[
Використання демонстраційного досліду як засобу вивчення функціонування рослинного організму в розділі
]
<div style="font-size:16px;text-align:justify;"> <div > Міністерство <a href="Науки" title="Науки">науки</a> та освіти України <br /> Чернігівський державний <a href="Педагогіка" title="Педагогіка">педагогічний</a> університет імені Т.Г. Шевченка <br /> Хіміко-біологічний факультет <br /> Кафедра біології <br /> <a href="Використання_VBA" title="Використання VBA"> ВИКОРИСТАННЯ</a> ДЕМОНСТРАЦІЙНОГО ДОСЛІДУ ЯК ЗАСОБУ ВИВЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РОСЛИИНОГО ОРГАНІЗМУ В РОЗДІЛІ „рОСЛИНИ” <br /> <a href="Курсова" title="Курсова"> Курсова</a> <a href="робота" title="робота">робота</a> <br /> Чернігів – 2007 <br /> <br clear=all style='page-break-before:always'> <h1 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>ЗМІСТ </h1> ВСТУП <br /> РОЗДІЛ 1. Демонстраційні досліди в шкільному курсі біології <br /> 1.1 Значення демонстраційних дослідів <br /> 1.2 Забезпечення <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріалом</a> та обладнанням проведення демонстраційних дослідів <br /> РОЗДІЛ 2. Приклади проведення демонстраційних дослідів на уроках біології з розділу „Рослини” <br /> 2.1 Досліди, які з'ясовують <a href="Фізіологія" title="Фізіологія">фізіологічні</a> <a href="Процес" title="Процес">процеси</a> у коренях <br /> 2.2 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у листку <br /> 2.3 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у насінні <br /> ВИСНОВКИ <br /> СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ <br /> <br clear=all style='page-break-before:always'> <h1 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>Вступ </h1> Наочні методи і загальний педагогічний принцип наочності — <a href="Поняття" title="Поняття">поняття</a> різні, не тотожні один одному. <br /> Наочні посібники використовуються майже на всіх уроках біології. Проте це не означає, що всі уроки проводяться наочними методами. При словесних методах наочність часто є лише ілюстрацією до слів учителя або засобом підсилення образності його <a href="Розповіді" title="Розповіді">розповіді</a>. Так, <a href="Розповіді" title="Розповіді">розповідаючи</a> про рослини, тварин, що їх не можна показати в натурі, про певні <a href="Біологія" title="Біологія">біологічні</a> явища (переліт птахів, піклування про потомство), про <a href="Наукові_відкриття" title="Наукові відкриття">наукові відкриття</a> або ознайомлюючи дітей з біографіями вчених тощо, вчитель показує картини, <a href="Таблиці" title="Таблиці">таблиці</a>, фото. Та джерелом інформації все ж лишається <a href="Слово" title="Слово">слово</a> вчителя — його <a href="Розповідь" title="Розповідь">розповідь</a>, його пояснення. <br /> Інша роль відводиться наочним посібникам під час проведення уроку наочними методами. Тут <a href="Саме" title="Саме">саме</a> вони (досліди, живі об'єкти, кінофільми, таблиці) стають джерелом інформації для учнів, а не слово вчителя. Розглядаючи посібники, що демонструються, самостійно чи за допомогою запитань учителя учні обдумують висновки, роблять узагальнення й умовиводи. В цьому особливість використання наочності при наочних методах. <br /> Мета <a href="Роботи" title="Роботи">роботи</a>: проаналізувати використання демонстраційного досліду в шкільному курсі біології при вивченні розділу „Рослини”. <br /> Завдання роботи полягали в тому, щоб: <br /> 1) визначити місце демонстраційного досліду в шкільному курсі біології; <br /> 2) охарактеризувати забезпечення об`єктами та засобами для проведення демонстраційних дослідів; <br /> 3) навести приклади проведення демонстраційних дослідів з розділу „Рослини” в шкільному курсі біології в 6-му класі. <br /> <br clear=all style='page-break-before:always'> <h1 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>Розділ 1. Демонстраційні досліди в шкільному курсі біології </h1> <h2 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>1.1 Значення демонстраційних дослідів </h2> Мета застосування наочних методів — збуджувати й розвивати активність сприйняття і <a href="Мислення" title="Мислення">мислення</a> учнів. <br /> Правильно поставлене запитання, а далі й ціла система запитань, привертають увагу учнів до об'єктів і дослідів, що демонструються, змушують їх цілеспрямовано й послідовно спостерігати, порівнювати, робити висновки й узагальнення. <br /> Наочність на уроках біології може бути натуральною (об`єкти природи живі й препаровані) і зображувальною (таблиці, схеми, муляжі, кінофільми). <br /> До наочних методів належить демонстрування дослідів, натуральних об'єктів, зображувальних посібників. <br /> Демонстрування натуральних засобів унаочнення при викладанні біології має переважне значення, тому що дає живі образні уявлення про рослини і тварин. Чим більше нагромаджено образних уявлень про органічний світ, тим легше, вдаючись до аналогії, <a href="Контрас" title="Контрас">контрастів</a> тощо, ознайомити учнів з такими рослинами й тваринами, які з різних причин неможливо продемонструвати на уроках. <br /> Найбільш доступними живими об'єктами є рослини. їх демонструють на уроках ботаніки і загальної біології. Як правило, їх можна заготовити заздалегідь на ділянці, в природі, в живому куточку і вдома. <br /> Значна частина уроків ботаніки проводиться наочними методами. Наприклад, на уроці «Видозміни листків» <a href="Екологія" title="Екологія">екологічну</a> пристосованість до зменшення випаровування води листопадом, зменшення площі листкової пластинки опушенням, восковим нальотом тощо учні можуть простежити на живих рослинах: монстері (вологі тропічні ліси Бразілії), камелії (Південний <a href="Китай" title="Китай">Китай</a>), алое (з пустині Калахарі Південної Африки), <a href="Кактуси" title="Кактуси">кактусах</a> (з пустинь Мексіки), хвої сосни, листках коров'яку та ін. <br /> Живих тварин демонструють на уроках зоології, загальної біології й почасти фізіології людини. Найбільш вдалими об'єктами для демонстрування в класі є <a href="Тварини" title="Тварини">тварини</a> середнього розміру, переважно птахи й <a href="Ссавці" title="Ссавці">ссавці</a>. їх утримують у <a href="Клітка" title="Клітка">клітках</a>, сажках, а для демонстрування переносять на стіл. <br /> Більш дрібних тварин, наприклад жаб, ящірок, вміщують у скляні <a href="Банки" title="Банки">банки</a> або склянки, зав'язані марлею, і роздають на столи або показують, ходячи по класу. У пробірках, заткнутих ватою, демонструють ще більш дрібних тварин — комах на різних стадіях розвитку, павуків. <br /> Такі посібники, як чучела та <a href="Скелет" title="Скелет">скелети</a>, укріплюють на <a href="Підстави" title="Підстави">підставках</a> і певним чином освітлюють; для контрастності ставлять білий або чорний екран. Аналогічно демонструють муляжі й моделі. <br /> Демонстрування дослідів або їхніх результатів на уроках проводять в усіх класах. Досліди можна проводити у різних варіантах, залежно від обладнання, й доручати різним учням. Учні зарисовують постановку досліду, записують висновки у зошити (наприклад, виділення кисню зеленими рослинами на світлі, виділення вуглекислого газу <a href="Насіння" title="Насіння">насінням</a>, що проростає). <br /> На багатьох уроках ботаніки вчитель або учні демонструють заздалегідь проведений дослід, розповідаючи про умови, в яких його ставили, Передусім формулюється запитання, яке має бути розв'язане за допомогою досліду, і пропонується простежити за дослідом, порівняти досліджувану і <a href="Контроль" title="Контроль">контрольну</a> рослини чи декілька варіантів і зробити висновок. <br /> <v:shapetype id="_x0000_t75" coordsize="21600,21600" o:spt="75" o:divferrelative="t" path="m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe" filled="f" stroked="f"> <v:stroke joinstyle="miter"/> <v:formulas> <v:f eqn="if lineDrawn pixelLineWidth 0"/> <v:f eqn="sum @0 1 0"/> <v:f eqn="sum 0 0 @1"/> <v:f eqn="prod @2 1 2"/> <v:f eqn="prod @3 21600 pixelWidth"/> <v:f eqn="prod @3 21600 pixelHeight"/> <v:f eqn="sum @0 0 1"/> <v:f eqn="prod @6 1 2"/> <v:f eqn="prod @7 21600 pixelWidth"/> <v:f eqn="sum @8 21600 0"/> <v:f eqn="prod @7 21600 pixelHeight"/> <v:f eqn="sum @10 21600 0"/> </v:formulas> <v:path o:extrusionok="f" gradientshapeok="t" o:connecttype="rect"/> <o:lock v:ext="edit" aspectratio="t"/> </v:shapetype><v:shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" style='width:111pt; height:129.75pt'> <v:imagedata src="1.files/image001.jpg" o: ""/> </v:shape><img border=0 width=148 height=173 src="dopb433177.zip" v:shapes="_x0000_i1025"> <br /> Рис. 1. Різні прийоми демонстрування досліду, що свідчить про виділення кисню листками <br /> <br clear=all style='page-break-before:always'> Висновок уточнюється під час опитування учнів. Дослід схематично зображують у зошиті й підписують. Під час демонстрування дослідів, так само як і живих рослин, таблиць і кінофільму, за допомогою поставленого на початку запитання або кількох запитань учнів змушують зосередити увагу на <a href="Побачення" title="Побачення">побаченому</a>, активно спостерігати, помічаючи явища або <a href="Характер" title="Характер">характерні</a> ознаки, і робити із своїх спостережень висновки. <br /> <v:shape id="_x0000_i1026" type="#_x0000_t75" style='width:3in;height:168.75pt'> <v:imagedata src="1.files/image003.jpg" o: ""/> </v:shape><img border=0 width=288 height=225 src="dopb433178.zip" v:shapes="_x0000_i1026"> <br /> Рис. 2. Поєднання демонстрування досліду з рисунком на дошці і в зошиті (за С.А. Павловичем) <br /> У викладанні зоології, анатомії, фізіології та гігієни людини класичним прикладом є демонстрування досліду з жабою. У <a href="Найпростіші" title="Найпростіші">найпростішому</a> вигляді його виконують у VII класі і більш детально — у VIII класі. <br /> На уроках у VII—VIII класах демонструють тварин із заздалегідь виробленими в живому куточку умовними <a href="Рефлекс" title="Рефлекс">рефлексами</a>. Демонстрування, як правило, супроводиться повідомленнями юних натуралістів про те, як вони проводили ці досліди. <br /> Для демонстрування живих рослин і тварин та їхніх функцій залучають учнів, що вже ставили досліди за завданням учителя в позаурочний час у куточку живої природи або на шкільній науково-дослідній ділянці. їхні повідомлення вчитель включає до викладу нового матеріалу як факти, із яких роблять висновки (індуктивна побудова уроку) або якими підтверджують раніш встановлене (дедуктивна побудова уроку). <br /> Демонстрування <a href="Мікроскопія" title="Мікроскопія">мікроскопічних</a> об'єктів застосовують у <a href="Процес" title="Процес">процесі</a> викладання всіх біологічних курсів. Якщо в школі є лише 1—2 <a href="Мікроскоп" title="Мікроскоп">мікроскопи</a>, вчитель, користуючись ними, не в змозі організувати практичної роботи. У цьому разі учні по черзі підходять до <a href="Мікроскоп" title="Мікроскоп">мікроскопа</a> й розглядають підготовлений учителем препарат. Потім вони повертаються на свої місця і за вказівкою вчителя самі готують препарати, рисують те, що бачили у <a href="Мікроскоп" title="Мікроскоп">мікроскопі</a>, читають за підручником. <br /> Учні й самі виготовляють <a href="Мікроскоп" title="Мікроскоп">мікроскопічні</a> препарати, кращі з яких демонструють для всього класу. <a href="Відповідь" title="Відповідь">Відповідаючи</a>, учні повинні пізнавати ці об'єкти під <a href="Мікроскоп" title="Мікроскоп">мікроскопом</a>. <br /> Краще організувати роботу учнів з <a href="Мікроскоп" title="Мікроскоп">мікроскопами</a> можна за допомогою інструктивних рисунків препаратів, виготовлених учителем і розміщених поряд із мікроскопом, а також таблиць на класній дошці. <br /> У викладанні біології використовують мікропроектор — прилад для демонстрування на екрані мікропрепаратів. Це дає змогу всім учням бачити, що демонструє вчитель. Щоб спостерігати гідр під час вивчення на уроці, добре <a href="Мати" title="Мати">мати</a> їх на стеблах водяної рослини у <a href="Склянка" title="Склянка">склянках</a>. Якщо дістати необхідну кількість гідр неможливо, практичну роботу замінюють демонструванням. Гідр та кількох дафній вміщують у проекційну кювету й за допомогою епідіаскопа проектують на екран. Весь клас має змогу спостерігати, як гідра щупальцями ловить дафній. Мікро-проектором, який можна виготовити самому, зручно показувати на екрані інфузорії, а також різні мікроскопічні препарати, виділення кисню елодеєю тощо. <br /> Навчити учнів поводитися з мікроскопом, особливо коли цих приладів мало,— складний і важкий <a href="Процес" title="Процес">процес</a>. Тому вчителеві слід якомога частіше використовувати <a href="Мікроскоп" title="Мікроскоп">мікроскоп</a> і не тільки при вивченні нового матеріалу, а й під час обліку знань. Багато хто з учителів на наступних уроках, опитуючи учнів, пропонує їм самостійно помістити готовий препарат під <a href="Мікроскоп" title="Мікроскоп">мікроскоп</a>, приготувати препарат. <br /> У розділі «Рослини...» учні здобувають <a href="Знання" title="Знання">знання</a> про ріст, <a href="Розвиток" title="Розвиток">розвиток</a> і життєві процеси рослинного організму. <a href="Характер" title="Характер">Характерною</a> особливістю таких уроків <a href="з_фізіології" title="з фізіології">з фізіологічним</a> змістом є проведення експериментів. <br /> Спостереження — це цілеспрямоване, безпосереднє, чуттєве сприйняття предметів і явищ природи. Експеримент — це вивчення <a href="Процес" title="Процес">процесів</a>, які протікають в живих організмах у штучно створених умовах. І. П. Павлов писав, що спостереження збирає те, що йому пропонує <a href="Природа" title="Природа">природа</a>, дослід бере у природи те, що він хоче. І сила біологічного досліду величезна. <br /> На уроках біології з <a href="Фізіологія" title="Фізіологія">фізіологічним</a> змістом експеримент є методом <a href="Навчання" title="Навчання">навчання</a>; при цьому він може бути використаний як демонстрування або бути основою лабораторної роботи учнів. <br /> У навчальному процесі експеримент може бути використаний з дослідницькою та ілюстративною метою. Під час ілюстративного підходу джерелом знань є слово — пояснення вчителя — і <a href="Підручник" title="Підручник">підручник</a>, а експеримент тільки підтверджує висловлені припущення. <br /> Дослідницький підхід у демонстраційному експерименті припускає постановку проблеми (формування гіпотези), пошуки шляхів її вирішення (розробка умов експерименту), демонстрування експерименту або його результатів і висновки (розкриття суті явища, що вивчається). Дослідницький підхід у лабораторному експерименті здійснюється аналогічно, проте учні самі проводять експеримент. <br /> Біологічний експеримент найчастіше є тривалим і не -завжди вкладається за часом у рамки уроку. Щоб підсилити <a href="Педагогіка" title="Педагогіка">педагогічне</a> значення демонстраційного експерименту і показати його цілісність за один урок, можливе використання <a href="Прийому" title="Прийому">прийому</a> зближення початку і кінця досліду, його ходу і кінцевого результату. Кінцеві результати можна показувати на попередньо закладеному досліді. <br /> Під час використання експерименту як методу <a href="Пізнання" title="Пізнання">пізнання</a> важливо, щоб <a href="Школяр" title="Школяр">школярі</a> засвоїли основні правила його проведення: експеримент вимагає дотримання сталості всіх умов, окрім однієї, вплив якої на організм досліджується. Варіант із незмінною умовою являє собою «контроль», а варіанти зі зміненою умовою <a href="Того" title="Того">того</a>, що досліджується, є «дослідами». Під час демонстрування результатів експерименту необхідно показувати як «контрольні», так і «дослідні» рослини, порівнювати їх. Результати <a href="Порівняння" title="Порівняння">порівняння</a> треба фіксувати у вигляді малюнків, таблиць, графіків тощо. Це дозволить закріпити дані спостережень, визначити причинно-наслідкові зв'язки. <br /> <h2 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>1.2 Забезпечення матеріалом та обладнанням проведення демонстраційних дослідів </h2> Живі організми — це група натуральних об'єктів (рослини, <a href="Тварини" title="Тварини">тварини</a>, <a href="Гриби" title="Гриби">гриби</a>, дроб'янки), що забезпечують найбільшу конкретність і повноту знань учнів. Частину живих рослин і тварин збирають на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці безпосередньо перед заняттями здебільшого для одноразового використання. <br /> Наприклад, для забезпечення лабораторних робіт із теми «Різноманітність покритонасінних» (розділ «Царство Рослини», 6 клас) на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці доцільно вирощувати представників родин, що вивчаються: дикорослі рослини (паслін чорний, редька дика, ромашка аптечна, <a href="Деревій_звичайний" title="Деревій звичайний">деревій звичайний</a>) та <a href="Культура" title="Культура">культурні</a> (жоржини, айстри, <a href="Картопля" title="Картопля">картопля</a>, капуста). <br /> Забезпечення занять живим роздатковим і демонстраційним матеріалом істотно полегшується, якщо в школі є куточок живої природи. Добираючи рослини й тварин до куточка живої природи, слід насамперед ураховувати можливості їх використання на уроках та в позаурочній роботі. <br /> У процесі вивчення розділу «Царство Тварини» (7 клас) можна організувати різноманітні самостійні роботи з використанням живих тварин. Це сприяє успішнішому засвоєнню учнями анатомо-морфологічних, екологічних і систематичних понять розділу, ефективному оволодінню школярами вміннями правильно вести спостереження над тваринами, з'ясуванню систематичного положення різних видів тварин. <br /> На <a href="Розвиток" title="Розвиток">розвиток</a> пізнавальної самостійності учнів істотно впливає проведення лабораторних робіт із використанням живих тварин (евглени зеленої, інфузорії туфельки, дощового черв'яка, трубочника, <a href="Молюск" title="Молюск">молюсків</a> тощо). Зазвичай на таких уроках роботі з натуральними об'єктами відводиться більша частина навчального часу, оскільки вона виконується па етапі вивчення нового матеріалу й має репродуктивний або пошуковий <a href="Характер" title="Характер">характер</a>. Для успішного проведення цих уроків слід попередньо підготувати роздатковий <a href="Матерія" title="Матерія">матеріал</a> та інструктивні картки, в яких зазначено тему лабораторної роботи, мету, обладнання й <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріали</a>, хід роботи, а також завдання або запитання, що сприяють усвідомленому розумінню школярами об'єктів вивчення. <br /> Натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи, кількісного й якісного їх вивчення — це прилади, інструменти, лабораторне обладнання (приладдя), реактиви, матеріали. Вони необхідні для проведення спостережень і постановки дослідів, формування практичних умінь і навичок. <br /> У процесі вивчення курсу біології можна використовувати різні прилади: <br /> • механічні (прилад для демонстрування всмоктування води коренем, прилад для спостереження за розвитком кореневої системи в рослин, прилад для визначення газообміну в <a href="Насіння" title="Насіння">насіння</a>, респіратор тощо); <br /> • контрольно-вимірювальні (спірометр, сфігмоманометр, динамометр, фонендоскоп, психрометр, термометр медичний тощо); <br /> • оптичні (лупа, мікроскоп). <br /> Проте багато з цих приладів рідко використовуються в навчально-виховному процесі <a href="з_біології" title="з біології">з біології</a>. Тому наведемо <a href="Опис" title="Опис">опис</a> усіх приладів, передбачених «Типовим переліком навчально-наочних посібники», технічних засобів навчання та обладнання загального призначення | біології для загальноосвітніх навчальних закладів». <br /> Прилад для демонстрування всмоктування води коренем (ПВВК) застосовується під час вивчення теми «Відділ <a href="Покритонасінні" title="Покритонасінні">Покритонасінні</a>. Вегетативні органи» (розділ «Царство Рослини», 6 клас). Цей механічний прилад складається з U-подібної скляної трубки, одне коліно якої широке, інше — <a href="Вузьке" title="Вузьке">вузьке</a>. В широкому коліні розміщується коренева система досліджуваної рослини, яка закріплюється за допомогою корка. Щоб <a href="Стебло" title="Стебло">стебло</a> рослини було зручно просувати в корку, в ньому просвердлюють канал. <a href="Вузьке" title="Вузьке">Вузьке</a> коліно призначене для показу зміни рівня води в приладі в міру всмоктування її коренем рослини. Щоб позначити початковий рівень води, на це коліно надягають гумове кільце. <br /> Прилад для спостереження за розвитком кореневої системи в росиш (ПРКС) застосовується для проведення дослідів із розділу «Царство Рослини» (6 клас), зокрема зі з'ясування впливу глибини висіву насіння на розвиток сходів. <br /> Прилад складається з плоскостінної металевої посудини та <a href="Підстави" title="Підстави">підставки</a>. Передній бік корпусу посудини засклений і для затінення закривається металевою засувкою, завдяки чому вдається запобігти відхиленню від скла коренів, що ростуть. У стінках корпусу зроблено маленькі отвори, крізь які в ґрунт може проникати повітря й стікати надлишкова <a href="Вода" title="Вода">вода</a> після поливання. Внутрішня поздовжня скляна перегородка поділяє посудину навпіл. <br /> Досліди й спостереження за допомогою цього приладу проводяться учнями в позаурочний час. Результати обговорюються на уроці. Для організації роботи з приладом доцільно використовувати спеціальні картки-інструкції, що можуть містити: опис конструкції приладу та загальну інструкцію щодо підготовки приладу до роботи; опис етапів проведення дослідів за допомогою даного приладу та оформлення результатів роботи. <br /> Наведемо приклади таких карток-інструкцій. <br /> Картка № 1. Підготовка приладу (ПРКС) до роботи зі спостереження за розвитком кореневої системи в рослин. <br /> 1. Висуньте металеву засувку й скляну стінку з переднього боку приладу. <br /> 2. У центр корпусу вставте скляну перегородку так, щоб вона зафіксувалась у верхньому й нижньому пазах. <br /></img></img></div><div> 3. Вставте скляну стінку. <br /> 4. Заповніть прилад ґрунтом. Його потрібно насипати шарами й злегка ущільнювати. Верхній шар ґрунту має бути нижчий від краю корпусу при ладу на 1-2 см. <br /> 5. Покладіть прилад на стіл переднім, заскленим боком угору. <br /> 6. Обережно висуньте скляну стінку. <br /> 7. На <a href="Грунт" title="Грунт">грунт</a> викладіть насіння й грунт навколо нього злегка ущільніть. <br /> 8. Вставте скляну стінку й металеву засувку. <br /> 9. Поставте прилад у вертикальне положення. <br /> 10. Поставте прилад у тепле місце й періодично поливайте грунт водою кімнатної температури, не допускаючи пересихання. <br /> Картка № 2. Дослід «Розвиток і будова стрижневої й мичкуватої кореневої систем». <br /> Обладнання: ПРКС, <a href="Склянка" title="Склянка">склянка</a> з водою, грунт, насіння дводольної рослини (горох, квасоля тощо), насіння однодольної рослини (<a href="Пшениця" title="Пшениця">пшениця</a>, ячмінь тощо). <br /> 1. Ознайомтеся з конструкцією приладу й почніть підготовку до роботи (див. картку № 1, пп. 1-6). <br /> 2. Завглибшки приблизно <st1:metricconverter ProductID="2 см" w:st="on">2 см</st1:metricconverter> від верхнього краю ґрунту в лівій половині приладу розмістіть насіння дводольної рослини, а в правій — однодольної. <br /> 3. Завершіть підготовку приладу до роботи (див. картку № 1,пп. 8-10). <br /> 4. Упродовж 20 днів регулярно спостерігайте за проростанням насіння й розвитком кореневих систем у рослин. Дані спостережень записуйте в зошиті. Завершивши спостереження, витягніть рослини з приладу, відмийте кореневі системи від ґрунту й зробіть гербарій. <br /> 5. Підготуйте повідомлення про постановку досліду та його результати. <br /> Якщо є потрібне обладнання, а також картки-інструкції, то учні можуть самостійно й цілеспрямовано проводити <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідні</a> досліди та спостереження. <br /> Лупа — <a href="Найпростіші" title="Найпростіші">найпростіший</a> оптичний збільшуваний прилад, який використовують для вивчення дрібних організмів або їхніх частин під чаї проведення самостійних і лабораторних робіт, на екскурсіях у природу тощо. Розрізняють лупи шкільні, екскурсійні та препарувальні. Лупи шкільна (збільшує в 7—10 разів) складається з двоопуклого збільшу вального скла (лінзи), вставленого в оправу з ручкою. Лупа екскурсій на подібна до лупи шкільної, але її оправа складається таким чином, що збільшувальне <a href="Скло" title="Скло">скло</a> ховається в захисний футляр. Лупу препарувальну, що дає 10—20-разове збільшення, використовують для розгляду натуральних об'єктів. <br /> Уперше учні знайомляться з лупою під час практичної роботи «Будова лупи й мікроскопа. Правила роботи зі збільшувальними приладами» в темі «Клітинна будова рослин» (розділ «Царство Рослини», 6 клас). Для її виконання можна використати таку інструктивну картку: <br /> 1. Розгляньте препарувальну лупу, ознайомтеся з її будовою. <br /> 2. Поставте лупу препарувальним столиком від себе завдальшки приблизно 3—5 см від краю столу. Рухати прилад під час роботи не слід. <br /> 3. У центр предметного столика покладіть об'єкт розгляду (якщо це мікропрепарат, то прикріпіть його затискачами). <br /> 4. <a href="Встанови" title="Встанови">Встановіть</a> окуляр над об'єктом. <br /> 5. Дивлячись в окуляр, за допомогою <a href="Дзеркала" title="Дзеркала">дзеркала</a> спрямуйте <a href="Світло" title="Світло">світло</a> на об'єкт. <a href="Світло" title="Світло">Світло</a> має бути рівномірним. За дуже яскравого <a href="Освітлення" title="Освітлення">освітлення</a> користуйтеся зворотною стороною дзеркала. <br /> 6. Поворотом гвинта опустіть окуляр майже впритул до об'єкта. Дивлячись в окуляр, плавно повертайте регулювальний ґвинт на себе, доки зображення не стане чітким. <br /> 7. Уважно розгляньте об'єкт. У разі потреби підфокусуйте легким поворотом гвинта в той чи інший бік. <br /> У школах використовуються різні мікроскопи, але найпоширенішою є модель НМ-301. Цей мікроскоп має рухомий предметний столик і нерухомий тубус; об'єктиви розміщені на револьверній головці, яка повертається й дає змогу швидко й легко замінювати їх; частина деталей (об'єктиви, тримач дзеркала, затискачі для фіксації мікропрепаратів) незнімні. Мікроскоп НМ-301 за різних поєднань об'єктивів та окулярів забезпечує 56—300-разове збільшення. З будовою мікроскопа учні вперше знайомляться на практичній роботі «Будова лупи й мікроскопа. Правила роботи зі збільшувальними приладами». Для її виконання можна використати таку інструктивну картку: <br /> 1. Переносячи мікроскоп, правою рукою тримайте штатив (тубусотримач), а лівою — підтримуйте основу. <br /> 2. Установлюйте мікроскоп предметним столиком від себе на відстані 2-3 см від краю столу. <br /> 3. Відрегулюйте <a href="Дзеркало" title="Дзеркало">дзеркало</a> так, аби світло добре відбивалося в отвір предметного столика. <br /> 4. Щоб не забруднити лінзи окуляра та об'єктива, не торкайтеся пальцями їхньої <a href="Поверхні" title="Поверхні">поверхні</a>. Якщо на них потрапив пил, треба обережно протерти їх чистою ватою, намотаною на дерев'яну паличку й злегка змочену в чистому бензині чи ефірі. Самим розбирати об'єктиви не можна. <br /> 5. Перед розглядом препарату спочатку <a href="Встанови" title="Встанови">встановіть</a> об'єктив із малим збільшенням. <br /> 6. Закінчивши роботу з мікроскопом, підніміть тубусотримач (для уникнення випадкового стикання об'єктива з препаратом) і накрийте мікроскоп чохлом або покладіть у футляр. <br /> Для ефективного проведення лабораторних робіт із біології можна використовувати сучасні цифрові мікроскопи. <a href="Найпростіші" title="Найпростіші">Найпростішим</a> серед них є мікроскоп Іntel Pley QX3 (забезпечує 10-, 60-, 200-разове збільшення). Він дає змогу: <br /> • вивчати досліджуваний об'єкт не одному учневі, а групі водночас, оскільки інформацію можна виводити на <a href="Монітор" title="Монітор">монітор</a> комп'ютера; <br /> • використовувати зображення об'єктів як демонстраційні таблиці під час вивчення нового матеріалу або його закріплення; <br /> • вивчати об'єкт у динаміці; <br /> • створювати <a href="Презентація" title="Презентація">презентаційні</a> відеоматеріали з теми, що вивчається; <br /> • використовувати зображення об'єктів на паперових носіях як роздатковий матеріал для організації самостійної роботи учнів. Застосування цифрового мікроскопа разом із комп'ютером дає змогу дістати збільшене зображення біологічного об'єкта (мікропрепарату) на екрані <a href="Монітор" title="Монітор">монітора</a> (під час роботи в групі або в класі з невеликою кількістю учнів) або на великому екрані чи РК-панелі (під час роботи з усім класом). Робота з мікроскопом здійснюється за допомогою спеціальної комп'ютерної програми. Мікроскоп настроюється з комп'ютера, причому поряд із зображенням об'єкта на екрані розміщені віртуальні кнопки для керування реальними параметрами. Програмна підтримка дає змогу вмикати освітлення, змінювати збільшення, здійснювати в ручному режимі захоплення зображення нерухомого чи рухомого об'єкта. <br /> Крім приладів, у навчально-виховному процесі з біології використовуються: <br /> • інструменти препарувальні (голки препарувальні, ножиці з тупи ми кінцями та ножиці з одним гострим кінцем, пінцет анатом / ч ний із насічкою); <br /> • садово-городній інвентар (відерце, лійка, совок вузький для викопування рослин, лопата, граблі, сапка); <br /> • приладдя (штатив лабораторний, штатив для пробірок, спиртівка, тримач для пробірок, предметні й покривні скельця, пробірки мензурки, склянка хімічна, лійка, чашки Петрі, лотік для роздаткового матеріалу, лотік для мікропрепаратів); <br /> • реактиви й матеріали (йод, сухий <a href="Спирт" title="Спирт">спирт</a>, гліцерин, розчин Люголя. бинт, вата тощо). <br /> <br clear=all style='page-break-before:always'> <h1 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>Розділ 2. Приклади проведення демонстраційних дослідів на уроках біології з розділу „Рослини” </h1> <h2 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>2.1 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у коренях </h2> Дослід 1 <br /> Тема. Умови, необхідні для росту кореня. <br /> Для досліду беруть дві <a href="Банки" title="Банки">банки</a> з вузькими шийками і щільними корками або краниками. В одну поміщають добре розвинуті корені кукурудзи з невеликим <a href="Стебло" title="Стебло">стеблом</a>. На дно цієї банки кладуть вологу марлю. Другу банку залишають порожньою. Обидві банки накривають корками або кришками. <br /> Дослід 2 <br /> Тема. Значення повітря для росту коренів (варіант І). <br /> Беруть дві банки. Одну до половини наповнюють перевареною водою, другу — водопровідною. Замість кришки можна використати компактний картон. У ньому роблять три отвори. В отвори кожної банки встромляють по три проростки квасолі таким чином, щоб корені знаходились у воді. У банку з перевареною водою наливають тонкий шар олії, щоб кисень з повітря не зміг проникнути у воду. Через це корені проростків у першій банці позбавлено повітря. У другій банці корені проростків використовують повітря, яке знаходиться у воді. <br /> Дослід 3 <br /> Тема. Значення повітря для росту коренів (варіант II). <br /> У дві однакові банки наливають розчин мінеральних солей; який приготовано на перевареній воді, у такому самому співвідношенні, як це роблять з водяними <a href="Культура" title="Культура">культурами</a> (можна <a href="Брати" title="Брати">брати</a> ґрунтову витяжку). У першій банці у корку є два отвори: один для рослини, другий — для скляної трубки, через яку продувають повітря; у другій банці доступу повітря немає. <br /> Дослід 4 <br /> Тема. Значення повітря для утворення коренів. <br /> Для досліду беруть дві банки з щільними кришками. Заповнюють їх наполовину водою. У першу банку наливають водопровідну воду, а в другу переварену. У кожну банку поміщають по дві однакових гілочки традесканції. У банку з перевареною водою наливають тонкий шар олії, щоб у воду не змогло прогіркнути повітря. Через 8 днів у першій банці традесканція утворила корені, а в другій — майбутні корені тільки позначились. <br /> <h2 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>2.2 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у листку </h2> Дослід 1 <br /> Тема. З'ясування значення кисню для <a href="Дихання" title="Дихання">дихання</a> листків. <br /> Нарізають великий листок або невеликий паросток пеларгонії з кількома листками і вміщують у склянку з водою. Цю склянку встановлюють на скло, а поруч ставлять ще одну з вапняною водою. Все це накривають ковпаком і ставлять у темну шафу на 4 дні. <br /> Дослід 2 <br /> Тема. З'ясування значення світла для утворення крохмалю у листках до уроку «Фотосинтез» (варіант І). <br /> Для досліду використовуються листки пеларгонії і різні <a href="Фігури" title="Фігури">фігури</a> Сакса. На листок пеларгонії кріпляться фігури зі світлонепроникаючого паперу, рослину поливають і ставлять у світле місце на 2—3 дні. Потім зрізають листок з черенком, занурюють у пробірку з водою, доводять до <a href="Кипіння" title="Кипіння">кипіння</a>. Воду зливають і наповнюють пробірку спиртом. Кип'ятять на слабкому <a href="Вогні" title="Вогні">вогні</a> 1—2 хвилини до повного знебарвлення листка. <a href="Спирт" title="Спирт">Спирт</a> у пробірці стає зеленим. <br /> Учнів запитують, чому спирт має <a href="Такий" title="Такий">такий</a> колір. Потім листок промивають у теплій воді, розправляють на чашці Петрі, діють на нього розчином йоду. Через півхвилини та частина листка, що була під папером, стане кольоровою. <br /> Дослід 3 <br /> Тема. З'ясування значення світла для утворення крохмалю у листках до 1 уроку «Фотосинтез» (варіант II). <br /> <a href="Пеларгонія" title="Пеларгонія"> Пеларгонію</a> спочатку тримають у темній шафі 2—3 дні. Перед уроком на листку закріплюють фігуру Сакса і ставлять для освітлення під лампою Браа на 40—50 хвилин. <br /> У другій частині уроку демонструють дослід у такій <a href="Послідовності" title="Послідовності">послідовності</a>, як написано у попередньому варіанті. При цьому важливо підкреслити, що <a href="Природа" title="Природа">природне</a> світло можна замінити штучним <a href="Освітлення" title="Освітлення">освітленням</a>, що постійно використовується у теплицях, оранжереях, кімнатах тощо. <br /> Дослід 4 <br /> Тема. З'ясування значення світла для <a href="Фотосинтез" title="Фотосинтез">фотосинтезу</a> і дихання зелених рослин (варіант І). <br /> У дві банки з широкими шийками вміщують по три однакових гілочки традесканції. На дно наливають воду таким чином, щоб нижня частина стебла була ледь занурена у воду (<st1:metricconverter ProductID="0,5 см" w:st="on">0,5 см</st1:metricconverter>). Обидві банки щільно закривають кришками. Одну банку залишають на світлі, другу ставлять у темну шафу. <br /> Дослід 5 <br /> Тема. З'ясування значення світла для фотосинтезу і дихання зелених рослин (варіант II). <br /> На дно банок, так само, як і в попередньому досліді, наливають шар води (0,5 см) і поміщають у них листки примули з довгими черешками. Зверху банки закривають кришками, обгортають щільним чорним папером і залишають на світлі. Цей дослід може бути закладений на різну тривалість (4 дні, 2 дні, 2 год. до уроку). <br /> Дослід 6 <br /> Тема. З'ясування кількості води, яку випаровують листки, залежно від розмірів листкової пластинки. <br /> Великий листок пеларгонії поміщають у колбу, не відрізаючи його від стебла. Колбу закріплюють у штативі й залишають на світлі. Також закладають дослід з дрібним листком пеларгонії. Краще, якщо листки будуть з однієї рослини. <br /> Можна поставити інші досліди, результати яких дозволять переконати <a href="Школяр" title="Школяр">школярів</a> у тому, що кількість води, яку випаровують листки, залежить від розміру листкової пластинки, від кількості продихів, які знаходяться на нижній і верхній сторонах листкової пластинки. Відомо, що кількість продихів не однакова. <br /> <h2 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>2.3 Досліди, які з'ясовують фізіологічні процеси у насінні </h2> Дослід 1 <br /> У дві банки насипають однакову кількість насіння гороху, зволожують його. Одну банку залишають відкритою, другу закривають щільним корком. Банки ставлять у біологічному кабінеті на шафу при температурі +20<sup>0</sup>С. <br /> Дослід 2 <br /> У банку насипають насіння гороху, яке вже наклюнулось, закривають корком з двома отворами: в один вставляють лійку, в другий — газовідвідну трубку, занурену в склянку з вапняною водою. <br /> <br clear=all style='page-break-before:always'> Дослід 3 <br /> У дві банки насипають насіння: в одну — квасолі, В другу — пшениці, зволожують його. Закривають банки корком з отвором, в отвір вставляють термометр. У третю банку (контрольну) насипають сухе насіння, закривають банку корком з отвором(вставляють туди термометр. Банки знаходяться при температурі +20 °С. <br /> Дослід 4 <br /> У пробірку на дротику прикріплюють 3 насінини квасолі однакових розмірів. Першу — на дно пробірки, другу — на рівні води, третю — на рівні вінця пробірки. Пробірка, наполовину заповнена водою, знаходиться при температурі +20 °С. Протягом тижня проводяться спостереження. <br /> Дослід 5 <br /> Закладається з метою визначення запасу поживних речовин для проростання насіння і подальшого росту проростків. Для досліду беруть набубнявіле насіння квасолі, гороху, пшениці тощо. У вологе середовище (можна між стінкою і фільтрувальним папером у склянці) при температурі +20 °С поміщають цілу насінину, насінину з однією сім'ядолею, 1/4 насінини. Спостереження ведуть за розвитком зародка і проростка протягом тижня. <br /> <br clear=all style='page-break-before:always'> <h1 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>Висновки </h1> Використання наочних методів, зокрема, демонстраційних дослідів, при вивченні шкільного курсу біології сприяє більш повному уявленню учнів про функціонування та життєдіяльність живих організмів. <br /> При проведенні демонстраційних дослідів в учнів розвивається зацікавленість до предмету. <br /> Оскільки рослинні організми найбільш доступні вчителю біології живі об`єкти він має можливість більш часто проводити демонстраційні досліди при вивченні розділу „Рослини”. <br /> Для забезпечення проведення демонстраційних дослідів обов`язково повинно бути обладнання (прилади, мікроскопи, лупи) та живі рослини. <br /> В розділі „Рослини” можна проводити досліди декількох видів, а саме: досліди, які з`ясовують фізіологічні процеси у коренях рослин, досліди, які з`ясовують фізіологічні процеси у листку, досліди, які з`ясовують фізіологічні процеси у насінні. <br /> <br clear=all style='page-break-before:always'> <h1 style='margin:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-justify: inter-ideograph;text-indent:35.45pt;line-height:150%'>Список використаних джерел </h1> 1. <a href="Біологія" title="Біологія">Біологія</a>. Програма для середньої загальноосвітньої школи. — К.: Перун, 2000. <br /> 2. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна <a href="Методика_викладання" title="Методика викладання">методика викладання</a> біології. — К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1980. <br /> 3. Журнали “Біологія і <a href="Хімія" title="Хімія">хімія</a> в школі”, “Біологія в школі”. – № 1 – 12. - 2000 – 2006 рр. <br /> 4. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. — М.: Просвещение, 1985. <br /> 5. Зошити з біології. Для лабораторних і практичних робіт з біології для учнів 6-11 класів. — К.: Генеза, 2000. <br /> 6. Калинова Г. С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. — М.: Просвещение, 19§5. <br /> 7. <a href="Книга" title="Книга">Книга</a> для <a href="Читання" title="Читання">читання</a> з ботаніки / Упоряд. А. М. Охрименко. — К.: Рад. шк., 1977. <br /> 8. Конюшко В.С. Как подготовить урок биологии. — Минск: Нар. освита, 1988. <br /> 9. Корнева И.Д., Шубкина Л.С. Хрестоматия по методике преподавания биологии. — М.: Просвещение, 1977. <br /> 10. Корчагіна В. О. Біологія: Підруч. для 6-7 кл. середньої шк. — К.: <a href="Освіта" title="Освіта">Освіта</a>, 1993. <br /> 11. Кузнецова В.И. Уроки биологии. — М.: Просвещение, 1991. <br /> 12. Максимова В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. — Л.: Просвещение, 1973. <br /> 13. Максимова В.Н., Груздева Н.В. Межпредметные связи. — М.: Просвещение, 1987. <br /> 14. Максимова В.Н., Конева Т.Е., Гольнева Д.П. Современный урок биологии. — М.: Просвещение, 1985. <br /> 15. Морозюк С.С. Біологія, 6 кл. — <a href="Харків" title="Харків">Харків</a>: Торсінг, 2000. <br /> 16. Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. — М.: Просвещение, 1989. <br /> 17. Мягкова О.М., <a href="Комісар" title="Комісар">Комісаров</a> Б.Д. Методика навчання загальної біології. — К.: Рад. шк., 1982. <br /> 18. Поповська Е.М., Яцина Я.П. Методика лабораторних і демонстраційних дослідів з ботаніки. — К.: Рад. шк., 1965. <br /> 19. Пугал НА; Розенштейн А.М. Кабинет биологии. — М.: Просвещение, 1983. <br /> 20. Розенштейн А.М. Самостоятельные работы учащихся по ботанике. — М.: Просвещение, 1988. <br /> 21. Трайшак Д.І. Кабінет біології. — К.: Рад. шк., 1980. <br /> 22. Яковлева Э.В. Уроки біології: <a href="Методичний_посібник" title="Методичний посібник">Методичний посібник</a> для вчителів біології. — <a href="Запоріжжя" title="Запоріжжя">Запоріжжя</a>: Просвіта, 1999. <br /> </div> </div>
Будь ласка, не зберігайте тестовий текст.
Ваш ip: 13.59.218.147 буде збережений.
категорії
за типом
за алфавітом
завантажені
© Усі права захищені
написати до нас
