Ім'я файлу: 705305725-СитзавдНвідкл-Олійник-З-А.docx
Розширення: docx
Розмір: 11кб.
Дата: 05.04.2024
скачати
Розширення: docx
Розмір: 11кб.
Дата: 05.04.2024
скачати
Хвора 3 роки Анамнез хвороби: хворіє на спадкову анемію, після ангіни з’явилися підвищення температури тіла до 38,9°С, адинамія, різка блідість шкіри та слизових оболонок, задишка, тахікардія, нудота, блювота. Об'єктивно: стан важкий, Т тіла 38,9 С, насичено-жовтий відтінок шкіри, іктеричність склер, лімфовузли не збільшені. Дихання над легенями жорстке, хрипів немає, ЧД – 32 у хв. Тони серця приглушені, ритмічні, ЧСС – 120 уд. у хв. Живіт м'який, помірно болючий у правому підребер'ї, позитивний симптом Ортнера. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2,5 см, край гладкий, помірно болючий. Відзначається збільшення селезінки на 3 см.
Аналіз крові: ер. – 2,1х1012/л, Нв - 85г/л, КП – 0,95 ретикул. - 15%, лейкоцити - 11,5х109 /л, (еоз. - 4%, палич. – 12%, сегм. - 34%, лімф. - 40%, мон. - 10%), тромбоцити – 180х109 /л
. Еритроцити в мазку з малою поверхнею, зменшений їх середній діаметр, товщина, осмотична стійкість. Б
ілірубін загальний – 65 мкмоль/л, непрямий – 45 мкмоль/л. У сечі позитивна реакція на жовчні пігменти.
1. Встановіть діагноз
Гемолітична анемія . Гемолітичний криз.
2.Сформулюйте основні принципи невідкладної терапії даного хворого
- Переливання еритроцитарної маси з розрахунку 10 мг на кг .
- 5% і 7,5% розчинів глюкози, 0,9% розчин NaCI (фізіологічний розчин) з вітамінами В2 і В6, кокарбоксилазой, цитохромом в терапевтичних дозах на період криза до його стабілізації;
- 10% розчину альбуміну, реополіглюкін або реоглюман;
- гемодез
- фуросемід внутрішньовенно в дозі 80-100 мг, через годину його вводять повторно в дозі 40-80 мг, а потім по 40-60 мг через 2-4 год. Потім, фуросемід внутрішньом'язово протягом 2-3 сут. 20-40 мг кожні 4-8 год.
- Преднізолон в СД 3-6 мг / кг (потім всередину в СД 1-2 мг / кг 4-6 тижнів - до нормалізації показників ПК з наступною поступовою відміною по 5 мг в 3 дні до 15 мг, потім 2,5 мг на тиждень під контролем загального аналізу крові .
- десферал, дефероксамін підшкірно у вигляді 6-8 - годинної інфузії або внутрішньом'язово СД 10-15 (до 30) мг / кг;
- вітамін Е внутрішньовенно водний розчин і внутрішньом'язово - масляний розчин у СД 10-20 мг / кг,
Дитина П., 1 рік 8 міс. Скарги: мама звернулась зі скаргами на періодичне посмикування підборіддя у дитини, яке посилюється під час неспокою, посмикування окремих груп м’язів, здригання під час сну, іноді короткочасні судоми. Анамнез життя: дитина від 1 вагітності. Народився в терміну гестації 35 тижнів. Матері 26 років, протягом 2 років лікувалася щодо порушення оваріально-менструального циклу і ендометріозу. Батьку 29 років, здоровий. Характер трудової діяльності батьків не зв'язаний із професійними шкідливостями. Об'єктивно: Дитина низькоросла, відстає в психо-моторному розвитку. Виражене схуднення. Підшкірна основа стоншена на животі, тулубі, кінцівках. Шкіра блідо-сірого кольору, суха, лупиться. У ліктьових і підколінних ямках спостерігається ліхенізація і екскоріація шкіри. Тургор тканин знижений, еластичність шкіри значно знижена. Волосся тьмяні, рідкі. Під час огляду виникло тонічне скорочення м'язів стіп і кистей. Кисті при цьому максимально зігнуті, великий палець приведений до долоні, у п’ястнофалангових суглобах пальці зігнуті під прямим кутом, у міжфалангових розігнуті. Стопи в стані різкого плантарного згинання. Слідом за спазмом виникли розповсюджені клонічні судоми. Тривалість приступу 2 хвилини.
1. Що необхідно ввести для купірування нападу судом при даному стані?
Сибазон у дозі 0,2-0,5 мг/кг внутрім'язово.
2. Які ускладнення можуть виникнути під час приступу загальних тонічних судом?
Дихальна недостатність , порушення серцевого ритму , інші травми
Хворий С., 8 років. Скарги: на біль в ділянці серця, серцебиття, відчуття жару, запаморочення, слабкість. Анамнез хвороби: скарги з'явилися 1 місяць тому після перенесеної ГРВІ. Схуд на 3,5 кг, погіршилася успішність у школі, поганий сон. Апетит не порушений. Дитина стала дратівливою, плаксивою. Об’єктивно: дитина в важкому стані: підвищена пітливість, відчуття жару, субфебрилітет, тремор, хореподібний гіперкінез, червоний стійкий дермографізм, тахікардія, екстрасистоли, екзофтальм, збільшення щитовидної залози до 2 ступеню, почуття страху смерті.
Лабораторні дані:
загальний аналіз крові: Нв – 141 г/л, ер. - 4,24х1012/л, лейкоцити - 6,8х109 /л, тромбоц. – 291 г/л, ШОЕ – 7 мм/год.
Рівень тироксину – 250 нмоль/л (N – 72 – 150 нмоль/л), холестерин – 2 ммоль/л, залишковий азот – 50 ммоль/л
1. Встановіть діагноз.
Тиреотоксичний криз .
2. Яку невідкладну терапію необхідно провести?
1.Тіонаміди (мерказоліл, тощо) – 40-80 мг/добу (перорально, через назо-гастральний зонд або ректально)
2.1% розчин Люголя - по 50-100 крапель на 0,5 л 5% розчину глюкози або ізотонічному розчині хлориду натрію.
3.глюкокортикоїди (2-6 мг/кг по преднізолону) внутрішньовенно крапельно на ізотонічному розчині натрію хлориду, 5% глюкози - до 2-3 л на добу.
4. При зниженні артеріального тиску – мінералокортикоїди - флудрокортизон: дітям 3-14 років – 25-50 мкг/м2
5. b-адреноблокатори 2 мг/кг на добу перорально 3-6 разів на добу або внутрівенно повільно 1 мг на хв., знижувати дозу необхідно поступово.
6. Седативні препарати (діазепам 0,5-1,0 мг/кг), при вираженому психомоторному збудженні застосовують 7. Показані десенсибілізуючі препарати – супрастин (2% 0,5-1 мл), піпольфен (2,5% 0,5- 1мл), димедрол (1% 1-2 мл).
8. Щоб усунути виражену гіпертермію хворого прохолоджують вентиляторами, провітрюванням палати, прикладанням міхурів з льодом до рефлексогенних зон (до голови, до ніг, до епігастрію, пахових ямок), обгортанням вологими простирадлами.
9. З метою регідратації і дезінтоксикації - внутрівенно або ректально вводяться глюкозо-солеві розчини (1:1). За добу вводиться не більше 2-3л, а при серцевій недостатності – 1-1,5л.
10. Серцеві глікозиди (наприклад корглікон 0,06% 0,5-1,0 мл внутрівенно повільно на 20мл 40% глюкози або в складі крапельниці з гідрокортизоном, 5% глюкозою або 0,9% хлориду натрію).
11. Великі дози вітамінів (С и групи В, особливо В1)
12. Постійна оксигенотерапія.
13. Для поліпшення мікроциркуляції - розчин альбуміну, плазма крові, реополіглюкін.
14. Для профілактики інфекції, особливо при підозрі на провокацію кризу інфекцією - антибіотики широкого спектру дії у великих дозах.
4.Дівчинка 16 років Скарги: на слабкість, підвищену стомлюваність, поганий апетит, нудоту, головокружіння Анамнез хвороби: страждає на системний червоний вовчак. Захворювання характеризується важким люпус-нефритом. Добова доза преднізолону - 60 мг. Дівчина самостійно відмовилася від прийому кортикостероїдів. Через 5 діб стан хворої значно погіршився: посилилася загальна слабкість, з’явились масивні набряки, нудота, блювання. Об’єктивно: стан хворої важкий. Дівчинка адинамічна. Невгамовне блювання, запах аміаку із рота. Тургор тканин знижений, шкіра бліда з землистим відтінком, набряки обличчя та нижніх кінцівок. Дихання поверхневе, тахіпное. Тони серця приглушені, брадикардія. Пульс ниткоподібний. АТ 50/20 мм рт.ст. Олігурія.
Лабораторні дані:
Загальний аналіз крові: еритроцити 2,5х1012/л, Нв 70 г/л, ц.п. – 0,9 лейкоцити 14,0х109 /л, ШОЕ – 54 мм/год.
Загальний аналіз сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 10-15 в п/зору, гіалінові циліндри. Рівень креатиніну крові - 1,2 ммоль\л, сечовини крові - 65,2 ммоль/л, калію - 7,1 ммоль/л.
1. Встановіть діагноз.
Гостра ниркова недостатність.
2. Яка тактика лікаря в даному випадку?
- госпіталізація
- відновлення ОЦК та корекція електролітної рівноваги.
- проведення глюкокортикостероїдної терапії
3.Від чого залежить прогноз стану дитини?
Прогноз стану дитини залежить від багатьох факторів, включаючи ступінь пошкодження нирок, ефективність терапії, загальний стан пацієнта та наявність інших ускладнень.
4. Сформулюйте принципи невідкладної терапії.
Плазмаферез
- Проведення протишокової терапії: заповнення об'єму циркулюючої крові шляхом переливання препаратів донорської крові або кровозамінників
- Преднізолон 200 мг внутрішньовенно крапельно
- Норадреналін 0,2% 1 мл в 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію внутрішньовенно крапельно.
Дитина 1 рік 9 міс. Скарги: на часте шумне дихання, синюшність, різке занепокоєння. Анамнез хвороби: дитина занедужала гостро два дні тому, коли з'явилася нежить, кашель, підвищилася температура тіла до 38,3˚С, знизився апетит. Мати за медичною допомогою не зверталася. На наступну добу температура тіла підвищилася до 39˚С, кашель став грубим, гавкаючим, голос сиплим. Уночі стан дитини погіршився – з'явилося часте шумне дихання, синюшність, різке занепокоєння. Машиною швидкої допомоги дитина доставлена до лікарні. Об'єктивно: стан важкий, свідомість порушена – сопор. Зіниці розширені, менінгеальних симптомів немає. Дитина правильної статури, підвищеного харчування. Шкірні покриви бліді, ціанотичні, холодний липкий піт. Виражений ціаноз губ, носогубного трикутника і піднігтьових лож. Температура тіла 36˚С. Подих «риб'ячий». Границі серця розширені, тони глухі, брадикардія. Пульс 64 у хв., нестабільний. Живіт м'який, печінка на 3см, а селезінка на 1,5 см нижче реберної дуги.
Встановіть попередній діагноз
Стенозуючий ларинготрахеїт ( круп)
Яку невідкладну терапію необхідно провести?
Госпіталізація
Інгаляція киснем
Дексаметазон 0.15 мг \ кг
Інгаляція Епінефрином 2.5 мл розчином