Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання

Тема:
Деградовані ґрунти: причини і перспективи
використання
Мета:
актуалізувати знання про ґрунти; дати уявлення про
умови утворення деградованх ґрунтів та їх характерні риси.
1.
Пригадайте, що таке ґрунти, які є чинники
ґрунтоутворення.
2.
З’ясуйте, які ґрунти вважаються деградованими. Зберіть
відомості про причини утворення деградованих ґрунтів та
площі, які вони займають в Україні.
3.
З’ясуйте, як і за яких умов можна використовувати
деградовані ґрунти.
4.
У висновку вкажіть перспективи використання деградованих
ґрунтів.

Ґрунт — це природне утворення, що складається з генетично пов’язаних
ґрунтових горизонт в, як формуються внасл док перетворення поверхневих шар в л тосфери п д впливом води, пов тря живих орган зм в.
Ґрунт волод є родюч стю, тобто здатн стю забезпечувати рослини водою та поживними речовинами.
Родюч сть
— це основна як сть грунту, яка пол пшу
ється зм нюється в процес його розвитку.

Фактори деградації грунтів:
-вітрова чи водна ерозія ґрунтів;
-погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей ґрунтів;
-довготермінова втрата природного рослинного покриву.
Деградація ґрунтів
— поступове зниження родючості внаслідок зміни умов ґрунтоутворення.

Наразі за даними ФАО в Україні нараховується більше 6,5 мільйонів гектарів деградованих та малопродуктивних орних земель, 35-40% з яких стали такими через сільське господарство. Водна та вітрова ерозія ґрунтів,
підтоплення земель, підкислення, засолення та осолонцювання ґрунтів - через це протягом 1986-2010 років вміст гумусу зменшився на 0,22%, або на 5000 кілограмів на гектар, і тепер становить лише 3,14%.
Площі які займають деградовані грунти в
Україні

Аналіз динаміки земельного фонду України дає можливість простежити такі тенденції. Йде процес скорочення частки орних земель за рахунок переведення їх частини в інші категорії сільськогосподарських угідь. Все більше продуктивних земель вилучається для потреб промислового, транспортного і житлового будівництва. На еродованих та рекультивованих землях йде процес лісопосадок та лісовідновлення.
Головну шкоду ґрунтам наносить багаторазова механічна обробка: оранка, культивація, боронування. Тепер на зміну традиційним методам обробки ґрунтів пропонується застосовувати систему з помітно меншим механічним обсягом впливу — безплужну систему землеробства.Головна ідея — відмовитись від глибокої
оранки землі.
Ґрунт у підсумку такого обробітку, здобуває майже зразкові якості: він не ущільнюється, стає в достатньому ступені пухким, із численними невеликими ходами, що сприяють провітрюванню і швидкому відводу води після сильних злив, що запобігає утворенню застійної вологи. При оранці така структура була б зруйнована.
Оскільки під час обробітку, що щадить, земля може всмоктувати вологу у великих кількостях і відводити її
надлишки, ґрунт не вимивається і не вивітрюється.

Сівозміни з оптимальними співвідношеннями культур;
Ґрунтозахисні способи обробітку;
Раціональні системи удобрення із застосуванням органічних,
мінеральних та біологічних добрив;
Інноваційні системи захисту від шкодочинних об'єктів з широким
залученням біопрепаратів;
Науково-обґрунтовані системи меліорації, відновлення полезахисних
лісосмуг;
Використання сільськогосподарських угідь згідно технологічних
груп земель залежно від крутизни схилів.
Зменшення інтенсифікації обробітку ґрунту, перехід до більш
щадних технологій.
Раціональне планування систем живлення з урахуванням усіх
необхідних конкретному полю елементів живлення та їх виносу
культурами.
Застосування біопрепаратів для поліпшення стану ґрунту і
фітосанітарного стану поля. Зокрема, препарату Екостерн, що вже
має великий позитивний практичний досвід використання.
Захист та відновлення полезахисних лісосмуг.
Найбільш ефективні заходи для покращення стану ґрунтів:
Так, задля зупинення деградації ґрунтів та збереження родючості
доведеться докладати певних зусиль, але вони того варті. І діяти
потрібно починати вже зараз, адже завтра вже може бути пізно.

Повернення родючості вже пошкодженим ґрунтам складна справа. Однак цілком можлива,
якщо виявити терпіння, діяти обачливо і повільно, не воювати з природою, а залучати її
сили на допомогу ґрунту. Родючі землі – одне з найбільших багатств. До того ж родючість
ґрунтів здатна швидко змінюватися під впливом природних факторів і культури землеробства.
Дії щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням:
–
упорядкування орних земель шляхом виведення з їхнього складу схилів, земель водоохоронних зон, ерозійно небезпечних та інших не придатних для розорювання угідь;
– прискорення робіт із консервації деградованих, техногенно забруднених і малопродуктивних земель, рекультивації порушених земель;
–
створення сприятливих умов для розвитку виробництва органічної продукції та сировини на землях сільськогосподарського призначення;
– проведення ґрунтово-агрохімічного обстеження й агрохімічної паспортизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
– проведення суцільних ґрунтових обстежень земель України;
– розроблення науково-обґрунтованих пропозицій щодо відновлення та розвитку зрошення в
Україні.
Виконання дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням зупинить неправомірне, екологічно небезпечне землекористування.
Висновок