Буревісник та Вітер
Одного разу Буревісник пролітав над затокою, роздивляючись що та як. І ось він побачив як з одного краю затоки Вітер здіймає великі хвилі, а вони починають топити кораблі, людей, тварин. Цей маленький Буревісник дуже швидко полетів поближче до Вітру.
Вітре, Вітре! Що ти робиш? Невже не бачиш? Ти ж вбив цих людей та тварин. Навіщо це тобі, невже ти настільки егоїстичний?
Ой, хто це тут бубонить? Та мені взагалі байдуже на весь світ. Головне, що мені добре. А ти що маєш з того що попереджаєш про мене та мої наміри? Всім байдуже до тебе. А я не егоїст, я просто літаю та існую тільки для себе.
Ой Вітре, не знаєш ти нічого ні про егоїзм, ні про ставлення людей до мене. Буревісників люди поважають та дослухаються до мого цвірчання. А ти самий справжній егоїст.
Мораль: всі люди, які живуть тільки для себе і є егоїстами; їм цього не доведеш, але поруч з такими людьми завжди будуть такі маленькі буревісники, котрі стараються вберегти світ від сильних вітрів-егоїстів. Головне їх правильно та вчасно почути.