15 Структура і завдання Європейського комітету з стандартизації.

Європе́йський коміте́т зі стандартиза́ції (фр. Comité Européen de Normalisation, CEN) — міжнародна неприбуткова організація, основною метою якої є сприяння розвитку торгівлі товарами та послугами через розробку та запровадження європейських стандартів (євронорм, EN).

Європейський комітет зі стандартизації (до 1970 р. — Європейський комітет з координації стандартів) було засновано в 1961 р. на засіданні представників Європейської економічної спільноти (ЄЕС) та Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA). Датою офіційного створення організації у сучасному вигляді вказується 30 жовтня 1975 року. CEN є офіційно визнаним органом зі стандартизації у Європейському Союзі (ЄС);

Станом на 2012 рік членами CEN є всі члени ЄС: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Данія, Естонія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція; три члени EFTA: Ісландія, Норвегія, Швейцарія та дві інших країни: Хорватія, Туреччина.[6]

Асоційованими членами є Албанія, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Боснія і Герцоговина, Єгипет, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Північна Македонія, Молдова, Чорногорія, Марокко, Сербія, Туніс та Україна.

Партнерами є Австралія, Монголія.

Найвищий орган CEN — Генеральна асамблея, в яку входять представники національних організацій з стандартизації, державні органи країн-членів CEN, а також EEC i EFTA. Генеральна асамблея вибирає Адміністративну раду, яка серед інших має такі основні функції

• 
  встановлює правила і способи застосування національних стандартів і міжнародних стандартів при розробці євронорм;
  
• 
  визначає можливість прямого використання національного стандарту або міжнародного нормативного документу як європейського стандарту;
  
• 
  координує роботи з національної стандартизації в межах регіону.
  

Політика в галузі стандартизації визначається в CEN колегією директорів — представників національних організацій і затверджується Генеральною асамблеєю. Технічна робота з стандартизації в організації виконується технічними комітетами, діяльність яких координує Технічне бюро.

Європейські стандарти та стандарти Європейського комітету зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) повинні обов'язково застосовуватися на національному рівні в країнах-членах CEN. Відповідно євронорма має статус національного стандарту й виключає застосування будь-якого іншого стандарту, що суперечить їй.

Прийнятий CEN європейський стандарт видається в двох варіантах: як євронорма і як національний стандарт в країнах-членах CEN. В другому випадку стандарт може містити додатки для рекомендацій і пояснень, які сприяють його розумінню і застосуванню. Крім європейських стандартів, CEN також розглядає й приймає документи з гармонізації (HD), попередні (тимчасові) стандарти (ENV) та звіти CEN/CENELEC. Ці документи спрямовані на ліквідацію технічних бар'єрів в торгівлі, на прискорення впровадження прогресивних технічних вимог у виробництво нових товарів.

16 Поняття про міжнародні стандарти. Їх класифікація.

Міжнародна стандартизація та сертифікація

logo ISOСтандартизація – це розробка і встановлення вимог, норм, правил, які забезпечують право споживача на придбання товарів належної якості за прийнятною ціною, а також на безпечність і комфортність праці. Об’єктом стандартизації є продукція, процес, послуги, для яких розробляються певні вимоги, характеристики, параметри, правила.

Стандартизація здійснюється на міжнародному, регіональному, національному рівнях. Міжнародна стандартизація – діяльність, у якій беруть участь органи стандартизації різних країн. Провідна роль у міжнародній стандартизації належить двом неурядовим міжнародним організаціям – Міжнародній організації зі стандартизації (ISO) і Міжнародній електротехнічній комісії (IEC). Важливою для міжнародної стандартизації є діяльність двох міжурядових організацій – Світової організації торгівлі і Європейської економічної комісії ООН.

Основна мета, яку переслідує організація, полягає в забезпеченні однакових вимог до проведення випробувань, кваліфікації працівників, системи управління і інших виробничих факторів. Завдяки стандартизації виключаються технічні перешкоди на шляху руху продукції, трудових ресурсів, капітальних коштів. Загалом, завдяки стандартизації забезпечується набагато більше ефективний розвиток всієї міжнародної торгової системи.

Національні служби по акредитації стверджують компетентність сертифікаційних органів лише в тій сфері, яка регулюється безпосередньо державним стандартом, наприклад, ДСТУ. Щоб міжнародний стандарт отримав статус національного стандарту необхідний спеціальний дозвіл відповідних органів стандартизації. У розвинених європейських державах за рішенням європейської організації стандартизації спочатку стандарти ISO отримують статус європейського стандарту і тільки після цього статус національного стандарту держави члена.

Національні організації з акредитації встановлюють компетентність органів сертифікації тільки в тій області, яка регулюється національними стандартами (в Україні – ДСТУ, в Росії – ГОСТ Р, в Німеччині – DIN і т.д.). Для того щоб міжнародний стандарт став національним (ДСТУ ISO, ГОСТ Р ISO і т.д.), потрібно рішення відповідних організацій по стандартизації. У країнах ЄС стандарти ISO за рішенням європейської організації стандартизації (CEN) спочатку набувають статусу європейського стандарту (EN ISO), а потім статус національного стандарту в кожній з країн ЄС (наприклад, DIN EN ISO 9001:2008 – в Німеччині).

Міжнародні неурядові організації ISO і IEC розробили низку правил щодо застосування стандартів. Міжнародні стандарти ISO представляють собою варіант технічних вимог до продукції (послуг), що полегшує обмін товарами та послугами між економічними агентами світового ринку (ці вимоги не обов’язкові для всіх країн-учасниць).

Міжнародна організація стандартизації (ISO) - яка має повноваження координувати на міжнародному рівні розробку різних промислових стандартів і здійснювати процедуру прийняття їх в якості міжнародних стандартів.

International Electrotechnical Commission (Міжнародна електротехнічна комісія)

Організація IEC (МЕК), утворена в 1906 р, є добровільною неурядовою організацією. Її діяльність, в основному, пов’язана зі стандартизацією фізичних характеристик електротехнічного і електронного обладнання.

International Telecommunication Union (Міжнародний союз електрозв’язку)

ITU – міжнародна міжурядова організація в галузі стандартизації електрозв’язку. Основне завдання ITU полягає в координації розробки гармонізованих на міжнародному рівні правил і рекомендацій, призначених для побудови і використання глобальних телемереж і їх сервісів. У 1947 р ITU отримала статус спеціалізованого агентства Організації Об’єднаних Націй (ООН).

ДЖЕРЕЛА

Європейський комітет зі стандартизації -

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%B7%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97

Міжнародна стандартизація та сертифікація-

http://nvppoint.com/uk/mizhnarodna-standartizatsiya-ta-sertifikatsiya/#: