Ім'я файлу: Situaciina_zadacha_do_pidsumkovogo_modulnogo_kontrolju_ch._2.doc
Розширення: doc
Розмір: 148кб.
Дата: 12.05.2020
скачати


ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 19 підсумкового модульного контролю
Хвора М., 31 рiк, скаржиться на часті, рiдкої консистенцiї, випорожнення (до 6-8 разiв на добу) з домiшками слизу та кровi, розлитий бiль в нижнiй частинi живота, зниження маси тiла на 14 кг за останнiй рiк. Хворiє близько року. Hеодноразово обстежувалася в iнфекцiйнiй лiкарнi, де були знятi дiагнози гострих iнфекцiйних захворювань. При оглядi: хвора кахектична, шкiра бліда, суха, тургор її знижений. Язик суховатий, живiт м'який, пальпацiя сигмовидної кишки викликає бiль. Печiнка виступає на 3 см з-пiд краю реберної дуги, щiльна. Пульс 86 за хвилину, ритмiчний, АТ - 100/60 мм рт. ст. Тони серця ослабленi. ЧД - 20 за хвилину.
Завдання

1. Поставте правильний діагноз.

  1. Неспецифічний виразковий коліт.

  2. Хвороба Крона (гранульоматозний коліт).

  3. Рак товстої кишки.

  4. Ентероколіт

  5. Дизентерія.

2. З яким захворюваннями потрібно провести диференційний діагноз?

  1. Хворобою Крона (гранульоматозним колітом).

  2. Раком товстої кишки.

  3. Ентероколітом

  4. Дизентерією

  5. З усіма наведеними захворюваннями.

3. Які методи слід використати для веріфікації діагнозу?

  1. Пальцеве дослідження прямої кишки, дослідження ректальним дзеркалом.

  2. Ректороманоскопія, біохімічний аналіз крові.

  3. Фіброколоноскопія, загальний аналіз крові та сечі.

  4. Іригографія, бактеріологічне дослідження кишкових випорожнень.

  5. Всі зазначені методи.

4. Яке місцеве ускладнення не виникає при даному захворювання?

  1. Профузна кишкова кровотеча.

  2. Перфорація товстої кишки.

  3. Гостра кишкова непрохідність

  4. Гостра токсична дилятація ободової кишки

  5. Стеноз і малігнізація.

5. Яке загальне ускладнення не характерно для даного захворювання?

  1. Інфаркт міокарда.

  2. Пошкодження печінки (гепатит, цироз)

  3. Стоматит

  4. Виразка нижніх кінцівок

  5. Ураження суглобів, очей та шкіри.

6. Які характерні зміни в загальному аналізі крові для даного захворювання?

  1. Лейкопенія та збільшення ШЗЕ

  2. Гіпохромна анемія, лейкоцитоз із зсувом формули вліво, збільшення ШЗЕ

  3. Лімфоцитопенія, тромбоцитопенія, збільшення ШЗЕ

  4. Анізоцитоз, пойкілоцитоз, збільшення ШЗЕ

  5. Показники загального аналізу крові без змін.

7. Які рентгенологічні ознаки даного захворюваня?

  1. Симптом “ніші”.

  2. Симптом “водопровідної труби”

  3. Наявність чаш Клойбера.

  4. Наявність рівня рідини в просвіті кишки.

  5. Доліхосігма.

8. Які препарати використовуються, як базисні, для консервативного лікування даного захворювання?

  1. Антибіотики.

  2. Вітамінотерапія.

  3. Сечогінні

  4. Сульфасалазопрепарати.

  5. Анальгетики.

9. У якому відділенні повинна лікуватись дана хвора при наявності ускладнень?

  1. В терапевтичному відділенні.

  2. В гастроентерологічному відділенні.

  3. В хірургічному відділенні.

  4. В проктологічному відділенні.

  5. В реанімаційному відділенні.

10. Яка картина при ректороманоскопії характерна для даного захворювання?

  1. Наявність внутрішніх гемороїдальних вузлів.

  2. Наявність по задньо-медіальній стінці розростань у вигляді “цвітної капусти”.

  3. Наявність контактної кровотечі, множинних ерозій, виразок, гнійних і некротичних нашарувань.

  4. Змін в прямій кишці немає.

  5. Всі зазначені вище варіанти.



Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)

Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 20 підсумкового модульного контролю
Хворий Д., 38 років, звернувся із скаргами на болі в задньому проході під час дефекації, наявність незначної кількості крові, періодичні закрепи. Хворіє протягом 5 років, коли після зловживання алкогольними напоями відмітив болі і набряк в анальній ділянці. Після призначеного амбулаторного лікування відмітив покращення, але періодично болі загострювалися. Рік тому лікувався стаціонарно у зв’язку з загостренням болів. Підвищення температури тіла не відмічав. При огляді анальної ділянки виявлено набряклі збільшені округлі вузли. При пальцевому дослідженні прямої кишки передміхурова залоза не збільшена, видимих утворень не знайдено.
Завдання

1. Про яке захворювання слід думати, враховуючи скарги і попередні дані огляду?

A. Рак прямої кишки.

B. Парапроктит.

C. Хвороба Крона.

D. Тріщина прямої кишки.

E. Геморой.
2. Найчастіша локалізація кавернозних тілець в анальній ділянці за годинниковою стрілкою в положенні хворого на спині.

A. 2,7,10.

B. 6,7,9.

C. 3,8,12.

D. 3,7,11.

E. 1,4,7.
3. Вибір методу оперативного втручання у даного хворого.

A. Мілігана-Моргана.

B. Бенайтиса.

C. Рижих.

D. Габрієля

E. Перев’язка гемороїдальних вузлів.
4. Вибір оптимального методу знеболення.

A. Місцева анестезія.

B. Спинномозкова.

C. Перидуральна.

D. Сакральна.

E. Загальний наркоз.
5. Найбільш характерні виділення із анального каналу при даному захворюванні?

A. Мелена.

B. Слиз.

C. Гнійний вміст.

D. Свіжа кров.

E. Слиз і кров.
6. Необхідне обстеження хворого при геморої?

A. Фіброгастроскопія.

B. Рентгеноскопія шлунка.

C. Ректоскопія, ректороманоскопія.

D. Лапароскопія.

E. Лапароцентез.
7. Найбільш рекомендований стіл за Певзнером при даному захворюванні?

A. Стіл № 1

B. Стіл № 15

C. Стіл № 5

D. Стіл № 9

E. Стіл № 4.
8. В яких порціях калу найчастіше виділяється кров при дефекації?

A. В перших порціях калу.

B. Під час дефекації.

C. Після дефекації.

D. Під час і після дефекації.

E. В перших порціях і після дефекації.
9. Метод оперативного втручання, рекомендований при вторинному геморої, ускладненому профузною кровотечею.

A. Мілігана-Моргана.

B. Прошивання і перев’язка кровоточивої судини.

C. За Рижих.

D. Габрієля.

E. Бенайтиса.
10. Який метод операції застосовується при рубцевій стриктурі ануса, що виникла внаслідок гемороїдектомії?

A. Пікуса.

B. Габрієля.

C. Рижих.

D. Бенайтиса.

E. Мілігана-Моргана.

Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)


Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 21 підсумкового модульного контролю
Хвора А., 34 роки, звернулася із скаргами на наявність нориці в правій здухвинній ділянці, яка утворилася три місяці тому після перенесеної операції ушивання перфоративної виразки термінальної ділянки тонкої кишки. При гістологічному дослідженні стінки виразки виявлено гранульому. Хвора одержувала протизапальну терапію, проте ефекту немає. При огляді на передній черевній стінці наявний інфільтрат розміром 6,0х5,0 см, із глибини якого виділяється тонкокишковий вміст в незначній кількості. Періодично відмічає підвищення температури тіла до 37,5°C, тупий біль, інколи з тонкокишковим вмістом виділяються прожилки свіжої крові.
Завдання

1. Про яке захворювання можна думати, враховуючи дані анамнезу та попереднього огляду?

A. Неспецифічний виразковий коліт.

B. Хвороба Крона.

C. Стороннє тіло черевної порожнини.

D. Дифузний поліпоз.

E. Дивертикул Меккеля.
2. Які ділянки шлунково-кишкового тракту можуть вражатися при даному захворюванні?

A. Тонка кишка.

B. Товста кишка.

C. Шлунок.

D. Стравохід.

E. Любий відділ шлунково-кишкового тракту.
3. Які ділянки шлунково-кишкового тракту найчастіше вражаються при даному захворюванні?

A. Товста кишка.

B. Шлунок.

C. Стравохід.

D. Термінальна ділянка тонкої кишки.

E. Проксимальна ділянка тонкої кишки.
4. Об’єм оперативного втручання при ураженні товстої кишки даною хворобою?

A. Сегментарна резекція кишки.

B. Накладання обхідного анастомозу.

C. Геміколектомія.

D. Субтотальна резекція.

E. Колпроктектомія.
5. Об’єм оперативного втручання в даної хворої?

A. Обхідний ілеотрансверзоанастомоз.

B. Сегментарна резекція тонкої кишки.

C. Виведення одноканальної ілеостоми.

D. Виведення двоканальної ілеостоми.

E. Обширна резекція тонкої кишки.
6. Антибактеріальна терапія при лікуванні даного захворювання?

A. Стрептоміцин.

B. Пеніцилін.

C. Гентаміцин.

D. Цефамізин.

E. Сполуки сульфапіридина або 5- аміносаліцилової кислоти.
7. Дієта за Певзнером при даному захворюванні?

A. Стіл № 4

B. Стіл № 1

C. Стіл № 5

D. Стіл № 9

E. Стіл № 15
8. Яке знеболення доцільно застосувати при операції на тонкій кишці при даному захворюванні?

A. Місцева анестезія.

B. Спинномозкова анестезія.

C. Перидуральна анестезія.

D. Сакральна анестезія.

E. Ендотрахеальний наркоз.
9. Обстеження при ураженні тонкої кишки даною патологією?

A. Фіброгастроскопія.

B. Фіброколоноскопія.

C. Іригоскопія.

D. Пасаж контрастної суміші по шлунково-кишковому тракті.

E. Ректороманоскопія.
10. Об’єм розчинника для проведення лікувальних мікроклізм при ураженні прямої кишки даною патологією?

A. 50,0 мл.

B. 100,0 мл.

C. 150,0 мл.

D. 200,0 мл.

E. 250,0 мл.


Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)


Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 22 підсумкового модульного контролю
Хворий 18 років, поступив через 2 години після виникнення “кинджального болю” в епігастрії. За два тижні до поступлення відмічав печію, болі в епігастральній ділянці натще і в нічний час. При огляді живіт втягнутий, не приймає участі в диханні, при пальпації різка болючість по всьому животу, виражений м’язовий захист. Різко позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Печінкова тупість відсутня.
Завдання

1. Ваш діагноз?

A. Гострий апендицит.

B. Перфоративна виразка.

C. Гострий холецистит.

D. Гострий панкреатит.

E. Кишкова непрохідність.
2. Додаткові методи обстеження для верифікації діагнозу?

A. Оглядова Ro-графія органів черевної порожнини.

B. ФГДС.

C. УЗД.

D. Ядерно-магнітний резонанс

E. Комп’ютерна томографія.
3. Відсутність печінкової тупості у хворого - це симптом?

A. Чугаєва.

B. Жобера

C. Мондора.

D. Спіжарного.

E. Бернштейна.
4. При проведенні оглядової Ro-графії органів черевної порожнини у даного хворого виявлено смужку газу під правим куполом діафрагми. Який це симптом?

A. Жобера.

B. Мондора.

C. Чугаєва.

D. Спіжарного

E. Берштейна
5. Даний симптом характерний для?

A. Перфоративної виразки шлунку та 12-ти палої кишки.

B. Гострого панкреатиту.

C. Гострого холециститу.

D. Гострого апендициту.

E. Перфорації порожнистого органу.
6. З якими захворюваннями необхідно провести диференціальний діагноз?

A. Абдомінальна форма гострого інфаркту міокарда.

B. Позаматкова вагітність.

C. Ниркова коліка.

D. Защемлена грижа.

E. Кишкова непрохідність.
7. Яке додаткове обстеження Вам допоможе провести диференціальний діагноз?

A. Хромоцистоскопія.

B. ЕКГ.

C. Пункція заднього склепіння.

D. Діафаноскопія.

E. Іррігографія.
8. Ваша тактика лікування?

A. Консервативне лікування.

B. Ургентна операція.

C. Планова операція.

D. При безуспішності консервативного лікування на протязі 2-х годин - операція.

E. При безуспішності консервативного лікування на протязі 6-ти годин - операція.
9. При оперативному лікуванні, який метод операції Ви запропонуєте?

A. Ушивання перфоративної виразки.

B. Висічення виразки з пілоропластикою та ваготомією.

C. Резекція шлунка по Більрот І.

D. Резекція шлунка по Більрот ІІ.

E. Тампонада сальником за Опелем-Полікарповим.
10. Який хірургічний доступ Ви запропонуєте при оперативному лікуванні?

A. Середньо-серединна лапаротомія.

B. Верхньо-середня лапаротомія.

C. Нижньо-серединна лапаротомія.

D. За Мак-Бурнеєм.

Е. За Кохером.

Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)


Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 23 підсумкового модульного контролю
Хворий Н., 32 р., поступив у клініку зі скаргами на лихоманку, високу температуру, біль в епігастрії, правому підребер’ї, нудоту, блювоту, здуття живота. Захворів гостро після надмірного прийому жирної їжі. Стан середнього ступеня тяжкості. Язик – сухий, обкладений білими нашаруваннями. Шкіра і склери субіктеричні. Живіт дещо здутий. Пальпаторно - м’язовий захист, болючість у правому підребер’ї і епігастрії. Перистальтика послаблена. Позитивні симптоми Щоткіна-Блюмберга, Ортнера, Мерфі, Кера і Мейо-Робсона. Температура - 38,20С. Лейкоцитоз 12х109/л, зсув формули вліво. Сеча - темна, діастаза сечі - 1028 за Вольгемутом.
Завдання

1. Який попередній діагноз?

A. Гострий апендицит.

B. Перфоративна виразка.

C. Гострий холецистит.

D. Гострий панкреатит.

E. Біліарний панкреатит.
2. Які додаткові дослідження необхідні для верифікації діагнозу?

A. УЗД.

B. Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС).

C. Оглядова Rо-графія органів черевної порожнини.

D. Контрольна Rо-графія шлунково-кишкового тракту.

E. Комп’ютерна томографія.
3. Що ви можете отримати при лапароцентезі?

A. Нічого.

B. Свіжу кров.

C. Прозорий ексудат.

D. Геморагічний ексудат.

E. Гній.
4. Яка повинна бути тактика хірурга?

A. Вичікувальна.

B. Консервативне лікування.

C. Оперативне лікування в плановому порядку.

D. Оперативне лікування в ургентному порядку.

E. Лапароскопічна операція.
5. Яке ускладнення наступило у хворого?

A. Перитоніт.

B. Кишкова непрохідність.

C. Перфорація жовчного міхура.

D. Кровотеча.

E. Шок.
6. Ревізію якого органу необхідно зробити під час операції?

A. Шлунка.

B. Дванадцятипалої кишки.

C. Підшлункової залози.

D. Попереково-ободової кишки.

E. Прямої кишки.
7. Що ви можете побачити під час лапаротомії?

A. Стеатонекрози.

B. Кров в черевній порожнині.

C. Гній в черевній порожнині.

D. Жовч в черевній порожнині.

E. Виразку дванадцятипалої кишки.
8. З якими захворюваннями слід диференціювати?

A. Інфаркт міокарда.

B. Правобічна плевропневмонія.

C. Перфоративна виразка.

D. Гостра кишкова непрохідність (ГКН).

E. Гострий апендицит.
9. Призначити необхідне для диференціювання обстеження.

A. Оглядова Rо-графія органів черевної порожнини.

B. Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС).

C. Ядерно-магнітний резонанс.

D. Комп’ютерна томографія.

E. УЗД.
10. Який об’єм оперативного втручання необхідний?

A. Наскрізне дренування сальникової сумки.

B. Холецистектомія.

C. Холецистектомія, ревізія позапечінкових жовчних шляхів.

D. Холецистектомія, ревізія позапечінкових жовчних шляхів, дренування холедоха, дренування сальникової сумки.

Е. Дренування черевної порожнини.

Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)


Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 24 підсумкового модульного контролю

Хвора 52 років, скаржиться на інтенсивний переймоподібний біль у правому підребер’ї, що посилюється при глибокому диханні, кашлі, поширюється у ділянки правого попереку, правого надпліччя, супроводжується постійною нудотою. Захворіла раптово дві години тому, тричі була блювота і сечопуск. Три доби тому перенесла подібний напад болю, який самостійно пройшов через годину. У минулому лікувалась від сечокам’яної хвороби, останні дві доби є полакіурія (до 6-8 разів на добу). Об’єктивно: повна жінка, склери субіктеричні, температура тіла 37,40С, пульс 88 за 1 хв., задовільних властивостей, АТ - 140 та 90 мм.рт.ст.. Язик суховатий, дещо обкладений. У правому підребер’ї пальпаторно визначається помірне напруження м’язів черевної стінки, болючість і овальне з гладкою поверхнею, щільноеластичної консистенції, малорухоме, болюче пухлиноподібне утворення до 5 см. Перистальтика пригнічена. Позитивні симптоми Кера, Мерфі, Ортнера, Щоткіна-Блюмберга. В загальному аналізі крові - лейкоцитів 10,0х109/л, паличкоядерних - 8%, сегментоядерних - 72%, лімфоцитів - 15%, моноцитів - 5%. В сечі - 2-3 вилужених еритроцити. Діастаза сечі - 190 г/кр/л/год.
Завдання

1. Що таке полакіурія?

A. Болючий сечопуск.

B. Почащений сечопуск.

C. Імперативні позиви на сечопуск.

D. Перевантаження нічного сечопуску.

E. Збільшений діурез.
2. Про що може свідчити локальне напруження м’язів передньої черевної стінки?

A. Міозит.

B. Міжреберна невралгія.

C. Реакція на запальний процес в черевній порожнині.

D. Крововилив в мозок.

E. Запальний процес в межах черевної стінки.
3. З якого органу може походити пухлиноподібне утворення?

A. З печінки.

B. З правої нирки.

C. З підшлункової залози.

D. З жовчного міхура.

E. З дванадцятипалої кишки.
4. Якій патології жовчного міхура відповідає своїми характеристиками пухлиноподібне утворення?

A. Рак жовчного міхура.

B. Водянка жовного міхура.

C. Хронічний калькульозний холецистит.

D. Рак головки підшлункової залози.

E. Гострий холецистит.
5. Як оцінити результат загального аналізу крові?

A. Лейкоцитоз.

B. Мієлолейкоз.

C. Лімфолейкоз.

D. Агранулоцитоз.

E. Мононуклеоз.
6. Про що свідчить позитивний симптом Кера?

A. Перфоративну виразку.

B. Ниркову кольку.

C. Міжреберну невралгію.

D. Холецистит.

E. Кишкову непрохідність.
7. Який попередній діагноз?

A. Гострий калькульозний пієлонефрит.

B. Пенетруюча виразка дванадцятипалої кишки.

C. Гострий калькульозний холецистит.

D. Рак головки підшлункової залози.

E. Гостра кишкова непрохідність.
8. З допомогою якого додаткового дослідження можливо верифікувати діагноз?

A. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини.

B. Езофагогастродуоденоскопія.

C. Ультразвукове дослідження.

D. Екскреторна урографія.

E. Контрастна рентгеноскопія шлунку і дванадцятипалої кишки.
9. Лікувальна тактика?

A. Екстренна операція.

B. Невідкладна операція.

C. Планова операція.

D. Консервативне лікування.

E. Операція при неефективному консервативному лікуванні.
10. Яку операцію необхідно обрати?

A. Холецистолітостомія.

B. Холецистектомія.

C. Ідеальна холецистолітотомія.

D. Холецистоентеростомія.

  1. Холедоходуоденостомія.



Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)

Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 25 підсумкового модульного контролю
Хворий Б. 40 років звернувся із скаргами на болі в лівій паховій ділянці, наявність пухлиноподібного утворення в даній ділянці та почервоніння шкіри над ним, нудоту, блювоту. Хворіє близько 2-х діб. Біля року відмічає наявність пухлиноподібного випинання. Загальний стан хворого середньої важкості. Язик зволожений, температура тіла 39,10С, пульс 120 за 1 хвилину. Живіт симетрично здутий, м’який. При пальпації відмічається болючість в лівій здухвинній ділянці. Симптоми подразнення очеревини негативні. Перистальтика дещо посилена. Гази не відходять. Два дні немає випорожнення кишечника. В лівій паховій ділянці вище пахової складки наявне овальне випинання, невправиме в черевну порожнину. Шкіра над ним інфільтрована, гіперемована.
Завдання

1. Про яке захворювання можна думати?

A. Паховий лімфаденіт.

B. Невправима пахова грижа з кишковою непрохідністю.

C. Пухлина пахової ділянки.

D. Защемлена пахова грижа з кишковою непрохідністю.

E. Тромбований варикозний вузол.
2. Про що свідчить інфільтрація та гіперемія шкіри в даній ситуації.

A. Подразнення шкіри.

B. Розвиток флегмони.

C. Наявність тромбофлебіту.

D. Наявність пахового лімфаденіту.

E. Наявність водянки сім’яного канатика.
3. Які з обстежень доцільно провести?

A. УЗД.

B. Оглядову Rо-графію.

C. Комп’ютерну томографію

D. Лапароскопію.

E. Іригографія.
4. Який з симптомів, що вказує на защемлення грижі, не визначено?

A. Симптом “кашльового поштовху”.

B. Симптом Ровзінга.

C. Симптом Пастернацького.

D. Симптом Склярова.

E. Симптом Спасукокоцького.
5. Який рентгенологічний симптом дає змогу підтвердити явища кишкової непрохідності.

A. Чаші “Клойбера”.

B. Наявність вільного газу в черевній порожнині.

C. Пневматизація кишечника.

D. Відсутність будь-яких рентгенологічних ознак.

E. Наявність тіней в проекції правої здухвинної ділянки.

6. Яка повинна бути тактика лікування?

A. Вправлення грижі з подальшим динамічним спостереженням.

B. Оперативне втручання в ургентному порядку.

C. Антибактеріальна терапія з послідуючим плановим оперативним втручанням.

D. Вправлення грижі з проведенням заходів направлених на ліквідацію явищ кишкової непрохідності.

E. Планове оперативне лікування.
7. Який з доступів доцільний для проведення оперативного втручання?

A. Верхня серединна лапаротомія.

B. Середня серединна лапаротомія.

C. Нижня серединна лапаротомія.

D. Паховий доступ над грижею

E. Комбінація нижньої серединної лапаротомії з паховим доступом над грижею
8. Який об’єм оперативного втручання необхідно провести у даній ситуації?

A. Виділити грижовий мішок, вправити вміст, виконати герніопластику.

B. Виконати резекцію кишки, дренувати грижовий мішок.

C. Виконати резекцію кишки, виконати герніопластику.

D. Виділити грижовий мішок, вправити вміст, дренувати грижовий мішок.

E. Розкрити і дренувати грижовий мішок.
9. На що вказує позитивний симптом Склярова?

A. На наявність газу в петлях кишечника.

B. На наявність рідини в петлях кишечника.

C. Визначає місце перешкоди.

D. Наявність рідини в черевній порожнині.

E. Наявність газу в черевній порожнині.
10. Який орган, на вашу думку, защемлений у даній ситуації?

A. Сальник.

B. Сигмовидна кишка.

C. Тонка кишка.

D. Пряма кишка.

E. Сечовий міхур.
Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)


Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 26 підсумкового модульного контролю
Хворий К., 56 років звернувся із скаргами на біль в животі, який більше виражений в правих відділах. Захворів гостро більше 3-ох годин тому, коли відмітив кинджальний біль у верхніх відділах живота. Згодом відмітив поширення болю вниз по правій половині живота. Хворіє на виразкову хворобу шлунка. Загальний стан тяжкий. Шкірні покриви бліді. Пульс 102 за 1 хвилину, АТ 100/70 мм рт. ст. Живіт симетрично втягнутий. При пальпації болючий зверху до низу по правій половині. Відмічається різке напруження м’язів передньої черевної стінки. Різко позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.
Завдання

1. Про яке захворювання можна думати, враховуючи дані скарг анамнезу і огляду хворого?

A. Перфоративна виразка шлунка.

B. Гострий апендицит.

C. Гострий холецистит.

D. Гострий панкреатит.

E. Тромбоз мезентеріальних судин.
2. Що входить в тріаду Мондора?

А. Переміщення болю зверху донизу живота, напруження м’язів передньої черевної стінки, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

B. Виразковий анамнез, кинжальний біль, дошкоподібний живіт.

C. Виразковий анамнез, дошкоподібний живіт, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

D. Блідість шкірних покривів, симетрично втягнутий живіт, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

E. Біль у животі, гострий початок захворювання, дошкоподібний живіт.
3. Яке з обстежень доцільно провести, щоб підтвердити діагноз?

А. УЗД.

B. Оглядову рентгенографію ОЧП.

C. Комп’ютерну томографію.

D. Лапароскопію.

E. Ірігографію.
4. Який з симптомів, що дає змогу підтвердити діагноз, не вказаний?

А. Симптом Пастернацького.

B. Симптом Ровзінга.

C. Симптом Мерфі.

D. Симптом Склярова.

E. Симптом Спіжарного.
5. Який рентгенологічний симптом дає змогу підтвердити поставлений діагноз?

А. Чаші “Клойбера”.

B. Смужка газу під правим куполом діафрагми.

C. Пневматизація кишечника.

D. Наявність округлих тіней в правому піддіафрагмальному просторі.

E. Відсутність будь-яких рентгенологічних ознак.

6. Яка повинна бути тактика лікаря в даній ситуації?

A. Голод, динамічне спостереження.

B. Противиразкова терапія.

C. Оперативне втручання.

D. Антибактеріальна терапія.

E. Комплексне консервативне лікування.
7. Який з доступів доцільний для проведення оперативного втручання?

А. Верхня серединна лапаротомія.

B. Нижня серединна лапаротомія.

C. Середня серединна лапаротомія.

D. Верхньо-середня серединна лапаротомія.

E. Параректальний доступ.
8. Який об’єм оперативного втручання з перелічених найбільш радикальний у даній ситуації?

А. Ушивання перфоративного отвору.

B. Ушивання перфоративного отвору, доповнене ваготомією.

C. Резекція сегменту з виразкою, селективна проксимальна ваготомія.

D. Резекція шлунку за одним із способів Більрота, лаваж та дренування черевної порожнини.

E. Висічення виразки, ушивання, лаваж та дренування черевної порожнини.
9. Яка повинна бути тактика лікування у випадку категоричної відмови хворого від операції?

А. Виписати хворого із стаціонару на амбулаторне лікування.

B. Провести оперативне втручання без згоди хворого.

C. Провести консервативне лікування (метод Тейлора).

D. Спостерігати хворого в динаміці.

E. Відмовити хворому в медичній допомозі.
10. При якій тривалості даного захворювання від початку можливо виконати радикальне оперативне втручання?

А. До 1 год.

B. До 6 год.

C. До 12 год.

D. До 24 год.

E. Будь-яке з зазначених вище.

Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)


Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 27 підсумкового модульного контролю
Хворий Г., 33 р., поступив зі скаргами на загальну слабість, потемніння в очах, нудоту, блювоту кров’ю, що була два рази протягом останньої доби. Вважає себе хворим протягом останнього року, коли після прийому їжі появлялись болі в епігастрії, зригування, відчуття гіркоти в роті, печія. За медичною допомогою не звертався. Об’єктивно: загальний стан хворого середнього ступеня тяжкості, Пульс 100 за 1 хв., АТ 80 і 50 мм рт. ст.. Шкірні покриви бліді. Язик вологий. При огляді хворого знову виникла блювота по типу «кавової гущі». Живіт при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії. Еритроцити - 2,6х1012, Нв 75 г/л, Нt 0,28. При пальцевому обстеженні виявлено кал чорного кольору. Сечопуск вільний.
Завдання

1. Яка найбільш часта причина шлунково-кишкових кровотеч?

A. Геморагічний ерозивний гастрит.

B. Пухлини шлунка.

C. Синдром Мелорі-Вейса.

D. Цироз печінки і розрив стравохідних флебектазій.

E. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки.
2. Які основні зовнішні прояви шлунково-кишкової кровотечі?

A. Блювота кров’ю, мелена.

B. Блідість шкірних покривів, падіння АТ.

C. Частий PS, часте дихання.

D. Загальна слабість, головокружіння.

E. Частий PS, падіння АТ.
3. Виберіть характерні ознаки шлункової кровотечі.

A. Появляється після фізичного навантаження.

B. Виділяється червона кров із згустками.

C. Виділяється яскраво-червона кров, піниста, появляється після кашлю.

D. Виділяється вміст по типу «кофейної гущі», передує блювотний рефлекс.

E. Виділяється кров з великими домішками слизу.
4. Поставте попередній діагноз.

A. Виразкова хвороба 12-палої кишки. Внутрішня кровотеча. Крововтрата ІІст.

B. Синдром Мелорі-Вейса. Внутрішня кровотеча. Крововтрата І ступеня.

C. Виразкова хвороба шлунка. Внутрішня кровотеча. Крововтрата ІІ ст.

D. Виразкова хвороба шлунка. Внутрішня кровотеча. Крововтрата І ст.

E. Кровотеча з варикозно поширених вен стравоходу. Внутрішня кровотеча. Крововтрата І ст.
5. Які додаткові методи обстеження необхідно провести в першу чергу для уточнення діагнозу?

A. ЕГДС.

B. УЗД.

C. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини.

D. Контрастну рентгенографію шлунка.

E. Колоноскопію.

6. Оцініть загальний аналіз крові.

A. Без змін.

B. Залізодефіцитна анемія.

C. Крововтрата І ст.

D. Крововтрата ІІ ст.

E. Крововтрата ІІІ ст.
7. Який ступінь зниження ОЦК відповідає ІІ ст. крововтрати?

A. Зниження ОЦК до 5 %.

B. Зниження ОЦК до 10 %.

C. Зниження ОЦК на 10-30 %.

D. Зниження ОЦК на 20-30 %.

E. Зниження ОЦК більше 30 %.
8. З якими захворюваннями необхідно провести диференціальний діагноз в першу чергу?

A. Гемофілія, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, геморагічний панкреатит..

B. Геморагічний ерозивний гастрит, пухлини шлунка, синдром Мелорі-Вейса, кровотеча з варикозно поширених вен стравоходу.

C. Геморагічний гастрит, перфоративна виразка, геморагічний панкреатит.

D. Гемофілія, атеросклероз, залізодефіцитна анемія, кровотеча з гемороїдальних вузлів.

E. Синдром Мелорі-Вейса, неспецифічний виразковий коліт, геморагічний панкреатит.
9. Сформулюйте клінічний діагноз.

A. Виразкова хвороба 12-палої кишки, ускладнена кровотечею. Крововтрата ІІ ст.

B. Виразкова хвороба шлунка, ускладнена кровотечею. Крововтрата І ст.

C. Виразкова хвороба шлунка, ускладнена кровотечею. Крововтрата ІІ ст.

D. Синдром Мелорі-Вейса. Внутрішня кровотеча. Крововтрата ІІ ст.

Е. Виразкова хвороба шлунка, ускладнена кровотечею. Крововтрата ІІІ ст.


  1. Яка тактика лікування в даному випадку?

A. Негайне оперативне втручання.

B. Раннє оперативне втручання.

C. Планове оперативне лікування.

D. Консервативне лікування.

Е. Ендоскопічна діатермокоагуляція.


Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)

Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 28 підсумкового модульного контролю
Хворий К., 39 років поступив в ургентному порядку з скаргами на загальну слабкість, запаморочення у голові, кількаразову блювоту “кавовою гущею”. З анамнезу хворіє виразковою хворобою дванадцятипалої кишки протягом 7 років з періодичними загостреннями. При езофагогастродуоденоскопії виявлено виразку передньої стінки дванадцятипалої кишки до 0,9 см в діаметрі, з видимою тромбованою судиною. У просвіті дванадцятипалої кишки та шлунку значна кількість згортків крові. Пульс – 100 за хвилину. Артеріальний тиск 95/70 мм рт. ст. Еритроцити – 3,0 Т/л; Гемоглобін 75 г/л.
Завдання
1. Яка ендоскопічна картина за Forrest?

А. Forrest ІІІ

В. Forrest ІІа

С. Forrest Іа

D. Forrest ІІс

Е. Forrest Ів
2. Яке додаткове дослідження слід виконати?

А. Колоноскопію

В. Іригоскопію

С. Пальцьове дослідження прямої кишки

D. Пальцьове дослідження прямої кишки + колоноскопію

Е. Пальцьове дослідження прямої кишки + іригоскопію
3. Яка тактика лікування?

А. Оперативне втручання

В. Ендоскопічний гемостаз з повторним контролем

С. Ендоскопічний гемостаз + відстрочена операція

D. Ендоскопічний гемостаз + невідкладна операція

Е. Динамічне спостереження
4. Які методи ендоскопічного гемостазу найбільш ефективні у цьому випадку?

А. Діатермокоагуляція + кліпування

В. Діатермокоагуляція + клейова аплікація

С. Гідродіатермокоагуляція + кліпування

D. Діатермокоагуляція + обколювання

Е. Гідродіатермокоагуляція + обколювання
5. Які етіопатогенетичні фактори сприяли виникненню виразкової кровотечі?

А. Кислотний фактор + дискінезія жовчних шляхів

В. H. pylori + дискінезія жовчних шляхів

С. Кислотний фактор

D. H. pylori

Е. H. pylori + кислотний фактор


6. Які дослідження можуть підтвердити наявність етіопатогенетичних чинників?

А. рН-метрія + гістологія

В. гістологія + цитологія

С. рН-метрія + цитологія

D. рН-метрія + мазок-відбиток

Е. гістологія + мазок-відбиток
7. Яка тактика у випадку неефективності ендоскопічного лікування?

А. динамічне спостереження

В. оперативне лікування

С. повторні ендоскопічні спостереження

D. консервативне лікування

Е. вичікувальна тактика
8. Назвіть групу препаратів, що найбільш максимально знижують кислотність.

А. Н2-блокатори

В. Н1-блокатори

С. блокатори протонної помпи

D. блокатори нейтронної помпи

Е. блокатори позитронної помпи
9. Чи існує необхідність переливання хворому компонентів крові?

А. Так

В. Ні

С. При рецидиві кровотечі

D. При стабілізації стану хворого

Е. Після зниження кислотності шлунка
10. Яку операцію не можна робити при рецидиві кровотечі у даного хворого?

А. Резекція шлунка за Більрот-І

В. Резекція шлунка за Більрот-ІІ

С. Резекція шлунка “на виключення”

D. Стовбурова ваготомія + пілоропластика

Е. Стовбурова ваготомія + дуоденопластика


Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)


Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 29 підсумкового модульного контролю
Хворий С., 47 років перебуває у клініці 5 діб з приводу виразки дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею. Консервативна терапія була ефективною, кровотеча зупинилась. Наприкінці 5 доби пацієнт відчув різку слабкість, головокружіння, нудота. При огляді черговим лікарем встановлено – шкірні покриви бліді, пульс 100 за 1 хв., АТ – 95/60 мм рт. ст. Черево при пальпації м’яке, болюче в епігастральній ділянці.
Завдання
1. Яка можлива причина погіршення стану хворого?

А. Ортостатичний колапс

В. Перитоніт

С. Рецидив кровотечі

D. Інфаркт міокарду

Е. Емпієма плеври
2. Які додаткові неінструментальні обстеження слід виконати?

А. Флюорографія

В. Рентгенографія органів черевної порожнини

С. Електрокардіографію

D. Пальцеве дослідження прямої кишки

Е. Ультразвукове дослідження прямої кишки
3. Які інструментальні обстеження слід виконати ?

А. Ректороманоскопію

В. Бронхоскопію

С. Колоноскопію

D. Гістероскопію

Е. Езофагогастродуоденофіброскопію
4. Від чого залежить подальша тактика?

А. Активності перитоніту

В. Активності кровотечі

С. Активності емпієми

D. Важкості інфаркту міокарду

Е. Часу тривалості ортостатичного колапсу
5. Що слід виконати при даній клінічній ситуації?

А. Промити шлунок через зонд + електрокардіографія

В. Промити шлунок через зонд + пальцеве дослідження прямої кишки

С. Промити шлунок через зонд + ректороманоскопія

D. Промити шлунок через зонд + гістероскопія

Е. Промити шлунок через зонд + езофагодуоденофіброскопія
6. Яка тактика необхідна при виявленні рецидиву кровотечі?

А. Ендоскопічний гемостаз

В. Лапароскопічний гемостаз

С. Бронхоскопічний гемостаз

D. Ректороманоскопічний гемостаз

Е. Мануальний гемостаз
7. Яку консервативну терапію слід проводити?

А. Спазмолітики, муколітики

В. Гемостатики, бронхолітики

С. Замісна терапія, гемостатики

D. Бронхолітики, замісна терапія

Е. Бронхолітики, муколітики
8. Яка тактика лікування у випадку виявлення рецидиву кровотечі, що не зупиняється консервативними заходами?

А. Динамічне спостереження

В. Повторні ендоскопічні дослідження

С. Динамічне спостереження + оперативне лікування

D. Оперативне лікування

Е. Повторні ендоскопічні дослідження + оперативне лікування
9. Чи існує необхідність переливання хворому компонентів крові?

А. Так

В. Ні

С. При бажанні хворого

D. Після підвищення рівню еритроцитів та гемоглобіну

Е. Після підвищення кислотності шлунка
10. Яка операція протипоказана при наявності рецидиву кровотечі у хворого?

А. Резекція шлунка за Більрот-І

В. Резекція шлунка за Більрот-ІІ

С. Резекція шлунка “на виключення”

D. Стовбурова ваготомія + пілоропластика

Е. Стовбурова ваготомія + дуоденопластика


Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)


Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет»

Кафедра хірургії № 1

Дисципліна «Хірургія», «Модуль 1», 4 курс, спеціальність «лікувальна справа».

Ситуаційна задача № 30 підсумкового модульного контролю
Хворий 29 років, доставлений у лікарню на 3-у добу від початку захворювання у вкрай тяжкому стані. Він в’ялий, адинамічний, важко вступає в контакт. Зі слів хворого, 3 дні тому попав у ДТП, за медичною допомогою не звертався. Риси обличчя загострені. Температура тіла 39,2єС. Пульс 132 за 1 хв, слабкого наповнення. АТ 80/40 мм рт. ст. Дихання поверхневе, 36 за 1 хв. Язик сухий, обкладений коричневим нашаруванням. Живіт здутий, при пальпації помірно напружений та болючий у всіх відділах. Симптом Щоткіна-Блюмберга слабо виражений. Печінкова тупість відсутня. У вільній черевній порожнині визначається рідина. Перистальтика не вислуховується. Сфінктер прямої кишки зіяє, виділяється рідкий зловонний кал. В крові – лейкоцитів 21,0·109/л з нейтрофільним зсувом.
Завдання:
1. Яка можлива причина поганого стану хворого?

А. Ортостатичний колапс

В. Гострий панкреатит

С. Кровотеча

D. Інфаркт міокарду

Е. Перитоніт
2. Яке додаткове дослідження слід виконати?

А. Бронхоскопію

В. Іригоскопію

С. Пальцьове дослідження прямої кишки


D. Рентгенографію органів черевної порожнини

Е. Ультразвукове дослідження черевної порожнини
3. Яка лікувальна тактика повинна бути застосована у хворого?

А. Динамічне спостереження

В. Термінове оперативне лікування

С. Оперативне лікування в плановому порядку


D. Консервативне лікування

Е. Вичікувальна тактика
4. Чи існує необхідність переливання хворому компонентів крові в передопераційному періоді?

А. Так

В. Ні

С. При погіршенні стану хворого

D. При стабілізації стану хворого

Е. При покращенні стану хворого
5. Які домішки до ексудату черевної порожнини є характерними для даного захворювання?

А. Наявність крові

В. Наявність жовчі

С. Наявність чистого шлункового соку

D. Наявність звичайного прозорого серозного вмісту

Е. Наявність калового вмісту
6. Який прогноз при розвитку цього ускладнення?

А. Відносно сприятливий при адекватній консервативній терапії

В. Хворі помирають від перитоніту при будь-якому виді лікування

С. Прогноз індивідуальний для кожного хворого

D. Відносно сприятливий при адекватному оперативному лікуванні

Е. Хворі видужують від перитоніту при будь-якому виді лікування
7. Для чого застосовують зонд Міллера-Ебботта?

А. Інтубації товстої кишки

В. Дренування черевної порожнини

С. Інтубації тонкої кишки

D. Дренування холедоху

Е. Накладання лапароскопічної холецистостоми
8. Що може бути протипоказанням до оперативного втручання?

А. Перенесений інфаркт міокарда

В. Струс головного мозку

С. Вагітність

D. Перенесений інсульт

Е. Нічого з перерахованого
9. Який об‘єм оперативного втручання Ви передбачаєте в даній ситуації?

А. Геміколектомія

В. Резекція ділянки кишки з накладанням анастомозу “кінець в кінець”

С. Резекція ділянки кишки з накладанням анастомозу “кінець в бік”

D. Резекція ділянки кишки з накладанням анастомозу “бік в бік”

Е. Виведення стоми
10. Яка дієта показана хворому в найближчі дні?

А. Звичайне харчування

В. Стіл № 1 в холодному вигляді

С. Парентеральне харчування

D. Поживні ректальні клізми

Е. Звичайне харчування зі збільшенням вмісту білків та вуглеводів

Схвалено на засіданні кафедри хірургії № 1(протокол № ___ від _________ 2020 р.)


Завідувач кафедри, професор І.Ю. Полянський
скачати

© Усі права захищені
написати до нас