4. Роль сімейного лікаря у профілактиці перинатальних захворювань і смертності

1 1. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги в місті і на селі. Питання охорони здоров'я материнства і дитинства в сучасному законодавстві України.
2. Структура і принципи роботи пологового будинку. Основні показники роботи акушерського стаціонару.
3. Роль жіночої консультації у профілактиці ускладнень вагітності та пологів, перинатальний охороні плода.
4. Роль сімейного лікаря у профілактиці перинатальних захворювань і смертності.
5. Організація служби планування сім'ї: структура, завдання.
6. Медико-генетичне консультування.
7. Будова жіночого таза. Таз з акушерської точки зору. Пельвіометрія. Тазове дно.
8. Плід як об'єкт пологів (розміри голівки плода, шви, тім'ячка).
9. Ознаки доношеності та зрілості плода.
10. Критичні періоди розвитку ембріона і плода. Плацента її будова і функції.
11. Вплив шкідливих факторів на ембріон та плід.
12. Фізіологічні зміни в організмі жінки під час вагітності.
13. Гігієна і харчування вагітної.
14. Методи обстеження вагітних. Зовнішні та внутрішні акушерське обстеження вагітних.
15. Топографія плода в матці.
16. Визначення допологової відпустки і дати пологів.
17. Ведення фізіологічної вагітності. Гравідограма.
18. Психо профілактична підготовка до пологів.
19. Передвісники пологів: прелімінарний період.
20. Визначення ступеня зрілості шийки матки. Модифікована школа Бішопа.
21. Біомеханізм пологів при передньому та задньому видах потиличного передлежання.
22. Періоди пологів. Тривалість їх у першо- та повторнонароджуючих.
23. Період розкриття шийки матки в пологах. Клініка, ведення. Партограма.
24. Період вигнання плода. Клініка, введення.
25. Послідовий період. Ознаки відшарування плаценти. Клініка, ведення послідового періоду (активне ведення, очікувана тактика ведення).
26. Визначення цілісності посліду. Поняття про фізіологічну та патологічну крововтрату.
27. Оцінка новонародженого за шкалою Апгар.
28. Первинний туалет новонародженого. Контакт новонародженого "шкіра до шкіри".
Переваги сумісного перебування матері та дитини.
29. Психопрофілактичне знеболювання пологів. Медикаментозне знеболювання пологів.
30. Клініка та ведення післяпологового періоду.
31. Зміни в організмі породіллі статевих органах, молочних залозах.
32. Концепція грудного вигодовування.
33. Післяпологова контрацепція. Метод лактаційної аменореї.
34. Ембріональний і фетальний період розвитку. Бласто-, ембріо- та фетопатії.
Діагностика вад розвитку плода в різні періоди вагітності.
35. Аномалії позазародкових елементів плідного яйця (плаценти, плідних оболонок і пупкового канатика). Міхурцевий занесок.
36. Багатоводя та маловодя. Особливості перебігу вагітності та пологів.

2 37. Спадкові та вроджені захворювання плода. Роль медико-генетичної консультації в
їх діагностиці.
38. Багатоплідна вагітність: класифікація, діагностика.
39. Особливості перебігу і ведення багатоплідної вагітності. Профілактика ускладнень.
40. Плацентарна дисфункція: класифікація, діагностика, лікування.
41. Дистрес плода: фактори ризику, класифікація, діагностика, тактика ведення вагітності, профілактика.
42. Затримка розвитку плода: фактори ризику, класифікація, діагностика, тактика ведення вагітності, профілактика.
43. Методи діагностики стану плода: неінвазивні - УЗД, КТГ, біофізичний профіль плода, доплерометрія, МРТ; інвазивні - амніоцентез.
44. Імунологічна несумісність крові матері і плода (Rh-конфлікт, несумісність за системою АВ0): патогенез, діагностика, тактика.
45. Ведення вагітності і визначення оптимального терміну пологів при резус-імунізації.
46. Ранній гестоз. Птіалізм, блювання. Патогенез. Клініка, діагностика і лікування раннього гестозу.
47. Гіпертензивні розлади під час вагітності, класифікація. Прееклампсія, патогенез: класифікація, діагностика, клініка, лікування, тактика ведення, профілактика.
48. Еклампсія: Клініка, діагностика, ускладнення, тактика ведення, алгоритм невідкладної допомоги.
49. Рідкісні форми гестозів.
50. Причини мимовільного переривання вагітності різні терміни. Класифікація, клініка, діагностики, лікування і профілактика.
51. Загроза передчасних пологів: діагностика, лікування, акушерська тактика.
52. Істміко-цервікальна недостатність (етіологія, клініка, діагностика, лікування).
53. Передчасні пологи: тактика, ведення і профілактика.
54. Класифікація анатомічно вузького тазу за формою та ступенем звуження. Клінічно вузький таз. Діагностика.
55. Діагностика синклітичного та асинклітичного вставлення голівки плода.
56. Класифікація тазового передлежання. Діагностика та особливості ведення вагітності при тазових передлежаннях.
57. Неправильні положення плода: класифікація, діагностика, тактика ведення вагітності.
58. Розгинальні передлежання голівки плода: класифікація, діагностика.
59. Пологи при неправильних положеннях та тазових передлежаннях.
60. Аномалії пологової діяльності. Класифікація. Фактори ризику.
61. Слабкість пологової діяльності. Клініка, діагностика та лікування первинної і вторинної слабкості пологової діяльності.
62. Дискордонована пологова діяльність. Клініка, діагностика та лікування.
63. Надмірна пологова діяльність. Клініка, діагностика та лікування.
64. Передлежання плаценти. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка і діагностика.
65. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти. Етіологія, клініка, діагностика. Акушерська тактика.
66. Порушення процесів відшарування плаценти. Маткова кровотеча в послідовому періоді.

3 67. Маткова кровотеча в ранньому післяпологовому періоді. Гіпотонічна кровотеча.
Алгоритм надання медичної допомоги.
68. Операції, що готують пологові шляхи ( перинео- та епізіотомія, амніотомія).
69. Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода. Кесарів розтин. Показання, умови, протипоказання.
70. Ручне відокремлення плаценти, виділення посліду.
71. Травматичні пошкодження вульви, піхви і промежини.
72. Розриви шийки матки в пологах.
73. Розриви матки при вагітності і в пологах: класифікація, механізми виникнення.
74. Клінічна картина розриву матки: загрозливого, того, що почався і вже відбувся.
75. Особливості розрив матки по рубців: діагностика, лікування, профілактика.
76. Виворіт матки. Причини виникнення. Тактика лікаря.
77. Розходження і розриви зчленувань таза в пологах.
78. Основні клінічні форми післяпологових септичних захворювань. Класифікація,
Етіологія, патогенез.
79.
Клініка, діагностика, сучасні принципи лікування післяпологового метроендометриту, метрофлебіту, маститу.
80. Клініка, діагностика, сучасні принципи лікування післяпологового перитоніту, перитоніту після кесаревого розтину.
81. Акушерський сепсис. Класифікація, клініка, діагностика, сучасні принципи лікування, профілактика.
82. Септичний шок. Невідкладна допомога.

4
1. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги в місті і на селі. Питання
охорони здоров'я материнства і дитинства в сучасному законодавстві України.
На сьогодні організація акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні базується на принципах ВООЗ. Це забезпечення сталого доступу всіх верств населення до кваліфікованої медичної допомоги, служб планування сім'ї, медико-генетичного консультування. З урахуванням різноманітних факторів, які впливають на стан здоров'я жінок, розроблено нормативну базу щодо забезпечення жіночого населення амбулаторною та стаціонарною акушерською допомогою.
Здоров'я жінки - це здоров'я нації.
Сучасні принципи надання кваліфікованої акушерської допомоги передбачають: ведення партограми, визначення (за показаннями) біофізичного профілю плода, організацію роботи акушерських стаціонарів з упровадженням спільного перебування матері і дитини, грудного вигодовування, практики "індивідуальних", відповідно до чинного законодавства, та "сімейних" пологових залів, забезпечення запасу медикаментів для надання невідкладної медичної допомоги.
Акушерську допомогу в Україні здійснюють у лікувальних закладах амбулаторного
і стаціонарного типу, основними з яких є пологові будинки консультація як підрозділ поліклініки.
Акушерську допомогу вагітним (роділлям) з украй високим ступенем прогнозованого перинатального та акушерського ризику надають в акушерських стаціонарах III рівня.
З метою підвищити якість надання такої допомоги роботу зазначених закладів будують на принципах співробітництва з кафедрами акушерства і гінекології, неонатології, анестезіологої вищих навчальних закладів відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Організація акушерсько-гінекологічної допомоги складається із основних трьох етапів:
1. організації служби планування сім'ї як основи формування та збереження репродуктивного здоров'я;
2. організації акушерської допомоги на основі принципів безпечного материнства;
3. організації гінекологічної допомоги, заснованої на принципах реабілітації репродуктивного здоров'я як основного фактора профілактики онкогінекологічних захворювань.
Організація акушерської допомоги за сучасними підходами розглядається як організація перинатальної допомоги, основними складовими якої є:

5
- підготовка сім'ї до народження дитини сьогодні розглядається як спільна народження дитини.
Реорганізація "Школи материнства" у "Школи відповідального батьківства" передбачає через нові комунікаційні технології підготовку вагітної та її членів родини до партнерських пологів як вагомого психологічного заходу профілактики ускладнень у пологах, зменшення застосування медикаментів, зменшення кількості пологів шляхом кесаревого розтину і як результату поліпшення здоров'я новонароджених;
- профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ.
Удосконалені технології у відповідності рекомендацій
ВООЗ щодо
4- компонентного підходу, а саме: профілактики ВІЛ серед жіночого супроводу ВІЛ-
інфікованих дітей і їх сімей;
- медикогенетична допомога спрямована на профілактику вродженої та спадкової патології.
Нормативи надання медико-генетичної допомоги визначають спільну діяльність спеціалістів з медичної генетики та акушерства і гінекології з питань впровадження преконцепційної підготовки до вагітності і пологів, своєчасної діагностики генетичної патології для її попередження у новонароджених.
ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я ЖІНКИ
Одним із напрямів соціальної політики держави є забезпечення правових гарантій щодо охорони здоров'я жінки та підвищення її соціального статусу.
Відповідно до Закону України "Про шлюб, сім'ю та молодь" держава гарантує певний рівень матеріальної підтримки сім'ям з дітьми.
Вагітна має право на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами: у терміні 30 тиж вагітності їй надається оплачувана відпустка.
Період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами становить 126 календарних днів (70 днів до пологів і 56 - після пологів). У разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей післяпологова відпустка продовжується до 70 календарних днів. Ця допомога надається жінкам у повному обсязі (сумарно), незалежно від того, скільки днів вони використали перед пологами. Жінкам, віднесеним до І-IV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів і 90 - після пологів).
Розмір грошової допомоги усім жінкам, що працюють, становить 100 % їхнього заробітку (доходу); безробітним жінкам її виплачують у розмірі мінімальної заробітної плати, студенткам - місячної стипендії.
Законом України "Про охорону праці" заборонено використовувати працю жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із

6 санітарного та побутового обслуговування). Не допускається залучення до робіт у нічний час, до понаднормових робіт і робіт у вихідні дні, а також до відряджень вагітних
і жінок, що мають дітей віком до трьох років.
Допомога при народженні дитини та на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" надається за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
2. Структура і принципи роботи пологового будинку. Основні показники роботи
акушерського стаціонару.
Стаціонарна акушерсько гінекологічна допомога в Україні є доступною для всіх верств жіночого населення. Територія діяльності пологового будинку (відділення) визначається органами охорони здоров’я. Пацієнтка або її сім’я має право вибирати стаціонар та лікаря за взаємною домовленістю. Госпіталізація за бажанням пацієнтки узгоджується з адміністрацією акушерського стаціонару. Стаціонарна акушерсько гінекологічна та неонатологічна допомога на всіх рівнях здійснюється цілодобово.
Надання невідкладної акушерсько гінекологічної допомоги здійснюється в лікувально- профілактичних закладах незалежно від місця проживання пацієнтки при необхідності з «розгортанням» операційної протягом не більше як 30 хв від моменту звернення жінки.
Стаціонарна акушерська допомога жіночому населенню надається у пологових відділеннях районних, центральних районних, міських, обласних лікарень, міських та обласних пологових будинках, спеціалізованих акушерських стаціонарах, перинатальних центрах, акушерських відділеннях ІПАГ АМН України.
Структура акушерського стаціонару:
1. Приймально-пропускний блок.
2. Фізіологічне (перше пологове) відділення.
3. Обсерваційне (друге пологове) відділення.
4. Відділення новонароджених.
5. Відділення патології вагітних.
Організація акушерських стаціонарів передбачає створення індивідуальних пологових палат у відповідності вимог Цивільного кодексу щодо конфіденційності стану здоров'я пацієнта, забезпечення комфортних умов спільного перебування матері та новонародженого в індивідуальній палаті з метою забезпечення дотримання "теплового ланцюжка" та профілактики інфекційних захворювань у породіль та новонароджених.
Медичний персонал акушерського стаціонару дозволяє присутність партнера не більше
2 осіб (чоловіка, членів родини, близьких) на пологах відповідно до порядку, затвердженого головним лікарем ЗОЗ з урахуванням бажання роділлі. Додаткове

7 медичне обстеження родичів не проводиться. Присутність членів родини за наявності в них туберкульозу або гострих проявів інфекційного захворювання в акушерському стаціонарі не допускається. Особи, присутні при пологах, повинні бути в чистому домашньому одязі та змінному взутті.
Дозволяються відвідування матері (з урахуванням її бажання) і дитини в акушерському стаціонарі близькими родичами (не більше 2 осіб одночасно) та їх допомога в догляді за новонародженим і породіллею.
Можливість відвідування породіллі членами родини до 14 років вирішується головним лікарем стаціонару.
Виписка з акушерського стаціонару за умови фізіологічного перебігу пологів та післяпологового періоду здійснюється на 3-тю добу після пологів.
Акушерський стаціонар закривають у разі необхідності проведення поточного ремонту, але не частіше одного разу на рік. Допускається закриття акушерського стаціонару за поверхами.
Працівники акушерських стаціонарів підлягають обов'язковим медичним оглядам та профілактичним щепленням у встановленому порядку.
Персонал несе відповідальність за невиконання вимог нормативних актів, санітарних норм та гігієнічних правил згідно з чинним законодавством України.
Індивідуальний пологовий зал - це обладнане спеціальною апаратурою приміщення для проведення пологів в однієї роділлі з ускладненим перебігом вагітності, після чого мати разом з новонародженим переводяться до індивідуальної післяпологової палати для їх спільного перебування до виписки із стаціонару.
Індивідуальна пологова палата - це обладнане приміщення із санвузлом (урахувати при перебудові акушерських стаціонарів) для проведення лише фізіологічних пологів за сучасними перинатальними технологіями в однієї роділлі, після чого мати разом з дитиною перебувають у ній до виписки із стаціонару. Оснащуються функціональним ліжком або ліжком- трансформером для приймання пологів та перебування на ньому породіллі під час усього періоду госпіталізації, засобами для ведення пологів (м'ячі, стілець, шведська стінка, спеціальний килимок), сповивальним столиком.
Після пологів мати й дитина спільно перебувають до виписки із стаціонару.
Сімейна пологова палата - це обладнане приміщення з окремим входом і зі санвузлом, де відбуваються пологи та перебуває матір з новонародженим і членами родини
(цілодобово за умови необхідності догляду за матір'ю та новонародженим) до виписки зі стаціонару.
Індивідуальна післяпологова палата - це приміщення із санвузлом (урахувати при перебудові акушерських стаціонарів), де може перебувати лише одна породілля з новонародженим після переведення з індивідуального пологового залу до виписки їх із стаціонару.
Палата для госпіталізації вагітних, роділь та породіль з інфекційними
захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів. Ці палати повинні бути із

8 санвузлом, з окремим входом, обладнані припливно-витяжною вентиляцією з негативним тиском (урахувати при перебудові акушерських стаціонарів). Пересування пацієнтів з палати до палати, а також до інших відділень стаціонару забороняється. У цій палаті роділля народжує та перебуває в ній до виписки із стаціонару. До цієї палати можуть госпіталізуватися породіллі, у яких пологи відбулися поза лікувальним закладом.
Медичний персонал при вході до палати для госпіталізації вагітних, роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів одягає одноразовий халат, шапочку, гумові рукавички. Після закінчення роботи цей одяг знімається, здійснюється оброблення рук, лише після цього виходить персонал із цієї палати.
Якщо відсутні умови окремого входу до палати для госпіталізації вагітних, роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів, необхідно здійснити заходи з максимальної ізоляції пацієнтки із дотриманням умов профілактики поширення інфекції.