Чи погоджуєтесь із твердженням: “Без минулого немає майбутнього”?
Я погоджуюся із твердженням, що без минулого немає майбутнього.
По-перше, знання своєї історії та історії інших країн – невідʼємна частина розвитку будь-якої держави. Лише знаючи помилки минулого, можна уникнути їх допущення в майбутньому. Доречно буде згадати історію України. Друга світова війна, Революція гідності – всі ці події творили наше майбутнє. Наша держава йде тернистим шляхом і багато помилок все ще повторюється. Памʼятаючи трагічні події, біль та жертви минулого, потрібно проаналізувати досвід попередників та докласти максимум зусиль до створення щасливого прийдешнього.
По-друге, знати історію свого походження необхідно кожній людині. Це не тільки надзвичайно цікаво, а й дуже корисно. Недарма Максим Рильський казав: “Хто не памʼятає свого минулого, не вартий свого майбутнього”. І справді, людина, що не знає свого коріння, своїх предків, не може впевнено крокувати вперед. Такі люди непостійні, пливуть за течією або безкінечно мечуться, шукаючи мету свого існування. На думку спадає Чіпка - головний герой роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Хлопець мав тяжку долю - народився байстрюком, через що ще в дитинстві став обʼєктом цькування, а подорослішавши, постійно стикався з несправедливим ставленням до себе. Юнак нічого не знав про свій рід та не мав нікого, крім матері та бабусі. Зрештою, невизначеність парубка та жорстокість людей, що оточували його, затягнули Чіпку в прірву морального занепаду.
Отже, без минулого, дійсно, немає майбутнього, адже вони тісно повʼязані. Від багатьох подій минулого залежить те, яким буде наше сьогодення. Та важливо не лише памʼятати минувшину, а й по максимуму використовувати цінний досвід, щоб стати кращим самому та зробити кращими інших.