Міністерство аграрної політики України
Харківська державна зооветеринарна академія
Кафедра діагностики і клінічної біохімії
КУРСОВА РОБОТА
на тему: Бронхопневмонія у собаки
Виконала:
студентка 3 курсу 5 групи
факультету ветеринарної медицини
Прийняв:
1.Попереднє знайомство з твариною
1.1Registratio
1. Вид: собака
2. Стать: пес
3. Кличка: Лаккі
4. Порода: вівчарка
5. Вік: 4 роки
6. Окрас: чорний з коричневим
7. Власниця:
1.2 Anamnesis vitae et morbi
Тварина була придбана у місті Долинська. У віці 5 місяців. Утримується в квартирі у якості домашнього улюбленця. Була провакцинована проти сказу, чуми. Годують відварним м'ясом, кашами (рисова, вівсяна, гречана), ряжанка, молоко. Вигул 2 рази на добу по 20 хвилин. Тварина на інфекційні хвороби не хворіла.
Собака захворіла 15 травня ввечері, що проявилось у загальному пригніченні і відмові від корму. 16 травня піднялась температура, з’явився частий кашель і слинотеча.
2.Власні дослідження
Status presents на 17.05.2011
Т – 39,9 П – 101 р/хв Д – 34 р\хв
2.1. Загальні досліди
Габітус
Тіло будова - сильна, вгодованість – вища, конституція – міцна, темперамент – урівноважений, положення тіла – згорблене.
Шкірний покрив і шкіра
Волосяний покрив розміщено рівномірно по всій поверхні тіла, блискучий, міцно утримується. Алопеції і посивіння відсутні.
Фізіологічні властивості шкіри
Шкіра має блідо – рожевий колір, еластична, суха, місцева температура поверхні носового дзеркала вище за загальну температуру тіла, цілісність шкіри не порушена, набряки, емфіземи, висипи не виявлено.
Слизові оболонки
Досліджені слизові оболонки ротової порожнини, носа, біля анального отвору. Вони мають блідо-рожевий колір, помірно вологі, підвищеної або зниженої секреції не спостерігається, набряки і висипи відсутні.
Лімфатичні вузли
Пальпацією підщелепних вузлів виявлено, що вони мають округлу форму, щільну консистенцію, збільшені розміри, рухливі, безболісні, місцева температура не підвищена. Пахвинні вузли рухливі, безболісні, овально – округлої форми, не збільшенні.
Термометрія
Температура тіла при ректальному дослідженні була встановлена 39,9 Со. Субфебрильна гарячка так як підвищення температури тіла знаходиться в межах 1 Со.
2.2. Дослідження серцево – судинної системи
Серцевий поштовх
Серцевий поштовх більш інтенсивний зліва в 4–му міжребер'ї нижче середини нижньої третини грудної клітки. Справа поштовх слабкіший, проявляється в 4-5 міжребер'ї.
Перкуторні межі серця
Верхня – по лінії плечового суглоба.
Задня – до 7-го ребра.
Абсолютна тупість серця знаходиться в 5-6 міжребер'ях.
Серцеві тони
При аускультації виявлено тони серця гучні, чіткі, ясні.
Артеріальний пульс
Артеріальний пульс на внутрішній стороні стегна середній за силою, рівномірний за характером, повний по наповненню, твердий за напруженням, ритмічний, частота 101 р/хв.
2.3. Дослідження дихальної системи
Дихальні рухи
Частота дихальних рухів на момент дослідження - 34 р/хв. Переважає черевний тип дихання. Дихання аритмічне, поверхневе. У собаки виражена задишка змішаного типу. Спостерігаються помірні серозні носові витікання. Повітря що видихається має нормальну температуру, не має специфічного запаху. Слизова оболонка носу зволожена, не має сипу. Носові отвори не звужені і не розширені. Потовщення, болючість, деформація кісток і підвищення температури верхньощелепної і лобної пазух не виявлено.
Гортань і трахея
При пальпації області гортані і трахеї відмічається занепокоєння тварини, що свідчить про наявність болючості. Також пальпацією викликається кашель у собаки. При внутрішньому огляді за допомогою шпателя визначили, що гортань має анатомічно-правильну форму та колір, не має сипу.
Грудна клітка
Має помірно-округлу форму. Натискаючи на міжреберні проміжки чутливості не відзначається. Місцева температура області грудної клітини не підвищена.
Аускультацією встановлено везикулярне дихання. В передніх долях прослуховуються сухі хрипи. При перкусії легеневого поля грудної клітини (Мал.1) було виявлено притуплений звук замість ясного легеневого, що свідчить про зменшення повітряного стовпа легень.
Мал. 1
2.4.Дослдження травної системи
Апетит знижений. Спрага збільшена. Слизова оболонка ротової порожнини блідо-рожевого кольору без пошкоджень і висипів. Язик вологий, рожевий з білим нальотом. Розташування зубів відповідає віку тварини. Слинні залози не збільшенні, без больової реакції.
Глотка і стравохід
При пальпації глотки знайдена болючість. При внутрішньому огляді визначаємо, що глотка має правильну форму та колір, висипи відсутні. Оглядом та пальпацією ділянки проходження стравоходу виключаємо наявність припухання, закупорки стравоходу, абсцесів, пухлин.
Шлунок
При пальпації відзначаємо черевна стінка безболісна помірно напружена. Форма живота симетрична.
Кишечник
При пальпації нижньої частини черевної стінки з лівого боку, досліджуємо тонкий відділ кишечнику, з правого боку в нижній частині черевної стінки попереду – петлі тонких кишок, в середній частині дванадцятипалу, у верхній частині пахвини сліпу, а в задній верхній частині пахвини – ободову та пряму кишки. При пальпації області кишечнику відзначаємо, що больова реакція відсутня, помірно наповнен. При перкусії звук тимпанічний. Моторика помірна, чути перистальтичні шуми.
Акт дефекації
Частота акту дефекації і кількість калу зменшенні у зв’язку із зниженням апетиту. Консистенція фекалій, форма та колір відповідають видовим особливостям фекалій собаки.
2.5.Дослідження сечостатевої системи
Акт сечовиділення
Спостерігається 3-4 рази на добу. Кількість 0,8 – 1 л. Поза – піднімає тазову кінцівку біля «сечових місць». Больова реакція при сечовиділенні відсутня.
Нирки
При баллотуючій пальпації нирок під 1-3 поперековими хребцями больової реакції не спостерігається. При зовнішній двостороннійпальпації встановлено, що розміри, форма та консистенція нирок не відхиляється від норми для тварини даного виду, віку та розміру.
Стан сечоводів і сечового міхура
Пальпацією сечового міхура через черевну стінку визначаємо незначну наповненість, відсутність больової реакції. При огляді відсутнє відвисання черевної стінки.
2.6. Дослідження нервової системи
Поведінка тварини
Апатія, байдужість до навколишнього середовища.
Череп і хребет
Оглядом і пальпацією визначаємо, що череп помірного об’єму, правильної форми характерної для собаки цієї породи, шкіра помірної температури, больова чутливість відсутня. При пальпації реберних і поперечних відростків ознак остеомаляції і зміщень не виявлено. При пальпації хребта виявляємо помірну чутливість хребта, відсутність больової реакції, місцева температура не підвищена, викривленість відсутня.
Органи чуття
Погіршення зору, слуху, та нюху, не виявлено.
Шкірна чутливість
Тактильна і больова чутливість збереженні.
М’язовий тонус
Помірний.
Рефлекси
Координація рухів правильна. Рефлекси добре вираженні.
Наявність судом, паралічів
Відсутні.
Тип вегетативної нервової діяльності
Нормотоник.
2.7Лабораторні дослідження
Лейкограмма
| Показники | Лейкоцити | Еозинофіли | Пал. нейтрофіли | Сег. нейтрофіли | Лімфоцити | Моноцити |
| До хвороби | 9,29 | 1,9 | 2,6 | 64,7 | 27,6 | 3,2 |
| Під час хвороби | 14,76 | 1,2 | 13,5 | 47,2 | 34.3 | 3,8 |
3.ПОСТАНОВКА ДІАГНОЗУ
На підставі даних анамнезу і клінічного дослідження тварини встановлений діагноз: гостра бронхопневмонія. Спостерігалися типові для бронхопневмонії симптоми: субфібрильна лихоманка, сухий кашель перехідний у вологий, виділення серозно-катарального ексудату з носових отворів, задишка змішаного типу, жорстке везикулярне дихання з хрипами при аускультації, притуплення звуку у верхівкових і серцевої частках.
Прогноз
При дотриманні всіх пунктів плану лікування тварини, прогноз сприятливий зважаючи на своєчасний початок лікування.
Додаток
Мал. 2
4.ДОДАТКОВІ ПИТАННЯ
1.Зовнішня глибока (балотуюча) пальпація нирок.
Пальпація - раlраtio – метод дослідження, заснований на почутті дотику, стереометрії. Цей метод застосовують з метою вивчення фізичних властивостей тканин і органів, топографічних співвідношенні між ними (величини, форми, консистенції, температури, чутливості і т.д.), Кількості і якості пульсу. Розрізняють поверхневу, глибоку і внутрішню пальпації.
Поверхнева пальпація. Її здійснюють однією або обома долонями, покладеними вільно; обмацує область майже не давіть. Легкими ковзаючими рухами послідовно обстежують всю область. Цей спосіб пальпації використовують для визначення сили серцевого поштовху, рухів грудної клітки, температури шкіри, больової реакції, дослідження артерій, області живота, суглобів.
Глибока пальпація. Цей вид пальпації служить для детального дослідження і більш точного визначення локалізації патологічних змін під шкірою, в м'язах або органах черевної і тазової порожнин. Її проводять пальцями (чотирма, трьома, одним), іноді кулаком, з більш-менш значним тиском. До різновид можливостями глибокої пальпації відносять ковзаючу, Проникаючу, бімануальну і поштовхову.
Поштовхову (балотуючу) пальпацію здійснюють трьома-чотирма пальцями, притиснутими один до одного (або кулаком), які встановлюють на відповідній ділянці, а потім проводять кілька коротких і сильно натискати рухів (поштовхів). Цей метод використовують при дослідженні сітки, селезінки, плодів, а також великих пухлин в черевній порожнині, при скупченні в ній рідини.
Пальпація нирок дозволяє визначити їх положення, форму, величину, рухливість, консистенцію і чутливість. Застосовують проникаючий і толчкообразний способи пальпації, які використовують при зовнішньому і ректальному дослідженнях. При пальпації слід враховувати, що нирка зовні покрита жирової капсулою, розвиток якої залежить від вгодованості і віку пацієнта. У тварин гарною вгодованості надмірний розвиток жирової капсули створює труднощі для оцінки рельєфу поверхні нирок, що може призвести до неправильної оцінки їх величини.
У великої рогатої худоби проводять зовнішню і внутрішню пальпацію. Зовнішня пальпація можлива у телят і у дорослих тварин незадовільною вгодованості. Зовні у дорослих тварин можна досліджувати тільки праву нирку. Її промацують кінчиками пальців правої руки, складеними разом, сильно натискаючи на черевну стінку у правій голодної ямці під кінцями поперечних відростків 1-3-го пояс ¬ нічних хребців. Внутрішню пальпацію у дорослих тварин здійснюють через стінку прямої кишки рукою, введеної глибоко до лівої нирки. Її знаходять під 3-м і 5-м поперековими хребцями. Ліва нирка рухливий ¬ на. Вона звисає від хребта на 10-12 см. У невеликих корів при глибокому введенні руки в пряму кишку інколи можна прощупати каудальний полюс правої нирки. Він розташований під поперечними відростками від останнього межребірья до 2-3-го поперекових хребців справа. Права нирка добре фіксована на короткій брижі. Вона на відміну від лівої нирки майже не зміщується під час пальпації. У здорової крупної рогатої худоби при обмацуванні нирок через пряму кишку вдається встановити їх дольчату будову.
У коней можлива тільки внутрішня пальпація нирок. У здорових коней ліва нирка розташовується від останнього ребра до поперечного відростка 3-4-го поперекових хребців. У великих коней вдається дотягнутися і обмацати тільки каудальний полюс лівої нирки, який має овальну форму. У невеликих тварин можна обмацати медіальні і латеральні поверхні нирок, ниркову балію. І ниркову артерію, виявляємо по пульсації.
У свиней зовнішня пальпація нирок можлива тільки у незадовільно дебелих тварин. У великих свиноматок і кнурів іноді вдається виконати ректальне дослідження і пальпувати нирки.
Нирки в нормі розташовуються під поперечними відростками 1-го і 4-го поперекових хребців, вони гладкі, малорухливі.
У овець і кіз нирки досліджують методом глибокої пальпації через черевну стінку Нирки добре доступні для пальпації. Ліва нирка знаходиться під поперечними відростками 4-6-го поперекових хребців, а права - під 1-3-м. Поверхня їх гладка. Вони мало зміщуються при натисканні.
У дрібних тварин нирки пальпують глибокою пальпацією через черевну стінку. Ліва нирка знаходиться в передньому лівому куті голодної ямки, під 2-4-м поперековими хребцями. Праву нирку можна виявити тільки частково. Під 1-3-м поперековими хребцями вдається намацати її каудальний полюс.
Дослідження дозволяє виявити зміна локалізації, збільшення або зменшення обсягу, зміна консистенції, хворобливість, а також осередки флуктуації.
Зсув і надмірна рухливість нирок особливо виражені у тварин незадовільною вгодованості.
У дорослої великої рогатої худоби локалізація лівої нирки в значній мірі визначається на виконанням рубця кормовими масами. Зсув її у правий бік відзначають при переповненні рубця, тимпаніт. Зсув лівої нирки вперед може бути обумовлено сильним розростанням пухлинної тканини в стінці матки.
Іноді виникає ситуація, коли збільшений лімфатичний вузол можна прийняти за нирку, тому потрібно бути особливо уважним при ректальному дослідженні (у хворих на лейкоз).
Збільшення нирок пов'язано із захворюванням тварин паранефритом, пієлонефритом, гідронефрозом, нефрозом, амілоїдозом, у зв'язку з розвитком пухлини. Зменшення нирок відзначають при недорозвиненні і хронічних процесах (хронічний нефрит і пієлонефрит, цироз).
Зміна рельєфу поверхні нирок проявляється горбистість. Вона може бути наслідком туберкульозу, ехінококозу, лейкозу, пухлини, абсцесу, але частіше хронічного запалення (хронічний нефрит, пієлонефрит). Нирки стають щільними.
Хворобливість нирок при легкому їх стисненні спостерігають при гострому гломерулонефриті, пієлонефриті, паранефриті і сечокам'яної хвороби.
2.Катетеризація сечового міхура.
Катетеризація полягає у введенні катетера у порожнину сечового міхура через уретру. Застосовують металеві, гумові, пластмасові (напівтверді, тверді і еластичні) катетери для різних видів тварин. Самкам краще вводити тверді (металеві) катетери, а самцям - еластичні (гумові або пластмасові).
Показанням для катетеризації служить взяття проб сечі, необхідність виконання лікувальних заходів. При катетеризації сечового міхура, особливо у самців з стриктурою гирла уретри, а також коли в уретрі накопичилися сечові камені, слід пам'ятати про особливу обережність при просуванні катетера по уретрі. Катетер в цьому випадку зустрічає перешкоду, тварина турбується, можливі травми уретри і навіть її розрив.
Слід враховувати особливості анатомічної будови статевих органів і уретри. У самок при введенні катетера використовують вагінальне дзеркало.
У сечовому міхурі при малій наповненості його тиск негативний, що необхідно пам'ятати при катетеризаціі, так як при введенні катетера через нього засмоктується атмосферне повітря, в результаті може наступити обсіменіння мікрофлорою. У здорових тварин після сечовипускання в сечовому міхурі завжди остається деяка кількість сечі (у корів 50-70 мл), що дає можливість отримати пробу сечі, навіть якщо сечовипускання відбулося перед катетеризацією. Однак у цьому випадку в системі катетер - сечеприймальник під час отримання проби сечі слід створити невеликий негативний тиск шприцом Жане. Найважче катетерізацію проводити у старих тварин, у самок перед пологами та у післяпологовому періоді. Сечовий міхур в цих випадках сильно звисає в черевну порожнину і потрібні довгі катетери (до 50-60 см). При вагініті і ендометриті від катетеризації слід утриматися.
У хворих тварин сечовий міхур може бути порожнім, і за допомогою катетера не вдається отримати навіть незначна кількість сечі (анурія при нефриті, отруєння солями ртуті, свинцю, перитоніт, закупорка сечоводів каменями). При парезі або паралічі сечового міхура вдається випустити багато сечі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Клиническая диагностика внутренних незаразных болезней животных / А.М. Смирнов, П.Я. Конопелько, Р.П. Пушкарев и др. – 2-е изд., перераб. И доп – М.: Агропромиздат, 1988. – 512 с
2. Клінична діагностика хвороб тварин / В.І. Левченко, М.О. Судаков, Й.Л. Мельник та ін.; за ред. В.І. Левченка. – К. : Урожай, 1995. – 368 с.
3 Клиническая диагностика и скорая ветеринарная помощь при болезнях собак и кошек / Огурцов А. Ф. – М.: Аквариум, 2008. – 112 с.
4. Болезни собак и кошек. Комплексная диагностика и терапия собак и кошек. Учебное пособие. / Старченков С.В. – по инф. My-shop.ru, 2007. – 650 с.
5. Болезни собак. / Белов А.Д., Данилов Е.П., Дукур И.И. – М.: Агропромиздат, 1990. – 270 с.
6. Кормление собак и кошек. / С. Н. Хохрин – М.: КолосС, - 2006. – 248 с.
7. Породная предрасположенность к заболеваниям у собак и кошек. / А.Гоф. - М.: Аквариум, 2006. – 444 с.
8. Справочник болезней собак и кошек. / Федюк С.И. – М.: Феникс, - 2001. – 352 с.
9. Генетика и наследственные болезни собак и кошек / Н. Н. Московкина, М. Н. Сотская – М.: Аквариум, - 2005. – 448 с.
10. http://www.vetvrach-zoo.narod.ru
11. http://www.veterinar.ru
12. http://www.dompitomci.ru
13. http://labrador-retriver.ru
14. http://med.programx.ru