Ім'я файлу: Сценарій до Дня Села (допрацеваний).docx
Розширення: docx
Розмір: 34кб.
Дата: 28.02.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 34кб.
Дата: 28.02.2023
скачати
25.09.2021р Свято "День села" с.Торське
Урочистий захід присвячений Дню Села оголошується відкритим
Звучить Державний Гімн України
Ведуча:
Я пишаюсь рідним краєм:
Виноградом, садом, гаєм,
Гарним урожаєм
Родом тата, родом мами.
Людьми рідної землі,
Хто, мов паростки малі,
Рік коріння проростив…
Й хто народом краю став.
Я пишаюсь краєм рідним,
Хочу бути його гідним,
Оберегом родоводу –
Торського свого народу.
1.Танцювальний колектив «Надія» - «Сільська полька»
Ведуча:
Доброго дня, дорогі друзі!
Доброго настрою, радісного свята всьому нашому славному селу Торському,тому що сьогодні нашому селу виповнюється 96 років. Доброго дня! нашим прекрасним людям, Вам, учасники свята!
Добрий день всім, кого сюди
Стежина привела.
Ми будемо сьогодні відзначати
Чудове свято – день села.
Радість нашого свята з нами розділяють почесні гості:
Слово для привітання надається Заступнику Міського Голови Виниченко Наталі Михайлівні
Гості від підприємства «ВЕСКО» - Директор з упраління виробництвом Шевченко Сергій Геннадійович
Депутат Дружківської міської ради Ладник Людмила Сергіївна
2.Темербек Уляна - «Я люблю Україну»
Ведуча:
Я дякую долі за те, що народився у цьому благословенному краї, у цьому райському куточку землі, за те, що де б я не був, серцем завжди лину до отчого порогу, до рідної хати, до найдорожчих людей. Біля хати – різнобарвні квіти, на порозі – усміхнена мама, в хаті – тепло і затишно, а я – не доросла людина з життєвим досвідом, а маленьке хлопча, залюблене в красу нашого краю. І на нашому святі сьогодні – поважні люди, які мають досвід і гідно йдуть обраною стежиною життя. Але всі вони родом з Торського, з нього починалося все в їхньому житті.
На нашому святі найпочеснішими гостями є велика родина мешканців села Торське – від найменшого її жителя до найповажнішого.
Слово для привітання надається Старості села Торське Удовіченко Тетяні Миколаївні
3.Віталій Аляров - Україна
Ведуча: Так і справді, нарешті, дочекалися ми нашого свята. Цілий рік на нього чекали, старанно працюючи на благо своїх родин і свого села. Нехай сяють посмішки і лунають пісні. Нехай добро і достаток завітають у кожну оселю. Нехай святковий настрій не покидає вас цілий рік.
Зі святом вас, дорогі односельчані!
4.Кудін Ксенія - «Пісня на добро»
Кум з Кумою
Кум нарядно одягнений, у краватці, виходить з драбиною.
Кума: - Куме, куди це ви драбину прете?
Кум: - Та зібрався на стовпа вилізти.
Кума: - І чого то вас туди понесе?
Кум: - Так день села сьогодні! Ясно?
Кума: - Що сьогодні свято – ясно, як Божий день. Тільки, ніяк не второпаю, на біса вам, куме, стовп?
Кум: - Та щоб село наше гарно оглянути. З висоти, так сказать, птичого польота.
Кума: - Та хіба ви за свій вік села не бачили?
Кум: - В том то й діло, що кожну стежечку… І не вір очам своїм!
Кума: - А що? Може яке більмо в око? Не доведи, Господи!..
Кум: - На все Божа воля… Хто зна… Та я прямісінько з клубу, зі свята…
Кума: - І що?
Кум: - А там сказали, що наше село – найкраще!
- Хіба ж не правда?
Кума: - Правда, куме, ще й яка правда. Тілько ж я йду та думаю – значить, ось ця баюра в коліно серед дороги найлучча в селі, і мабуть ‒ у районі. О!..
Кум: - Так таки так… Дарма люди не казатимуть. Ніде, знать, такої баюри нема. Єдинственна. Всім калюжам – калюжа.
- Отож на стовпа й полізу, аби всю тую красоту і оглянути. І на сільський парк зі стовпа теж оком кину.
Кума: - Що, й про нього згадали? Теж найкращий?
Кум: - Казали ж на празнику – «краю мій милий, краю мій дорогий, світанковий, росяний… » А ще розповідали, що з наших ставків веселка воду п’є, така вода в ставках чиста та прозора.
Кума: - А я, куме, поки ви тутечки по стовпах, історію села писатиму.
Кум: - Ого!
Кума: - Куме, а може написати краще не про минуле, а про майбутнє? Адже треба вперед дивитися. Жити, любити, будувати, і село прикрашати.
Кум: - Ну тоді ходімо вдвох писати історію села.
- А ходім!
Ведуча:
День села – особливе свято, яке об’єднує всіх хто любить своє село, тих людей, чиєю працею воно створювалось. Тож нехай це свято принесе вам та вашим родинам щастя, добробут та злагоду. Нехай живе наше рідне село народжуються і підростають діти, спокійно і захищено почуваються люди похилого віку. Нехай щастя, любов та достаток живуть у кожній його вулиці, у кожному домі, у кожній родині.
5.Лунін Микита - «Сам собі Країна»
Ведуча:
Село наше красиве і квітуче. Але справжньою його окрасою є люди. Ми щодня бачимо їх, вони живуть поруч, вони скромні і працьовиті. Вони не звикли до слави, але їх щоденна праця життя – то джерело людської мудрості і самовідданості.
Щоб у нашому селі зростало і квітло завжди, щоб дзвеніла тут пісня крилата, гули новосілля, весілля, родини і радості й щастя було у вас багато. Щоб кожному з вас усміхалася доля, Господь дарував наснагу і сили, щоб ви проживали у дружньому колі і працею славили ваші родини.
Ведуча:
Здавна так повелося, що молоде покоління шанобливо ставиться до людей поважного віку. Сьогоднішнє свято по праву слід розпочати із шанування людей, які є гордістю нашої громади. (Для привітання ювілярів запрошується староста Удовіченко Тетяна Миколаївна)
Хочеться нагадати всім, що найстаршою жителькою села Торське є Коргун Ніна Петрівна, якій виповнилося 91 рік, надзвичайно добра та трудяща жінка яка виховала 4 дітей , 5 внуків, 7 правнуків, та 3 прапраунука. Вона виконує нелегку селянську роботу, іскриться оптимізмом і надією.
Привітання до особливого Дня народження – вісімдесят років в цьому році виповнюється жителям нашого села:
Загребельний Іван Миколайович
Поснік Віктор Григорович
Привітання до особливого Дня народження – сімдесят років в цьому році виповнюється жителям нашого села:
Кислюк Ганна Петрівна
Кобзєва Надія Леонівна
Співалюк Галина Іванівна
Мартиненко Леонід Сергійович
Лукашенко Володимир Миколайович
Село – це щоденна праця зранку до пізнього вечора. Тож кому, як не колишнім колгоспникам знати як це пізно лягати і рано підвестися.
Моє село, мій рідний край, чарівний і прекрасний. Як не любити те місце, де перше побачив сонце, відчув подих землі , де мені відкрився світ життя.
6.Кудін Георгій - «Три тополі»
Кум з Кумою
Кума: - Ох, концерт добрий! Аж за душу бере, як співають...
Кум: - Та я теж кума добре співаю.
Кума: - Та невже? Звідки кум голос прорізався? Увечері начебто собаки вили, а може то ти співав ненароком?
Кум: - Та я Кума ходив на сольний гурток у селі, найкращий співак!
Кума: - Так пішли репетирувати Кум!
Ідуть зі сцени співають: "Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела, ти ж мене молодого, з ума розуму звела!..."
Ведуча:
Добрий дух рідної оселі, її тепло й затишок - запорука щасливої долі людини. Родинне гніздо - батьківська домівка, найдорожче місце для кожної людини, а особливо для дитини.
Ми пишаємось нашими предками, котрі дали нам життя, одвічну волю. Ми гордо з піднесенням згадуємо тих, хто народився, жив, працював у селі.
7.Танцювальний колектив «Надія» - «Капустка»
Ведуча:
Є на нашому святі сьогодні родини, які багато років живуть у парі: у злагоді, у мирі, любові і взаєморозумінні.
(Для привітання ювілярів запрошується староста Удовіченко Тетяна Миколаївна)
Ми сьогодні щиро вітаємо родини Щербак Олександр Федорович та Надія Григорівна та Кислюк Павло Петрович та Ганна Петрівна, які прожили разом 50 років, виховали діточок, діждалися внуків, правнуків.
Коли приходить золота пора,
То розумієш – щастя не в підкові.
Це, кажуть так, весілля золоте –
В житті своїм жар-птицю не спіймали.
Онукам уже зміна он росте,
А золота в руках і не тримали.
Тримали звично вила і граблі,
Тримали зброю у лиху годину,
Дітей ростили на своїй землі,
І шанували у собі людину.
А ще любили дім свій і село,
У травні – сад, у липні – стиглу ниву,
Кохання берегли вітрам назло,
І долю – нелегку, але щасливу.
У цей чудовий та святковий день сапфірову річницю, відзначають:
Головченко Ігор Васильович та Валентина Михайлівна
Чуруканов Віктор Федорович та Ганна Михайлівна
Ведуча:
Від нас вам подяка велика і щира ,
Бажаю, аби щастя, яке ви збудували за ці 45 років, було довговічним, міцним і твердим, як дорогоцінний камінь. Щоб не зважаючи на вік, ваші очі завжди сяяли сапфіровим блиском закоханості. Здоров'я вашій родині, всіх благ і радісних моментів!
За працю невтомну й щоденні турботи .
Нехай не болять вам натруджені руки ,
Шанують вас діти і люблять онуки .
8. «Дружківчанка» - «А ми дівчата з України»; «Ой,гоп я гуляла»
Сценка Козака Миколи з Циганами:
Микола:
Да де цю Сваху чорти носять
Пора починат, а її немає
Сваха:
Іде з корзиною,і співає,а я молода
На базар ходила
О! Микола,привіт,як живеш?
Микола:
Да,я бачу ти вже на веселі,
Ти що забула що мені обіцяла
Сваха:
Да пам’ятаю я все, що сьогодні свято
По такому випадку я на хвилинку
Забігла до Шинхарики
Микола:
Да постав ти свою карзину, і давай починати
Сваха:
А я то про шо.
Давай
Пауза…..
9.Танцювальний колектив «Надія» - «Кумушки»
Кум з Кумою
Кум: А куди-то ви йдете?
Кума: - На ярмарку понесу молоко продавати.
Кум: - А чи добра у вас корова?
Кума: - Добра, добра!
Кум: - Багато молока дає?
Кума: - Ну, літрів 5, не менше.
Кум: - А на базар скільки возите?
Кума: - Ну, десь літрів 10.
Кум: - От щіглі-міглі з молоком робите. А ви ще й самогонку вчора гнали.
Кума: - Хто це вам сказав отаку капость?
Кум: - Та ж ваші кролі моїй собаці пику набили!
Кума: - Куме, ой, куме, мені вже пора йти! Я йду.
Кум: - То вже ваша справа.
Кума: - А ви йдете, чи ні?
Кум: - То вже моя справа.
Кума: - Ну то я піду справа.
Кум: - А я піду зліва.
- Ходімо!
Ідуть цигани
Сваха:
Ба!які люди,и до нас
Ви с добрим наміром, чи як?
Циганка:
Ну,а як же з добрими,
Ось і горілочки захватили,і ковбаски
Циганка 2:
Ну,так що приймаєте нас?
То що ви дурите,не погано
Я на собі спитав, ну а як насчет пісень?
Циганка:
Ми готові,нажаль музики немає
Микола:
Як це немає,а це що?
Циганка:
Ну,давай Микола нашу,да веселіше
10. «Дружківчанка» - Цигани їдуть
11.Пісня:
12. «Дружківчанка» - Ой, у полі стоїть верба
Ведуча:
Торське лагідне і милє
Водночас величнє і простє.
Ти мене з дитинства полонило,
Ти навчило радості й добра.
Рідний край! Починається з батьківського порога, стежини до хати, що ніжно стелиться в садочку. А ще він починається із маминої пісні колискової. Для кожної людини найдорожчий той край, де вона народилася, звідки пішла у великий світ. Для усіх нас найдорожче, найкраще у світі наше рідне село Торське. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть і працюють наші батьки. Тут корінь нашого славного роду.
Усі досягнення, яими богате наше село, складається з щоденної праці знань і талантів кожного мешканця, і саме в такі свята кожен відчуває себе частиною великої громади.
Ми Вітаємо наших молодших друзів на святі Дня Села! Ми раді бачити ваші щирі обличчя, які прагнуть як найшвидше відкрити для себе світ школи, і знань.
(Для привітання першокласників запрошується староста Удовіченко Тетяна Миколаївна)
Привітанна першокласників (8 чол)
Кум з Кумою
Кума: - Вітаю Куме!
Кум: - Кума, чекайте мене сьогодні в гості.
Кума: - Тю на вас, куме, і чого б то я мала на вас чекати, коли я за вами ще геть не заскучила. Сидіть краще вдома. А я вас і по телефону почую.
Кум: - По телефону? Е-т… По мобільному… Я недавно, кума вичитав, що ті мобілки – велика шкода для вашого дорогого здоров'я. Так що краще не беріть її в руки.
Кума: - А що ж тоді в руки брать?
Кум: - Як що? Та лучче шмат сала, а ще краще – кільце домашньої ковбаси. В обидві руки. Я хоч не буду переживати за ваше здоров'я.
Кума: - Справді? І довго її держати?
Кум: - А поки я не прийду до вас, та не перевірю - чи правильно держите.
Кума: - У руках? Ковбасу? І не їсти?
Кум: - Не їсти! Ні в якому разі не їсти! Поки я не прийду!
Кума: - Так руки заболять!
Кум: - Аби не зуби!
Кума: - А що, куме, і зуби можуть заболіти?
- Хе! Ще й як! Якщо самої пуд ковбаси вмотузити.
Кума: - Еге-е, куме – бачу, до чого клоните… Бачу-бачу… Хочете, аби я всю ковбасу з хати винесла… Так я вам і поспішила. Зараз ось! То не я вже несу? Може, й на шию кавалок почепити?
Кум: - Так сьогодні такий день, що гріх і не почепити. І на шию теж!
Кума: - Який-такий день?
Кум: - Самий головний! День села!
Кума: - Так ходімо відзначати, ато все пропустимо!
13. Танцювальний колектив «Надія» - «Танцюючі стопи»
Ведуча:
Рідне село. Воно справді зігріває душу кожного. Це тепло глибоко проникає до серця. І де б ми не були, а невидимі промінчики притягують до себе, кличуть із далеких доріг до рідного села, до отчого дому. Здається, нема нічого кращого на світі за побачення з рідними вулицями, батьківською хатою. Ми пишаємося тим, що народилися і виросли в цьому селі. Ми хочемо і далі тут жити і працювати.
14. Музичне привітання від Торського НВК – «А, я все дивлюся де моя Маруся»; «Найкращі вчителі»
Хочеться побажати в цей сонячний день всім хорошого настрою. Всім, хто народився та виріс у цьому прекрасному місці.
Ведуча:
Кохані матусі , бабусі рідненькі
У бога сили просимо вам.
Бо ви наші янголи –охоронці,
Ви для дітей наставники у житті.
За ніжне серце, щиру турботу
За вічне бажання , добра вам усім,
За мудрі поради, невтомну роботу ,
Вам, шана наша, низенький уклін.
Ведуча:
Шумлять роки, мов на вітрах тополі,
А в тих роках – і сонце, і дощі.
Бажаємо насолодитись вволю
Приємними сюрпризами в житті,
Щасливо, наче зірка, променіти,
Отримавши від долі все сповна.
Для Вас сьогодні - всі найкращі квіти
Й теплом осяяні захоплені слова!
Бажаємо вам щастя, здоров’я, добра,
Щоб Вас довіку доля берегла,
Щоб шанували Вас завжди
За те, що на землі лишили ви сліди.
Ведуча:
Хай промені сонця вам радість дарують,
Від наших сердець нехай лине тепло,
Хай ваші очі в житті не сумують ,
У домі хай буде тільки добро.
Як невловимі ці роки , і зупинити їх не вдається.
Так хай же буде так завжди -
Чим більше літ тим більше щастя.
Ведуча:
Роки летять, та село не старіє, воно молодіє з кожним роком. Так приємно сповістити вам, що до нас в нашу сільську родину лелеки принесли двоє маленьких жителів села. Це Макуха Назар та Жуков Денис.
(Для привітання наймолодших жителів села запрошується староста Удовіченко Тетяна Миколаївна)
Для шанованих жінок, які народили своїх діточок, роститимуть їх з усією любов’ю , навчатимуть шанувати працю, любити Україну та відправлятимуть в далеку дорогу життя, звучить музичне вітання.
15. Музичне привітання від колективу «Дружківчанка»
«Тюльпан, ландиші»; «Дощик накрапає»
Ведуча:
Немає в світі кращого добра
Як хата повна голосів і сміху
Коли у ній багато підроста
Дітей батькам на радість і на втіху.
Ведуча:
Бажаєм, щоб за те , що вклали ви
Сторицею вам діти заплатили
Щоб зігрівали вас вони теплом
І рідний дім, і вас завжди любили.
Нехай в оселі завжди сміх луна
І внуків, правнуків хай зустрічає хата
І радості, і ніжності й тепла
Нехай господь вам принесе багато
Ведуча:
Бажаємо найкращого на світі ,
Здоров”я, миру й доброти.
А серцю тільки теплоти.
Нехай вам завжди радісно живеться ,
А дома лиш добро ведеться .
Хай щастя вікує у вашому домі
Радість хай буде завжди .
Здоров”я міцного і щедрої долі
Хай бог посилає вам на віки.
Ведуча:
Хай доля ласкава буде у вас,
Дарує щасливі літа ,
Здоров” я міцного , чистого неба
І просто людського тепла
Щоб наше село розросталось і квітло
Завжди щоб дзвеніла тут пісня крилата ,
Гули новосілля , весілля , родини
І радості й щастя було в нас багато.
Щоб кожному з нас усміхалася доля
Господь дарував наснагу і сили .
Щоб ми проживали у дружному колі
І працею славили наші родини.
16. Темербек Уляна - «Там, де ми є»
Аляров Віталій Гумореска П.Глазового «Як, вареники варили":
Кум поїсти неабиякий мастак.
Йому жінка, що не зварить, все не так.
Вередує: — Як з’їдаю твій обід,
Наче гирю закладаю у живіт.
Он торік я в ресторані,— каже,— був…
Ледве миску з деволяєм не ковтнув.
Там таку дають підливку — смак і шик!
З нею з’їсти можна власний черевик.—
Раз в неділю ми остались без жінок:
Подались вони раненько на товчок.
Ми із кумом закурили, сидимо.
Кум наліво, я направо — плюємо.
— Не зоставили нам їсти, то й нехай…
А ми зваримо вареники давай!
Налили ми в ночви свіжої води.
Півмішка муки засипали туди.
Я качалку взяв, а кум мій — макогон,
Тісто туго замісили, як гудрон.
Дріжджів кинули дві пачки — красота!
Потім перцю і лаврового листа.
Тісто витягли на стіл ми та й січем —
Я ножакою, а кум мій сікачем.
В казані кипить, аж піниться вода.
Я ліплю, а кум вареники вкида.
На вусах у мене тісто, в нього сир.
Кум по кухні походжа, як командир.
— Хай живіт,— говорить,— лопне, а жінкам
Отакунького вареничка не дам!
В казані вода вирує, булькотить.
Сир гарячий нам на голови летить.
Покипіло так не більше двох годин,
Бачим: збились всі вареники в один.
Ми вареник той штовхаємо до дна,
А він лізе, випирає з казана.
Кум говорить: — Ну, нехай вже буде так.
Покуштуємо, яке воно на смак.
Поділили ми вареник, сидимо.
Кум виделкою, я ложкою — їмо.
Я помалу ремиґаю, кум жує.
— Ну,— цікавиться,— як враження твоє? —
Я показую на пальцях і стогну:
Зуби злиплись, язика не поверну.
В кума очі лізуть з лоба — не ковтне.
Просить: — Стукни по потилиці мене! —
Я як двину його в шию кулаком!
Тут відразу нам полегшало обом.
Кум затявся на своєму: — А жінкам
Я однаково й понюхати не дам! —
Те, що я не з’їв і кум мій не доїв,
Потаскали кабанові ми у хлів.
А кабан понюхав тісто, кашлянув,
Перекинувся в баюру і заснув.
Кум штовха його: — Пардон, мусьє кабан!
Вибачайте, я не знав, що ви — гурман.
Може, й ви вже захотіли в ресторан? —
І надів йому на голову казан…
Ведуча:
Прекрасну пісню про кохання
Ведуть в садочку солов”ї
І юнаки й дівчата радо.
В душі повторюють її.
І вже гуде в селі весілля
Усі ж бо знають цей урок
Що від кохання до весілля
Один лиш відділяє крок.
Ведуча:
Хай трояндою квітнуть в житті,
Щира дружба і вічне кохання,
Не затьмарить хай дні золоті,
Ні печаль, ні часи розставання!
Хай під небом завжди голубим
Доля садом прекрасним буяє,
Буде успіх і щастя землі,
І життя веселково сіяє.
17.Музичне привітання
Ведуча:
Бажаєм вам щастя, здоров’я, добра!
Щоб вас довіку берегла,
Щоб шанували вас завжди
За те, що на землі лишили ви сліди.
Сімейного затишку рідному дому.
Наснаги в роботі і в справах везіння ,
Крім того, достатку а також терпіння .
Нехай же всього у вас буде багато
І радість щодня в вашім домі луна.
Найменша дрібниця стане приводом свята
А в серці завжди розквітає весна.
Ведуча:
А ще Торське багатє на квіти. Буяють вони різнобарв’ям, село з весни до глибокої осені тоне в кольорах і барвах
В кожній квітці, що виростили дбайливі руки – любов і натхнення жінок трудівниць, безмежна любов до рідної землі, до краси, як не пригадати слова класика про те, що краса врятує світ.
Що значать квіти в нашому житті…
Вони нас вчать любові й доброті,
Вони дають наснагу і натхнення,
Вони дарують радість сьогодення.
Що значать квіти в нашому житті…
Рожеві, білі, ніжно-голубі.
Даруємо коханим їх ми людям,
Плекаємо, ростимо і голубим.
Якими барвами наповним світ,
Нехай вони нас радують усіх.
Хай кольором наповниться життя,
Адже відомо – світ тримає лиш краса.
Ведуча:
Ну ось ми про все вам розповіли
Пора вже прощатись , кінчається свято
Бажаємо вам у добрім здоров»ї прожити,
Й наступного свята на той рік діждати.
Щоб наше село розросталось і квітло,
Завжди щоб дзвеніла тут пісня крилата.
Гули новосілля, весілля , родини,
було в нас багато.
Хай ніжні трелі солов’я доносяться з діброви,
Хай ваші родичі , сім’я будуть живі, здорові.
Хай господь бог благословить святковий стіл у хаті,
І хай ніхто не боронить, щоб ви були багаті.
Хай буде мирним небокрай, хай сонце в небі сяє.
І чарка й шкварка й коровай , і хай душа співає.
Хай лине пісня над селом ,хай колосяться ниви.
Комори повняться добром, і будьте ви щасливі
Торська свята земля –
Ти наша мати, наша доля…
Щоб колосилися хліба
Ми зустрічаєм в полі зорі.
Хай дух козацький не згаса,
Не меркне хліборобська слава,
Хай розквітає і зроста,
Наш отчий край, наша держава.
18. Музичне привітання від Молодіжного центру «GREENWICH» «Базового поліфунціонального культурного центру Дружківської міської ради» «Посміхалися»
Фінальна частина
Звучить музика