Ім'я файлу: 10 кл І.У..docx
Розширення: docx
Розмір: 28кб.
Дата: 25.11.2023
скачати
Пов'язані файли:
158803.docx

11 клас

Курс: історія України

Тема № 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД «ВІДЛИГИ»

Урок № 25

Тема: Дисидентський рух: течії, форми та методи боротьби.

Мета уроку: навчальна: повторити, закріпити та узагальнити матеріал теми «Дисидентський рух: течії,форми та методи боротьби», розвивати вміння, навички які формувалися на уроках; формувати навички користування науковою термінологію; розвивальна: розвивати в учнів уміння аналізувати історичні події, критично оцінювати історичні події, факти, діяльність історичних постатей; навчити робити висновки на основі альтернативних поглядів на проблему, на основі історичних фактів аргументовано відстоювати свою думку; закріплювати навички роботи з історичним документом, визначити закономірності історичного процесу; виховна: прищеплювати інтерес і повагу до історичного минулого України, почуття гордості за тих, хто виступив на захист української мови, культури, права українського народу на власну державу.

Тип уроку: прес-конференція.

Загальнодидактичні методи: еврістичний, пошуково – дослідницький, проблемний.

Обладнання: галерея портретів дисидентів, мультимедійна презентація «Дисидентський рух: течії, форми та методи боротьби», карта «Опозиційний рух в Україні в 1965 – 1985 рр.», підручник з історії України для 11 класу за редакцією Ф. Турченко.

Інтеграційні міжпредметні зв’язки: всесвітня історія, культурологія, українська література

Опорні поняття: «дисидентство», «самвидав».
Структура уроку

Етап заняття
Діяльність учителя
Передбачена діяльність учнів

І.Організаційний момент
Привітання вчителя і учнів. Перекличка присутніх
Готуються до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів
Вступна розповідь

Тема дисидентства настільки важлива та складна з морально-етичної точки зору, що гідна обговорення на нашому уроці. Урок буде проходити у незвичайній формі – прес-конференції.

Зараз я пропоную всім присутнім по асоціації визначити ключове слово, яке має безпосереднє відношення до дисидентського руху.

рефлексія

(Включається музичний фрагмент з пісні «А за вікном майже весна…» групи «Океан Ельзи»)

  • Ви знаєте, що період «відлиги» був основним змістом десталінізації. Хто хоче поділитися своєю думкою з цього приводу?

Орієнтовна відповідь учнів: Дійсно, період відлиги, що був основним змістом десталінізації, сприяв духовному оновленню у житті суспільства: як бруньки на деревах, виникали твори представників інтелігенції, у яких спостерігались спроби розширити «межі соцреалізму», відповісти на питання, що замовчувались владою.
Учні відповідають на питання вчителя

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
Викладач:

  • Наша прес-конференція не зовсім звичайна: сьогодні ми зустрінемось з журналістами та кореспондентами для того щоб закріпити знання з вивченої теми.
Учні налаштовуються на сприймання нового матеріалу

ІV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
Тема: Дисидентський рух: течії, форми та методи боротьби.
Після цього уроку учні повинні знати:

– зміст понять: «дисидентство», «самвидав».

ознаки формування контурів української політичної нації в УРСР.

V. Вивчення нового матеріалу

VІ. Осмислення нових знань та умінь учнів.
Викладач:

Наша прес-конференція не зовсім звичайна: сьогодні ми зустрінемось з журналістами та кореспондентами для того щоб закріпити знання з вивченої теми. А зараз ми починаємо нашу прес-конференцію. Передставлення журналістів та кориспондентів.

Журналіст каналу «1+1»:

Хто такі дисиденти?

Причини виникнення дисиденства?

Склад учасників дисидентського руху?

Географія поширення дисидентського руху?

Орієнтовні відповіді учнів:

Дисидент – слово латинського походження, що означає «незгодний». Традиційно ним іменували людей, релігійні погляди яких розходилися з догмами панівної церкви. В наш час - це особа, що не погоджується з панівною ідеологією.

Робота з діаграмами характеристика

Склад учасників дисидентського руху:

    • інтелігенція, інженери, лікарі, вчителі, журналісти – 36,8 %;

    • робітники – 12,8 %;

    • науковці – 11,9 %;

    • літератори – 10,9 %;

    • студенти – 9,2 %;

    • митці – 6,6 %;

    • священники УКЦ – 4,7 %;

    • селяни – 2,6 %;

Із них - 14,9 % були жінки.

Вік дисидентів: 24 – 45 років

Географія поширення дисидентського руху: (робота з картою «СРСР у 60-80-х рр. ХХ ст.»)

  • Основні сили опозиції – Київ та Київська область: 48,7 %;

  • Львів та область: 21,9 %;

  • Івано – Франківська область 9,7%;

  • Дніпропетровська обл. 2,5%;

  • Тернопільська обл.7,6%;

  • Донецька обл..2.2%;

  • Волинська і Рівненська обл..3%;

  • Житомирська, Одеська, Харківська обл..3.3%;

  • Запорізька обл.1,1%;

Причини виникнення дисидентського руху:

1. Процес десталінізації;

2. Відсутність політичної та економічної самостійності УРСР;

3. Антикомуністичні виступи.

4. Розгортання правозахисного руху.

5. Політика русифікації.

6. Антирелігійна політика.
Бесіда у формі інтерв’ю

Журналіст телеканалу «Інтер»

  • Назвіть течії дисиденстського руху?

  • Які були особливості дисидентського руху?

  • Чим відрізнялись дисиденти УРСР від дисидентів СРСР?

  • Вкажіть методи боротьби дисидентів?

Орієнтовні відповіді учнів:

Дисидентський рух був представлений наступними течіями:

  • самостійницька – представники цієї течії входили до таких політичних об’єднань, як: «Об’єднана партія визволення України» - 1953-1958 рр.; «Український Національний Комітет» 1957-1961 рр. та ін. Боролись за державну незалежність України шляхом агітації за вихід її зі складу СРСР.

  • національно-культурницька – представники цієї течії вимагали духовного і культурного відродження, збереження і примноження традицій, мови, правдивого висвітлення історичного минулого, виступали проти незаконних арештів, за надання українській мові статусу державної в республіці;

  • правозахисна – представники цієї течії виборювали права людини, вимагали дотримання Конституції та законів ідей гуманізму та демократії, свобод і прав людини, захищали права національних меншин;

  • релігійна – представники виступали за свободу совісті населення та захист прав заборонених конфесій, вільне здійснення релігійних обрядів, повернення відібраних державою храмів та відбудову зруйнованих, звільнення засуджених за віру.

Особливості опозиційного руху

1.Рух став поступово масовий і організований;

2.Були відкинуті ілюзії щодо ідей соціалізму і комунізму;

3.Прагнули легалізувати свою діяльність;

4.80% дисидентів – інтелігенція;

5.Заперечували ненасильницькі методи боротьби;

Дисиденти УРСР боролись за права українців.
Методи боротьби дисидентів:

1.Масові заходи;

2.Писали листи до керівників УРСР і СРСР;

3.Розповсюдження самвидаву;

4.Акції солідарності;

5.Вивішували синьо-жовті прапори;

6.Індивідуальні протести;

7.Створення правозахисних організацій.

Журналіст телеканалу «Україна»

Українська Гельсінська Група

Коли вона виникла та яка її мета?

Орієнтовні відповіді учнів:

Коли Радянський Союз підписав у серпні 1975 року у Хельсінки документ про дотримання громадянських прав та свобод свого народу, скрізь почали створюватись легальні групи з метою контролю за дотриманням прав людини.

Перший Хельсінський комітет був заснований у Москві у травні 1976 року, пізніше подібні об'єднання виникли у Литві, Грузії, Вірменії. А 9 листопада за ініціативи Миколи Руденка в Україні була створена група,що сприяла виконанню Хельсинських домовленостей( українська Хельсинська група) до якої увійшли Левко Лук'яненко, Іван Кандиба, Оксана Мешко, Олекса Тихий, Петро Григоренко,Святослав Караванський та інші, всього 36 осіб.

Метою УХГ було: ознайомити український народ з декларацією прав людини, підтримувати зв'язок з іноземною пресою, інформувати світову спільноту про факти порушення прав людини в Україні.

В СРСР існувало ще 5 подібних груп, серед яких УХГ була самою активною. Головне те, що вона діяла у межах закону та відносилась з глибокою повагою до людей інших національностей. Але до 1980 року більшість членів УХГ були заарештовані та засуджені у середньому на 12 років позбавлення волі.

У таборах загинули В.Стус, В. Марченко, О.Тихий, Ю. Литвин. Декого з дисидентів відправили до лікарні для психічнохворих. Серед працівників КДБ «вищим досягненням» було добитися від підсудних покаянного звернення до урядових установ. Так добилися каяття від І.Дзюби, Олекси Бердника, Григорія Снегірьова.

Учень читає вірш М. Руденка написаний у 1977 році:

Так просто все:напишеш каяття-

І роздобудеш право на життя.

Лише десяток слів чи, може, фраз-

І все вчорашнє вернеться за раз.

Дерева й квіти в іскорках роси.

Та за вікном дитячі голоси;

Та риба в озері та в небі птах,

та смак цілунку на твоїх устах,

як свідчення любові й доброти…

Та тільки ти - уже не будеш ти

Похилений,змарнілий від недуг,

Ти тільки оболонка, а не дух.

Тепер старі костюми приміряй,

удосконалюй кабінетний рай,

Топчи ту ж саму стежку у гаю -

Не вернеш душу втрачену свою.

Лише десяток вимучених слів,

Які ти у потьмаренні наплів,-

І вже тебе нема,

А є пітьма,

Є у людину схована тюрма.

Кореспондент газети (ХХІ ст.)

Як влада боролась з дисидентами?

Орієнтовні відповіді учнів:

Арешти:

I хвиля – серпень-вересень 1965 року арештовано 25 осіб;

II хвиля – 1970-1972 рр. 100 осіб;

III хвиля – 1980 рр. 60 осіб.

Ізоляція до психіатричних лікарень;

Позасудові переслідування.

Викладач: На останній хвилі відлиги встигло розквітнути багато талантів, які потім страждали за це. Це були яскраві особистості.

Кореспондент газети «Голос України»

(пропонує переглянути відео про дисидентів)

По відео учні мають дати відповідь, хто це за дисиденти і розповісти коротеньку біографію цих дисидентів

Відповіді учнів:(Левко Лук'яненко,Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл)

Відповідають учні:

Левко Лук'яненко - блискучий юрист, людина складної долі, але сильного характеру та палкої любові до України. У 1959 році заснував Український робітничо – селянський союз, який одразу став об'єктом пильної уваги з боку КДБ. Незабаром була заведена « Справа юристів». Суд відбувся у травні 1961 року, у Львові. Було висунуте звинувачення за статею 56 « Зрада Батьківщини».

Левка Лук'яненка приговорили до розстрілу, інші отримали від 10 до 15 років таборів. Пізніше, після касаційних скарг, смертний вирок Левку Лук'яненку було замінено на 15 років ув'язнення у таборах.

Я хочу доповнити. Як ви вже чули Лук'яненко, який очолював антирадянську націоналістичну організацію з метою створення «Самостійної України» був засуджений до смертної кари. Але радянський суд замінив смертний вирок на 15 років виправних робіт. Але замість вдячності Лук'яненко разом із однодумцями розповсюджував «самвидавницьку літературу» через закордонних агентів по радіостанції « Свобода».

Іван Михайлович Дзюба український літературо знавець, літературний критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, герой України, академік НАНУ, голова комітету Національної премії України іметі Тараса Шевченка, керівник відділу загальних енцеклопедичних досліджень Інстетуту енциклопедичних досліджень НАН України. У 1965 році написав працю «Інтернаціоналізм чирусифікація?».

В`ячеслав Максимович Чорновіл – український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінанщини українського народу, політичний в`язень СРСР. Провідник українського національного-демократичного визвольного руху кінця 80-90-х років ХХ століття, герой України.

Кореспондент газети «Сьогодні»

Що ви знаєте про Кримськотатарський нацональний рух та його лідера Мустафу Джемільова?

Орієнтовні відповіді учнів:

Мустафа Абдульджеміль оглу Джемілєв (Киримоглу) – людина зі складною долею. За свої політичні погляди Джемілєв був виключений з ВНЗ та сім разів був судимий. Всього він провів 15 років у місцях позбавлення волі, був у засланні в Якутії.

Він народився 13 листопада 1943 року у селі Ай-Серез, що в Криму. На той час Крим перебував під німецькою окупацією. Після приходу радянських військ, 18 травня 1944 року, разом з усім кримськотатарським народом Мустафа та його сім’я були депортовані радянською владою до Узбецької Радянської Соціалістичної Республіки. До 12 років Джемілєв разом зі своєю сім’єю проживав під адміністративним наглядом в Андижанській області республіки.

Після закінчення школи хлопець намагався вступити до вишу, проте через заборону приймати до університету кримських татар йому це не вдалося.

У віці 16 років Джемілєв, працюючи токарем на Ташкентському авіаційному заводі, брав участь у нелегальній молодіжно-студентській організації «Союз кримськотатарської молоді», куди входили кримськотатарські студенти та робітники. Проте вже за кілька місяців діяльність організації перервалася. У 1962 році союз знищили, а керівників заарештували. Джемілєва звільнили з роботи, і за ним почався нагляд Комітету державної безпеки СРСР.

З 1960-х років Джемілєв брав активну участь у кримськотатарському національному русі – і знову арешти та покарання.Повернутися на свою Батьківщину, до Криму, Мустафі Джемілєву вдалося лише 1991 року. 6 червня 1991 року на скликаному вперше після 1917 року національному з’їзді кримськотатарського народу – Курултаї – Мустафа Джемілєв був обраний головою Меджлісу кримськотатарського народу.

Сьогодні він є одним із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисником, учасником дисидентського руху, народним депутатом України. Крім того, з 2014 року Мустафа Джемілєво бійняв посаду Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу. Під час Кримської кризи Джемілєв займав позицію недоторканності кордонів України й не визнав референдум.

метод «Мікрофон»

Як ви вважаєте, перемогли дисиденти чи програли? Канадський історик Орест Субтельний ( його родина з України) чітко написав у книзі «Україна. Історія»: Дисиденти програли. А може і справді нікому такі жертви не потрібні? На це питання немає однозначної відповіді. В той час це для дисидентів була не боротьба, а їхнє життя,а життя це вже перемога.

Мені б хотілося почути вашу думку з цього приводу (Елементи диспуту)

Орієнтовні відповіді учнів


Перемогли
Програли

Виступали за демократичні перетворення
Не було чіткої програми

Відкрили Україну світові
Рух був не масовий



Учні складають тезовий конспект, опрацьовують історичні джерела, відповідають на питання

VІІ. Систематизація й узагальнення нових знань і вмінь на перетворюючому і

творчому рівнях.
Викладач: Закінчіть речення:

Я вважаю, що дисиденти в Україні….

Орієнтовні відповіді учнів:

-зробили вагомий внесок у розвиток української науки і культури;

-заклали державотворчі процеси;

-відкрили Україну світові;

-продовжили традиції національно-визвольної боротьби;

- свідчили про кризові явища у СРСР.

Яким чином зараз люди висловлюють своє незадоволення діями влади?

Як Ви вважаєте, а чи є дисиденти в наш час?
Учні дають відповіді на питання

VІІІ.Підбиття підсумків уроку.
Учитель аргументує і оголошує оцінки учнів


ІХ. Інструктажщодо виконання домашнього завдання.
Написати рецензію на твір Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
Учні усвідомлюють домашнє завдання

скачати

© Усі права захищені
написати до нас