Державне регулювання малого бізнесу в Україні: проблеми та протиріччя Практична частина

Ім'я файлу: Реф.Державне регулювання малого бізнесу в Україні.docx
Розширення: docx
Розмір: 83кб.
Дата: 20.03.2020
скачати

Державне регулювання малого бізнесу в Україні: проблеми та протиріччя

Практична частина

Становлення та розвиток ринкових відносин в Україні тісно пов’язані зі збільшенням ефективності діяльності малих підприємств. Малий бізнес як чинник зростання національної конкурентоспроможності є характерною ознакою сучасної розвиненої економіки. Проте нині внесок малих підприємств у розвиток економіки є недостатнім. У період криз постає необхідність державної підтримки підприємств, а особливо малого та середнього бізнесу. Сучасний стан фінансового ринку в Україні зумовив погіршення показників фінансової діяльності суб’єктів господарювання, що призвело до масових банкрутств підприємств. Стратегічно важливе значення малого бізнесу для соціально-економічного розвитку держави є одним з головних аргументів, яким обґрунтовується доцільність його державної підтримки. Крім того, загальний податковий режим певною мірою порушує принцип конкуренції, ставлячи малі підприємства в невигідне становище порівняно з великими.

Державне регулювання малої підприємницької діяльності є системою економічного, соціального, організаційного, правового та політичного забезпечення сприятливого бізнес-клімату для формування й розвитку малого підприємництва. Реалізація справедливої регуляторної політики держави у сфері малого бізнесу сприяє реалізації його потенціалу як одного з векторів економічного зростання [11, с. 82].

Відповідно до діючих нормативних документів поняття малого бізнесу в Україні об’єднує такі дві категорії [Збір.стат.підп.2017]: суб’єкти малого підприємництва та суб’єкти мікропідприємництва.

Підприємництво є джерелом стійкого економічного розвитку країни. За даними [10, с. 12], у 2018 році 99,08% зареєстрованих в Україні підприємств належать до малих (з урахуванням мікропідприємництва). При цьому суб’єкти малого бізнесу виробили протягом 2018 року 25,9% від загального обсягу продукції (товарів, послуг) виробленої суб’єктами великого, середнього та малого підприємництва разом.

За даними Федерації роботодавців України, 85% української економіки створюється приблизно трьомастами великими підприємствами, й тільки 15% ВВП припадає на частку малого і середнього бізнесу. Водночас в Австрії ця цифра сягає 45% ВВП, у Німеччині 60% [6, с. 68].

Проаналізуємо динаміку показників діяльності малих підприємств в Україні за даними Державної служби статистики та інших офіційних вітчизняних та закордонних джерел (табл. 1).

Таблиця 1

Загальна характеристика малого бізнесу України за період 2013–2018 рр.

Рік	Назва показника
	Кількість малих підприємств*, од.	Кількість найманих працівників, ос.	Обсяги виробленої продукції, млн. грн.	Абсолютне відхилення від попереднього року
	Кількість малих підприємств*, од.	Кількість найманих працівників, ос.	Обсяги виробленої продукції, млн. грн.	Кількість малих підприємств*, од.	Кількість найманих працівників, ос.	Обсяги виробленої продукції, млн. грн.
2013	1702201	2843882	513,64	-	-	-
2014	1915046	2420796	616,09	212845	-423086	102,45
2015	1958385	2098081	745,06	43339	-322715	128,97
2016	1850034	2227072	1014,20	-108351	128991	269,14
2017	1789406	2393277	1319,33	-60628	166205	305,13
2018	1822671	2603135	1605,39	33265	209858	286,06

* з урахуванням мікропідприємництва

(побудовано автором за даними Держстату [7])
За кількістю зареєстрованих суб’єктів малого бізнесу Україна має досить низькі показники, якщо порівнювати з Німеччиною чи США. В цілому, найбільша кількість зареєстрованих суб’єктів малого бізнесу припадає на східні області країни. У цих регіонах розташовані великі промислові об’єкти, які формують ділову активність, при цьому частка великих підприємств не більше 0,1% від загальної кількості юридичних осіб. Але за рахунок вищої щільності населення та рівня його урбанізації концентрація підприємств на тисячу жителів не суттєво перевищує середню по країні [6, с. 69]. Такий дисбаланс потребує суттєвих змін як у самому підприємництві, так і в зовнішньому середовищі, тобто, державного регулювання.

На рис. 1–3 зображено динаміку кількісних показників малих підприємств України за 2013–2018 рр.

За даними рис. 1, можемо зробити висновок, що кількість малих підприємств зростала в період з 2013 року до 2015 року. В наступному періоді спостерігалось зменшення кількості аналізованих суб’єктів підприємництва, яке тривало до 2017 року. Динаміка кількості суб’єктів мікропідприємництва змінювалась аналогічно. У 2018 році намітилась певна тенденція до зростання, відбувся приріст на 33265 од. (або 2%). Даний факт може бути пов'язаний з певними змінами законодавства, щодо класифікації суб’єктів підприємництва за розміром.

Рис. 1. Динаміка кількості малих підприємств України за 2013–2018 рр. (з урахуванням мікропідприємництва) (складено автором за даними [2; 7])
Необхідно зазначити, що у Україні відбувається домінування на загальнодержавному рівні інтересів великого бізнесу, хоча, як уже було зазначено, кількість підприємств малого бізнесу значно перевищує кількість великого та середнього бізнесу. Аналіз динаміки кількості підприємств малого бізнесу свідчить, що багато малих підприємств припинили діяльність за період з 2015 до 2017 рр. (рис. 1), а їхня кількість зменшилася більше ніж на 8%. Понад дві третини власників малих підприємств називають економічні фактори причиною припинення діяльності, а одна третя вказують основною причиною закриття бізнесу відсутність прибутку [1, с. 55]. Дані факти спричинили вплив на кількість найманих працівників суб’єктами малого підприємництва (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка кількості найманих і зайнятих працівників у суб’єктів малого підприємництва України за 2013–2018 рр. (складено автором за даними [2; 7])
Як бачимо за даними рис. 2, кількість найманих працівників у суб’єктів малого підприємництва (з врахуванням мікропідприємництва) змінювалась не так суттєво, як кількість малих підприємств. З 2015 року до кінця аналізованого періоду спостерігається поступове зростання показника. При цьому кількість зайнятих працівників залишається практично незмінною, протягом 2015-2018 років показник зріс на 334916 особи (або на 8,7%).

Проаналізуємо динаміку обсягів виробленої і реалізованої продукції малими підприємствами України (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка обсягів виробленої і реалізованої продукції малими підприємствами

України за 2013–2018 рр. (з урахуванням мікропідприємництва)

(складено автором за даними [2; 7])
Дані наведені на рис. 3, вказують на зростання обсягів як виробленої, так і реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами малого бізнесу протягом аналізованого періоду. Але, на нашу думку, темпи зростання не достатньо швидкі, що обумовлено різними негативними чинниками.

Проаналізуємо основні негативні фактори впливу на результат діяльності малих підприємств в Україні. Найперше, необхідно підкреслити, що самі підприємці, у зв’язку із негативними соціально-економічними чинниками, не очікують отримання прибутків через ряд малосприятливих факторів, найпершим з яких є недосконала податкова система.

Ми підтримуємо думку Є.В. Сірого, що податкова система вкрай негативно впливає на стан малого бізнесу, оскільки понад половину доходів підприємств вилучається у вигляді різноманітних податків та платежів [9].

Крім того негативним фактором є корупційна складова, яка має блокуючий ефект на формування конкурентоспроможного бізнес-середовища в Україні. За результатами дослідження Transparency International, Україна набирає стабільно 30–32 бали із 100 можливих у рейтингу сприйняття корупції (РСК). Рейтинг складається за результатами опитування експертів та представників бізнесу, які проводяться багатьма міжнародними організаціями [1, с. 54]. Позиція України в РСК варіюється від 132–122 (місце), але фактором недовіри підприємців виступає дуже повільна динаміка зміни показників позиції, що свідчить про те, що урядові структури не використовують взагалі або використовують неефективну політику в боротьбі з корупцією (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка зміни позиції України в РСК, 2013–2018 рр. (за різні роки взято для аналізу різну кількість країн) (складено автором за даними [13])
Іншою важливою проблемою діяльності малих підприємств є обмеженість доступу до кредитних та інших фінансових ресурсів. Дослідження групи ЕВА свідчать, що більшість малих підприємств не мають можливості отримати кредитні кошти в достатній сумі для підтримки та розширення власної діяльності, оскільки ставки за кредитами малого бізнесу є суттєво вищими, аніж ціна кредитних ресурсів, які пропонуються великому бізнесу [1, с. 54] (рис. 5).

Рис. 5. Аналіз доступності кредитування для малого підприємництва в Україні, 2017 р.

(складено автором за даними [3; 5])
Для ефективного забезпечення функціонування малого підприємництва необхідний добре налагоджений кредитний механізм, що включає державну підтримку у вигляді пільгового кредитування – компенсація кредитних ставок комерційним банкам, фінансування з державних та регіональних фондів підтримки малого підприємництва, а також забезпечення державних гарантій [3, с. 83].

На нашу думку, для підтримки малого бізнесу необхідно створити систему фінансової допомоги, яка повинна включати спеціально адаптовані: бюджетний механізм, який передбачає широкий спектр прямої і непрямої фінансової підтримки розвитку малого підприємництва та податковий режим (спеціальні податкові режими, податкові пільги, податкові канікули, спрощені правила ведення бухгалтерського обліку, спрощені форми податкових декларацій) [1; 3; 8; 9].

У найближчому майбутньому уряд планує активізувати програми регіональної підтримки малого підприємництва в частині часткової компенсації кредитних ставок та субсидування за рахунок коштів державного бюджету процентних ставок за кредитами малим підприємствам, які працюють в галузях з низьким рівнем рентабельності [3, с. 84].

Г.О. Поліщук підкреслює, що: « … сьогодні в Україні відсутній дієвий механізм підтримки, розвитку і захисту малого бізнесу й малого підприємництва. Про це свідчать недоліки і складнощі, що зустрічаються в процесі функціонування підприємств малого бізнесу. Тому перед урядом, зацікавленими організаціями відкривається широке поле діяльності. При цьому синхронно слід розвивати як державну систему підтримки бізнесу, так й ініціативу підприємців, малих, середніх підприємств щодо об’єднання зусиль у сфері державно-фінансової діяльності» [8, с. 148].

Саме державна підтримка формує рівень привабливості бізнес-середовища для малих підприємств. Для оцінювання сприятливості бізнес-середовища країни використовується рейтинг «Doing Business», розроблений Світовим банком, який оцінює регуляторний клімат в країні, або ефективність впровадження змін у законодавстві з метою покращення підприємницької діяльності. В оцінюванні беруть участь 190 країн [4].

Рис. 6. Показники України в рейтингу «Ведення бізнесу – 2018» (складено автором за даними [12])
Критерії рейтингу розподілені за окремими вагомими складовими. Україна отримала не дуже високі показники в рейтингу «Doing business», що свідчить про недостатньо сприятливий клімат бізнес – середовища для функціонування малих та середніх підприємств.

Стан розвитку підприємництва в Україні знаходиться на досить низькому рівні, кількість підприємств щорічно скорочується через нестабільне бізнес-середовище та несприятливі економічні чинники. Проведене дослідження показало недостатню ефективність і результативність ведення діяльності малих підприємств, відсутність доступу до фінансування стратегічного розвитку малих підприємств і, як наслідок, низький рівень інвестиційно-інноваційної активності малого підприємництва в Україні.

ВИСНОВКИ

Як показують результати проведеного дослідження, мале підприємництво в Україні знаходиться на стадії стагнації, проте існує багато можливостей для виведення його з кризового стану.

Основними заходами з боку держави щодо вдосконалення податкових інструментів підтримки малого підприємництва в Україні повинні стати такі:

1) зменшення податкових перешкод для зміни організаційно-правової форми ведення підприємницької діяльності;

2) розширення внутрішніх джерел фінансування в умовах обмеженості доступу до кредитних ресурсів і надмірно високої вартості боргових ресурсів;

3) стимулювання технологічного оновлення малого бізнесу;

4) запровадження податкових інструментів стимулювання інноваційної діяльності;

5) запровадження стимулів для створення в малому бізнесі висококваліфікованих робочих місць.

Отже, ситуація щодо функціонування малого підприємництва в Україні залишається на стадії становлення. Таким чином, основними шляхами покращення малого підприємництва в Україні є створення нормативно-правової бази за сприятливих умов, вдосконалення податкової політики та забезпечення раціонального функціонування спрощеної системи оподаткування. Необхідно створити механізм ефективної взаємодії між державою та підприємницьким сектором для ефективного розвитку малого підприємництва в Україні. Але водночас залишається багато невирішених проблем, а державна політика в галузі реформування порядку нарахування єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців демонструє, що малий бізнес сьогодні не є пріоритетом державної уваги.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Богач Ю., Сивак Н. Роль та проблеми малого підприємництва // Галицький економічний вісник. Тернопіль: ТНТУ, 2019. Том 56. № 1. С. 50–59. URL: http://galicianvisnyk.tntu.edu.ua/pdf/56/581.pdf
Діяльність суб’єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва: статистичний збірник. URL: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_dsp_2017.pdf
Єфремова, О. С. Кредитування малого підприємництва в Україні // Економіка та держава. Економічна наука. Тернопіль: 2018. № 7. С. 82–85.
Мазур К.В., Сімоник Л.С. Стан бізнес-середовища малих та середніх підприємств в Україні // Молодий вчений. 2018. № 5 (57). С. 726–729.
Опитування про умови кредитування // Національний банк України. 2017. Вип. № 11 (23). URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=52647578
Організація виробничої та маркетингової діяльності малого і середнього бізнесу : монографія / за наук. ред. д.е.н., професора, академіка АЕНУ К. С. Жадька. – Дніпро : УМСФ, 2019. – 224 с.
Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/12/zb_ru2ch2019.pdf
Поліщук Г. О. Державна підтримка розвитку малого підприємництва: вітчизняний та зарубіжний досвід // Актуальні проблеми державного управління. 2017. № 1. С. 146-154. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_2017_1_24.
Сірий Є. В. Становлення малого підприємництва в аспектах показників державно-інституціональних чинників та суб`єктивно-ціннісних наслідків: вітчизняний досвід // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2012. Вип. 16. С. 21-33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2012_16_5.
Статистичний збірник «Регіони України» 2019. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/12/zb_ru2ch2019.pdf
Стешенко О.О. Державне регулювання розвитку малого бізнесу в сучасних умовах. Приазовський економічний вісник. 2018. № 3(08). C. 82–88. URL: http://pev.kpu.zp.ua/journals/2018/3_08_uk/18.pdf
Doing Business 2020. URL: https://www.doingbusiness.org/content/dam/doingBusiness/country/u/ukraine/UKR.pdf
Corruption Perceptions index 2018. Transparency International. URL: https://www.transparency.org/cpi2018

© Усі права захищені
написати до нас