Про зміст і методику лекцій проблемного характеру
В. Ф. МАСЛОВ, Р. С. ПАВЛОВСЬКИЙ
Рішення XXVI з'їзду КПРС орієнтують професорсько-викладацький склад ВНЗ на подальше поліпшення навчально-виховної та науково-методичної роботи, підвищення рівня лекцій та їх значення у формуванні у студентів наукового мислення і марксистсько-ленінського світогляду. Необхідно домагатися, щоб лекції носили "проблемний характер, відображали актуальні питання теорії і практики, сучасні досягнення суспільного і науково-технічного розвитку, сприяли поглибленої самостійної роботи".
Досвід викладання в Харківському юридичному інституті показує мені, що ті лекції з громадським павукам та правових дисциплін відрізняються проблемним характером, ефективно сприяють підвищенню якості підготовки фахівців, виховання їх в дусі безмежної відданості Батьківщині і Комуністичної партії, прищеплюють студентам високу політичну і моральну культуру, почуття особистої відповідальності за захист великих завоювань соціалізму.
Разом з тим необхідно подальше вдосконалення навчально-виховної та науково-методичної роботи в інституті: ширше читання лекцій проблемної характеру, постійне вдосконалення їх змісту та методики висвітлення навчального матеріалу.
З метою підвищення якості лекцій, посилення їх ролі у навчально-виховному процесі в 1982-1983 рр.. в інституті проведено три науково-методичні конференції професорсько-викладацького складу, на яких обговорювалися організаційно-методичні питання читання лекцій проблемного характеру. Вироблені рекомендації орієнтують викладачів на те, щоб лекції з усіх дисциплін носили, як правило, проблемний характер, відображали актуальні питання теорії і практики, досягнення суспільного і науково-технічного розвитку, сприяли поглибленої самостійної роботи студентів. Для цього па кафедрах здійснюється обмін досвідом читання лекцій проблемного характеру, надається допомога молодим викладачам у підготовці таких лекцій, організований ефективний контроль за їх змістом, методикою викладу навчального матеріалу.
При підготовці лекційного матеріалу, викладі його у студентській аудиторії, а також оцінці якості лекцій проблемного характеру кафедри та викладачі інституту виходять в основному з таких критеріїв (див. схему).
Лекції проблемного характеру - один з найважливіших елементів проблемного навчання студентів. Процес засвоєння навчальної інформації не може бути зведений лише до її сприйняття, запам'ятовування і відтворення. Знання, отримані студентами, стають глибокими тільки в результаті їх власної пізнавальної: активності. Формування активності і становить ядро проблемного навчання, в процесі якого різко зростає роль таких видів пізнавальної діяльності студентів, як пошук відповідей на проблемні питання, поставлені викладачем, дослідження певних положень теорії та практики, самостійне складання і рішення нестандартних завдань, логічний аналіз текстів першоджерел і правових актів, додаткової літератури і т. п. Дана робота вимагає застосування накопичених знань у різних ситуаціях, чого не можуть навчити підручники.
У системі проблемного навчання необхідно розрізняти проблемні лекції та лекції проблемного характеру. Лекції першого виду висвітлюють матеріал лише з конкретних проблем, після того як студенти засвоїли основні положення навчального курсу. Вони забезпечують більш поглиблене вивчення певних частин того чи іншого предмета. Такі лекції доцільно читати аспірантам, студентам випускних курсів, практикантам. Лекції проблемного характеру - провідна форма навчання студентів всіх курсів. У цих лекціях поряд с. викладом теоретичного, нормативного і практичного матеріалу, методичних рекомендацій визначається коло проблем, т. з. дискусійних питань, недостатньо розроблених в науці, за які мають актуальне значення для теорії і практики. Однак зміст проблемної лекції також може носити проблемний характер.
Лекції проблемного характеру відрізняються поглибленої аргументацією, що викладається. Вони сприяють формуванню у студентів самостійного творчого мислення, прищеплюють їм пізнавальні навички. Студенти стають учасниками наукового пошуку і розв'язання проблемних ситуацій, а також отримують необхідну інформацію.
Весь сучасний комплекс засобів навчання, т. з. всі носії навчальної інформації повинні бути використані в лекціях проблемного характеру. Основою, навколо якої формується матеріал таких лекцій, є праці класиків марксизму-ленінізму, керівників КПРС і Радянської держави, а також партійні документи. Важливими елементами лекцій виступають законодавчий і інший нормативний матеріал, матеріали узагальнень практики, навчальна література.
Лекції проблемного характеру досягають ефективності тоді, коли в них раціонально розташовуються і взаємопов'язані теоретична, фактологічна і методична інформація, зміст і рішення проблем, загальні висновки. Необхідно звертати особливу увагу не тільки на предметно-змістовну, а й пізнавально-методологічну інформацію. "Лекційний матеріал повинен стимулювати пізнавальні інтереси студентів, розвивати культуру наукового мислення, формувати вміння самостійно орієнтуватися в потоці наукової і політичної інформації".
При підготовці лекцій проблемного характеру виникає питання про співвідношення її змісту з програмою відповідного курсу. У викладача завжди є можливість викласти всі програмні питання з даної теми, але зазвичай лише схематично, без глибокого їх аналізу. Тому при підготовці лекцій необхідно ретельно відібрати лише основні положення і проблеми. Решта матеріал студентам доцільно вивчити самостійно, на що слід звернути їх увагу.
Лекції проблемного характеру обов'язково повинні викликати у студентів пізнавальний інтерес, інакше вони втрачають свою цілеспрямованість. Навчальна інформація в лекціях не може викладатися у вигляді готових висновків, які студентам треба запам'ятати. Інформацію можна дати проблемно в такій послідовності: 1) постановка навчальної проблеми; 2) створення проблемної ситуації; 3) рішення проблеми.
Навчальна проблема - це питання, поставлене лектором, відповідь на який студентам невідомий, але вони, маючи необхідні знання, можуть приступити до пошуку відповіді. Основна ознака навчальної проблеми - наявність у ній суперечливою. Інформації. Так, в навчальному курсі теорії держави і права проблемними визнаються питання: характеристика загального поняття держави; виявлення та аналіз причин зростання ролі держави у житті сучасного суспільства; співвідношення держави і державної влади. Усе ще дискусійні: проблема наукової періодизації розвитку соціалістичної держави і права, питання про зміст поняття "механізм соціалістичної державної влади" і його співвідношення з поняттям "апарат соціалістичної держави". Актуальні: комплексна проблема вдосконалення соціалістичного державного апарату, багато питань, пов'язаних з механізмом правового регулювання в соціалістичному суспільстві, правотворчістю, ефективністю соціалістичного права, і ряд інших. У курсі радянського адміністративного права в якості навчальних проблем можна запропонувати наступні: співвідношення адміністративного права та адміністративного законодавства; система принципів радянського державного управління; напрямки вдосконалення адміністративно-правового регулювання; розмежування злочину і адміністративного правопорушення та ін
ЛЕКЦІЯ ПРОБЛЕМНОГО ХАРАКТЕРУ
Основа лекції - праці класиків
Марксизму-ленінізму і партійні документи
Проблемна ситуація - це коли студенти усвідомили будь-яке складне становище і потреба в його подоланні, однак шлях, по якому треба йти, слід шукати. Наприклад, характеризуючи основні риси адміністративного правопорушення, викладач просить студентів подумати над питанням: притаманний чи розглядався явищу така ознака, як суспільна небезпека? Майстерність викладача і проявляється в умінні створити проблемну ситуацію в певний момент лекції. Проблемна ситуація обумовлює пізнавальний інтерес студентів, прагнення (вирішити протиріччя, пізнати (відкрити, засвоїти) нове. Виникнення проблемної ситуації свідчить, що між викладачем і студентом встановлений контакт. Студенти стежать за викладом лекційного матеріалу, думають над поставленими питаннями.
Програми, навчальні плани та методичні посібники з деякими, що читаються в університеті лекційним курсам
Лекція - головна ланка дидактичного циклу навчання. Її мета - формування орієнтовної основи для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу.
Лекція виконує наступні функції:
інформаційну (викладає необхідні відомості),
стимулюючу (пробуджує інтерес до теми),
виховує,
розвиваючу (дає оцінку явищам, розвиває мислення).
ориентирующую (в проблемі, у літературі),
роз'яснювала (спрямована передусім на формування основних понять науки),
переконуючу (з акцентом на системі доказів).
Незамінна лекція і у функції систематизації і структурування всього масиву знань з даної дисципліни.
Класифікація лекцій по цілях
Вступна лекція знайомить студентів з метою і призначенням курсу, його роллю і місцем у системі навчальних дисциплін.
На лекції дається короткий огляд курсу (віхи розвитку даної науки, імена відомих учених), ставляться наукові проблеми, висуваються гіпотези, намічаються перспективи розвитку науки та її внеску в практику. У вступній лекції важливо пов'язати теоретичний матеріал з практикою майбутньої роботи фахівців, доцільно розповісти про загальну методикою роботи над курсом, дати характеристику підручника і навчальних посібників, ознайомити слухачів з обов'язковим списком літератури, розповісти про екзаменаційних вимогах.
Подібне введення допомагає студентам отримати загальне уявлення про предмет, орієнтує їх на систематичну роботу над конспектами та літературою, знайомить з методикою роботи над курсом
Інформаційна лекція розкриває зміст теми, відповідно до навчально-тематичного плану
Оглядова лекція не короткий конспект, а систематизація знань на більш високому рівні.
Психологія навчання показує, що матеріал, викладений системно, краще запам'ятовується, допускає більшу кількість асоціативних зв'язків. В оглядовій лекції слід розглянути також особливо важкі питання екзаменаційних білетів
Оглядово-повторювальні лекції, що читаються в кінці розділу чи курсу, повинні відображати всі теоретичні положення, які складають науково-понятійну основу даного розділу або курсу, виключаючи деталізацію і другорядний матеріал.
Це квінтесенція курсу
Класифікація лекцій за формами
Проблемна лекція. Завдання викладача - створивши проблемну ситуацію, спонукати студентів до пошуків рішення проблеми, крок за кроком підводячи їх до шуканої мети. Для цього новий теоретичний матеріал подається у формі проблемної задачі.
У її умови є суперечності, які необхідно виявити і вирішити
Лекція-візуалізація. Візуалізувати лекція являє собою усну інформацію, перетворену у візуальну форму. Залежно від навчального матеріалу використовуються різні форми наочності:
натуральні (мінерали, реактиви, деталі машин);
образотворчі (слайди, малюнки, фото);
символічні (схеми, таблиці).
Читання такої лекції зводиться до зведеного, розгорнутому коментування підготовлених візуальних матеріалів, які повинні:
забезпечити систематизацію наявних знань;
забезпечити засвоєння нової інформації;
забезпечити створення і розв'язання проблемних ситуацій;
демонструвати різні способи візуалізації.
Лекція - прес-конференція. Назвавши тему лекції, викладач просить студентів задавати йому письмово питання по даній темі. Протягом двох-трьох хвилин студенти формулюють найбільш цікавлять їх, і передають викладачеві, який протягом трьох-п'яти хвилин сортує питання з їх змістом і починає лекцію. Лекція викладається не як відповіді на запитання, а як зв'язний текст, у процесі викладу якого формулюються відповіді. У кінці лекції викладач проводить аналіз відповідей як відображення інтересів і знань учнів.
Лекція із заздалегідь запланованими помилками
Лекція удвох - цей різновид лекції є продовженням і розвитком проблемного викладу матеріалу в діалозі двох викладачів. Необхідно, щоб діалог викладачів демонстрував культуру дискусії, спільного вирішення проблеми, втягував в обговорення студентів, спонукав їх задавати питання, висловлювати свою точку зору, демонструвати відгук на те, що відбувається.
Критерії оцінки якості відкритої лекції
Вимоги до лекції:
моральна сторона лекції та викладання;
науковість та інформативність (сучасний науковий рівень);
доказовість і аргументованість;
наявність достатньої кількості яскравих, переконливих прикладів, фактів, обгрунтувань, документів і наукових доказів;
емоційність форми викладу;
активізація мислення слухачів, постановка питань для роздумів;
чітка структура і логіка розкриття послідовно викладаються питань;
методична обробка - виведення головних думок і положень, підкреслення висновків, повторення їх у різних формулюваннях;
виклад доступним і зрозумілим мовою, роз'яснення нововведених термінів та назв;
використання по можливості аудіовізуальних дидактичних матеріалів.
Перераховані вимоги лежать в основі критеріїв оцінки якості лекції. Вузловими критеріями оцінки лекції є:
зміст,
методика,
керівництво роботою студентів,
лекторські дані,
результативність лекції.
Зміст лекції
1. Відповідність змісту лекції програмі і навчально-тематичним планом дисципліни;
2. Огляд змісту попередньої лекції, його зв'язок з новим матеріалом;
3. Визначити актуальність, зв'язок з практикою, місце в системі інших наук;
4. Науковість, доказовість і аргументованість;
5. Інформативність (відповідність сучасному рівню розвитку науки);
6. Висвітлення історії питання, показ різних концепцій;
7. Використання прикладів з практики, яскравих, емоційно забарвлених фактів;
8. Методичні рекомендації щодо СРС (тема семінару, вказівку літератури та ін.)
Методика читання лекцій:
1. Дотримання зовнішнього і внутрішнього регламенту занять (початок, кінець, розділи лекції);
2. Чітка структура лекції та логіка викладу;
3. Наявність плану, проходження йому;
4. Зв'язок з попереднім і наступним матеріалом (внутрішньопредметні), міжпредметні зв'язки;
5. Доступність і роз'яснення нових термінів і понять;
6. Доказовість і аргументованість;
7. Виділення головних думок і висновків;
8. Використання прийомів закріплення: повторення, підбиття підсумків у кінці питання, всієї лекції;
9. Використання наочних посібників, ТЗН;
10. Застосування лектором опорних матеріалів: текст, конспект, окремі записи, читання без опорних матеріалів.
Керівництво роботою студентів:
1. Акцентована виклад матеріалу лекції, виділення темпом, голосом, інтонацією, повторенням найбільш важливою, суттєвої інформації;
2. Надання пауз для запису, конспектування; викладаючи лекційний матеріал, викладач повинен орієнтуватися на те, що студенти пишуть конспект; завдання лектора - дати студентам можливість осмисленого конспектування;
3. Записи на дошці;
4. Демонстрації ілюстративного матеріалу;
5. Використання прийомів підтримки уваги (риторичні запитання, жарти, ораторські прийоми);
6. Дозвіл задавати питання (коли і в якій формі);
7. Перегляд конспектів: по ходу лекції, після або на семінарських і практичних заняттях;
8. Контроль засвоєння змісту матеріалу;
9. Активізація мислення шляхом висунення проблемних питань і розв'язання суперечностей в ході лекції;
10. Підтримання дисципліни на лекції
Лекторські дані:
1. Культура мови (дотримання норм наголоси, вимови, уникнення жаргонізмів та ін, стиль викладу, адекватний матеріалу);
2. Дикторське майстерність: виразність, чіткість артикуляції, чутність на останніх партах;
3. Експресивність мовлення (емоційність, інтонаційне багатство, захопленість предметом);
4. Ораторське мистецтво (головний індикатор - формування інтересу в аудиторії);
5. Педагогічний такт (шанобливо ставлення до студента, відсутність образ, визнання своїх можливих помилок);
6. Зовнішній вигляд;
7. Вміння встановити контакт.
Результативність лекції:
інформаційна цінність
виховний аспект
досягнення дидактичних цілей.
За підсумками перевірки проведення відкритої лекції викладачем кафедри (факультету) завідувач кафедрою, декан, голова методичної комісії факультету або інший експерт повинен заповнити Картку оцінки якості проведення відкритої лекції (Додаток 1). Надалі Карта прикладається до пакету документів при проходженні даного викладача за конкурсом на посаду ППС.
В. Ф. МАСЛОВ, Р. С. ПАВЛОВСЬКИЙ
Рішення XXVI з'їзду КПРС орієнтують професорсько-викладацький склад ВНЗ на подальше поліпшення навчально-виховної та науково-методичної роботи, підвищення рівня лекцій та їх значення у формуванні у студентів наукового мислення і марксистсько-ленінського світогляду. Необхідно домагатися, щоб лекції носили "проблемний характер, відображали актуальні питання теорії і практики, сучасні досягнення суспільного і науково-технічного розвитку, сприяли поглибленої самостійної роботи".
Досвід викладання в Харківському юридичному інституті показує мені, що ті лекції з громадським павукам та правових дисциплін відрізняються проблемним характером, ефективно сприяють підвищенню якості підготовки фахівців, виховання їх в дусі безмежної відданості Батьківщині і Комуністичної партії, прищеплюють студентам високу політичну і моральну культуру, почуття особистої відповідальності за захист великих завоювань соціалізму.
Разом з тим необхідно подальше вдосконалення навчально-виховної та науково-методичної роботи в інституті: ширше читання лекцій проблемної характеру, постійне вдосконалення їх змісту та методики висвітлення навчального матеріалу.
З метою підвищення якості лекцій, посилення їх ролі у навчально-виховному процесі в 1982-1983 рр.. в інституті проведено три науково-методичні конференції професорсько-викладацького складу, на яких обговорювалися організаційно-методичні питання читання лекцій проблемного характеру. Вироблені рекомендації орієнтують викладачів на те, щоб лекції з усіх дисциплін носили, як правило, проблемний характер, відображали актуальні питання теорії і практики, досягнення суспільного і науково-технічного розвитку, сприяли поглибленої самостійної роботи студентів. Для цього па кафедрах здійснюється обмін досвідом читання лекцій проблемного характеру, надається допомога молодим викладачам у підготовці таких лекцій, організований ефективний контроль за їх змістом, методикою викладу навчального матеріалу.
При підготовці лекційного матеріалу, викладі його у студентській аудиторії, а також оцінці якості лекцій проблемного характеру кафедри та викладачі інституту виходять в основному з таких критеріїв (див. схему).
Лекції проблемного характеру - один з найважливіших елементів проблемного навчання студентів. Процес засвоєння навчальної інформації не може бути зведений лише до її сприйняття, запам'ятовування і відтворення. Знання, отримані студентами, стають глибокими тільки в результаті їх власної пізнавальної: активності. Формування активності і становить ядро проблемного навчання, в процесі якого різко зростає роль таких видів пізнавальної діяльності студентів, як пошук відповідей на проблемні питання, поставлені викладачем, дослідження певних положень теорії та практики, самостійне складання і рішення нестандартних завдань, логічний аналіз текстів першоджерел і правових актів, додаткової літератури і т. п. Дана робота вимагає застосування накопичених знань у різних ситуаціях, чого не можуть навчити підручники.
У системі проблемного навчання необхідно розрізняти проблемні лекції та лекції проблемного характеру. Лекції першого виду висвітлюють матеріал лише з конкретних проблем, після того як студенти засвоїли основні положення навчального курсу. Вони забезпечують більш поглиблене вивчення певних частин того чи іншого предмета. Такі лекції доцільно читати аспірантам, студентам випускних курсів, практикантам. Лекції проблемного характеру - провідна форма навчання студентів всіх курсів. У цих лекціях поряд с. викладом теоретичного, нормативного і практичного матеріалу, методичних рекомендацій визначається коло проблем, т. з. дискусійних питань, недостатньо розроблених в науці, за які мають актуальне значення для теорії і практики. Однак зміст проблемної лекції також може носити проблемний характер.
Лекції проблемного характеру відрізняються поглибленої аргументацією, що викладається. Вони сприяють формуванню у студентів самостійного творчого мислення, прищеплюють їм пізнавальні навички. Студенти стають учасниками наукового пошуку і розв'язання проблемних ситуацій, а також отримують необхідну інформацію.
Весь сучасний комплекс засобів навчання, т. з. всі носії навчальної інформації повинні бути використані в лекціях проблемного характеру. Основою, навколо якої формується матеріал таких лекцій, є праці класиків марксизму-ленінізму, керівників КПРС і Радянської держави, а також партійні документи. Важливими елементами лекцій виступають законодавчий і інший нормативний матеріал, матеріали узагальнень практики, навчальна література.
Лекції проблемного характеру досягають ефективності тоді, коли в них раціонально розташовуються і взаємопов'язані теоретична, фактологічна і методична інформація, зміст і рішення проблем, загальні висновки. Необхідно звертати особливу увагу не тільки на предметно-змістовну, а й пізнавально-методологічну інформацію. "Лекційний матеріал повинен стимулювати пізнавальні інтереси студентів, розвивати культуру наукового мислення, формувати вміння самостійно орієнтуватися в потоці наукової і політичної інформації".
При підготовці лекцій проблемного характеру виникає питання про співвідношення її змісту з програмою відповідного курсу. У викладача завжди є можливість викласти всі програмні питання з даної теми, але зазвичай лише схематично, без глибокого їх аналізу. Тому при підготовці лекцій необхідно ретельно відібрати лише основні положення і проблеми. Решта матеріал студентам доцільно вивчити самостійно, на що слід звернути їх увагу.
Лекції проблемного характеру обов'язково повинні викликати у студентів пізнавальний інтерес, інакше вони втрачають свою цілеспрямованість. Навчальна інформація в лекціях не може викладатися у вигляді готових висновків, які студентам треба запам'ятати. Інформацію можна дати проблемно в такій послідовності: 1) постановка навчальної проблеми; 2) створення проблемної ситуації; 3) рішення проблеми.
Навчальна проблема - це питання, поставлене лектором, відповідь на який студентам невідомий, але вони, маючи необхідні знання, можуть приступити до пошуку відповіді. Основна ознака навчальної проблеми - наявність у ній суперечливою. Інформації. Так, в навчальному курсі теорії держави і права проблемними визнаються питання: характеристика загального поняття держави; виявлення та аналіз причин зростання ролі держави у житті сучасного суспільства; співвідношення держави і державної влади. Усе ще дискусійні: проблема наукової періодизації розвитку соціалістичної держави і права, питання про зміст поняття "механізм соціалістичної державної влади" і його співвідношення з поняттям "апарат соціалістичної держави". Актуальні: комплексна проблема вдосконалення соціалістичного державного апарату, багато питань, пов'язаних з механізмом правового регулювання в соціалістичному суспільстві, правотворчістю, ефективністю соціалістичного права, і ряд інших. У курсі радянського адміністративного права в якості навчальних проблем можна запропонувати наступні: співвідношення адміністративного права та адміністративного законодавства; система принципів радянського державного управління; напрямки вдосконалення адміністративно-правового регулювання; розмежування злочину і адміністративного правопорушення та ін
ЛЕКЦІЯ ПРОБЛЕМНОГО ХАРАКТЕРУ
Основа лекції - праці класиків
Марксизму-ленінізму і партійні документи
Проблемна ситуація - це коли студенти усвідомили будь-яке складне становище і потреба в його подоланні, однак шлях, по якому треба йти, слід шукати. Наприклад, характеризуючи основні риси адміністративного правопорушення, викладач просить студентів подумати над питанням: притаманний чи розглядався явищу така ознака, як суспільна небезпека? Майстерність викладача і проявляється в умінні створити проблемну ситуацію в певний момент лекції. Проблемна ситуація обумовлює пізнавальний інтерес студентів, прагнення (вирішити протиріччя, пізнати (відкрити, засвоїти) нове. Виникнення проблемної ситуації свідчить, що між викладачем і студентом встановлений контакт. Студенти стежать за викладом лекційного матеріалу, думають над поставленими питаннями.
Лекції як вид навчальної діяльності
Серед усіх форм навчальної діяльності найважливіша роль відводиться лекції, яка одночасно є найскладнішим видом роботи і тому доручається найбільш кваліфікованим і досвідченим викладачам (як правило, професорам і доцентам).Програми, навчальні плани та методичні посібники з деякими, що читаються в університеті лекційним курсам
Лекція - головна ланка дидактичного циклу навчання. Її мета - формування орієнтовної основи для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу.
Лекція виконує наступні функції:
Незамінна лекція і у функції систематизації і структурування всього масиву знань з даної дисципліни.
Класифікація лекцій по цілях
Вступна лекція знайомить студентів з метою і призначенням курсу, його роллю і місцем у системі навчальних дисциплін.
На лекції дається короткий огляд курсу (віхи розвитку даної науки, імена відомих учених), ставляться наукові проблеми, висуваються гіпотези, намічаються перспективи розвитку науки та її внеску в практику. У вступній лекції важливо пов'язати теоретичний матеріал з практикою майбутньої роботи фахівців, доцільно розповісти про загальну методикою роботи над курсом, дати характеристику підручника і навчальних посібників, ознайомити слухачів з обов'язковим списком літератури, розповісти про екзаменаційних вимогах.
Подібне введення допомагає студентам отримати загальне уявлення про предмет, орієнтує їх на систематичну роботу над конспектами та літературою, знайомить з методикою роботи над курсом
Інформаційна лекція розкриває зміст теми, відповідно до навчально-тематичного плану
Оглядова лекція не короткий конспект, а систематизація знань на більш високому рівні.
Психологія навчання показує, що матеріал, викладений системно, краще запам'ятовується, допускає більшу кількість асоціативних зв'язків. В оглядовій лекції слід розглянути також особливо важкі питання екзаменаційних білетів
Оглядово-повторювальні лекції, що читаються в кінці розділу чи курсу, повинні відображати всі теоретичні положення, які складають науково-понятійну основу даного розділу або курсу, виключаючи деталізацію і другорядний матеріал.
Це квінтесенція курсу
Класифікація лекцій за формами
Проблемна лекція. Завдання викладача - створивши проблемну ситуацію, спонукати студентів до пошуків рішення проблеми, крок за кроком підводячи їх до шуканої мети. Для цього новий теоретичний матеріал подається у формі проблемної задачі.
У її умови є суперечності, які необхідно виявити і вирішити
Лекція-візуалізація. Візуалізувати лекція являє собою усну інформацію, перетворену у візуальну форму. Залежно від навчального матеріалу використовуються різні форми наочності:
Читання такої лекції зводиться до зведеного, розгорнутому коментування підготовлених візуальних матеріалів, які повинні:
Лекція - прес-конференція. Назвавши тему лекції, викладач просить студентів задавати йому письмово питання по даній темі. Протягом двох-трьох хвилин студенти формулюють найбільш цікавлять їх, і передають викладачеві, який протягом трьох-п'яти хвилин сортує питання з їх змістом і починає лекцію. Лекція викладається не як відповіді на запитання, а як зв'язний текст, у процесі викладу якого формулюються відповіді. У кінці лекції викладач проводить аналіз відповідей як відображення інтересів і знань учнів.
Лекція із заздалегідь запланованими помилками
Лекція удвох - цей різновид лекції є продовженням і розвитком проблемного викладу матеріалу в діалозі двох викладачів. Необхідно, щоб діалог викладачів демонстрував культуру дискусії, спільного вирішення проблеми, втягував в обговорення студентів, спонукав їх задавати питання, висловлювати свою точку зору, демонструвати відгук на те, що відбувається.
Критерії оцінки якості відкритої лекції
Вимоги до лекції:
Перераховані вимоги лежать в основі критеріїв оцінки якості лекції. Вузловими критеріями оцінки лекції є:
Зміст лекції
1. Відповідність змісту лекції програмі і навчально-тематичним планом дисципліни;
2. Огляд змісту попередньої лекції, його зв'язок з новим матеріалом;
3. Визначити актуальність, зв'язок з практикою, місце в системі інших наук;
4. Науковість, доказовість і аргументованість;
5. Інформативність (відповідність сучасному рівню розвитку науки);
6. Висвітлення історії питання, показ різних концепцій;
7. Використання прикладів з практики, яскравих, емоційно забарвлених фактів;
8. Методичні рекомендації щодо СРС (тема семінару, вказівку літератури та ін.)
Методика читання лекцій:
1. Дотримання зовнішнього і внутрішнього регламенту занять (початок, кінець, розділи лекції);
2. Чітка структура лекції та логіка викладу;
3. Наявність плану, проходження йому;
4. Зв'язок з попереднім і наступним матеріалом (внутрішньопредметні), міжпредметні зв'язки;
5. Доступність і роз'яснення нових термінів і понять;
6. Доказовість і аргументованість;
7. Виділення головних думок і висновків;
8. Використання прийомів закріплення: повторення, підбиття підсумків у кінці питання, всієї лекції;
9. Використання наочних посібників, ТЗН;
10. Застосування лектором опорних матеріалів: текст, конспект, окремі записи, читання без опорних матеріалів.
Керівництво роботою студентів:
1. Акцентована виклад матеріалу лекції, виділення темпом, голосом, інтонацією, повторенням найбільш важливою, суттєвої інформації;
2. Надання пауз для запису, конспектування; викладаючи лекційний матеріал, викладач повинен орієнтуватися на те, що студенти пишуть конспект; завдання лектора - дати студентам можливість осмисленого конспектування;
3. Записи на дошці;
4. Демонстрації ілюстративного матеріалу;
5. Використання прийомів підтримки уваги (риторичні запитання, жарти, ораторські прийоми);
6. Дозвіл задавати питання (коли і в якій формі);
7. Перегляд конспектів: по ходу лекції, після або на семінарських і практичних заняттях;
8. Контроль засвоєння змісту матеріалу;
9. Активізація мислення шляхом висунення проблемних питань і розв'язання суперечностей в ході лекції;
10. Підтримання дисципліни на лекції
Лекторські дані:
1. Культура мови (дотримання норм наголоси, вимови, уникнення жаргонізмів та ін, стиль викладу, адекватний матеріалу);
2. Дикторське майстерність: виразність, чіткість артикуляції, чутність на останніх партах;
3. Експресивність мовлення (емоційність, інтонаційне багатство, захопленість предметом);
4. Ораторське мистецтво (головний індикатор - формування інтересу в аудиторії);
5. Педагогічний такт (шанобливо ставлення до студента, відсутність образ, визнання своїх можливих помилок);
6. Зовнішній вигляд;
7. Вміння встановити контакт.
Результативність лекції:
За підсумками перевірки проведення відкритої лекції викладачем кафедри (факультету) завідувач кафедрою, декан, голова методичної комісії факультету або інший експерт повинен заповнити Картку оцінки якості проведення відкритої лекції (Додаток 1). Надалі Карта прикладається до пакету документів при проходженні даного викладача за конкурсом на посаду ППС.