вкладка Тінь дає змогу обрати заготовку (без тіні, зовні, у середині, у перспективі), задати колір, прозорість, розмір, розмиття, кут та відстань.
Вкладка Формат об’ємної фігури дозволяє задати рельєф (згори, знизу за потрібною висотою та шириною), глибину, контури та поверхню з вибором матеріалу (стандартні, особливий ефект, напівпрозорі) й освітлення
(нейтральні, теплі, холодні, особливі).
Якщо активізувати ділянку побудови діаграми (простір між осями координат Х та
Y), з’явиться вікно Формат області
побудови, яке містить такі ж вкладки як
Формат області діаграми.
Контекстне
меню
редагування
діаграм
Редагування об’єктів, що належать до ділянки діаграми або ділянки побудови діаграми редагують інструментальними засобами відповідних контекстних меню
(
рис. 12). Це меню викликають натисканням правої кнопки миші на ділянці діаграми або на ділянці її побудови, коли вони виділені.
Так, до контекстного меню ділянки діаграми входять:
– три добре відомих послуги – Вирізати, Копіювати, Вставити;
– послуги Відновити відповідність стилю, Шрифт;
– послуга Формат області діаграми і послуги, які практично реалізують функції вкладки Конструктор (Змінити тип діаграми, Вибір

даних, Перемістити діаграму). Ці послуги дозволяють редагувати діаграму на будь-якому етапі роботи з нею;
– параметри – На передній план, На задній план забезпечують висування ділянки щодо таблиці даних тощо.
Контекстне меню ділянки побудови діаграми має невелику кількість команд, однак його можливості щодо редагування приблизно такі самі, як і меню ділянки діаграми.
Вибір і форматування об’єктів діаграми
Будь-який об’єкт діаграми, що підлягає форматуванню, потрібно заздалегідь виділити. Це потребує охайності і точності, тому що багато об’єктів мають порівняно невеликі розміри і встановити точно покажчик миші на їх маркери не завжди вдається. Тоді доводиться виділення об’єкта повторювати. Розрізняють об’єкти, що мають вигляд окремих (точкових) елементів даних, та об’єкти, яким відповідають послідовності (низки) даних.
Форматування перших можна здійснювати окремо, других – одночасно.
Для виділення об’єкта точкового характеру, наприклад, назви, легенди або написів, потрібно:
– натиском лівої кнопки миші активізувати його маркери, що мають вигляд невеликих чорних квадратиків;
– натиснути правою кнопкою миші на будь-якому з маркерів;
– активізувати команду Формат… у контекстному меню, що з’явиться;
– вибрати в робочому вікні потрібну вкладку, а в ній – послугу;
– натиснути кнопку ОК.
Для виділення об’єкта типу послідовності (низки) даних потрібно:
– натиснути ліву кнопку миші на будь-якому місці об’єкта активізуючи його маркери;
– натиснути правою кнопкою миші на будь-якому з маркерів;
– активізувати команду Формат ряду даних у контекстному меню, що з’явиться;

– вибрати в робочому вікні потрібну вкладку, а в ній – певну послугу;
– натиснути кнопку ОК.
Форматування осей діаграми
В Excel масштаб значень по осях Х та Y, а також координати точки перетину осей (0,0) встановлюються автоматично.
У випадках, коли потрібно скорегувати параметри осей, належить:
– натиснути праву клавішу миші на потрібній осі;
– обрати з контекстного меню, що відкриється, команду Формат
осі;
– у вікні Формат осі вибрати потрібну вкладку, а в ній певну послугу або перемикач;
– зробивши всі налаштування закрити вікно.
Редагування в Excel
Табличний процесор Excel орієнтовано на роботу з даними, що весь час змінюються. Програма дає змогу без особливих зусиль вилучати, копіювати, вирізувати, вставляти і переміщати клітинки та діапазони клітинок.
Редагування даних клітинок
Безпосередньо в клітинках редагують дані, довжина яких сумісна з
їхніми розмірами. Якщо дані в поточній клітинці неправильні, то їх можна легко вилучати натисканням на клавішу Delete, або за допомогою команд
Основне→Редагування→Очистити, або введенням нових даних. Однак, якщо дані клітинок довгі, то для їх редагування краще скористатися рядком формул.
Скасування і повторення останньої операції
В Excel передбачена можливість скасувати останню операцію та відновити початковий стан клітинок робочого аркуша. Оперативно скасовують останню операцію за допомогою кнопки Скасувати введення в панелі швидкого доступу або клавішами Ctrl+Z. Повторити останню виконану операцію, тобто відновити скасовану дію, можна кнопкою
Повернути в панелі інструментів або клавішами Ctrl+Y. Скасування

останньої операції та її відновлення виконуються командами Скасувати введення і Повернути введення із панелі швидкого доступу. Використовуючи вказані кнопки та послуги, можна переглянути робочий аркуш (клітинку) до і після виконання певної дії.
Вставлення і видалення стовпців, рядків і клітинок
Для вставлення порожнього стовпця треба виділити стовпець таблиці, перед яким є намір його розмістити, і активізувати команду
Вставлення→Клітинки→Вставити.
Вставлення стовпців
(рядків) супроводжується автоматичним налаштуванням формул таблиці за місцем їх нового розміщення.
Вилучення об’єктів робочого аркуша здійснюється через послугу
Вставлення→Клітинки→Видалити, яка активізує вікно різних варіантів видалення (рис. 13). За структурою воно аналогічне вікну Вставити
клітинки.
Хід роботи
Завдання 1
1.
Завантажити табличний процесор Excel та зберегти файл електронної таблиці під ім'ям – «Прізвище+Графік» на диску D:\Документи студентів. (Наприклад, Іванов - графік).
Увага! Форматування таблиць та гістограм повинно відповідати
зразкам, що відображені у додатках.
2.
Перейменувати назву аркуша Лист1 у «Висоти Києва».
3.
Створити таблицю подану в Додатку 1.

0 50 100 150 200 250 300 350 400
Дзвіниця
(Лавра)
ТЕЦ-6
(Троєщина)
ТЕЦ-5
(Видубичі)
ТЕЦ
(Дарниця)
Вежа телецентру
(Сирець)
Висоти Києва
4.
Побудувати Циліндричну гістограму для таблиці «Висоти Києва».
5.
Скопіювати таблицю «Висоти Києва» на аркуш Лист2.
6.
Перейменувати аркуш Лист2 на «Порівняння».
7.
На аркуші «Порівняння», створити та заповнити порівняльні таблиці для трьох об'єктів: ТЕЦ-6 (Троєщина), ТЕЦ-5 (Видубичі), Вежа телецентру (Сирець). Додаток 2.
Застосувати абсолютні адреси ($) для формул, за допомогою яких потрібно визначити для кожної окремої таблиці у скільки разів конкретний об'єкт таблиці вищий відносно іншого об'єкту, представленого у таблиці.
Наприклад, ТЕЦ-6 (270 м) у 5,6 разів вища за 16-ти поверховий будинок (48 м) потрібно 270:48=5,6. Формула матиме такий вигляд: =$B$4/B3, де $B$4
ТЕЦ-6, а В3 16-ти поверховий будинок.
Додаток 1
Висоти Києва
Назва
Висота(м)
Дзвіниця (Лавра)
96,52
ТЕЦ-6
Троєщина)
270
ТЕЦ-5(Видубичі)
180
ТЕЦ (Дарниця)
100
Вежа телецентру
(Сирець)
380
Додаток 2
Висоти Києва
Назва
Висота(м)
Дзвіниця (Лавра)
96,52
ТЕЦ-6 (Троєщина)
270
ТЕЦ-5(Видубичі)
180
ТЕЦ (Дарниця)
100
Вежа телецентру (Сирець)
380
Порівняльна характеристика ТЕЦ-5 відносно інших об’єктів
Назва
Показник різниці
Дзвіниця (Лавра)
ТЕЦ-6 (Троєщина)
ТЕЦ-5(Видубичі)
ТЕЦ (Дарниця)
Вежа телецентру (Сирець)
Порівняльна характеристика ТЕЦ-6 відносно інших об’єктів
Назва
Показник різниці
Дзвіниця (Лавра)
ТЕЦ-6 (Троєщина)
ТЕЦ-5(Видубичі)

8.
Приховати аркуш Лист3.
9.
Виконати групування елементів у порівняльних таблицях по рядках.
10.
Створити у кореневому каталозі власного накопичувача папку під назвою Excel.
11.
Дати письмові відповіді на контрольні питання.
Контрольні питання
1. Перерахувати основні елементи діаграми.
2. Яка з осей називається віссю категорій?
3. Що розуміють під маркером даних?
4. Що таке ряд даних?
5. Покажіть на побудованій Вами діаграмі область діаграми і область побудови.
Завдання 2
1.
Завантажити табличний процесор Excel.
2.
Зберегти файл електронної таблиці під ім'ям – «Прізвище +
Річки» на диску D:\Документи студентів. (Наприклад, Іванов - Річки).
3.
Перейменувати назву аркуша Лист1 у «Річки».
4.
Створити таблицю подану в додатку 3.
5.
Створити копію робочого аркуша «Річки».
6.
Перейменувати копію аркуша «Річки(2)» у «Довжину».
7.
На аркуші «Довжина» відсортувати дані стовпця «Довжина, км»
за зростанням (за допомогою Рядка меню Данные/Сортировка.)
8.
Відсортувати дані «Довжина, км» за зниженням (за допомогою
Рядка меню Данные/Сортировка.)
ТЕЦ (Дарниця)
Вежа телецентру (Сирець)
Порівняльна характеристика Вежі телецентру відносно інших об’єктів
Назва
Показник різниці
Дзвіниця (Лавра)
ТЕЦ-6 (Троєщина)
ТЕЦ-5(Видубичі)
ТЕЦ (Дарниця)
Вежа телецентру (Сирець)

9.
Скопіювати таблицю «Річки Євразії» на аркуш Лист2.
10.
Перейменувати назву аркуша Лист2 на «Площа басейну».
11.
На аркуші «Площа басейну» відформатувати таблицю відповідно до попереднього вигляду.
12.
Відсортувати дані стовпця «Площа басейну, км
2
» за зростанням
(за допомогою Панелі інструментів).
13.
Відсортувати дані стовпця «Площа басейну, км
2
» за зниженням
(за допомогою Панелі інструментів).
14.
Активізувати аркуш «Річки».
15.
За допомогою діалогового вікна Пользовательский автофильтр вивести інформацію про річки, площа басейнів яких більше за 30 тис. км
2
і менша за 700 тис.км
2 16.
Приховати аркуш Лист3.
17.
Активізувати аркуш «Площа басейну».
18.
Створити в таблиці підсумковий рядок та дати йому назву
«
Всього».
19.
Обчислити сумарну довжину річок та сумарні площі басейнів.
20.
Дати письмові відповіді на контрольні питання.
Додаток 3
Контрольні питання

1. Перерахувати основні функціональні можливості електронних таблиць.
2. Що таке робоча книга, робочий аркуш?
3. Чим відрізняються абсолютна і відносна адресація комірок, як задається абсолютна адреса комірки?
4. Яким чином задаються формати числових даних в Excel, які числові формати Вам відомі?
5. Перерахувати способи копіювання формул у комірках.
Завдання 3
1.
Завантажити табличний процесор Excel.
2.
Відкрити файл «Прізвище + Річки».хls на власному накопичувачі.
3.
Відобразити аркуш Лист3.
4.
Перейменувати назву аркуша Лист3 у «Моря».
5.
Створити таблицю «Основні морфометричні характеристики окремих морів» подану в додатку 4.
6.
Обчислити сумарні площі басейнів та сумарні об'єми у виділених комірках.
7.
Обчислити частку у відсотках площі басейну кожного моря, відносно сумарної площі басейнів усіх морів. У формулах застосувати абсолютні адреси ($).
8.
Обчислити частку у відсотках площі об'єму води кожного моря, відносно сумарної площі об'ємів усіх морів.
9.
Для даних у стовпцях Частка площі басейну та Частки об'єму
води встановити Процентний формат.
10.
Зберегти документ.
11.
Дати письмові відповіді на контрольні питання.
Додаток 4

Контрольні питання
1.
Сортування даних в програмі Excel.
2.
Автофільтр і його застосування.
3.
Як викликати контекстно-залежне меню для форматування елемента діаграми?
4.
Які засоби форматування рядів даних, осей, області побудови є в
EXCEL?
5.
Як ввести в область діаграми текст?
Завдання 4
1.
Завантажити табличний процесор Excel.
2.
Зберегти файл електронної таблиці під ім'ям — «Прізвище +
Зарплата» на диску D:\Документи студентів (Наприклад, Іванов – Зарплата).
3.
Перейменувати назву аркуша Лист1 у «Прізвище+Зарплата».
4.
Створити таблицю нарахування заробітної плати, подану в
додатку 5, враховуючи, що відрахування складають:
1)
Прибутковий податок:
а.
17грн, Неоподатковуваний мінімум зарплати; б.
10%, якщо нараховано менше ніж 85 грн; в.
15%, якщо нараховано від 85 грн до 170 грн; г.
20%, якщо нараховано більше ніж 170 грн.

2)
Пенсійний фонд:
а.
1%, якщо нараховано менше ніж 150 грн; б.
2%, якщо нараховано більше ніж 150 грн
3)
Соціальне страхування становить 0.5%.
Формули для розрахунку наведені в додатку 5.
5.
Після введення формул стовпця В, скопіювати їх В до інших стовпців.
6.
До клітин, що містять числові дані застосувати формат комірки
«
Денежный» (грн).
7.
Розв'язати обернену задачу методом добору параметрів (меню
Сервис –Подбор параметра).
Скільки треба нарахувати працівникам, щоб одержати: а.
Гонта Р.В. – 1406,55гр; б.
Свірідов І.І. – 1036,78 грн; в.
Супрун В.О. – 2008,98 грн; г.
Петров Г.М. – 2503,42 грн.
8. Після завершення роботи збережіть файл у власній папці.
Додаток 5