Складання плану розкрою пиловочного сировини і розрахунок технологічних потоків лісопильного цеху

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ Розкриємо пиловочного СИРОВИНИ І РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПОТОКІВ лісопильного цеху

Введення

Деревина - один з найбільш поширених матеріалів, що використовуються в різних галузях народного господарства. Обсяги заготівель деревини в нашій країні складають близько 360 млн. м 3 на рік. Основним споживачем заготовляється деревини, як у світі, так і в Росії є лісопиляння.

Основною продукцією лісопильного виробництва є: пиломатеріали, чорнові заготівлі та стругані пиломатеріали. У додаткову продукцію лісопильного підприємства, при комплексному використанні деревини, звичайно ще входить і тріска, а також напівфабрикати або вироби з подрібненої або цільної деревини.

У найближчій перспективі намічається технічне переозброєння підприємств лісопильної промисловості на основі прогресивних технологій з використанням сучасних високопродуктивних технічних засобів.

Все більше застосовуються технологія агрегатного виробництва пиломатеріалів, сухопутна сортування пиловочного сировини перед подачею в розпилювання і при вивантаженні в запас, механізована та автоматизована сортування отримуваних пиломатеріалів.

Правильно побудований процес роботи лісопильного цеху повинен забезпечити раціональне використання деревини, обладнання площ при високій продуктивності праці і устаткування, рівномірному темпі роботи на всіх ділянках і повної безпеки роботи.

Сучасний технологічний процес лісопильного підприємства характеризується наступними особливостями:

1. Застосовується нове високопродуктивне технологічне і транспортне устаткування, що створює в своїй сукупності можливість максимального наближення до безперервно-потокового виробництва з синхронізацією операцій.

2. Відділення торцювання пиломатеріалів від основного потоку лісопиляння і перенесення її на кінцеву операцію, вироблену після сушіння пилопродукції.

3. Розвиток штучного сушіння з тим, щоб нею охоплювалося до 80% і більше випускається пилопродукции.

4. Пакетування пиломатеріалів як для сушіння, так і для відвантаження їх споживачеві.

5. Застосування торцювальному-сортувально-маркувальних агрегатів.

6. Ступенева сортування пиломатеріалів.

7. Використання механізованих підйомно-транспортних, укладальних і перевізних механізмів.

8. Впровадження окорки сировини з метою подальшого отримання високоякісної целюлозної тріски.

9. Раціональні методи, схеми і плани розкрою колод з метою отримання оптимального виходу пиломатеріалів і супутньої продукції.

10. Підвищення вироблення кількості пиломатеріалів на 1 люд.-день виробничих робітників, здешевлення вартості обробки зниження трудових витрат.

Метою даної роботи є розрахунок поставивши, для розпилювання пиловочного сировини на лісопильних рамах і фрезернопільной лінії, складання плану розкрою колод на пиломатеріали, а також підбір обладнання для лісопильного цеху.

1. Вибір і обгрунтування способу розкрою пиловочного сировини

У даному курсовому проекті для розпилювання пиловочного колод на пиломатеріали, застосовується рамне обладнання з брусовочно способом розпилювання.

Вибір даного способу розкрою пояснюється тим, що в якості пиловочника використовуються колоди хвойних порід діаметром більше 28 см. Цей спосіб, на відміну від розвальний, забезпечує більший об'ємний і посортно вихід пиломатеріалів.

Для колод діаметром 28 см приймається агрегатний спосіб розпилювання, на фрезернопільной лінії ОФП-2 і ОФП-3, що дозволяє переробляти колоди даного діаметру.

2. Аналіз запропонованої специфікації

Перевірка відповідності обсягу запланованого сировини обсягом заданих за специфікацією пиломатеріалів:

(2.1)

де V - обсяг заданих специфікацією пиломатеріалів, м 3;

Q - Обсяг заданих специфікацією сировини, м 3;

Приймається V = 640 м 3, Q = 1000 м 3 - за завданням.


Отже, обсяг запланованого сировини відповідає обсягу заданих за специфікацією пиломатеріалів.

Перевірка співвідношення середньої ширини дощок і середнього діаметру колод:


де b ср - середня ширина пиломатеріалів, мм;

d ср - середній діаметр колод, мм;

a - коефіцієнт, що характеризує спосіб розпилювання;

Приймається a = 0,63 - с. 2 [1] для 100% Брусівка.


Визначення середньої ширини пиломатеріалів b ср, мм:

де b 1, b 2., b - ширини дощок по специфікації, мм;

V 1, V 2., V 7 - Обсяг дощок відповідної ширини, м 3;


Середній діаметр колод d ср, см:


(2.4)

де d 1, d 2, ..., d 5 - діаметр колод, см;

m 1, m 2, ..., m 5 - кількість колод відповідного діаметру, шт.;

Приймається d 1 = 28 см, d 2 = 34 см, d 3 = 40 см, d 4 = 48 см, d 5 = 54 см,

m 1 = 319 шт., m 2 = 362 шт., m 3 = 266 шт., m 4 = 111 шт.,

m 5 = 116 шт. - по специфікації сировини.


100 мм <0,68 × 416,5 мм

100 мм <283,2 мм

Отже, середня ширина пиломатеріалів відповідає середньому діаметру колод.

Запропонована специфікація здійсненна, тому що перевірки зійшлися.

3. Складання плану розкрою пиловочного сировини

Таблиця 3.1 - Відомість розрахунку поставивши до плану розкрою сировини

Номер поставу

Постав, запис від центру

Витрата ширини напів-

поставу однієї дошки, мм

Відстань від центру до зовнішньої дошки, мм

Ширина

дощок, мм

Довжина дощок, м

Об'єм однієї дошки, м 3

Обсяг дощок з однієї колоди, м 3

Обсяг пиломатеріалів з ​​партії колод, м 3


Кількість дошок, шт.

Товщина

дощок, мм



Розрахункова

Стандартна









в частках вершинного радіуса







1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Розпилювання колод діаметром d = 28 см, довжиною L = 6,25 м в кількості

n = 319 шт. Обсяг всіх колод Q = 150 м 3, товщина пив t = 2,5 мм.

1

Перший прохід


1

2

2

200

19

19

102, 45

23,70

23,70

102,45

126,1

149,8 / 1,07

195

128

83

-

125

75 (об)

6,25

6,25

4,75

-

0,015

0,0067

-

0,03

0,013

-

9,47

4,3


Разом за I прохід: 13,77


Другий прохід


1

2

2

175

25

19

89.7

29,9

23,7

89,7

119,6

143,3 / 1.02

200

148

105

200

125

100

6,25

6,25

3,75

0,218

0,019

0,0071

0,218

0,039

0,014

69,5

12,46

4,54


Разом за I прохід: 86,5 OB =

Таблиця 3.2 - План розкрою колод на пиломатеріали

Номер поставу

Діаметр колод, см

Кількість колод, шт. / М 3

Постав

Підлягає виконанню, м 3





Товщина

200

175

60

44

32

25

22

19





Ширина

175

175

РШ

РШ

РШ

РШ

РШ

РШ





Обсяг

200

125

100

40

60

50

30

35





Всього

Отримано пиломатеріалів за розрахунком поставивши, м 3

1

28

99.87








13.77





69.5





12.46


4.54














2

34

163.1




34.8


14.1







78.9




25.34

10.18



3

40

146.0








6






85.5



31.9

16.6


6

4

48

102.85







12.14







42.4

28.8




19.51


5

54

130.48



19.5





5.5





50.5


52.2



2.78



Всього

1000


642.3

198.9

127.9

100.5

34.8

57.24

56.12

31.65

35.8

Перепив

11.97

Недопіл

10.4

Середній об'ємний вихід пиломатеріалів ОВ ср,%:

, (3.1)

де V - сумарний обсяг усіх отриманих в результаті розкрою пиломатеріалів, м 3;

Q з - загальна витрата сировини, м 3;

Приймається V = 642,3 м 3, Q с = 1000 м 3 - Таблиця 3.2

4. Специфікаційних вихід пиломатеріалів

Визначення специфікаційних виходу пиломатеріалів А сп,%:

, (4.1)

де Н - недовиконання по напиляємо пиломатеріалів, м 3;

П - перевиконання по напиляємо пиломатеріалів, м 3;

Приймається Н = 10,4 м 3, П = 11,97 м 3 - таблиці 3.2

5. Визначення посортно виходу пиломатеріалів

Таблиця 5.1 - посортно вихід пиломатеріалів

Група розпилюються колод, діаметр, см

Діаметр розпилюються колод, см

Обсяг розпилюються колод кожного діаметра, м 3 ¤ шт

Питома вага колод,% якості

Обсяг розпилюються колод з урахуванням відсотка якості, м 3

Отримано пиломатеріалів з ​​кожного діаметра, м 3

Коефіцієнт

сортності, З






Всього

в тому числі за сортами








0

1

2

3

4


Великі колоди, d = 28 см і більше

28

28

29

41

42

43,5

61,5

26,8

27,4

38,42

1,58

1,75

1,46

7,11

2,74

5,22

6,53

4,06

7,24

8,45

10,73

10,14

4,17

8,23

14,36

1, 37

1,25

1,09


34

28

29

41

70

72,5

61,5

44,66

45,61

63,55

2,63

2,73

3,76

8,51

4,72

8,43

7,44

9,34

11,74

14,85

17,40

15,50

11,21

10,51

24,12

1,35

1,28

1,03


40

28

29

41

70

72,5

102,5

44,66

45,61

63,55

2,65

2,81

3,77

8,63

7,71

8,42

7,42

9,83

11,74

14,83

13,30

15,50

12,45

11,85

24,12

1,41

1,24

1,03


48

28

29

41

70

72,5

102,5

26,79

27,40

38,43

1,58

1,46

1,88

7,12

4,17

6,23

6,52

6,25

6,57

8,41

9,16

10,73

4,17

6,47

13,02

1,33

1,27

1,05


54

28

29

41

56

58

82

35,28

36,54

50,84

2,08

2,52

1,52

8,43

6,17

7,52

7,14

8,23

8,73

11,20

11,31

14,21

6,97

7,47

18,64

1,38

1,23

1,06













Нормативи виходу хвойних обрізних пиломатеріалів по ГОСТ 8486-86 з пиловочного сировини беруться з таблиці 2.11 [2].

Посортно склад хвойних обрізних пиломатеріалів по ГОСТ 8486-86 з пиловочного сировини, береться з таблиці 2.12 [2].

Коефіцієнт сортності партії пиломатеріалів С визначається за формулою:

(5.1)

де А 1, А 2, ..., А n - Кількість пиломатеріалів кожного сорту;

До 1, К 2, ..., К n - Ціннісні коефіцієнти сортності;

Ціннісні коефіцієнти сортності пиломатеріалів хвойних порід приймається за таблицею 2.13 [2]

6. Складання балансу розкрою деревини

Таблиця 6.1 - Баланс хвойного сировини при виробленні обрізних пиломатеріалів по ГОСТ 8486-86

Найменування продукції, відходів і втрат

Кількість,


м 3

%

Пиломатеріал

642,3

64,23

Технологічна тріска

148,7

14,87

Тирса

130

13

Усушка

57

5,7

Відходи, відсів тріски

22

2,2

Всього

1000

100

7. Розрахунок технологічних потоків

Таблиця 7.1 - Вихідні дані для розрахунку лісопильного потоку на базі двоповерхових лісопильних рам

Номер поставу за планом розкрою

Діаметри випилюються колод

d, см

Товщина розпилюються брусів Н, мм

Кількість пил в поставі, шт.

Кількість необрізних дощок, шт.

Кількість обрізних дощок, шт.




на лісопильної рами

першого ряду - g I

на лісопильної рами

другого ряду - g II

по поставу на першому

проході - m I

по поставу на другому

проході - m II

для необрізних дощок, отриманих на першому

проході - j I

За поставу на другому проході

Всього обрізних дощок - j, шт.









з необрізних,

отриманих за межами пласті бруса - j II

в межах пласті бруса - j III


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

2

3

4

5

28

34

40

48

54

200

175

175 x 2

175 x 2

175 x 2

6

6

5

7

7

6

6

8

10

8

4

4

2

4

4

4

2

12

12

8

4

4

2

4

4

4

2

12

12

12

1

2

2

6

6

9

8

16

22

22

Кількість пил в поставі g, шт., Визначається за формулою:

g = e + 1, (7.1)

де e - кількість сортиментів, зазначених у записі поставу, шт.;

Необхідна ширина просвіту пильної рамки розраховується за формулою:

У треб = 10 × (d + S × L +2 × C), (7.2)

де d - найбільший діаметр вершинного торця колоди, см;

S - стік колоди з найбільшим діаметром вершинного торця, см / м;

L - середня довжина колоди, м;

C - запас ширини, що дорівнює відстані між вертикальними стійками пильної рамки і Комлєвим торцем колоди;

Приймається d = 54 см, L = 6,25 м - за специфікацією сировини;

S = 1,65 см / м - таблиця 3.8 [2] для даного діаметра і довжини колоди;

З = 5 см.

У треб = 10 (54 +1,65 · 6,25 +2 · 5) = 743,125 мм

В> У треб

Виходячи з технічних характеристик лісопильних рам, наведених у таблиці 8.1 [2], вибираються лісопильні рами моделі:

2Р75 - 1 - для першого ряду;

2Р75 - 2 - для другого ряду з такими технічними характеристиками:

- Ширина просвіту пильної рамки 750 мм;

  • величина ходу пільной рамки 600 мм;

  • число оборотів колінчастого валу в хвилину n = 325 хв -1.

Річний фонд встановлених рамо-змін N, рамо-змін:

N = m · b, (7.3)

де m - число встановлених у потоці лісопильних рам, шт.;

b - число змін, які відпрацьовуються потоком за рік, змін;

Приймається m = 2 шт. - Для розпилювання колод з Брусівка;

b = 500 змін - с. 14 [2] для двозмінної роботи на добу і 250 робочих днів на рік.

N = 2.500 = 1000 рамо-змін

Середньозмінний продуктивність кожної встановленої в потоці лісопильної рами A i, м 3 / рік:

, (7.4)

де D i - інструментальна посилка лісопильної рами при розпилюванні колод даними поставом на даному проході, мм / об;

n - число оборотів колінчастого валу лісопильної рами у хвилину, хв - 1;

Т - тривалість зміни, хв;

q - обсяг колоди, що розпилюється даними поставом, м 3;

до п - коефіцієнт використання потоку з двоповерховими лісопильним рамами;

Знаходимо , ,

, , ,

,

до п = 0,864 - с. 15 [2] для цехів з середньою механізацією праці;

Т = 480 хв - для 8 годинного робочого дня;

q 1 = 0,47 м 3, q 2 = 0,69 м 3, q 3 = 0,94 м 3, q 4 = 1,35 м 3,

q 5 = 1,73 м 3 - за заданою специфікації сировини.

Потрібне кількість ефективних рамо-змін для роботи з поставу k i, рамо-змін:

(7.5)

де Q i - обсяг сировини, що розпилюється даними поставом, м 3;

A i - середньозмінні продуктивність ефективної лісопильної рами при розпилюванні даними поставом, м 3 / зміну;

Приймається Q 1 = 150 м 3, Q 2 = 250 м 3, Q 3 = 250 м 3, Q 4 = 150 м 3, Q 5 = 200 м 3 - за завданням.

Середньозмінний продуктивність ефективної лісопильної рами при розпилюванні даними поставом, A i, м 3 / зміну, розраховується:

Потрібне для роботи по кожному поставу кількість встановлених рамо-змін q i, рамо-змін:

q i = 2 · k i, (7.6)

Кількість встановлених рамо-змін, що потрібне для розпилювання розрахункової партії сировини I, рамо-змін:

I = S q i, (7.7)

Всі розрахунки з визначення кількості встановлених рамо-змін, що потрібне для розпилювання розрахункової партії зведені в таблицю 7.2.

Річна продуктивність рамного потоку по сировині, А з рам, м 3 / рік:

, (7.8)

де Q з - розрахунковий обсяг партії, м 3;

до м - коефіцієнт, що враховує середньорічні умови роботи лісопильного потоку;

Приймається Q с = 1000 м 3 - таблиця 7.2;

до м = 0,86 - для Красноярська.

Таблиця 7.2 - Розрахунок необхідної кількості встановлених рамо-змін, на розпилювання розрахункової партії сировини

поставу за планом розкрою сировини

Діаметр колод d i, см

Обсяг сировини підлягає розпилюванні по поставу Q i, м 3

Товщина розпилюються брусів H i, мм

Кількість пил в поставі, шт

Інструкційна посилка, мм / об

Середньозмінний продуктивність ефективної лесорами A i, м 3 / зміну

Потрібне кількість ефективних рамо-змін k i, рамо-змін

Потрібне кількість встановлених рамо-змін, шт





На л / р I ряду або при розпилюванні в розвал g i I

На л / р II ряду g i II

Для л / р I ряду при розпилюванні в розвал D i I

Для л / р II ряду D i II



При розпилюванні в розвал

При розпилюванні з Брусівка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

2

3

4

5

28

34

40

48

54

150

250

250

150

200

200

175

175 x 2

175 x 2

175 x 2

6

6

5

7

7

6

6

8

10

8

36,0

29,0

19,0

15,5

14

29,0

29,0

21,0

18,5

21

293,9

431,5

451,2

522,3

0,51

0,58

0,65

0,33

0,38

-

-

-

-

-

1,02

1,16

1,3

0,66

0,76

Q з рам

1000

I = S q i

4,9

Ритм роботи по поставу встановленої лісопильної рами R i, хв:

, (7.11)

де k - коефіцієнт використання головного обладнання;

Приймається k = 0,855 - з 20 [2].

Усі з визначення ритму роботи ділянки лісопильних рам зведені в таблицю 7.3

Таблиця 7.3 - Розрахунок ритму роботи ділянки лісопильних рам

Номер поставу за планом розкрою сировини

Діаметр колод d i, см

Довжина колоди L, м

Кількість пил в поставі, шт

Товщина розпилюються брусів H i, мм


Інструкційна посилка, мм / об


Ритм роботи лесорам, хв

Ритм роботи по поставу ділянки лесорам R i, хв




на л / р I ряду g i I

на л / р II ряду g i II











для л / р

I ряду D i I

для л / р

II ряду D i II

для л / р

I ряду R i I

для л / р

II ряду R i II


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

2

3

4

5

28

34

40

48

54

150

250

250

150

200

200

175

175 x 2

175 x 2

175 x 2

6

6

5

7

7

6

6

8

10

8

36,0

29,0

19,0

15,5

14

29,0

29,0

21,0

18,5

21

0,62

0,77

1,18

1,4

1,6

0,77

0,77

1,07

1,21

1,07

0,77

0,77

1,18

1,4

1,6

За відомості розрахунку поставивши визначається найбільша ширина необрізної дошки рівна 220 мм. У цьому випадку поєднати обрізку крайок з розкриємо дощок по ширині. З таблиці 8.3 [2] вибирається двухпільний обрізний верстат Ц2Д5-А.

Технічна характеристика верстата Ц2Д5-А:

швидкість подачі, м / хв 120

просвіт верстата, мм 800

товщина оброблюваного матеріалу, мм:

найменша 13

найбільша 100

кількість пилок:

загальне 2

рухливих 1

довжина оброблюваного матеріалу, м 1,8-7,5

найбільшу відстань між пилками, мм 300

найменша ширина випилюються дощок, мм 60

габаритні розміри верстата, мм

довжина 2280

ширина 2450

висота 1355

Таблиця 7.4 Розрахунок необхідної кількості обрізних верстатів

Номер поставу за планом розкрою

Кількість необрізних дощок по поставу, шт

Середня довжина необрізних дощок l ср, м

Обсяг роботи по поставу П i, м

Ритм роботи по поставу ділянки л / р R i, хв

Циклова продуктивність обрізного верстата

Витрати часу для виконання робіт з поставу одним верстатом t i, хв

Потрібне кількість обрізних верстатів а i, шт

Потрібне кількість обрізних верстатів до установки а yi, шт.


з л / р I ряду m i I

з л / р II ряду m i II

Всього необрізних дощок по поставу, w i




Швидкість подачі м / хв

Коефіцієнт продуктивності до п

Циклова продуктивність А ц, м / хв




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1

2

3

4

5

4

4

2

4

4

4

2

12

12

8

8

6

14

16

12

6,25

6,25

6,25

6,25

6,25

50

37,5

87,5

100

75

0,77

0,77

1,18

1,4

1,6

120

120

120

120

120

0,6

0,6

0,6

0,6

0,6

72

72

72

72

72

0,69

0,52

1,21

1,38

1,04

0,89

0,67

1,02

0,98

0,65

1

1

1

1

1

Обсяг робіт по поставу на ділянці обрізки П i, м:

, (7.12)

де l сер - середня довжина необрізних дощок, м;

Приймається l ср = 6, 25 м.

Циклова продуктивність обрізного верстата А ц, м / хв:

А ц = А m · до п, (7.13)

де А m - технологічна продуктивність обрізного верстата м / хв;

до п - коефіцієнт продуктивності обрізного верстата;

Приймається А m = U = 120 м / хв - т 8.3 [2].

Коефіцієнт продуктивності обрізного верстата k п:

, (7.14)

де t в - неперекритого допоміжний час, з

Приймається t в = 2 с

Витрати часу на виконання операцій по поставу на ділянці обрізки одним верстатом t i, хв:

, (7.15)

Потрібне кількість обрізних верстатів для виконання обсягу робіт з поставу а i, шт.:

, (7.16)

Всі розрахунки по визначенню а i зведені в таблицю 7.4.

Порівнюючи потрібне для установки кількість обрізних верстатів по кожному поставу, визначається, що для забезпечення ритмічної роботи на будь-якому поставе досить встановити в лісопильному потоці один обрізний верстат.

Для розпилювання колод з Брусівка, торцювання дощок в лісопильному потоці з одним обрізним верстатом здійснюється на двох ділянках (позиційний спосіб). Як торцювання верстата приймається верстат ЦКБ40-1.

Обсяг роботи по поставу на першій ділянці П i I, шт.:

, (7.17)

де j i I - кількість обрізних дощок, які отримані з необрізних, вироблених на першому проході, шт.;

j i II - Кількість обрізних дощок, які отримані з необрізних, вироблених за межами пласті бруса на другому проході, шт.;

Обсяг роботи по поставу на другій ділянці П i II, шт.:

, (7.18)

де j i III - кількість дощок, отриманих у межах пласті бруса, шт.

Циклова продуктивність одиниці торцювання обладнання - торцювання столу з двома торцювальні верстати А ц, шт. / хв:

, (7.19)

де t ц - Цикл обробки однієї дошки, с.

Визначення циклу обробки однієї дошки t ц, с:

t ц = t 1 + t 2 +1,25 t 2 + t 3, (7.20)

де t 1 - час встановлення дошки на торцювальному столі, с;

t 2 - час отторцовкі окоренкової торця дошки, с;

1,25 t 2 - час отторцовкі вершинного торця дошки, с;

t 3 - час зняття дошки з торцювання столу, с.

Приймається t 1 = 1 с, t 2 = 2 с, t 3 = 3 с, - с. 28 [2].

t ц = 1 +2 +1,25 · 2 +3 = 8,5 с

Витрати часу на торцювання дощок на першій ділянці одним торцювальним столом t i I, хв:

, (7.21)

Витрати часу на торцювання дощок одним торцювальним столом на другій ділянці t i II, хв:

, (7.22)

Потрібне кількість столів на першій ділянці а i I, шт.:

, (7.23)

Потрібне кількість столів на другій ділянці а i II, шт.:

, (7.24)

Усі з визначення необхідної кількості столів зведені в таблицю 7.5.

Таблиця 7.5 - Розрахунок необхідної кількості торцювальних столів

Номер поставу за планом розкрою

Ритм роботи ділянки лісопильних рам R i, хв

Обсяг робіт по поставу, шт.

Циклова продуктивність торцювання столу, шт. / хв

Витрати часу для виконання робіт з поставу одним торцювальним столом, хв

Потрібне за розрахунком кількість торцювальних столів, шт.

Потрібне до установці кількість торцювальних столів, шт.



на першій ділянці П i I

на другій ділянці П i II

Цикл обробки однієї дошки t ц, з

Циклова

продуктивність

торцювання столу

А ц

На першій ділянці t i I

На другій ділянці t i II

На першій ділянці а i I

На другій ділянці а i II

На першій ділянці а yi I

На другій ділянці а yi II

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

12

3

4

5

0,77

0,77

1,18

1,4

1,6

8

6

14

16

16

1

2

2

6

6

8,5

8,5

8,5

8,5

8,5

7

7

7

7

7

1,14

0,85

2

2,2

2,2

0,14

0,28

0,28

0,85

0,85

1,48

1,1

1,69

1,57

1,37

0,18

0,36

0,23

0,60

0,53

2

2

2

2

2

1

1

1

1

1

Для забезпечення ритмічної роботи на будь-якому поставе, досить встановити в лісопильному потоці на першій ділянці торцювання два торцювальних столу, а на другому 1 стіл.

а y I = 2 шт. а y II = 1 шт.

Річна продуктивність фрезерно-пільной лінії ФПЛ по сировині А з агр, м 3 / рік:

, (8.1)

де q - обсяг колоди, м 3, q = 0,47 м 3 - за специфікацією сировини;

Т - річний фонд робочого часу потоку, год;

до Т - коефіцієнт використання зміни, до Т = 0,89 при тривалості зміни 8 год;

до Г - поправочний коефіцієнт на середньорічні умови роботи лісопильного цеху; до Г = 0,86 - для Красноярська.

U-швидкість подачі м / c

k - коефіцієнт використання лінії:

, (8.2)

де t в - час межторцового розриву, с;

S t n1 - сумарні внецікловие втрати головного верстата лінії, с;

S t n2 - сумарні внецікловие втрати брусоразвального верстата, с;

D 21 - коефіцієнт накладення втрат.

Приймаються t в = 1,91 с - с. 23 [4] при управлінні завантаженням колод оператором;

S t n1 = 2.89 с, S t n2 = 3,69 с - с. 23 [4] для ФПЛ при U = 36 м / хв;

D 21 = 1 - с. 25 [4].

t р - Час розпилювання колоди на головному верстаті, з:

, (8.3)

де L - довжина розпилюються колод, м;

U - швидкість подачі, м / хв;

Приймається L - 6,25 м - за специфікацією сировини;

U - 36 м / хв - с. 23 [4].

Таким чином, можна знайти Коефіцієнт використання лінії

Підставляємо знайдені значення у формулу (8.1):

8. Опис технологічного процесу лісопильного цеху

Колоди вершинним торцем вперед по подовжньому ланцюговому конвеєрі 1 надходять в лісопильний цех. З конвеєра колоди скидаються бревносбрасивателем 2 на накопичувач 3. З накопичувача колоди механізмом поштучної видачі надходять на впередірамную візки 6, яка складається з еажімной і підтримуючої візки. Тут колода по команді рамника другого ряду повертається навколо осі в залежності від вад, центрується і затискається. Візки, рухаючись по рейковому шляху, подають колоду в лісопильну раму першого ряду 7. Після рами першого ряду брус, необрізні дошки і довгі горбилі конвеєром 6 подаються вперед до упорів. При цьому брус затримується перший навісним упором, горбилі і дошки проходять далі по конвеєру до другого упору, де вони скидаються гвинтовими роликами на поперечний ланцюговий конвеєр 15. Брус зміщується гвинтовими роликами конвеєра в сторону на напрямні ланцюгів брусоперекладчіка 12.

У міру необхідності рамник рами другого ряду включає підйом напрямних і рух ланцюгів брусоперекладчіка. Брус переміщається на роликовий конвеєр 10 перед рамою другого ряду. За допомогою центруючого механізму-маніпулятора брус заправляється в раму другого ряду 13. За рамою другого ряду встановлено конвеєр 14 з розділовими пластинами. Обрізні дошки після розпилювання бруса проходять коридором між пластинами далі на стрічковий конвеєр 19. Необрізні дошки і довгі горбилі скидаються на поперечний ланцюговий конвеєр 11, який подає їх на кронштейни перед роликовим столом обрізного верстата 17. Сюди ж подаються необрізні дошки і довгі горбилі від лісопильної рами першого ряду.

Горбилі вручну відокремлюються від дощок, скидаються в люки під кронштейнами і подаються на нижній поверх цеху в потік оброблення обапола на обапол або дрібну пилопродукции або в рубітельної машини для вироблення технологічної тріски. Короткі горбилі відокремлюються відразу ж за рамами. Через люки вони потрапляють в потік переробки відходів на перший поверх.

Бічні дошки надходять через обрізний верстат 17, де з необрізної дошки виходить обрізна дошка, а при необхідності проводиться поздовжній розкрій її на дві обрізні дошки. За обрізним верстатом встановлено пристрій 18 для відділення дощок від рейок після їх обрізання. Рейки автоматично відділяються від дощок і падають в люки, скочуються по похилій площині на нижній поверх цеху і потрапляють в потік переробки рейки або в рубітельної машини. Дошки після обрізні дошки після обрізного верстата і лісопильної рами другого ряду стрічковими конвеєрами 19 подаються на торцювальні ділянки 20, де відбувається їх торцювання. Після цього дошки стрічковими конвеєрами виносяться з цеху на сортувальну площадку.

9. Опис процесу ОФП

Лінія ОФП-2 працює наступним чином. Окоренних і розсортовані по діаметрах колоди поздовжніми ланцюговими конвеєрами (22) подаються на накопичувачі, а з них поштучно на конвеєр наздоганяння (25). Конвеєр переміщує колоду до кантувателі прохідного типу (26), за допомогою якого колоду при необхідності оператор орієнтує кривизною вгору. і в такому положенні подає його на подаючий конвеєр (27), в якому колоді симетрично затискається бічними конвеєрними упорами і спрямовуються у вузол обмежувальних фрез (28). Цей вузол має набори циліндричних фрез ЛАПБ, розташованих на верхньому і нижньому горизонтальних задах. Фрези нижнього заду утворюють плоску базову поверхню. Фрези верхнього валу калібрують колоди в розмір просвіту лінії у вертикальній площині. Потім колоду надходить у фрезерно-брус верстат ФЕ-3 У ньому колода за допомогою торцевої-конічних фрез обробляється, трансформується в двухкантний брус. Пласт бруса у вузлі зачисних пив (28) зачищається на глибину 2-3 мм.

Друхкантний брус подається у верстат Ц4Д-1 (31), де від нього з кожного боку відпилюється по одній, по дві необрізні дошки. Дошки відокремлюють від бруса дисковими розділовими нежамі і вертикальними роликами. які притискають їх до дисків (32).

Позадістаночним ланцюговим конвеєром (33) з верхніми притискними роликами двухкантний брус перемішається через проміжний стрічковий конвеєр (34) не лінію ОФП-3, а необрізні дошки за допомогою роликових конвеєрів скидаються з позаду верстатного пристрою на поперечний ланцюговий конвеєр (34). З поперечного ланцюгового конвеєра дошки поштучно подаються на зпередістаночний стіл (35) і потім у фрезерно-обрізний верстат Ц2Д-1Ф (36).

На лінії ОФП-3 двухкантний брус, повернений на одну з оброблених пластей, автоматично центрується за допомогою фото датчиків і центрователя центрирующим пристроєм (39). У подаючому пристрої (40) брус фіксується, подається у фрезерно-брусущій верстат ФБ-3 (41) і вузол зачисних фрез (42), аналогічних лінії ОФП-2. У цьому верстаті з двухкантний бруса отримують четирехкантного, який подається у верстат Ц9Д-1 (43) для розпилювання його на дошки. Крайні дошки відокремлюються від центральних за допомогою розділових ножів позаду верстатного конвеєра (44) на поперечний ланцюговий конвеєр (45). З поперечного ланцюгового конвеєра дошки поштучно подаються на впередістаночний стіл (46) і потім у фрезерно-обрізний верстат Ц2Д-1Ф. Ділянка обрізки пиломатеріалів після лінії ОФП-3 може не проектуватися.

Пилопродукция, отримана на лініях моделей ОФП-2 і ОФП-З, надходить на наступні технологічні операції, а тріска направляється в бункер-накопичувач або на ділянку сортування тріски.

Висновок

У цій роботі було проведено розрахунок поставивши для виконання специфікації. На їх основі зроблено добір головного обладнання лісопильного потоку, обрізних і торцювальних верстатів. Виконано розрахунок продуктивності лісопильного потоку і агрегатної лінії. Для розпилювання колод великих обрані лісопильні рами моделі:

2Р75 - 1 - для першого ряду;

2Р75 - 2 - для другого ряду з такими технічними характеристиками:

- Ширина просвіту пильної рамки 750 мм;

  • величина ходу пільной рамки 600 мм;

  • число оборотів колінчастого валу в хвилину n = 325 хв -1.

Для обрізки вибирається двухпільний обрізний верстат Ц2Д5-А.

Технічна характеристика верстата Ц2Д5-А:

швидкість подачі, м / хв 120

просвіт верстата, мм 800

товщина оброблюваного матеріалу, мм:

найменша 13

найбільша 100

кількість пилок:

загальне 2

рухливих 1

довжина оброблюваного матеріалу, м 1,8-7,5

найбільшу відстань між пилками, мм 300

найменша ширина випилюються дощок, мм 60

габаритні розміри верстата, мм

довжина 2280

ширина 2450

висота 1355

Для торцювання вибирається верстат ЦКБ40-1.

Технічна характеристика верстата ЦКБ40-1:

Наібольщіе розміри пропилу, мм:

висота 100

ширина 400

діаметр пилки мм: 710

габаритні розміри верстата, мм

довжина 1200

ширина 1230

висота 1080

Для розпилювання колод діаметром 28 см підібрана фрезернопільная лінія ОФП-1 для першого ряду і ОФП-2 для другого ряду

Технічна характеристика лінії ОФП -2,3:

Діаметр, см 10-28

Довжина колод, м 3-7,5

Товщина переробляються брусів мм 78-186,1

Швидкість подачі м / хв 40,60

Середня товщина тріски мм 3-5

Число одночасно вироблюваних дощок 4-8

Для розпилювання двухкантний бруса обраний верстат Ц4Д-1

Технічна характеристика верстата Ц4Д-1:

Розмір переробляються колод, см 10-24

Довжина колод, м 3-7,5

Швидкість подачі м / хв 40,60

Середня товщина тріски мм 3-5

Число одночасно вироблюваних дощок 2-4

діаметр пив мм: 800-900

габаритні розміри верстата, мм

довжина 2740

ширина 3280

висота 2080

фрезерно-обрізний верстат Ц2Д-1Ф

просвіт верстата, мм 630

розміри оброблюваного матеріалу, мм

товщина 13-32

довжина 1800-7500

найбільшу відстань між фрезами 309

Швидкість подачі м / хв 147

габаритні розміри верстата, мм

довжина 2340

ширина 2200

висота 1300

Список використаних джерел

  1. В.Ф. Ветшева, Л.А. Сипневская. Розрахунок поставив і складання планів розкрою пиловочного сировини: Методичний вказівку для студентів заочного факультету спеціальності 0902. - Красноярськ: СТІ, 1983. - 36 с.

  2. В.А. Корнієнко, С.В. Трапезников: Технологія лісопильно-деревообробних виробництв. Складання специфікаційних поставив і технологічний розрахунок лісопильних потоків. Красноярськ 2004.

  3. Кротова Л.Л., Сипневская Л.А. Допоміжні матеріали до складання специфікаційних поставив і технологічного розрахунку лісопильного потоку. Методичні вказівки для студентів спеціальності 0902, 1720, 0519. - Красноярськ: СТІ, 1982. - 26 с.

  4. Лях Н.І., Трапезников С.В. Агрегатна розпилювання колод: Методичні вказівки до виконання технологічної частини курсових і дипломних проектів для студентів спеціальностей 26.02, 1704, 0704 усіх форм навчання. - Красноярськ: СТІ. 1991. - 52

  5. Технологія лісопильно-деревообробних виробництв, Визначення параметрів лісопильної рами. Методичні вказівки для студентів спеціальності 0902, 1720, 0519. - Красноярськ: СТІ, 1993. - 8 с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Виробництво і технології | Курсова
    205.5кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Розрахунок матеріальних потоків
    Складання бізнес плану
    Складання бізнес-плану
    Розробка основних розділів плану госпрозрахункового цеху
    Складання і використання бізнес-плану
    Складання і використання бізнес плану
    Складання бізнес плану ЗАТ RosPlastMetal 2
    Складання плану за результатами топографічних зйомок
    Складання бізнес плану ТОВ Юлана
© Усі права захищені
написати до нас