Курсова робота
З дисципліни:
„Організація та управління виробництвом”
На тему:
„Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000”
Зміст
Вступ 3
Технічна частина. 4
Пояснювальна записка. 4
Проектування топографічного знімання. 6
Основні вимоги до топографічного знімання. 6
Розробка технологічної послідовності виконання робіт. 7
Основні вимоги до зйомки забудованої території і підземних комунікацій. 9
Розрахунок основних даних для аерофотознімання. 11
Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису. 15
Підрахунок обсягів робіт. 15
Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт
Планування та організація робіт. 21
Складання календарного графіка. 21
Організація робіт. 22
Технологічна схема виконання робіт по створенню планово-висотної основи для інвентаризації робіт на об’єкті. 23
Опис процесів робіт. 24
Заключний період. 27
Бібліографічна довідка 29
Список використаних джерел 30
Вступ
Актуальним питанням в даному курсовому проекті є планування і організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на території міста Болехів Івано-Франківської області. Об’єкт робіт розміщений в м. Болехів Івано-Франківської області. Роботи виконуються на основі технічного завдання виданого Болехівським міським відділом земельних ресурсів і погоджено Болехівською міською радою. Площа яка підлягає зніманню складає 4200 га.
Виходячи із цілей топографічного знімання, умов технічного завдання та вихідних даних курсовий проект розроблено в наступному порядку:
Пояснююча записка: в даній частині приведено короткий опис вихідних даних отриманих із курсового проекту з дисципліни “Геодезія”. Розробка технологічної схеми виконання робіт. В даному розділі приведено основні вимоги до топографічного знімання, а також розрахунково-технологічну схему виконання робіт з урахуванням ситуації і рельєфу території, що підлягає зніманню, масштабу і площі об’єкту знімання, а також розроблено технологічну схему виконання робіт з урахуванням ситуації і рельєфу території, що підлягає зніманню, масштабу і площі об'єкту знімання, а також наявного фотограмметричного обладнання. Враховуючи вище наведені вимоги мною вибрано стереотопографічний метод знімання. В розділі виконано розрахунок основних даних для аерофотознімання та запроектовано планово-висотну прив’язку знімків.
Підрахунок об’ємів робіт: складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт. Розрахунок трудових і грошових затрат виконано по нормативним розцінкам згідно правил і вказівок, які встановлені в діючих нормативних документах. Розрахунки і нормативи трудових затрат розраховані для виконання робіт на Болехівському об’єкті за допомогою поправочних коефіцієнтів проведені до умов робіт і оплати праці, які діють на час складання проекту.
3. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису: Розрахунок трудових і грошових затрат виконано по нормативних розцінках згідно правил і вказівок, які встановлені в діючих нормативних документах. Розрахунки і нормативи трудових затрат розраховані для виконання робіт на Болехівському об’єкті за допомогою поправочних коефіцієнтів, приведених до умов робіт і оплати праці
4. Планування і організація робіт: В даному розділі приводиться термін виконання робіт відповідного календарного плану, а також розроблення питань з організації проведених польових і камеральних робіт.
Мета даного курсового проекту полягає в тому, щоб закріпити знання і підвищити рівень кваліфікації студентів із предмету “Організації і управління виробництвом”, що в подальшій нашій практичній діяльності матиме позитивний вплив на результати виконуваних нами робіт. Також даний курсовий проект можна використовувати, як елементарний (наглядний) приклад того, що потрібно виконувати, і як, при плануванні і організації виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 для ведення кадастру на необхідних нам територіях.
Розділ I. Технічна частина
Пояснююча записка
Відповідно до умов технічного завдання мною використані матеріали курсової роботи з дисципліни “Геодезія” для створення планово-висотної основи топографічного знімання на об’єкті Болехів Івано-Франківської області.
При проектуванні планової основи топографічного знімання на об’єкті мною запроектована геодезичні мережі у відповідності до вимог “Інструкції”[1], а саме:
полігонометричний хід 4 класу, характеристика якого наведена в таблиці 1.1;
два полігонометричні ходи 1 розряду, характеристики яких наведені в таблиці 1.2;
три ходи висотної основи технічного нівелювання.
Характеристика полігонометричного ходу 4 класу
Таблиця 1.1
Клас полігонометрії | Довжина сторін, км | Довжина ходу, км | К-ть сторін ходу | Назва ходу | Форма ходу | ||
Smin | Smax | Sсер | |||||
4 | 1,150 | 1,800 | 1,540 | 7,700 | 5 | п. тр. Федино, 3кл - п. тр. Ворониха, 3кл |
зігнутий |
Характеристика полігонометричних ходів 1 розряду
Таблиця 1.2
Розряд полігонометрії | Довжина сторін, км | Довжина Ходу, км | К-сть сторін ходу | Назва ходу | Форма ходу | ||
Smin |
Smax |
Sсер | |||||
1 | 0,550 | 0,800 | 0,7125 | 5,700 | 8 | п.п. 1, 4кл - п.тр. Ворониха , 3кл | Зігнутий |
1 | 0,700 | 1,000 | 0,785 | 8,650 | 11 | п.тр. Федино, 3кл - п.п. 4, 4кл | Зігнутий |
Середня квадратична похибка полігонометричного ходу 4 класу М=91 мм, його відносна похибка fоч=1/40000 при допустимій fдоп=1/25000.
Полігонометричні ходи 1 розряду мають середні квадратичні похибки:
п.п. 1, 4кл.-п.тр.Ворониха, 4кл. М=143 мм, fоч=1/20000 при fдоп=1/10000;
п.тр. Федино, 4кл.-п.п. 4, 4кл. М=236 мм, fоч=1/18000 при fдоп=1/10000;
Для удосконалення запроектованої геодезичної мережі мною запроектована згущення планово-висотної основи з допомогою прямої і зворотної засічок.
На території Болехівського об’єкту запроектовано висотну основу топографічної зйомки методом технічного нівелювання, а саме три нівелірні ходи:
Rp Федино, ІІІ кл. - Rp Ворониха, IІІ кл., який проходить по пунктах полігонометрії 4 класу та 1 розряду із заходу на схід, в центральній частині об’єкта, довжина якого 7700 м;
Rp №1, IV кл. - Rp Ворониха, IІІ кл., який проходить по пунктах полігонометрії 4 класу та 1 розряду в північно-західній частині об’єкта, довжина якого 5700 м;
Rp Федино, ІІІ кл. – Rp № 4, IV кл., який проходить по пунктах полігонометрії 4 класу та 1 розряду в південно-східній частині об’єкта, довжина якого 8650 м.
Характеристика нівелірних ходів
Таблиця 1.3
-
№
ходу
Клас нівелювання
Запроектовані роботи
К-ть старих знаків
Всього реперів і пунктів полігоно-метрії
Найбільша віддаль між знаками
Нівелювання
Закладання знаків
Реперів
Пунктів тріангуляції
Всього погонних, км
В т.ч. на забудованих територіях
Ґрунтових реперів
Стінних реперів (марок)
1
Технічне
7,7
__
__
__
__
2
6
1,800
2
Технічне
5,7
__
__
__
__
1
9
0,800
3
Технічне
8,65
__
__
__
__
1
12
1,000
Проектування топографічного знімання
Основні вимоги до топографічного знімання
Результатом топографічного знімання є топографічні плани, які створюються в графічному або цифровому вигляді. Вимоги, які представляються при створенні планів приведені в інструкції “З топографічного знімання в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500”:
Топографічні плани в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 створюються шляхом топографічного знімання або картоскладанням (крім масштабу 1:500) за матеріалами топографічних знімань більшого масштабу. Топографічні знімання виконують такими методами:
аерофотографічним – стереографічний або комбінований метод;
наземним – мензульне або тахеометричне.
Середні помилки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими абрисами відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0.5мм, а в гірських та лісових регіонах 0.7мм. На територіях з капітальною і багатоповерховою забудовою середні помилки у взаємному положенні точок на плані найближчих контурів не повинні перевищувати 0.4мм. Для переходу від середніх помилок (Δ) до СКП (m) застосовується коефіцієнт 1.25.
Середні помилки знімання рельєфу відносно найближчих точок геодезичної основи не повинні перевищувати за висотою:
1/4 прийнятої висоти перерізу рельєфу при кутах нахилу до 2˚ ;
1/3 при кутах нахилу від 2˚ до 6˚ для планів масштабу 1:5000 і 1:2000.У лісовій місцевості ці допуски збільшуються в 1.5 раза.
Точність планів оцінюється за розходження положення контурів та висот точок, що обчислені по горизонталях з даними контрольних вимірів. Граничні розходження не повинні перевищувати подвоєних значень допустимих середніх помилок, що наведені в пунктах 2 і 3.
Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0.1мм в плані розмежування с/г землеволодінь та землекористувань.
Вище наведені мною дані взяті із “Інструкції”[1].
Розробка технологічної послідовності виконання робіт
Для виконання топографічного знімання повинен бути попередньо складений технічний проект робіт в якому визначений метод, яким буде виконуватись аерофотографічне знімання.
Вибір методу знімання визначається характером ситуації і рельєфу території, що підлягає зніманню масштабом і площею знімання існуючим фотограмметричним обладнанням, а також техніко-економічними розрахунками.
Для даного курсового проекту враховуючи всі умови і особливості вибираємо стереотопографічний метод знімання (2-й варіант).
Варіант 2 технологічної схеми передбачає виконання рисовки рельєфу і знімання контурів з допомогою універсальних приладів. Дешифрування здійснюється за стерео моделлю камеральним способом перенесення елементів польового дешифрування з фотосхеми і фотознімків на графічний план.
До комплексу польових топографічних робіт при стереотопографічному зніманні входять такі процеси:
маркірування контурних точок та геодезичних пунктів або розпізнавання (ідентифікація) чітких контурів на аерознімках;
згущення знімальної планової основи;
згущення знімальної висотної основи;
дешифрування контурів.
Т Збір матеріалів картографічного значення
Аерофотознімання
Фотограмметричне вишукування знімальної сітки
Стереоскопічна рисовка рельєфу, камеральне дешифрування контурів і складування графічного плану на універсальних приладах
Польове до знімання контурів і перевірка результатів камерального дешифрування в полі
Розмноження
Крім вище наведеного потрібно виконати польові роботи по створенню:
а) планової геодезичної основи:
рекогностування пунктів тріангуляції та полігонометрії;
виготовлення центрів та реперів;
побудова зовнішнього знаку пунктів тріангуляції;
закладка центрів та реперів;
вимірювання напрямків на пунктах тріангуляції;
кутові та лінійні виміри в полігонометрії;
б) висотної геодезичної основи:
рекогностування ліній нівелювання;
виготовлення і закладка реперів;
нівелювання ліній;
в) знімальні роботи:
маркування планово-висотних розпізнавальних точок;
аерофотознімання;
планово-висотна прив’язка аерознімків;
дешифрування контурів і елементів рельєфу;
знімання забудованих територій і підземних комунікацій.
В комплекс камеральних робіт входить:
обробка матеріалів тріангуляції і полігонометрії;
обробка матеріалів нівелювання;
обчислення планової і висотної прив’язки розпізнавальних точок;
фотограмметричне згущення опорної мережі;
рисовка рельєфу та викреслення і оформлення оригіналів плану;
складання планів знімання забудованих територій і підземних комунікацій.
Основні вимоги до зйомки забудованої території і підземних комунікацій
Завданням на технічне проектування передбачається знімання забудованої території і підземних комунікацій в населених пунктах, що попадають в межі даного об’єкту. Знімання контурної частини забудованих територій буде виконуватись аерофотографічним методом знімання на фото планах.
Фотоплани слід виготовляти з використанням аерофотознімків, що одержані за допомогою довго фокусних аерофотоапаратів (з фокусом fк=200, 250, 300, 350, 500).
При дешифруванні забудованих територій на фотопланах повинні враховуватись спотворення за перспективу, напрям і густоту тіні, особливості зображення різних за конструкцією дахів і ін.
Для правильного визначення напрямку зміщення за перспективу на фотопланах при їх виготовленні слід поміняти головну точку знімання.
Особлива увага звертається на якість фотопланів.
Точність створювання фотопланів і планів на забудовані ділянки населених пунктів має задовольняти такі вимоги:
середня помилка в положенні контурів з чіткими абрисами відносно точок знімальної основи не повинна перевищувати 0,5мм;
середня помилка взаємного положення навколишніх контурів не повинна перевищувати 0,4мм;
розходження контурів на порізах і сторонах рамок фотоплану не може перевищувати 0,4мм при суцільній капітальній забудові і не більше 0,6мм в інших районах населеного пункту;
не збігання центрів отворів з точками при основі не повинні перевищувати 0,4мм, на незабудованій території-0,5мм.
У камеральних умовах для перевірки точності фотопланів крім визначення координат контрольних точок геодезичної основи і координат контрольних точок, що одержані із фотограмметричного згущення, використовувати проміри між пунктами і контурами з абрисів місцеположення пунктів геодезичних мереж.
За польових умов точність фотопланів на населені пункти слід перевіряти промірами між важливими контурами і геодезичними пунктами.
У формулярах до фотопланів дають:
їх якісну характеристику;
кількість зон трансформування знімків;
висоту зон трансформування;
записи про перевірку точності фотопланів по контрольних пунктах геодезичної основи і контрольних фотограмметричних точках та перевірку найважливіших чітких контурів за промірами, що вміщені в абрисах геодезичних пунктів.
Після виконання знімання забудованих територій здають:
оригінали планів на твердій основі або на пластику і формуляри;
абриси горизонтального і висотного знімання;
польові журнали або результати вимірювання в накопичувачах інформації;
схеми прокладання ходів знімальної основи;
каталог координат і висот точок;
схему розміщення планшетів знімання;
список назв вулиць, провулків, майданів тощо затверджений органами місцевої влади;
викопіювання для виконання зведень по рамках;
акт польової перевірки приймання робіт;
технічний звіт.
Знімання підземних комунікацій
Підземні комунікації і споруди, які мають пряме відношення до них є одним із елементів змісту топографічних планів.
На топографічних планах треба відображати точне планове і висотне положення підземних комунікацій установленої класифікації по трьох групах:
трубопроводи;
кабельні мережі;
тунелі (загальні колектори).
Знімання підземних комунікацій треба виконувати на основі існуючої геодезичної мережі або планово-висотної знімальної основи, що створюється.
Точність знімальної основи повинна відповідати вимогам “Інструкції”[1].
Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявності технічного завдання після рекогностування і обстеження.
Середні помилки планового положення точок підземних комунікацій, які визначені електронними приладами пошуку відносно найближчих капітальних будівель і точок знімальної основи не повинні перевищувати 0,7мм в масштабі плану.
Після виконання знімання і нівелювання існуючих підземних комунікацій здають:
журнали вимірювання кутів, довжин ліній та нівелювання підземних комунікацій;
абриси обстеження і прив’язок підземних комунікацій;
схеми знімальної основи;
схеми розміщення підземних комунікацій на планах масштабу 1:2000;
таблицю характеристик підземних комунікацій;
технічний звіт.
Наведені мною вище дані відповідають вимогам “Інструкції”[1].
Розрахунок основних даних для аерофотознімання
Таблиця 1.4
Проектування планово-висотної прив’язки знімків
Проектування планово-висотної привязки аерознімків при стереотопографічному методі знімання виконують згідно вимог “Інструкції”[1].
До початку польових робіт розробляють робочий проект згущення знімальної основи, маркірування розпізнавальних знаків. В даному проекті використано топографічну карту масштабу 1:50000 для створення плану масштабу 1:2000.
Проект висотної підготовки аерознімків при розрідженій основі розробляють одночасно з проектом маркірування і планової підготовки аерознімків.
Робочий проект знімальної основи розробляють згідно з технічним проектом відповідно до вимог нормативних документів з фотограмметричних робіт при створенні топографічних карт і планів.
Під час розробки робочого проекту слід враховувати характер місцевості (рельєф і контурність) і її забудови, якість проведеного аерофотознімання, густоту і розташування проектів геодезичної мережі знімальної основи, а також наявність фотограмметричних приладів.
При проектуванні намічають зони розміщення точок планової і висотної основи, місця визначення позначок урізів води в річках та інших водоймах, розробляють схеми і способи геодезичного вивчення координат точок, встановлюють форму і розміри маркірувальних знаків.
За точки планово-висотної основи в першу чергу використовують пункти Державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення.
Залежно від програми, яку застосовують для обробки результатів вимірювань при згущенні фотограмметричних мереж точки планової і висотної знімальної основи розміщують рядами впоперек аерознімальних маршрутів попарно через 6-8 базисів, або рівномірно по всій площі ділянки знімання без дотримання визначеного положення на стереопарах.
Проектування виконують на кальці суміщеній з картою попередньо наносять:
- чорним кольором границі обєкту знімання;
номенклатурну розграфку планів-синім кольором;
всі пункти тріангуляції, полігонометрії і репери нівелювання-чорним кольором;
напрям осей запроектованих маршрутів аерознімання-зеленим кольором;
перший маршрут суміщають з північною або південною границею обєкта або трохи на північ чи на південь від цієї границі;
наносять центри всіх аерознімків, центри крайніх знімків розміщують за східною і західною границями обєкту на віддалі 1-2 базисів фотографування;
згідно з розрахунковою величиною поперечного перекриття маршрутів і зафарбовують їх жовтим кольором;
Для нанесення на карту зон поперечного перекриття необхідно від верхнього маршруту відкладати відрізок l', який рівний:
l'=l-,
де
m - масштаб фотографування;
M – масштаб карти;
l – розмір знімка (18 см).
Визначення польових розпізнавальних точок проектується в доповненні до тих, які вже є на місцевості (пункти тріангуляції, полігонометрії, репери) з метою забезпечення необхідною плановою основою кожної секції фотограмметричної мережі.
Планові опознаки, що проектуються повинні по можливості суміщатися з реперами нівелювання. На ділянках знімання, які простягаються в напрямку маршрутів менше ніж на 160-200 см в масштабі створюваного плану (що для знімання масштабу 1:2000 відповідає на місцевості 3.2-4 км).
Планові розпізнавальні точки розміщують посередині смуг поперечного перекриття знімків за схемою приведеною на рисунку 1.
Віддаль між плановими розпізнавальними точками зони поперечного перекриття в 1-у розряді через 80...100 см. а в наступному через 160...200 см., при цьому кінець і початок кожного маршруту повинен бути забезпечений розпізнавальними точками за границями ділянки знімання. Проект розміщення планових розпізнавальних точок приведений в Додатку № 2.
Рис.1
Проект висотної прив’язки:
Висота підготовки фотознімків полягає у визначенні висот планових топографічних знаків або чітких контурів місцевості.
Висота підготовки може бути суцільною або розрідженою, в залежності від масштабу знімання, характеру ділянки знімання і технічної характеристики аерофотознімання. Границі знімання повинні бути забезпечені більшою кількістю розпізнавальних точок. Так для граничних маршрутів виконується висотна підготовка аерофотознімків, тобто кожна стереопара повинна бути забезпечена 4 висотними розпізнавальними точками, розміщених по кутах стереопари і 5-ю, контрольною розпізнавальною точкою, розміщеною всередині стереопари.
Рис.2
В даній курсовій роботі запроектована розріджена висотна основа робіт, а по граничних маршрутах – суцільна підготовка. Всі запроектовані планові та висотні розпізнавальні точки наносять на карту червоним кольором. Планові позначаються кружком, d=3мм., а висотні суцільним кружком d=1,5мм.
В даному проекті планову прив’язку передбачається виконати методом полігонометрії і методом прямих і обернених засічок, а висотну – методом технічного нівелювання. Результати приведені в таблицях №1.1...1.3
Характеристика мережі розпізнавальних точок:
Таблиця 1.5
Вид розпізнавальної точки
Кількість штук
Підлягає маркуванню
Метод маркування, розміщення знака
Планово-висотні
25
6
Методом окопки, з закладкою центра, розміром 3,4х3,4
Висотні
120
30
Всього
145
36
В проекті передбачено замаркувати 25% від кількості точок.
Прив’язка розпізнавальних точок:
Таблиця 1.6
Вид прив’язки
Метод прив’язки
Одиниця виміру
Категорія складності
Обсяг робіт
Планова
Теодолітні ходи
Точки
III
21
Висотна
Технічне нівелювання
км.
III
22.05
При розрідженій висотній прив’язці, довжина ходів технічного нівелювання визначається за формулою:
L=*D* k,
де:
С- ширина об’єкта, вздовж маршруту;
D- довжина об’єкта;
k- коефіцієнт зламу висотних ходів (вибирається в залежності від фізико-географічних умов в межах 1,1...1,5).
При суцільній висотній прив’язці довжина визначається за формулою:
L=С*(N+1) *k – для суцільної.
де:
N- кількість маршрутів аерофотознімання.
Розділ II. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт
Підрахунок обсягів робіт
Підрахунок обсягів робіт виконують з метою подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад ,транспорту, приладів, складання сіткових і календарних графіків і ін. Встановлення обсягів робіт є вихідними для складання кошторисів на виконання польових і камеральних робіт. Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконується у відомості, форма якої приведена в таблиці №2.1. Її складають в натуральних і трудових показниках на основі таблиць №1.1.-.1.6. Згідно з чинниками, нормативними документами: ЕНВ (польові і камеральні роботи) і “Збірника укрупнених кошторисних оцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи”. Таблиця заповнюється в такій послідовності:
в графі 1 вказується нормативний документ, з якого вибирається робота;
в графі 2 вказується перелік робіт в технологічній послідовності;
в графі 3 вказується одиниця виміру згідно нормативних документів;
в графі 4 вказується категорії складності, встановлені за фізико-географічними умовами району робіт;
в графі 5 вказується норма часу на виконання одиниці робіт визначених згідно з вказаними нормативними документами;
в графі 6 вказується обсяг роботи який встановлюється згідно з технічним проектом;
в графі 7 підраховується обсяг роботи в трудових затратах і визначається за формулою:
Онорм=О*Н
де:
Онорм- об’єм натуральних показників;
Н- норма часу в днях;
в графі 8 підраховується кількість бригадо-днів з врахуванням запланованого виконання норм виробітку:
польових – 130%;
камеральних – 110%.
Відомість
обсягів польових і камеральних робіт в натуральних і трудових показниках на Болехівському об’єкті.
Таблиця 2.1
1
2
3
4
5
6
7
8
2. Камеральні роботи
ЗУКР
Попередні опрацювання матеріалів