Довідник для широкого кола фахівцівДруге видання удк 159. 98Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись?

3
ЗМІСТ
Передмова ....................................................................... 6
Вступне слово .................................................................. Травма та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
(авт. Людмила Литвиненко)
Що таке травма ...............................................................11
Чому війна є Т – ТРАВМОЮ Як люди реагують, коли трапляється щось жахливе ........15
Типові реакції на стрес ....................................................17
Що відбувається, коли справи йдуть не так .....................19
Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) ......21
Поширені симптоми ПТСР ................................................22
Тригери і ПТСР ................................................................25
Види тригерів Кола травми ....................................................................28
Міфи про ПТСР Як допомогти ветеранам та їхнім близьким впоратися із наслідками травми .......................................32
Що варто і чого не варто робити .....................................33
Посткомоційний синдром – «афтограф війни» авт. Ксенія Возніцина)
Історія «контузії» – ключ до розуміння ............................40
Контузія: як правильно називати або знай ворога в обличчя» Природа та механізми виникнення ...................................47
Основні ознаки, прояви та особливості посткомоційного синдрому, хронічної травматичної енцефалопатії ............52
Міфи про посткомоційний синдром Як правильно долати та навчитися контролювати посткомоційний синдром

4
Взаємодія з ветеранами, які пережили полон авт. Тетяна Сіренко)
Що таке полон та тортури ...............................................64
Наслідки полону та тортур ...............................................67
Специфічні реакції в поведінці .........................................72
Міфи про ветеранів, які пережили полон .........................75
Що варто і чого не варто робити .....................................76
Що потрібно знати про суїцид
(авт. Тетяна Сіренко)
Що таке суїцид ................................................................84
Суїцидальна поведінка, її причини Як розпізнати ризики Як діяти, якщо виявлено ризики здійснення суїциду .........89
Міфи про суїцид ...............................................................90
Якщо ви помітили прояви суїцидальної поведінки План безпеки ...................................................................96
Сім’я та наслідки війни
(авт. Ірина Улезко)
Що переживає подружжя, коли чоловік повертається з війни ......................................................101
Проблеми зі сном ...........................................................107
Проблеми спілкування Проблема відповідальності та контролю Проблема зловживання алкоголем та наркотичними речовинами ........................................111
Проблеми у сексуальній сфері .......................................113
Сімейне насильство .......................................................115
Міфи та їх розвінчання ...................................................116
Загальні поради та рекомендації для подружжя .............117

5
Діти і стрес
(авт. Яніна Омельченко)
Як зрозуміти, що дитина має симптоми психотравми ..... 122
Чинники стресу у дітей .................................................. Роль батьків у процесі виникнення, перебігу та подолання у дітей наслідків впливу надмірного стресового чинника ..................................... 125
Що не можна робити, коли дитина зіткнулася зі стресовою ситуацією ................................. 126
Чого не варто робити, коли дитина переживає стресову ситуацію ........................................ 127
Чого не можна робити, коли дитина опановує стресову ситуацію ........................................... 128
Що варто робити, щоб допомогти дитині подолати негативні наслідки стресу, формувати у неї стресостійкість ..................................... Як батькам допомогти дитині долати негативні наслідки стресових обставин вдома ............................... Аптечка самодопомоги .............................................. 137
Корисні контакти ....................................................... 153
Використані джерела ................................................ 161

6
ПЕРЕДМОВА
Боротьба українського народу в сьогоднішній війні три- ває не лише за свободу нашої Батьківщини, ай відстоює фундаментальні принципи та цінності всього демократичного світу. Травматичні події сьогодення стосуються не тільки військовослужбовців, але й великої кількості ци- вільного населення. Ворог не обирає методів, порушує всі відомі до цього правила та канони ведення війни. Світ жахнувся від нових масштабних руйнувань, від тотального геноциду у проявах, яких раніше ніхто навіть не уявляв. Зараз, як ніколи, стає актуальною обізнаність щодо про- явів наслідків психотравмуючих подій для широкого кола фахівців. Крім того, набувають особливого значення такі додаткові аспекти травматичного досвіду, як пережитий полон та тортури, а також наслідки дії вибухової хвилі на мозок. Кількість осіб, що переживають такі наслідки в ре- зультаті безпринципного ведення війни ворогом, зросла в рази і все більше фахівців різних сфер будуть мати про- фесійні та особисті стосунки з такими постраждалими, що потребує специфічних знань та навичок.
Саме тому ми оновили попередній випуск Довідника з урахуванням актуальності та специфіки сьогодення, дода- ли матеріали в розділ Аптечка самодопомоги», оновили перелік корисних контактів.
Розуміння основних принципів та проявів травматично- го досвіду, якісна та ефективна допомога зможуть пере- творити пережиту надзвичайно важку кризу на якісні змі- ни – розуміння і визнання своєї сили, мужності, посиленої здатності проживати глибокі почуття, глибшого розуміння себе, усвідомлення життєвих цінностей, що дасть змогу відчути повноту життя через посттравматичне зростання.

7
ВСТУПНЕ СЛОВО
Починаючи з 2014 року ізраїльскі фахівці з готовністю підтримують українських колег у їхній нелегкій роботі – допомозі учасникам бойових дій та мирному населенню, що постраждало від війни. Мені особисто випав ряд мож- ливостей поділитися з українськими колегами знаннями та досвідом, набутим в нашій країні, що неодноразово проходила випробування війнами та терором. Представлений вашій увазі Довідник був написаний на основі глибокого переконання у тому, що необхідно прагнути до ознайомлення якомога ширшої аудиторії з передовими практиками роботи з травмою, з тим, як по- ліпшити розуміння того, що переживають ветерани, і як вдосконалювати підходи цієї допомоги.
Значну увагу приділено питанням душевного, емоцій- ного та фізичного стану ветеранів внаслідок ушкоджень головного мозку, спричинених дією вибухової хвилі.
Немає сумнівів, що даний Довідник стане в пригоді представникам Міністерства у справах ветеранів в регіо- нах, лікарям загальної практики, фахівцям реабілітаційної медицини, громадським та соціальним організаціям, волонтерам та широкому колу читачів. Зібрані в Довіднику знання та досвід дають можливість краще зрозуміти ста- ни, особливості перебігу різноманітних реакцій та проявів людини, яка повернулася з війни.
Я впевнений, що обмін науковими і практичними знан- нями та досвідом і надалі сприятиме постійному підви- щенню фаховості та рівня допомоги людям, які постраж- дали внаслідок військових дій в Україні.
Мої щирі вітання команді фахівців, які доклали усіх зусиль, щоб підготувати цей Довідник, а також бажаю всім ветеранам поліпшення добробуту, якнайшвидшого відновлення і повернення до повноцінного життя.
Мікі Дорон, МНА
Клінічний психолог та супервізор
Ізраїльска Коаліція терапії Травми

Ме я
-
Ме я, еж. Не ж . Нее м ... я
- ее м ... язе- з
, ем л
-
... мл- мм,
Н
л з, ял
-
Н
л з, ял- м , ’
з м , ’
з. Н
л
... Н
л л
,
, л
,
, ж, я ж, ям. Ц- м. Ц- м з. К ям з. К я

ТРАВМА ТА ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ
СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД (ПТСР)

10 У сучасному світі життя людини наповнене не тільки за- доволеннями, ай загрозливими чи неприємними подіями.
Занадто багато людей, на жаль, потрапляє в різні ситуа- ції та обставини, які можуть змусити їх відчути, що життя непередбачуване, що не все можна контролювати. Людина може бачити чи переживати травматичні події, такі як жор- стокість, гострі міжособистісні конфлікти, нещасні випадки, сексуальне чи фізичне насильство, тортури, війни, трагічні аварії, стихійні лиха (повені, землетруси, смерчі, урагани, пожежі тощо) і техногенні катастрофи, терористичні акти, самогубства, політичні переслідування, важкі медичні хво- роби з раптовим розвитком загрози життю та ін. Ці події можуть торкатися не однієї людини, а охоплювати великі групи людей, ставити під загрозу життя мешканців сіл, міст, країн. Деякі з цих подій можуть бути несподіваними, одно- разовими або короткотривалими, інші – довготривалими та інтенсивними. Стресові події фізично, емоційно та психіч- но шокують та загрожують нашому виживанню, самопочут- тю, нам важко відчувати себе в безпеці та довіряти іншим.

11
Щ
о таке травма
Травма (від грецьк. «τράυμα» – рана) – надзвичайно стресова життєва подія, суб’єктивна безпомічність, безпо- радність, незахищеність; відчуття, що це неможливо пере- жити – рана в душі».
Існує два погляди на травму т – травма маленька і Т – ТРАВМА ВЕЛИКА:
Стоматологічні процедури
Втрата роботи, майна
Конфлікти з людьми
Укуси собаки
Розлучення
Переїзди
Зрада
Великі хірургічні операції
Природні катастрофи
Викрадення людей
Смертельні хвороби
Терористичні акти
Стихійні лиха
Насильство
Концтабори
Геноцид
ВІЙНА
Наявність
безпосередніх
загроз для здоров’я та життя
Відсутність
безпосередніх
загроз для здоров’я та життя
Якщо людина зустрічається з Т великою або т маленькою, у неї є високий ризик розвитку стресових розладів.
Особа може бути жертвою події або бути свід-
ком чогось загрозливого для життя, або довідати-
ся про травматичну подію, що сталася з рідними.

12
Ч
ому війна є Т – ТРАВМОЮ
Судити про те, що таке війна, могли б по-справжньому тільки мертві: тільки вони одні дізналися все до кінця.
(Еріх Марія Ремарк «Чорний Обеліск»)
Учасники бойових дій мали:

небезпеку для життя, здоров’я (обстріли, атаки);

поранення;

бачили смерть інших, розстріли;

бачили мертві тіла або частини тіл;

були в полоні, зазнавали тортур, знущання;

вбивали (ранили) інших;

втрачали близьких людей.
Після травматичних подій життя вже більше не таке, яким було раніше. Час, проведений у зоні бойових дій, отриманий та пережитий там досвід може впливати на бій- ців. Їх ідентичність, їх емоції та фізіологічні реакції, їх по- гляд на життя і взаємодія з іншими якимось чином можуть змінитися.
Можуть з’явитися думки про те, що вони щось зроби- лине так, що заслужили те, що з ними відбувається. Іно- ді вони можуть відчувати провину за те, що залишилися живими, а товариші загинули. Більшість із вищевказаних травматичних подій зберігаються в пам’яті як травматичні спогади.
Для того, аби відновитись після пережитих травмуючих подій та повернутись до мирного життя, бійці мають впора- тися із емоційними переживаннями і, разом з тим, подолати тривожне сприйняття світу, почати йому довіряти і не очі- кувати на небезпеку в майбутньому.
Доведено, що нашій психіці простіше пережити те, що сталася природна катастрофа, аніж жахіття, які спри- чинила людина (вбивство, тероризм, тортури, зрада, скривдження, насильство тощо).
Відсутність якісної і доступної інформації про травму є однією із найбільших перешкод для роботи з її симптомами

13
Щодня значна кількість людей по всьому світу зверта-
ється по допомогу для подолання наслідків травми. Люди, які пережили травму, потребують інформації про те,
Що з ними сталося?
Що з ними відбувається?
Як травма впливає на них Без цього розуміння ті, хто пережив стрес і залишився живим, не усвідомлюють, що з ними відбувається; часто вони відчувають, що з ними щось не так.
Першим кроком для тих, хто працює із ветеранами (чи ін- шими травмованими людьми, є психоедукація.
Психоедукація – це просвіта, пояснення і донесен- ня до людей необхідної інформації про психічне здоров’я. У контексті травми психоедукація повинна інформувати про природу травми, як вона впливає на мозок, на ког- нітивну, фізичну, емоційну, духовну та соціальну сферу. Ми розповідаємо про те, що травма може впливати на нашу здатність опрацьовувати думки, викликати відчут- тя сорому, провини, страху, гніву та болю; може впливати нам язи, суглоби, травлення та обмін речовин, температуру, сон, імунну систему, тощо.
Також травма впливає нате, як ми починаємо бачити світ і ту реальність, яка нас оточує – як правило, ми бачимо її не- безпечною. Травма впливає на подружні стосунки, стосунки з родиною, друзями, колегами та незнайомими людьми.
Чому важливо розуміти це?
Психоедукація дає можливість визнати, що людина (ветеран ветеранка, дружина/чоловік, діти, ін.) не пошкодже- на, що вона може відчувати низку симптомів, які є нормальною реакцією на ненормальну ситуацію. З цими симптомами важко жити, але вони розвинулися як захисна реакція, щоб вижити. І якщо людина буде їх розуміти – їй простіше буде ними керувати.

14 Таким чином ветерани вивчають інформацію про симп- томи як їх розпізнавати, як їх передбачати, що вони озна- чають, як з ними справлятися; це зменшує у них почуття сорому, збентеження, а також відчуття того, що вони є не- нормальними, особливо, якщо ми пропонуємо інформацію доступною мовою.
Психоедукація також важлива, щоб допомогти зрозуміти, що людина перебуває тут і зараза не на війні, що травма в ми- нулому, що жахіття залишаються позаду, а поруч є добрі люди, що можна йти дорогою зцілення, щоб відновлюватися.
Поінформованість робимо маленькими кроками в повіль- ному темпі. Чому ми так робимо? Розповідаючи про травму та її наслідки, навіть опосередковано, ми тим самим допома- гаємо нашим ветеранам (чи іншим травмованим) звертати увагу на їхні внутрішні та зовнішні сигнали. Це може бути непросто, оскільки усвідомлення того, що у мене також є ці симптоми» – може викликати незручні почуття, відчуття та думки, які нагадають їм ті травматичні події, які вони переживали. Цим людям потрібна підтримка в їхньому бажан- ні чи небажанні згадувати пережите; їм потрібно допомогти заспокоїтися, зрозуміти, що завдана психологічна травма – не на все життя і що з часом людина зцілиться сама.
Важливим в просвіті є те, що ми підкреслюємо і відзна- чаємо той факт, що якщо людина змогла пережити жахли- вий досвід війни, тоді у неї є всі необхідні ресурси, щоб по- долати симптоми цього досвіду.
Психоедукація може показати, як людина може турбува- тися про себе яка у неї є сила, міцність, мужність, зовнішні та внутрішні ресурси витримати травматичну подію, ви- стояти перед негараздами; що вона може робити (техніки і стратегії), щоб навчитися управляти своїм життям. В роботі ми можемо використовувати метафори, показу- вати малюнки про мозок, про його основні структури, задіяні в процесі подолання травми; рекомендувати перегляд певних фільмів (а потім разом обговорювати і розбирати), читання книг слухати музику та вчити різним формам розслаблення.
Нам також потрібно проводити психоедукацію для близь- кого оточення, родичів. Ми можемо навчити їх слухати, розу- міти, що відбувається, і самим включатися в процес зцілення.
Дорога зцілення довга, але ми вже йдемо по ній.
Важливо терпляче робити крок за кроком.

15 Як люди реагують, коли трапляється
щось жахливе
Ми сприймаємо навколишній світ за допомогою своїх органів чуття – все, що ми можемо бачити, чути, смакува- ти і нюхати, до чого можемо торкатися. Далі ця інформація передається до області мозку під назвою таламус («прий- мальний пункт, який відправляє її на опрацювання. Вона спочатку проходить мигдалину, яка є «охоронцем» і по- переджає нас про небезпеку. Якщо все добре і небезпеки немає, інформація переходить до гіпокампу (архів пам’яті, де все має свою мітку часу, місця – коли де з ким?).