Воронезький державний технічний університет
РЕФЕРАТ
На тему:
«Організація виробництва: сутність і межі науки»
Воронеж, 2008
В останні роки в середовищі вчених, що займаються теорією і практикою організації виробництва і суміжних областей знань, поновилася дискусія про сутність, зміст і межі цієї наукової дисципліни.
У 70 - 80 рр.. в нашій країні, поряд з ученими, які розробляють теоретичні основи організації виробництва і затверджують право цієї науки на самостійність, працювали вчені, які розглядали організацію виробництва як один із напрямів науки управління.
Згодом підтвердилася правота вчених-організаторів виробництва. У номенклатуру наукових спеціальностей була введена самостійна спеціальність - організація виробництва. По цій спеціальності готуються доктори і кандидати наук. У вузах читаються навчальні курси з організації виробництва. Зовсім недавно відкрита магістерська підготовка з професійно-освітньою програмою «Організація виробничих систем».
Разом з тим, погляди вчених на сутність і зміст організації виробництва, як наукової дисципліни і виду практичної діяльності і зараз вельми різноманітні. Їх можна об'єднати в кілька груп.
Є група вчених, що продовжує стверджувати самостійність науки організації виробництва.
Інші групи вчених схильні розглядати організацію виробництва як частина інших наук і включають її або до складу дисципліни «Економіка підприємства», або науки управління.
Нарешті, третя група вчених взяла на озброєння вельми розширену трактування організації виробництва і включають в сферу цієї науки практично всі аспекти організаційної, управлінської, економічної, фінансової, соціальної діяльності, що протікає на виробничих підприємствах і в невиробничих організаціях.
Позиція третьої групи вчених вимагає особливого розгляду. Справа в тому, що виробництво вивчає досить багато наукових дисциплін. Ще в 60-х роках професор В. А. Летенко виділив цілу групу наукових дисциплін, що вивчають виробництво. Це - економіка виробництва, технологія виробництва, організація виробництва, управління виробництвом, фінанси підприємства, промислова соціологія, виробнича психологія та інші. Вони з різних сторін вивчають виробництво і мають свій предмет дослідження, свою термінологію, вивчають властиві їм закони та закономірності.
Відомо, що тривалий час у світі йшов процес диференціації наук. Зараз стала проявлятися тенденція до їх інтеграції. З'явилися такі стикові наукові дисципліни як біохімія, біотехнологія, медична кібернетика та інші. Може бути прийде час і буде сформована єдина наука про виробництво.
Але поки існує ціла гама наук про виробництво і організація виробництва є однією з них.
Яке ж наше уявлення про організацію виробництва?
Перш за все слід зазначити, що воно відрізняється від відомих формулювань багатьох авторів, які носять, переважно, технічний характер і розглядають організацію виробництва тільки як поєднання особистих і речових елементів виробничого процесу в просторі і в часі.
Мабуть, слід виходити з того, що організація виробництва - багатофункціональна система. Її сферою є різноманітна діяльність людей на виробничому підприємстві, спрямована на створення і виробництво матеріальних благ. Організація виробництва реалізується через ряд функцій.
Перша функція вирішує завдання організації виробничих сил, що беруть участь у виробничому процесі. З її допомогою забезпечується з'єднання особистих і речових факторів виробництва в єдиний виробничий процес.
Друга функція організації виробництва спрямована на встановлення між окремими виконавцями і підрозділами, які беруть участь у створенні та виробництві матеріальних благ, разноо бразних зв'язків, що забезпечують спільну діяльність учасників виробництва.
Третя функція реалізує створення організаційних умов, які забезпечують взаємодію на економічній основі всіх виробничих ланок як єдиної виробничо-технічної системи.
Четверта функція покликана вирішувати завдання створення умов для підвищення трудового життя працівників, постійного професійного та соціально-культурного саморозвитку та самовдосконалення трудових ресурсів підприємства.
Зі сказаного випливає, що сутність організації виробництва полягає в об'єднанні і забезпеченні взаємодії особистих і речових елементів виробництва, встановлення взаємозв'язків і узгоджених дій учасників виробничого процесу, створення організаційних умов для реалізації економічних інтересів і соціальних потреб працівників на виробничому підприємстві.
Охарактеризований підхід до поняття сутності організації виробництва дозволяє підійти до розгляду предмета та змісту організації виробництва як науки і виду практичної діяльності людей.
Як відомо, предмет науки визначається чим займається наукова дисципліна, в даному випадку - організація виробництва, які явища об'єктивної діяльності вона вивчає.
Об'єктивною основою організації виробництва служать відносини, що виникають у сфері виробництва матеріальних благ на рівні низової ланки - виробничого підприємства.
У ході формування та функціонування процесу матеріального виробництва виявляються такі види відносин, які є відносинами організації виробництва: чисто технічні відносини, що виражають форми об'єднання людей і речових факторів виробництва; виробничо-технічні відносини, що виникають з приводу спільної праці учасників виробничого процесу; відносини, що характеризують взаємозалежність речових, енергетичних та інформаційних ресурсів виробництва.
Предметом організації виробництва як науки слід вважати вивчення відносин організації виробництва в сфері виробництва матеріальних благ.
Теорія встановлює закони та закономірності перебігу процесів або розвитку явищ, що вивчаються конкретною наукою.
Змістом організації виробництва як теоретичної дисципліни є встановлення причинно-наслідкових зв'язків та закономірностей, притаманних організації виробництва з метою визначення та реалізації на практиці ефективних організаційних форм, методів і умов.
Організація виробництва спирається на властиві їй власні закони та закономірності і використовує закони і закономірності інших наук, такі як теорія систем, кібернетика, теорія управління і т.д.
Організація виробництва як вид практичної діяльності людей повинна трактуватися з урахуванням викладених вище теоретичних положень і спиратися на сучасні уявлення про підприємство.
Сучасна наука розглядає матеріальне виробництво як своєрідну складну систему - виробничу систему. Системами, що складаються з взаємозалежних і взаємозалежних елементів є: народне господарство, галузь, виробництво, цех, ділянку.
З цих позицій кожне підприємство може бути представлено як система діяльності, тобто виділеним з суспільно-економічного середовища самоорганизующимся комплексом елементів (колективів людей, матеріальних і фінансових засобів), пов'язаних між собою ланцюгом причинно-наслідкових взаємовідносин і керованих на основі отриманої і переданої інформації з метою випуску конкретного продукту. Сутність функціонування системи в даному випадку зводиться до руху інформації, енергії і матеріалів, пов'язаних з переробкою певних входів (матеріали, енергія, інформація та інші ресурси) для отримання бажаних виходів (готові вироби, інформація, прибуток).
Для того, щоб підприємство могло виконувати свої завдання, всі різноманітні види діяльності, що протікають на цьому підприємстві, необхідно об'єднати воєдино і створити ефективно функціонуючу виробничу систему. Це завдання і виконує організація виробництва.
Як вид практичної діяльності людей організація виробництва вирішує задачі проектування, побудови, забезпечення функціонування та вдосконалення виробничих систем.
Рішення задачі забезпечення функціонування виробничої системи вимагає створення на підприємстві системи організації виробництва, що охоплює у взаємозв'язку всі процеси виробництво виготовлення, реалізації та обслуговування в експлуатації, що випускається.
Системою організації виробництва є сукупність організаційних форм, методів і правил, здійснення яких забезпечує раціональне функціонування елементів виробничої системи та їх взаємодія в процесі виробництва продукції.
При формуванні системи організації виробництва можна виділити приватні функції організаційної діяльності, згрупувавши їх у вигляді відносно відокремлених комплексів - підсистем. В основу виділення цих функцій покладено цільової підхід (Див. таблицю).
Основні цілі організації виробництва і
напрями роботи виробництво їх організації
Області діяльності | Основні цілі організації виробництва | Напрямки роботи виробництво реалізації цілей організації виробництва |
Виготовлення та поставка продукції споживачам | Задоволення попиту споживачів, постачання продукції виробництво замовленнями і договорами. Виконання плану виробництва виробництво номенклатурі і якості в необхідні терміни. | Організація маркетингових досліджень Організація виробничих процесів Організація матеріальних потоків Організація оперативного управління виробництвом Організація забезпечення виробництва Організація збуту продукції |
Підвищення якості та забезпечення конкурентоспроможності продукції | Розробка нових видів продукції та вдосконалення виробів, що випускаються з урахуванням вимог ринку. Забезпечення стабільної якості продукції, скорочення браку і рекламацій. | Організація маркетингових досліджень Організація підготовки виробництва і освоєння нових видів продукції Організація виробничих процесів Організація забезпечення якості продукції. Організація метрологічного забезпечення. |
Раціональне використання виробничих ресурсів | Підвищення продуктивності праці робітників. Поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей Скорочення тривалості виробничого циклу і запасів товарно-матеріальних цінностей. Раціоналізація інформаційних потоків. | Організація праці робітників. Організація функціонування знарядь праці. Організація руху предметів праці (матеріальних потоків) у виробництві Організація інформаційних потоків |
Науково-технічне і організаційне розвиток виробництва | Удосконалення виробничо-технічної бази підприємства. Підвищення рівня організації виробництва, праці та управління. | Складання та реалізація планів технічного та організаційного розвитку виробництва. |
Удосконалення внутрішньовиробничих економічних відносин | Створення організаційних умов для управління економічною зацікавленістю колективів підрозділів і окремих працівників. | Формування і вдосконалення виробничої структури підприємства. Організація внутрішньовиробничих економічних відносин. |
Соціальна організація колективу підприємства | Створення умов для підвищення якості трудового життя і реалізації соціальних потреб працівників. | Організація праці робітників. Формування організаційної культури |
Охарактеризовані в таблиці області діяльності підприємства, основні цілі організації виробництва та напрямки роботи виробництво підсистемам організації виробництва. При цьому, групування може бути проведене за трьома напрямками: поелементно, функціональному і інтегральному. Нижче наводиться структура системи організації виробництва з урахуванням наведеної угруповання.
1. Підсистеми, що забезпечують функціонування і взаємодію елементів виробничого процесу.
1.1. Організація праці учасників виробничого процесу.
1.2. Організація функціонування знарядь праці.
1.3. Організація руху предметів праці (матеріальних потоків) у виробництві.
1.4. Організація інформаційних потоків у виробництві.
2. Функціональні підсистеми організації виробництва.
2.1. Організація робіт зі створення та освоєння нових видів продукції та технічному вдосконаленню виробництва.
2.2. Організація виробничих процесів.
2.3. Організація виробничої інфраструктури.
2.4. Організація забезпечення якості продукції.
2.5. Організація матеріального забезпечення виробництва.
2.6. Організація маркетингових досліджень, збуту і реалізації продукції.
3. Підсистеми, що забезпечують інтеграцію всіх груп процесів в єдиний виробничий процес.
3.1. Формування і вдосконалення виробничої структури підприємства.
3.2. Організація інтегрального оперативного управління виробництвом.
3.3. Організація внутрішньовиробничих економічних відносин.
3.4. Організація соціального боку діяльності трудових колективів у виробництві.
Проведені у статті положення, на наш погляд, підтверджують думку вчених, які відстоюють самостійність науки організації виробництва. Ця наука не може розглядатися як частина наукової дисципліни «Економіка підприємства», тому що предметом її дослідження не є економічні відносини і не може бути частиною науки управління, тому управляти можна тільки організованою системою, а організація виробництва і вирішує завдання створення організованої виробничої системи.
ЛІТЕРАТУРА
Шапова А.М. Організація виробництва, М: ЕКСМО, 2006р.
Черупаев М.В. Ефективна організація виробництва, М: АС, 2005 р.
Економіка, організація і планування промислового виробництва / Под ред. Н. А. Лісіцина. - Мн.: Вишейшая школа, 2000. - 392 с.
Управління якістю продукції. Навчальний посібник / За ред. Н. І. Новицького. 2-е видання, виправлене і доповнене. - М.: ТОВ «Нове знання», 2007. - 368 с.
Управління виробництвом / Под ред. Н. А. Соломатіна. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 218 с.
Фатхутдінов Р.А. Організація виробництва. Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 672 с.