Сьогодні з ранку пішов пластівцями справжній сніг. До цього з неба сипалася дрібна і жорстка крупа, від якої було холодно й незатишно, а сьогодні - сніг. Він, ошатний і радісний, миттєво прикрив потворність дворів і створив свято. У морозному повітрі, задумавшись, опускаються сніжинки. Дерева простягають їм назустріч руки-гілки, назбиравши, важко опускають їх до землі. Будинки навколо мого двору стали манірними і урочистими, їм зима натягла шапки, не забула прикрити і бляшані похмурі карнизи вікон та під'їздів. Через сніг вечір став світлішим і беззахисною. Ліхтарі над під'їздом ображено і короткозоро втупилися в простір, сніг заліпив їм очі - не підглядайте. З сусіднього під'їзду вискочив ротвейлер і ... розгубився, а потім, як божевільний, кинувся борознити двір. Тут же вибіг господар собаки ... зупинився і сказав: - Здрастуй, сніг.