25 років в Україні тривають спроби здійснити пенсійну реформу. Проте результат поки що не втішний. У працюючих українців немає жодних стимулів платити пенсійні внески; хронічно дефіцитний Пенсійний фонд, що тисне на держбюджет; при цьому Україна витрачає на пенсії чи не найбільше за всіх у світі (у відсотках до ВВП), і до недавнього часу мала дуже високі «трудові податки», стимулюючі бізнес до відходу в тінь. Проведення реформи ускладнює чимало об’єктивних та суб’єктивних факторів, зокрема складна демографічна ситуація, високий рівень тінізації економіки, розбалансованість бюджету та політичний популізм. Після завершення революції Гідності ми спостерігаємо нову хвилю спроб вдосконалити існуючу пенсійну реформу, яка здійснюється в умовах пильної уваги з боку світової спільноти, в першу чергу – МВФ, а також в умовах жорсткої політичної конкуренції.
Зі здобуттям незалежності для України, яка успадкувала радянську систему пенсійного забезпечення, яка передбачала тільки солідарний рівень, гостро постало питання формування нової пенсійної системи, яка відповідала б актуальним соціально-економічним умовам. З моменту здобуття незалежності було декілька спроб системної зміни пенсійної системи. Однією з ключових таких спроб було прийняття доволі прогресивного Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2003 році. Новий закон передбачав проведення в Україні системної пенсійної реформи, створення солідарної, обов’язкової державної і приватної накопичувальних пенсійних систем, а також він прив’язував рівень пенсій до тривалості професійного стажу і розміру заробітної плати в Україні.
Однак на практиці Закон не привів до реальної реформи, не розв’язав проблему постійного дефіциту Пенсійного фонду, не забезпечив упровадження державної накопичувальної системи пенсійного забезпечення і не зміг гарантувати гідний рівень пенсійного забезпечення для своїх громадян.
Це сталось через низку обставин, зокрема:
В ході розгляду законопроекту в парламенті з нього було вилучено важливу з точки зору довгострокової стійкості пенсійної системи норму про поступове підвищення пенсійного віку до 60 років для жінок і до 65 років для чоловіків.
Законопроект не вирішував проблеми привілейованих пенсій: «VIP-пенсіонери» продовжували отримувати пенсії набагато більші, ніж вимагала об’єктивні економічні обставини.
Також закон не вирішував проблему занадто високого податкового навантаження на фонд оплати праці, пов’язаного з пенсійними відрахуваннями.
Набуття другим рівнем пенсійної реформи (обов’язкове державне накопичувальне страхування) чинності було відкладено – до прийняття окремого закону про запуск накопичувального фонду обов’язкового пенсійного страхування
Однак чи не найбільшою проблемою став популізм політиків в гонці за електоральну підтримку. Купівля електоральної лояльності пенсіонерів стала тенденцією. Для прикладу, з 2002 по 2010 роки мінімальний розмір пенсій зріс в 9 разів в реальному вираженні, в той час як середній розмір зарплати - лише в 3,4 рази. Ще одна проблема – існування пільгових пенсій та ранній вихід на пенсію для окремих верств населення. Відтак Україна опинилася в замкнутому колі зростання дефіциту бюджету, на який наклались демографічні проблеми. Нарощуючи пенсійні витрати, вона збільшувала дефіцит Фонду. Одночасне погіршення демографічної ситуації знижувало можливі опції для вирішення проблеми.
Складна демографічна ситуація в Україні значно ускладнює розробку та реалізацію пенсійної реформи. Однією з головних демографічних проблем України є дуже висока передчасна смертність і, як наслідок, - одна з найнижчих у Європі тривалість життя, особливо у чоловіків.
Одним з дискусійних параметрів демографічного стану України став той факт, що Україна – одна з найстаріших країн у світі. Справді, якщо враховувати лише показник 60+, тобто частку населення старше 60 років, то така…. Проте, частка людей віком 65+ в Україні нижча, ніж у країнах ЄС (15,6% проти 18,9% в середньому по ЄС) за рахунок того, що в інтервалі від 60 до 65 років помирає досить велика кількість людей.
Також треба враховувати той факт, що в Україні середня тривалість життя чоловіків нижча, ніж у більшості розвинених країн. Проте важливим є не лише абсолютний вік виходу на пенсію, а й середня очікувана тривалість життя на момент такого виходу та пільговий достроковий вихід. Українські жінки посідають одне з найвищих місць у світі за тривалістю життя на пенсії – так, у 2012 році вона складала 23 роки, що перевищувало їхній середній трудовий стаж. Для чоловіків середня очікувана тривалість життя на момент виходу на пенсію становить 14 років, що співставно з таким показником в інших країнах. Водночас в Україні майже половина чоловіків виходить на пенсію у 60 років, а решта – в 40, тобто реально середній вік виходу на пенсію – 55 років.
Ще одна загрозлива тенденція – старіння населення. У майбутньому рівень старіння населення та демографічне навантаження зростатимуть за рахунок скорочення населення працеактивного віку Цьому сприятиме й катастрофічне скорочення народжуваності, яке відбулося у 1990-х роках.
Як наслідок, станом на 2017 рік в Україні склалась ситуація, коли на 12,5 млн пенсіонерів припадає 26 млн осіб працездатного віку з яких зайнятими є тільки 176 млн осіб. При цьому з числа зайнятих тільки 10 млн осіб сплачують ЄСВ – базу для формування пенсійного фонду.
В бюджеті на 2017 рік закладений дефіцит Пенсійного фонду в розмірі 141,5 млрд грн, що становить 5.5% ВВП. Таким чином Пенсійний фонд здатний бездефіцитно фінансувати менш ніж половину свої видатків. Аналогічна ситуація спостерігалась і в 2016 році – з суми Пенсійного фонду в розмірі 257 млрд грн дефіцит становив 145 млрд.
Уже зараз в Україні пенсійні видатки становлять 15% від ВВП що є одним із найвищих показників у Європі та значно перевищує аналогічний показник багатьох країн з істотно вищим рівнем старіння, таких як Швеція, Фінляндія, Великобританія, Норвегія, Швейцарія. Пенсійний вік у нашій країні лишається одним із найнижчих у Європі – фактично, з урахуванням пільгових пенсій – 55 років, порівняно з 63,1 років у середньому в країнах ЄС Середня тривалість трудового стажу в Україні – тобто періоду, протягом якого людина заробляє собі пенсію, однакова для чоловіків та жінок (близько 34 років). Також в 2016 році в Україні налічувалося 830 000 осіб молодше пенсійного віку, які отримували так званні «ранні» пенсії.
Таким чином розробка проекту пенсійної реформи відбувалась в досить складних та напружених умовах. В травні 2017 року Кабінет міністрів під тиском МВФ все-таки ухвалив проект довгоочікуваної пенсійної реформи. Чинний варіант пенсійної реформи включає наступні ключові пункти:
Підвищення страхового стажу з 15 до 25 років
Відповідно до запропонованої урядом реформи, пенсійний вік залишається на рівні 60 років для людей, які матимуть страховий стаж 25 років.
Наразі право на пенсію за віком мають ті, кому виповнилося 60 років. При цьому в законі зазначається, що ці особи повинні мати страховий стаж 15 років.
З 1 січня 2004 року для нарахування пенсії важливий лише страховий стаж. Таким чином, з цього часу трудова книжка не є підтвердженням страхового стажу. При цьому запроваджується гнучкий коридор пенсійного віку та можливості компенсації відсутнього страхового стажу — громадяни, яким не вистачає років стажу, щоб задовольнити вимогу стосовно мінімального стажу, матимуть можливість сплатити внески за відсутні роки (не більше 5 років).
При цьому проект реформи не передбачає підвищення пенсійного віку, на чому наполягав МВФ.
Осучаснення" пенсій. 50% пенсіонерів підвищать пенсії
Для цього уряд запроваджує єдині правила визначення розмірів пенсійних виплат.
Планується введення нової формули нарахування пенсій за єдиним підходом для "старих" і "нових" пенсіонерів із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. Тобто виходить, що показник, за яким розраховуються пенсії, буде підвищено майже утричі.
За словами Прем’єр-міністра В. Гройсмана, у результаті зазначеного "осучаснення" до 3 764,40 грн більше 5 млн пенсіонерів уже з 1 жовтня 2017 року отримають підвищення пенсій від до 200 грн і більше 1 тис. грн щомісячно.
Запровадження даної норми пов’язане з тим, що багато пенсіонерів, які вийшли на пенсію 10 років назад, отримують меншу пенсію, ніж їх колеги, які почали отримувати пенсію недавно. Станом на сьогодні нарахування пенсії залежить від трьох показників: зарплати працівника, стажу та показника середньої заробітної плати по Україні, який застосовується при обчисленні пенсії.
Середня зарплата зростає з кожним роком, тому пенсії українців повинні перераховуватись. Останній раз таке перерахування відбулося в 2012 році, але із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік 1197,91грн. За цей час середня зарплата по Україні, яка застосовується при обчисленні пенсії, зросла до 3764,4 грн або більше ніж втричі. В результаті 2/3 пенсій навіть не досягають розміру прожиткового мінімуму.
Скасовується оподаткування пенсій
З 1 жовтня пропонується відмінити оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів.
Наразі пенсії, розмір яких перевищує 12 470 гривень (10 прожиткових мінімумів), підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% у частині такого перевищення.
Скасування особливих умов виходу на пенсію
Призначення пенсій за вислугу років буде здійснювати лише для військовослужбовців.
Реформою також передбачається, що з 1 січня 2018 року скасовується право на призначення пенсій за вислугу років для працівників освіти, сфери охорони здоров'я, соціального захисту та інших категорій.
Запропонований інструмент — це ще один спосіб, який повинен дозволити уряду зменшити кількість пенсіонерів.
Встановлення особливого режиму для працівників з шкідливим умовами праці.
Проект реформи передбачає, що підприємства замість відшкодування пенсій сплачуватимуть підвищений ЄСВ за своїх працівників, зайнятих на шкідливих виробництвах (з поступовим переходом до накопичувальної системи пенсійного забезпечення). Законопроект пропонує встановити, що за осіб, які виконують роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці, доплата ЄСВ становитиме 15 %. Тобто загалом за таких працівників підприємство сплачуватиме ЄСВ за ставкою 37%. Для всіх інших категорій працівників, що мають право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці, доплата ЄСВ становитиме 7%. Тобто загалом роботодавець сплачуватиме за таких співробітників ЄСВ за ставкою 29%.
Також передбачено, що додаткові внески ЄСВ з 1 січня 2019 року за працівників, молодших за 35 років, будуть накопичуватися на їх індивідуальних пенсійних рахунках.
Щорічне перерахування пенсій
У законопроекті передбачається автоматична норма про щорічну індексацію (перерахунок) пенсій для захисту від інфляції.
Планується, що перерахунок буде відбуватися з урахуванням фінансових можливостей солідарної системи — тобто якщо буде зростання економіки і бюджет буде наповнюватися краще.
При цьому в уряді зауважують, що індексація буде прив'язана до показника зростання середньомісячних зарплат за три роки — не менше ніж на 50% такого зростання. І не менше ніж на 50% індексу споживчих цін.
Скасовується 15-відсоткове зниження пенсій працюючим пенсіонерам
З жовтня 2017 року уряд пропонує скасувати 15-відсоткове зниження пенсій працюючим пенсіонерам. Із 2,3 млн. працюючих пенсіонерів зараз пенсії знижуються у 494 тис. проектом реформи пропонується щоб ті, хто працює, отримували заробітну платню і пенсію у повному обсязі.
Підвищення соціальних стандартів
Передбачене на 2017 рік друге підвищення соціальних стандартів на 5% пропонується з 1 жовтня. Мінімальна пенсія у такому випадку становитиме 1373 грн. Підвищення пенсій торкнеться 9 млн пенсіонерів.
Таким чином уряд зробив крок на шляху до виконання однієї з головних вимог Міжнародного валютного фонду для отримання Україною наступного траншу. Однак подальша доля запропонованої реформи залежатиме від Парламенту, де й очікуються найбільш запеклі баталії.
В цілому проект реформи сконцентрований на скороченні хронічного дефіциту ПФ, модернізації, та підвищенні ефективності функціонування солідарного рівня пенсійної системи, в тому числі за рахунок своєрідного її поєднання з елементами накопичувальної системи, проте практично не торкається проблеми формування другого та третього рівнів пенсійної системи. Відтак запропонований урядом проект важко назвати повноцінною системною реформою, яка кардинально змінить існуючу пенсійну реформу. Також слід враховувати, що формування ефективної пенсійної системи потребує цілого ряду реформ в суміжних сферах, як то фінансова, податкова та соціальна.