1. Технологічні процеси розрахунку матеріалів у настили. Карта розрахунку. Методи розрахунку, характеристика обладнання, що при цьому використовується, шляхи скорочення втрат матеріалів при розрахунках

1 2

Ім'я файлу: технології швейних виробів.docx
Розширення: docx
Розмір: 36кб.
Дата: 02.03.2023
скачати

1.Технологічні процеси розрахунку матеріалів у настили. Карта розрахунку. Методи розрахунку, характеристика обладнання, що при цьому використовується, шляхи скорочення втрат матеріалів при розрахунках.
Підбір кусків тканини для розкрою настилами виконують після карти розрахунку кусків матеріалів. Одночасно з добором основної тканини підбирають куски оздоблювальної, підкладкової і прикладної тканини. При цьому керуються підготовленими заздалегідь конфекційними картами.

Під раціональним використанням матеріалів розуміють найбільш економне, повне використання корисної площі матеріалу для виготовлення основної (планової) продукції. Поняття раціонального використання матеріалу включає всі заходи для більш економної витрати як усередині рамки розкладки, так і з урахуванням ширини і довжини всього куска матеріалу.

Задачею раціонального використання кусків матеріалу по довжині є добір комбінацій полотен різної довжини таким чином, щоб сума їх була рівною довжині куска матеріалу або відрізнялася від неї на мінімальну величину (1-4 см). Залишок до 15 см для вовняних і до 10 см для інших видів матеріалів входить у фактичну витрату при розкрої. Залишки більші, ніж зазначені вище величини, вважаються відходами (лоскутом), тобто нераціональними залишками. Нераціональним є залишок, довжина якого недостатня для розкрою виробу самого маленького розміро-зросту планового асортименту. У промисловості керуються розробленими нормативами таких відходів, вираженими у відсотках до кількості матеріалу, що розкроюються.

Цей відсоток складає, наприклад:

 по вовняних пальтових і костюмних тканинах — 0,4;

 по шовкових підкладкових — 0,7;

 шовкових платтяних — 0,4;

 бавовняних підкладкових — 0,3;

 по штучній шкірі — 0,9.

Розрахунок кусків матеріалів виконують перед розкроєм, коли вже відомі довжини всіх розкладок і полотен (з урахуванням припусків по довжині).

До підготовчої роботи перед розрахунком кусків матеріалів відносяться:

 визначення кількості настилів та їх висоти (кількості полотен);

 визначення виду й асортименту матеріалів відповідно до конфекційної карти. До добирання кусків матеріалу пред'являють наступні вимоги:

 не допускається добір кусків матеріалу різного волокнистого складу (з ворсом і без ворсу, гладкофарбованих і з малюнком різного характеру та розміру);

 куски матеріалу підбирають однієї ширини;

 допускається поєднувати в настил куски матеріалу різного кольору і різних артикулів.

Найкращим є розрахунок, у результаті якого в одному куску матеріалу довжиною L укладається ціле число k полотен однієї довжини l: k= L/l.

Щоб виконати такий розрахунок, треба мати дуже великий запас тканини однієї ширини, з якого можна було б вибрати куски потрібної довжини

Така вимога практично нездійсненна через недостатньо великий запас тканини на складі, а збільшення запасу економічно невигідно. Це приводить до того, що на підприємствах для одержання розрахунку з мінімальними залишками від куска тканини застосовують розрахунок одночасно на кілька довжин настилів — багатонастилъний розрахунок. Сутність такого розрахунку в тому, що на довжині одного куска матеріалу умовно укладають довжини різних настилів так, щоб викорисався увесь кусок без залишку. Цей метод збільшує ймовірність беззалишкового розрахунку, тому що зростає кількість варіантів компонувань довжин настилів. Куски з умовними розрізами (місцевими текстильними дефектами по всій ширині тканини) розраховують кожен окремо, або як умовно-цільні так, щоб число полотен, призначених для індивідуального розкрою, було мінімальним.

Застосовуючи схеми розкладок лекал із секційно-смуговим розміщенням, можна досягти без залишкового розрахунку, враховуючи довжину смуг розкладок (секцій), стикують на їх границях наступний кусок і тим самим зменшують кількість полотен, що індивідуально розкроюються. Найбільша ефективність використання матеріалу може бути досягнута при одночасному розрахунку великої кількості рулонів матеріалів відразу на всю серію (замовлення) виробів. При цьому в розрахунку беруть участь усі сполучення розмірів виробів даної серії.

Такий підхід забезпечує оптимальність розкрою всієї партії матеріалу, а також гарантує точне виконання заданої шкали разміро-зростів виробів. Визначення термінів згідно ДСТУ 2162-93, ДСТУ 2119-93

Розрахунок куска матеріалу - визначення раціонального варіанта використання кожного куска матеріалу з урахуванням заданих параметрів.

Карта розрахунку матеріалу - технологічний документ, що містить завдання для розкрою куска матеріалу.

Розкладка лекал - схема розташування лекал в прямокутній рамці.

. Карта розкрою. З метою забезпечення потреб населення в одязі різного розміро-зросту та повнот них груп, промислові підприємства виготовляють визначену кількість виробів кожного розміро-зросту у відповідності до розроблених шкал. Серією називається мінімальна частина замовлення виробів всіх розмірозростів, що виготовляються підприємством у визначений термін. Серії бувають розрахунковими та нормальними. Нормальну серію виконують настилами максимальної технічної висоти - основними настилами. Максимальна технічна висота встановлюється в залежності від товщини матеріалу та його фізико-механічних властивостей та обмежується висотою різального інструмента та не може перевищувати 10-15см. Кількість полотен в настилах може коливатися від 15-20 для пальтових тканин, від 20-40 для костюмних тканин, від 100-120 для тонких тканин. На практиці для виконання замовлення своєчасно необхідно застосовувати також настили меншої висоти ніж технічна. Тому необхідно разом з основними використовувати неосновні або додаткові настили, які по висоті менше ніж основні.

Величина такого замовлення, що називають розрахунковою серією визначається по формулі k B n Cp   (1) де В – потужність потоку (кількість виробів, що виготовляється на добу), одиниць; n – тривалість виконання серії (замовлення), днів; k – кількість моделей, що одночасно виготовляються в одному потоці (дорівнює 1 при послідовному запуску моделей в потік).

Для виконання розкрою виробів серії необхідно розрахувати основні данні карти розкрою:

- кількість одиниць в замовленні по кожній розкладці;

- кількість настилів по кожному поєднанню;

- кількість полотен в кожному настилі (висота настилу);

- кількість пачок при розкрої (кількість комплектів крою).

Вихідними даними для розрахунку серії є величина розрахункової серії Ср, питома вага сполучення розміро-зросту А

1) Кількість виробів Кі, що розкроюються за кожним поєднанням в серії 100 C A Ki p i   (2)

2) Кількість полотен Ні, яких необхідно настелити для розкрою виробів по кожному поєднанню m Ki Hi  (3) де m – кількість комплектів лекал (пачок) в одній розкладці.

3) Після визначення загальної кількості полотен Ні по кожному поєднанню та знаючи максимальну технічну висоту настила Нтех. Розраховують кількість настилів N для розкрою по кожному поєднанню H m Ki N тех   (4)

4) Кількість полотен в неосновних (додаткових) настилах Hд Ні N Нтех   

Приклад. Розрахуємо дані для розкрою двохкомплектної розкладки лекал при потужності виробництва В в 150 одиниць та тривалості виконання замовлення n=6 днів. Питома вага поєднання А – 18%, технічна висота настилу Нтех. – 24 полотна, запуск моделей в потік послідовний.

Величина замовлення становить k B n Cp   900од 1 150 6 Cp   

Кількість виробів в поєднанні становить 100 C A Ki p i   162од 100 900 18 Ki    Загальна кількість полотен становить m Ki Hi  81од 2 162 Hi  

Кількість настилів для розкрою поєднання становить H m Ki N тех   3,375 24 81 N  

Тобто кількість основних настилів – 3

Кількість полотен в додатковому настилі Hд Ні N Нтех    Hд  813 24  9полотен

Відповідь: для виконання розкрою поєднання необхідно настелити 3 основних настила по 24 полотна кожен та додатковий з 9 полотен. Серію, яка складається зі значної кількості виробів, поділяють на декілька партій, які розкроюють за декількома розкрійно-розрахунковими картами, зберігаючи задане відсоткове співвідношення розміро-зростів. З цією метою складають графік розкрою на всі дні виконання серії. Після розрахунків данні щодо кількості настилів, кількості полотен в настилах, кількості пачок крою та усі інші вносяться до технологічного документу, який має назву карта розкрою. Карта розкрою – технологічний документ, що містить планові та фактичні дані розкрою партії матеріалу [ДСТУ 2162-93]

Настил – сукупність шарів матеріалу, накладених один на одного на площині столу й підготовлених до розкрою або вистьобування [ДСТУ 2162-93].
Розрахунок куска матеріалу - визначення раціонального варіанта використання кожного куска матеріалу з урахуванням заданих параметрів. Карта розрахунку матеріалу - технологічний документ, що містить завдання для розкрою куска матеріалу.

Настилання – процес укладання шарів матеріалу на площині столу для утворення настилу. Залежно від спрямування лицьового боку матеріалу розрізняють настилання "лицем до лиця"; "лицем донизу"; "лицем догори" [ДСТУ 2162-93].

Настилання виконують за допомогою настильних машин або вручну. Перед настиланням заправляють багаторулонний (багатосувойний) нагромаджувач і транспортують його до столу. Рулони розташовують у порядку їхнього використання в настили. На настильному столі виконують розмітку загальної довжини настилу і його частин. Установлюють кінцеву і проміжні лінійки. Під настил укладають папір, щоб при розсіканні настилу на частини або вирізанні деталей переносною розкрійною машиною нижні полота не зрушилися.

Матеріали, що надходять у розкрійне виробництво, звіряють із супровідними документами (картами розрахунку матеріалу).

За способом настилання технологічний процес виконують:

 послідовним способом;

 паралельним способом;

 послідовно-паралельним способом.

При п о с л і д о в н о м у с п о с о б і настилання виконується спочатку на один настильний стіл з різних рулонів, а потім на наступні. Недоліком є перекладання рулонів.

При п а р а л е л ь н о м у с п о с о б і настилання процес виконується одночасно на всіх столах або на одному довжиною до 30 м. Настилання всіх настилів на одному довгому столі заощаджує сировину за рахунок усунення припусків на кінцях окремих частин загального настилу.

При п о с л і д о в о - п а р а л е л ь н о м у способі настилання виконують зразу на двух та більше столах двома ланками настильниць. При цьому скорочується цикл робіт, що виконуються на настильному столі.

Настилання полотен буває:

 «лицем вниз»;

 «лицем до лиця»;

 узгин.

Спосіб настилання полотнин «узгин» у промисловості широко не застосовують і використовують іноді для розкрою залишків.

Настилання «лицем вниз»:

 застосовується для усіх видів матеріалу;

 необхідно при викроюванні виробів з великими непарними або несиметричними деталями (наприклад, жіноча сукня з несиметричними пілочками);

 кількість полотен у настилі може бути парною і непарною;

 викроювання парних або симетричних деталей відбувається окремо, що може бути причиною дефекту крою;

 необхідне відстежування парності і симетричності деталей при розкладці. При настиланні «лицем до лиця»:

 кількість полотен у настилі завжди повинна бути парною;

 усі деталі виробу комплектують із двох суміжних полотнин, що дає точність крою;

 використовуються багатокомплектні розкладки у декілька напівкомплектів лекал (довжина настилу менша, ніж для повних комплектів);

 не відстежується симетричність та парність деталей;

 можливість появи різновідтінковості деталей;

 застосовують при виготовленні пальто, костюмів, де є непарні деталі (наприклад, горішній комір і нерозрізна спинка). При розкладці у два напівкомплекти горішній комір досить покласти один.

При настиланні «лицем до лиця» горішній комір буде викроєний для одного виробу з верхнього полотна, а для іншого — з парного.

Спосіб настилання полотен «лицем до лиця» є найбільш економічним при багатокомплектній розкладці. Такий спосіб розташування полотен дозволяє виявити текстильні дефекти тканини. Тому тканини, що мають дефект різновідтінковості, використовують у настилах довжиною не більш 3 м, або настилають «лицем вниз».

За видом настили можуть бути:

 основними;

 додатковими;

 допоміжними.

Основні настили являють собою багатокомплектні розкладки лекал, що дозволяють найбільш раціонально використовувати матеріал і довжину настильних столів. Додаткові настили – можуть бути багатокомплектними, але є менш раціональними, тобто меншої довжини, зі зниженою висотністю та інше. Допоміжні - одиночні розкладки.

За типом настилання може бути:

 секційне;

 несекційне.

За довжиною настили можуть бути в одну рамку розкладки або в декілька.

С е к ц і й н и м и називають настили, що складаються з декількох рамок розкладок однакових або різних по довжині без поперечних стиків. Секцією настилу називають самостійну розкладку або її частину, яку можна відрізати від настилу по поперечній прямій лінії. По лінії секції на настильному столі встановлюють пересувну секційну лінійку для відрізання полотен. Настили з різною висотою секції називають східчастими. Настили виконуються у відповідності з картами розрахунку кусків матеріалів за графіком, складеним на основі виробничої програми підприємства. Послідовність заготовлення настилів повинна відповідати порядку розташування їх у картах та розрахунку кусків матеріалів. При настиланні необхідно дотримувати ряд т е х н і ч н и х в и м о г :  Полотна повинні настилатися без натягу, зморшок, і перекосів.

 Обов'язкове вирівнювання полотен по передньому кінці настилу й уздовж одного з пружків ( ±5 мм).

 При настиланні «лицем до лиця» тканини з великим малюнком, у клітку або в поперечну смужку сполучають по малюнку в парній полотнині.

 При настиланні матеріалів з ворсом дотримуються одного напрямку у всіх полотна ( при настиланні « л и ц е м д о л и ц я » провертають кожне парне полотно на 180º).

 Якщо для настилання використовують матеріали різних кольорів або різних артикулів, спочатку настилають усі полотна одного кольору (артикула), потім іншого, прокладаючи між ними папір.

 допускається розкрій відрізу в настил, довжина якого менше довжини настилу на 1÷4 см за умови, що такі полотна будуть укладені верхніми із зменшенням припусків на кінцях.

 куски з дефектами, які позначені як умовні перерізи (розрізи), розраховують спочатку як складені з окремих відрізів. Якщо це не вдасться, то розраховують такі відрізки як цілі, з позначкою у карті розрахунку кусків червоним олівцем. При настиланні цього відрізу контролюється, чи припадає дефект на велику деталь розкладки, чи може бути розкроєний за даною розкладкою без дефектів на деталях виробу, тобто розміщений в міжлекальних випадах. При розміщенні дефекту на невеликих деталях виробу розкрій проводиться за розкладкою, з подальшою підрізкою деталей з нераціональних залишків.

Основні способи настилання: послідовний та паралельний. Послідовний спосіб настилання полягає у використанні кусків тканини один за одним та виконанні спочатку першого, потім другого і т.д. настилів карти розрахунку. Паралельний спосіб полягає в тому що одночасно виготовляються настили, які передбачено картою розрахунку на декількох столах одночасно.

Висота настилу в процесі розкрою визначається товщиною тканини, властивостями волокон, видом устаткування та організацією розкрійного виробництва. Кількість полотен у настилах коливається від 15-20 для пальтових тканин, від 20-40 для костюмних, від 150-200 – для тонких тканин.

В умовах серійного виробництва доцільно використовувати технічно можливу висоту настилу, яка визначається конструкцією розкрійних машин, показниками точності крою, але не перевищує 10-15см.

Настилання тканини може здійснюватися з рулону з відрізанням полотна в кінці настилу або попередньо нарізаними полотнами визначеної довжини.

За призначенням обладнання для настилання розподіляють на дві основні групи: машини для настилання тканини, машини для настилання трикотажних полотен (особлива увага приділяється механізмах, що забезпечують рівномірний натяг полотна в настилі).

Настилочне обладнання настиляє тканину у вигляді книжки способами л/л, л/н. На кінцях настилу встановлюються кінцеві захвати. Візок, на якому розміщується кусок тканини обладнано механізмом рівняння кромки та лічильником полотен. Розроблено машини з автоматичним пристроєм для обрізання тканини в кінці настилу. Для настилання тканини способом л/л з додержанням напрямку рисунка застосовуються машини з поворотним механізмом, що вмонтований в обладнання.

В залежності від ширини матеріалів застосовують машини двох видів :

- для настилання вузьких тканин – 110 см;

- для настилання широких тканини (до 230 мм).

2. Складання поєднань типорозмірів-ростів швейних виробів для розкладок лекал за принципом «Поєднання однакових або суміжних розміро-зростів методом «Ялинка».

Розмір		88			92					96								Всього
Зріст		152	158	164		152	158	164	170		152	158	164	170			176
Питома вага		2	6	6		2	14	20	6		4	12	16	10	2				Σ100
1	92/164-92/170 залишок	2	6	6		2	14	Х 14	Х -		4	12	16	10			2			12
2	92/158-92/164 залишок	2	6	6		2	Х -	Х -	-		4	12	16	10			2			28
3	96/152-96/158 залишок	2	6	6		2	-	-	-		Х -	Х 8	16	10			2			8
4	88/164-92/152 залишок	2	6	Х 4		Х -	-	-	-		-	8	16	10			2			4
5	96/158-96/164 залишок	2	6	4		-	-	-	-		-	Х -	Х 8	10			2			16
6	88/158-88/164 залишок	2	Х 2	Х -		-	-	-	-		-	-	8	10			2			8
7	96/164-96/170 залишок	2	2	-		-	-	-	-		-	-	Х -	Х 2			2			16
8	88/152-88/158 залишок	Х -	Х -	-		-	-	-	-		-	-	-	2			2			4
9	96/170-96/176 залишок	-	-	-		-	-	-	-		-	-	-	Х -			Х -			4
																				100

1 2

скачати

© Усі права захищені
написати до нас