"Вітаю публіку з істинно веселою книгою" - такими словами О. С. Пушкін зустрів "Записки пасічника Рудого Панька", видані М. В. Гоголем. Книга зачарувала читачів українським лукавим гумором, незвичайної поетичністю і красою народних переказів.
Справжній герой книги - народ, його характер, що виявляється в казках та легендах. Українські казки - страшні й зачаровують одночасно, в них не завжди добро винагороджується явно, але в кінці кінців приходить відплата за всі вчинки - погані і хороші. "Майська ніч, або Утоплена" грунтується на багатьох легендах про "неупокоенних душах", безвинно загиблих. Прекрасна добра панночка терпить знущання відьми-мачухи. Не витримавши, вона кидається в ставок і стає русалкою. Разом з іншими русалками вона намагається покарати мачуху, тягне її у воду, але та підступна і хитра. Мачуха обернулася русалкою. А бідна панночка "не може плавати вільно, як риба, вона тоне й падає на дно, як ключ".
Русалка звертається за допомогою до Левка, синові голови, у якого не складається щастя. Левко любить красуню Галю, але хитрий батько парубка сам має види на дівчину і "не чує", коли син просить дозволу одружитися. Левко і русалка зустрічаються уві сні. Панночка розповідає хлопцеві про свою мачуху й просить: "Допоможи мені, знайди її!" Прохання виявляється легко здійсненним: поспостерігавши, як русалки грають "в шуліки", Левко відразу бачить одну, якій подобається бути злим і хижим шулікою, яка не така прозора і чиста, "всередині у неї щось чорніє". Вдячна панночка допомагає Левку поєднати своє життя з коханою дівчиною.
Історія, розказана Гоголем, пронизана ліризмом, українськими піснями, оповита поетичної смутком. У ній багато доброти і немає християнської непримиренності по відношенню до самогубців. Вони не прокляті, вони нещасні. Н. В. Гоголь виріс в атмосфері української пісні і казки, прекрасно передав її в своїх книгах, зумів захопити читачів поезією народних малоросійських переказів.