Ім'я файлу: Модуль_1_ФеІ_23.docx
Розширення: docx
Розмір: 382кб.
Дата: 23.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Історія успіху.docx
Розширення: docx
Розмір: 382кб.
Дата: 23.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Історія успіху.docx
Варіант №1
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у= cos(x)/х, хÎ[0,5; 11], h = 0,3.
3. За допомогою функції генератора створити масив з 50 елементів, і передати його другій функції, яка здійснює пошук всіх локальних мінімумів та максимумів в масиві (елемент називається локальним мінімумом/максимумом, якщо в нього немає сусідів, які менші/більші за нього).
Варіант №2
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у=arctg(x + 3,1); хÎ[–6; 1], h = 0,2
3. За допомогою функції генератора створити масив з 50 елементів, що містить тільки 0 і 1, і передати його другій функції, яка здійснює пошук найбільшої за довжиною ділянки заданої послідовності, яка заповнена одиницями. Вивести на екран індекси початку та кінця знайденої ділянки.
Варіант №3
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у= e3(x–0.6) ; хÎ[–1; 1], h = 0,05
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від – 10 до 10 включно і передати його другій функції, яка здійснює визначення кількості елементів, що передують першому від‘ємному елементу та їх значення належить проміжку [1, 5].
Варіант №4
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = sin(x2) +cos(x); хÎ[–4; 10], h = 0,4
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від – 10 до 10 включно і передати його другій функції, яка здійснює визначення кількості елементів, розміщених між першим та другим від‘ємним елементом.
Варіант №5
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = x/(x – 3)2 ;хÎ[4,5; 18,5], h = 0,4
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від – 10 до 10 включно і передати його другій функції, яка здійснює визначення кількості елементів, розміщених між першим та другим парним елементом.
Варіант №6
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = lg(x/2 + 0,1); хÎ[0; 7], h = 0,2
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних чисел, які лежать в діапазоні від 1 до 50 включно і передати його другій функції, яка здійснює визначення кількості елементів, розміщених між першим та другим простим числом елементів.
Варіант №7
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = tg(x/3)×sin(x – 1,2); хÎ[–2; 5], h = 0,2.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від – 50 до 10 включно і передати його другій функції, яка здійснює визначення найбільшої кількості від’ємних елементів розміщених підряд.
Варіант №8
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = 2,5sin(x/2) хÎ[–2; 7], h = 0,2.
3. За допомогою функції генератора створити масив з 50 елементів, що містить тільки 0 і 1, і передати його другій функції, яка здійснює пошуку найбільшої за довжиною ділянки заданої послідовності, яка заповнена нулями. Вивести на екран індекси початку та кінця знайденої ділянки.
Варіант №10
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = cos(1,5x)×lg(2,5x);
хÎ[3,5; 10,5], h = 0,2.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних чисел, які лежать в діапазоні від 1 до 50 включно і передати його другій функції, яка здійснює пошук найбільшої за довжиною ділянки заданої послідовності, яка заповнена непарними числами. Вивести на екран індекси початку та кінця знайденої ділянки.
Варіант №11
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = cos(x)/x; хÎ[0,3; 7,3], h = 0,2.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних чисел, які лежать в діапазоні від 1 до 50 включно і передати його другій функції, яка здійснює сортування масиву вставками: нехай перші k елементів масиву вже впорядковані: хk≤xk+1; береться (k+1)-й елемент і розміщується серед перших k елементів таким чином, щоб впорядкованими стали вже k+1 перших елементів; цей метод застосовують для k від 1 до n-1.
Варіант №12
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = 1,5cos(x – p/4×ex) хÎ[–6; 1], h = 0,2.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від –20 до 20 включно і передати його другій функції, яка здійснює створення нового масиву, що складається з від’ємних елементів, побудованого у зворотному порядку.
Варіант №13
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = cos(1/(x + p/3)); хÎ[–1; 1], h = 0,05.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних чисел, які лежать в діапазоні від 1 до 50 включно і передати його другій функції, яка здійснює: пошук максимального елементу масиву; обчислює середнє арифметичне елементів масиву; виводить масив на екран у зворотному порядку.
Варіант №14
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = cos(x)/x; хÎ[0,5; 11], h = 0,3.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних чисел, які лежать в діапазоні від 1 до 50 включно і передати його другій функції, яка обчислює середнє арифметичне непарних елементів масиву, та виводить від’ємні елементи на екран.
Варіант №15
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = sin (x2) +cos x; хÎ[–4; 10], h = 0,4.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від – 20 до 70 включно і передати його другій функції, яка здійснює виведення послідовності натуральних чисел та обчислює кількість двозначних чисел.
Варіант №16
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = |cos(x/3)|; хÎ[4,5; 18,5], h = 0,4.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від – 10 до 70 включно і передати його другій функції, яка здійснює виведення та обчислення кількості лише тих елементів, значення яких відрізняються від першого елемента на 3.
Варіант №17
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = cos((x + 2p)ex); хÎ[0; 7], h = 0,2.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від – 10 до 70 включно і передати його другій функції, яка здійснює виведення та обчислює суму квадратів лише тих елементів, значення яких є меншими за перший елемент.
Варіант №18
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = sin(x)/ln(x + 4); хÎ[–2; 5], h = 0,2.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від – 10 до 10 включно і передати його другій функції, яка здійснює стискання масиву, видаливши з нього всі елементи, модуль яких знаходиться в інтервалі [3, 7]. Елементи, що звільнилися в кінці масиву, заповнити нулями.
Варіант №19
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,0001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = cos(x + p/3) + 1,8; хÎ[0,5; 4], h = 0,1.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від – 10 до 10 включно і передати його другій функції, яка здійснює стискання масиву, видаливши з нього всі елементи, значення яких знаходиться поза інтервалом [3, 7]. Елементи, що звільнилися в кінці масиву, заповнити нулями.
Варіант №20
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,00001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = sin(x)/x2 ; хÎ[0,5; 11], h = 0,3.
За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних та від‘ємних чисел, які лежать в діапазоні від – 10 до 10 включно і передати його другій функції, яка здійснює перетворення масу так, щоб спочатку розташовувалися всі елементи, рівні нулю, а потім – всі інші.
Варіант №21
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,00001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = arctg(x + 3,1); хÎ[–6; 1], h = 0,2.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних чисел, які лежать в діапазоні від 1 до 50 включно і передати його другій функції, яка здійснює перетворення масиву так, щоб в першій його половині розташовувалися елементи, що стояли в непарних позиціях, а в другій половині – елементи, що стояли в парних позиціях.
Варіант №22
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,00001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = e3(x–0.6); хÎ[–1; 1], h = 0,05.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних чисел, які лежать в діапазоні від 1 до 50 включно і передати його другій функції, яка здійснює перетворення масиву так, щоб спочатку розташовувалися всі елементи, ціла частина яких не перевищує 1, а потім – всі інші.
Варіант №23
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,00001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = cos(1,5x)×lg(2,5x); хÎ[3,5; 10,5], h = 0,2.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних чисел, які лежать в діапазоні від 1 до 50 включно і передати його другій функції, яка у заданій послідовності чисел визначає довжину найбільшої впорядкованої за збільшенням підпослідовності сусідніх елементів.
Варіант №24
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,00001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = cos(1/(x + p/3)); хÎ[–1; 1], h = 0,05.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних чисел, які лежать в діапазоні від 1 до 50 включно і передати його другій функції, яка у заданій послідовності чисел визначає довжину найбільшої впорядкованої за зменшенням підпослідовності сусідніх елементів.
Варіант №25
1. З допомогою позиційних параметрів функції скласти програму обчислення коренів рівняння f(x)=0 з точністю EPS = 0,00001.
2. З допомогою іменованих (ключових) параметрів функції дослідити з кроком h функцію на певному проміжку (табулювання) у = sin2(x)×cos(x – p); хÎ[0,5; 11], h = 0,3.
3. За допомогою функції генератора створити масив (N>50) з цілих додатних чисел, які лежать в діапазоні від 1 до 50 включно і передати його другій функції, яка здійснює виведення всіх елементів, що зустрічаються більше одного разу.