19 Механізм токсичної дії
Н1-літики, першого покоління проникають через гематоенцефалічний бар’єр і втручаються в кінетику і ефекти багатьох медіаторів ЦНС. Крім блокування Н1-рецепторів викликають протисеротоніновий, холінолітичний ефекти, підвищують активність дофаміну. Токсичними для дітей перших років життя вважаються дози димедролу та піпольфену близько 100-150 мг.
Клінічна картина отруєння.
Основним в клініці отруєння є порушення функції ЦНС,
психомоторним збудженням,
появою млявості,
сонливості зі зниженням м’язового тонусу,
сухожильних рефлексів.
В обох випадках можливе виникнення гіперкінезів або тоніко-клонічних судом.
Також в обох випадках відзначаються порушення психіки – від втрати орієнтації до галюцинацій і марення.
При помірному ступені отруєння антигістамінними препаратами розвивається повна картина антихолінергічного синдрому:
збудження, галюцинації, судомні напади;
сухість шкіри і слизових оболонок, гіперемія і підвищення температури тіла;
розширення зіниць, тахікардія, гіпертонія і аритмії.
У міру поглиблення ступеня отруєння при переході потерпілого в коматозний стан превалює β-адренолітичний синдром:
тахікардія,
зниження артеріального тиску,
мідріаз,
важка м’язова гіпотонія.
На тлі прогресування серцево-судинної недостатності може наступити летальний результат.
Лікування отруєнь антигістамінними препаратами.
Стабілізація стану хворого
забезпечення адекватного дихання,
купування судомного синдрому,
нормалізації гемодинаміки.
Видалення отрути шляхом зондового промивання шлунка, після закінчення якого проводять ентеросорбцію і призначають проносні.
При розвитку антихолінергічного синдрому внутрішньовенно повільно вводять аміностигмін із розрахунку 0,01-0,02 мг/кг в 5% розчині глюкози. Повторні введення в тій же дозі можливі через 15-20 хвилин. До неконкурентних антагоністів відносяться антихолінестеразні препарати. Перевагою серед них володіє галантамін, який на відміну від неостигміну (прозерин) добре проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Вводять галантамін внутрішньовенно до 3 разів на добу в разовій дозі для дітей у віці 1-2 років – 1-2 мг, 3-5 років – 1,5-3 мг, 6-8 років – 2-5 мг, 9-11 років – 3-8 мг, 12-15 років – 5-10 мг. Знижує ризик розвитку антихолінергічного синдрому рибоксин, який вводять внутрішньовенно болюсно в дозі 20 мг/кг (насичення), потім в такій же дозі протягом однієї години. При розвитку судомного синдрому призначають діазепам (реланіум, сибазон, седуксен) в дозі 0,2-0,5 мг/кг, при необхідності комбінуючи з оксибутиратом натрію, який вводять внутрішньовенно повільно в дозі 100-150 мг/кг. У разі розвитку β-адренолітичного синдрому використовують норадреналін в дозі 0,1-0,4 мкг/кг в хвилину.
Інфузійна терапія проводиться ізотонічними глюкозо-сольовими розчинами в режимі форсованого діурезу з обов’язковим контролем електролітного балансу
Найбільш ефективний гемодіаліз. Можливе використання перитонеального діалізу.
20
Судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів
у відділеннях судово-медичної токсикології бюро судово-медичної експертизи (надалі - відділення), а також судово-медична експертиза на підприємницьких засадах проводиться згідно з Законом України "Про судову експертизу" процесуальним законодавством, іншими законодавчими актами, Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, даними
Правилами та нормативними документами Міністерства охорони
здоров'я України
Підготовчі операції, пов'язані з ізолюванням, виявленням
і визначенням отруйних і сильнодіючих речовин, виконуються середнім медичним персоналом під керівництвом експерта.
Основні операції (мікрокристалоскопія, хроматографія в
тонкому шарі сорбента, газорідинна хроматографія тощо) проводяться безпосередньо експертом.
За наявності методик і технічних можливостей експерт
повинен провести кількісне визначення виявлених якісними методами хімічних речовин.
Кількість знайдених хімічних речовин треба відносити до 100 г взятої для аналізу наважки об'єкта і виражати одиницями маси.
1.Судово-токсикологічні експертизи речових доказів
проводяться в спеціально обладнаних для хімічних робіт
лабораторіях, які мають витяжні шафи з вентиляційною установкою.
2. Відділення судово-медичної токсикології повинно
розміщуватися не менш як у 5-7 кімнатах, а саме: аналітична, технічна, кімната газорідинної хроматографії, спектрофотометрична,
кабінет судово-медичних експертів, кімната лаборантів.
Для зберігання речових доказів відводиться окреме приміщення
з холодильником.
3. Приміщення відділення судово-медичної токсикології повинні
бути ізольовані від інших підрозділів бюро, мати достатнє для нормальних умов роботи природне освітлення, опалення і вентиляцію.
Всі кімнати відділення, як і саме відділення в цілому, після
закінчення роботи повинні зачинятися і опечатуватися печаткою
відділення.
4. При обладнанні приміщень для відділень судово-медичної
токсикології повинні бути створені уомви для дотримання техніки
безпеки.
21
при підозрі на отруєння етиловим спиртом - надсилається
сеча і кров в кількості 15 мл (кожного об'єкта); кров відбирають шприцом (стерльно) з великих вен кінцівок і поміщають у флакон з-під пеніциліну (флакон не розкривається, не миється, містить1-2 краплі пеніциліну) проколом пробки флакона. Сеча також відбирається шприцом і поміщається у флакон з-під пеніциліну.
У випадках відсутності крові і сечі для дослідження адсилається мозок, нирки, тканина м'язів стегна. При ираженому гнитті трупа рекомендується брати м'яз стегна;
- при підозрі на отруєння іншими спиртами (метиловим,
пропіловим, бутиловим, аміловим, а також їх ізомерами),
етиленглюколем, ацетоном, фенолом (карболова кислота), крезолом (лізол), гідрохіноном, формальдегідом, бензином, керосином, а також так званими технічними рідинами - надсилається шлунок з вмістом, тонкий кишечник, мозок, сеча, кров, печінка, селезінка, сальник, нирка, легеня; додатково - сечовий міхур (при підозрі на отруєння етиленглюколем);
Експертизи у відділенні проводяться з метою виявлення та
визначення хімічних речовин в об'єктах біологічного походження та
інших речових доказах
Метод ізолювання
урахуванням можливості розкладання деяких речовин
експертиза повинна бути почата в день надходження у відділення речових доказів.
Підготовчі операції, пов'язані з ізолюванням, виявленням
і визначенням отруйних і сильнодіючих речовин, виконуються
середнім медичним персоналом під керівництвом експерта.
Основні операції (мікрокристалоскопія, хроматографія в
тонкому шарі сорбента, газорідинна хроматографія) проводяться
безпосередньо експертом.
При проведенні експертизи аналізи виконуються лише на
зазначені в супровідному документі речовини.
Якщо з матеріалів справи, зовнішнього огляду об'єкти,
попередніх даних і проб випливає інший хід проведення експертизи, експерт повинен розширити коло аналізів. Такого саме порядку проведення дослідження слід дотримуватися при відсутності в документі про призначення експертизи конкретного завдання. У цьому випадку експерт повинен керуватися переліком токсикологічних речовин, які підлягають судово-токсикологічному дослідженню
При виявленні отруйних і сильнодіючих речовин, а також
при їх кількісному визначенні експерт повинен добирати такі
реакції, які дають результат і точно доводять наявність в об'єктах дослідження тієї чи іншої хімічної речовини.
Для виключення можливої помилки при виявленні хімічної
речовини з об'єктами дослідження необхідно проводити кілька різних
реакцій, які можуть дати збіг результатів.
При виявлені отруйних і сильнодіючих речовин по
можливості слід застосовувати такі реакції, продукти яких можуть бути збережені і надані судово-слідчим органам як речовий доказ.
Перед проведенням аналізів зазначається спосіб
консервування надісланих на дослідження речових доказів.
При пересиланні об'єктів, які підлягають
судово-токсикологічному дослідженню, на великі відстані допускається консервування їх чистим етиловим спиртом, за
винятком випадків, коли дослідження повинно проводитись на наявність спиртів і нітритів.
З об'єктом в лабораторію повинна бути надіслана контрольна
проба спирту в такій кількості, яка була витрачена при консервуванні.
У випадках, коли консервант (спирт) не був надісланий або для
консервування був використаний недопустимий експерт повинен проінформувати про це судово-слідчі органи. Неправильний спосіб консервування і можливість його впливу на результати експертизи зазначаються у підсумках.
При виявленні в речових доказах характерних кристалів,
насіння, частин рослин, залишків грибів та ін., їх відбирають, а потім окремо піддають дослідженню або направляють на аналіз іншому спеціалісту
Реактиви, лабораторний посуд і прилади, повинні бути хімічно чистими,
Чистота реактивів перевіряється експертом у тих
максимальних кількостях, в яких вони будуть використані для аналізу, і тими способами і реакціями, які будуть застосовуватися в ході дослідження.
Всі реактиви повинні бути перевірені на чистоту в хімічному
відношенні при отриманні нової їх партії, а кислоти, луги та інші реактиви, які можуть бути забруднені в процесі зберігання перевіряються, але не рідше 2-х разів на рік.
За наявності методик і технічних можливостей експерт
повинен провести кількісне визначення виявлених якісними методами хімічних речовин.
Кожне судово-токсикологічне дослідження повинно
проводитись як кількісне.
Об'єкти для всіх аналізів, які проводяться, повинні братися
за масою.
Кількість дистилятів, фільтратів тощо обов'язково
вимірюється.
За наявності методик і технічних можливостей експерт
повинен провести кількісне визначення виявлених якісними методами
хімічних речовин
При достатній наявності речових доказів 1/3 її повинна йти на якісне визначення, 1/3 на повторне, кількісне або інше визначення і 1/3 об'єкта повертається особі, яка призначила експертизу, або зберігається в архіві відділення протягом встановленого терміну.
При малій кількості внутрішні органи при проведенні повного судово-токсикологічного аналізу можуть бути повністю використані, про що робляться відповідні записи в дослідній частині та супровідному документі.