М I Н I стерства ОСВ I ТІ ВКРАЛИ I НИ
Коломийська МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ I М. I. Я. ФРАНКА
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ: "органів чуттів I В. ШК I РА. "
П i дготувала студентка
Групи 2Ф 1 Михайлишин Л.Я.
Викладач Гонс i ровська Р.М.
2001р.
м.Коломія
План
1.Топограф i я;
2.Будова;
3.Функції ii;
4.Пох i дн i шк i ри.
1.Шк i ра людини е Важливим органом чуття, Що бере участь у газовому i тепловому обм i н i орган i зму i з зовн i шн i м середовище; вид i ляє до i нцев i продукти обм i ну, водяну пару, п i т, сало i бактерицидно i речовіні. На поверхн i шк i ри в i дбуваеться синтез в i там i ну D. Шк i рній покрив захіщае орган i зм в i д Вплив метеоролог i чних, механ i чних та х i м i чних фактор i в, а кож в i д м i кроорган i зм i в. Виконання ціх функц i й, кр i м Загальний фактор i в, Що вплівають на весь орган i зм, залежить в i д чистоти, ч i Лост i i загартування шк i ри. Шк i ра утворюе зовн i шн i й покрив т i ла, площа Якого у доросло i людини складалися 1,5-1,6 м 2.
2. Шк i ра (cutis) побудована з єп i дерми ic у та Власне шк i ри. Еп i дерми i с (epidermis) належить до плоского багатошарового єп i тел i ю, Що травні на р i зних д i лянка т i ла неоднакову товщу (у i д1 до 4мм). На д i лянка т i ла, де єп i дерми i з травні значну товщу, в i н складаеться з п'яти куля i в кл i тин.
Найглібшій куля єп i дерми i су назівають основним, або призматичні, в i н побудованій з живих призматичні кл i тин - базальних єп i дермоціт i в, Що зв'язана i м i ж собою десмосомами. М i ж еп i дермоцітамі розм i щуються меланоцити, Як i віробляють п i гмент Мелан i н. В i д до i лькост i п i гменту поклади кол i р шк i ри.
Назовн i в i д основного щару розм i щуеться Шипувате куля, Що складаеться з кл i тин, в i д якіх в i дходіть Багато тоноф i ламент i в, Що нагадують шипи.
На Шипувате куля i лежить зернистий шар, Що складаеться з кл i тин, у цитоплазмі i якіх е невеликий i зернятка.
Назовн i в i д зернистого щару знаходится бліскучій куля, побудованій з 2 - 4 ряд i в плоских без'ядерніх кл i тин, заповненості своер i дною б i лковою речовіною ледве i Діном, Що добро заломлюе св i тло (зв i ДСІ i назва кулі).
Зовн i шн i й куля єп i дерми i су, або роговий шар, складаеться з багатьох ряд i в рогових пластинок, Що утворена внасл i док повно i дегенерації ii кл i тин i заповненості i х роговий речовіною кератином. Бульбашки пов i тря м i ж пластинками спріяють Збереження тепла орган i змом. Рогов i пластинки поступово злущуються i зам i ннються новими, Як i утворюються з кл i тин ніжчіх куля i в.
У д i лянка т i ла, де шк i ра покриті волоссям, єп i дерми i з побудованій з трьох куля i в, а саме: основного, Шипувате та рогового.
Власне шк i ра, або дерма (corium seu dermis), знаходится безпосередню п i д еп i дерми i сом i складаеться з двох куля i в - сосочкового та з i тчастого.
Сосочковий куля складаеться з колагенових та еластичний волокон. У ньому знаходяться кровоносн i i л i мфатічн i кап i лярі, розгалуження нерв i в та i ХН i зак i нчення. Волокна цього шару обпл i тануть базально i еп i дермоціті i Частково заходяться у пром i РКІ м i ж ними, утворюючі соски. Це спріяе щ i льоном з'єднання єп i дерми i су з власним шк i рою. У цьому куля i, Як i в базального, е меланоцити.
З i тчастій куля складаеться з Товстих колагенових i еластичний волокон, Як i йдут у р i зних напрямком i перепл i таются м i ж собою. Знання Будови цього шару травні велике значення, Тому що при розр i зах шк i ри кра i рани, завдякі скороченню еластичний волокон, розходяться. Ми знаємо напря волокон у р i зних д i лянка т i ла людини, i Це необх i дно враховуваті при х i рург i чних втручання.
При зовн i шньому огляд i шк i ри можна побачіті гребемо i, утворена i сосочками сосочкового шару, та борозна м i ж ними. Гріб i найкраще віражів i на шк i р i Долон i та п i дошві, де утворюють i ндів i дуальний i пост i йній Протяг Усього життя людини Малюнок. У борозну в i дкріваються протоки залоз шк i ри, тому, коли Долоня або п i дошва стікаеться з р i вною поверхні, на н i й залішаеться Малюнок гребемо i в, Що використовуються у судово-медичний i ї практіц i.
П i ДШК i рна основа (tela subkutanea) зв'язуе шк i ру, з глибше розм i щенімі тканина. Вона побудована i з сполучно i ТКАНИНИ, в петлях яко i розм i щуються жирів i скупчення, р i зн i за формою та масою. Смороду е не т i лькі запасом пожівніх речовін, а й виконують механ i ЧНУ функц i ю - пом'якшують р i зн i злякався та удари.
У Власне шк i р i та п i ДШК i рн i й основ i розм i щуються кровоносн i та л i мфатічн i судину i нерви, Як i утворюють з i тки та сплетення.
У п i ДШК i рн i й основ i артерії ii розм i щен i в сполучн i й тканин i м i ж жировими скупченнямі. В i д них в i дходять г i ЛКИ, Як i у Власне шк i р i утворюють дермальний артерії i ально з i тку, м i ЛКИ яко i йдут до потових залоз шк i ри та ii віщерозм i щеніх куля i в.
На між i м i ж з i тчастім та сосковим кулями артерії i альн i судину формують п i дсосочкову артерії i ально з i тку. В i д п i дсосочковіх Судін в i дходять артерії i оли до сосочки i в та сальних залоз. У кожному пустишку м i стить т i лькі одна артерії i олу, Яка утворюе внутр i шньо-сосочковую кап i лярні петлю. Зв i ДСІ кров потрапляе у Поверхнево п i дсосочкове венозні сплетення, піт i м у глибока п i дсосочкове венозні сплетення i, нарешт i, в глибока дермальні венозні сплетення, а зв i дті - у п i ДШК i РНЕ венозні сплетення. Л i мфатічн i судину формують п i ДШК i РНУ л i мфокап i лярні з i тку шк i ри.
У Власне шк i р i та п i ДШК i рн i й основ i м i стято нервів i зак i нчення та сплетення, Як i спріймають та проводять р i зн i подразнення. За функц i нею нервів i зак i нчення - рецептори - під i ляють на дотик i, больов i, температурно i. Рецептори - Це зак i нчення в i дростк i в нейроціт i в, т i ла якіх лежати спінномозковому вузл i. В i д спінномозкового вузла збудження пошірюеться по в i дростках, Що входять до складу заднього кор i нця, в задн i роги спинного мозку, а зв i дті по ВИСХОМ i дних шляхах у головний мозок.
Доведено, Що в деяки д i лянка шк i ри (Наприклад, на голів i та долонях) на 1см 2 ii поверхн i знаходится до 300 чутлівіх точок, завдякі Чому ш i ру вважають величезних рецепторним полем. Поряд з ЦІМ у шк i р i вид i ляють близьким 700 б i олог i чно активних точок, б i льш i сть з якіх Була в i будинку в глибока i ї давнини i давнини i. На основ i ціх знань розроблення Один з метод i в рефлексотерапії ii - голкотерап i я, або акупунктура, Що i снуе Протяг 5000 рок i в i НЕ Втрата свого значення.
3.Шк i ра віконуе р i зн i функц ii: захисна, вид i льону, рецепторну, i теплообміну i ПНУ. Шк i ра захіщае орган i зм людини механ i чних, х i м i чних i температурних подразнень. Непошкоджена шк i ра перешкоджае проходження м i кроб i в i отруйніх речовін всередину орган i зму. Вона Бере участь в обм i н i речовін, в i д i граваючі велику роль в регуляції ii водного i теплового обм i ну. Протяг доби шк i рою вид i ляється пріблізно 0,5 - 0,6 л води; кр i м того, разом з потім віводяться р i зн i сол i, молочна кислота i продукти азотного обм i ну. Пріблізно 82% ус i х теплових витрат орган i зму в i дбуваеться через шк i рній покрив. ЯКЩО ця функц i я шк i ри порушена (Наприклад, довга робота в пов i тренепронікаючому комб i нзон i), вінікае перев i вання орган i зму. У зв'язку з тім, Що шк i ра багата кровоноснімі судинна, вон травні регулююче значення в кровооб i гу. В судину шк i ри Може депонуваті у доросло i людини до 1л кров i. Шк i ра Дуже багата чутлівімі нервово зак i нченнямі. Велика ii роль i в обм i н i в i там i н i в. У н i ї м i стить речовіна, Яка п i д д i нею ультраф i олетовіх промен i в перетворюеться у в i там i н D.
4.У б i льшост i ссавц i в та людини Майже вся шк i ра (за винятком пром i жно i частин губ, долонь, п i дошов, головки статево члена, внутр i шньо i поверхн i передньої i шк i рочки, кл i тора, малих статево губ) покрита волоссям (pili). Перелогових в i д довжина розр i зняють Довге, коротке та Пушкова волосся. Довге волосся зростанні на шк i р i голови, лиця, пахвіні та пахви; коротке - на бровах та в i ях, а Пушкова вкрівае шк i ру Всього т i ла. До i льк i сть волосся у людей не однакове. Так, на голів i Може рости 80 000 - 110 000, а на шк i р i т i ла 20 000 - 30 000 волосин. Волосся людини безперервно зростанні i Може досягаті однозначно i довжина (100-150см). Вважають, Що за добу волосина в i дростае на 0,2-0,4 мм. Трівал i сть i снування волосина невелика: на голів i, Наприклад, 2-4 роки, на в i ях - 3-5 м i сяц i в. Пот i м вон випадає, а на ii м i сц i починаєм рости i нша. На голів i за добу у норм i випадає 50-120 волосин.
Протяг життя у людини посл i довно з'являється волосся трьох тип i в. Первин, або зародкове, волосся i снуе в i д четвертого до восьмого м i сяця ембр i онального розвитку. На дев'яти м i сяц i внутр i шньоутробного життя воно зам i нюється вторинних волоссям. П i д годину статево дозрілому i вання на певне д i лянка т i ла з'являється третина волосся, до Якого в i дносять пахвіні, пахви, бороди, Вус i в, грудей, живота. З в i ком до i льк i сть волосся зменшуеться.
У нормально розвинення волосся i розр i зняють кор i нь i Стрижень. Кор i нь (radix) розм i щуеться у Власне шк i р i, а йо Нижня Частина розшірена i травні назву цібуліна. Цібуліна лежить у Сумцов i волоса, Що побудована з пучка i в сполучно i ТКАНИНИ. II дно потовщене i Частково занурюеться в цібуліну, утворюючі сосочок волоса. В сосочок проходять артерії i олу та нерви, Що кровопостачають та i нервують волосина.
Стрижень (scapus) знаходяться над поверхнею шк i ри i складаються з мозкова i речовіні, кору та кутикули. Мозкова речовіна лежить у центральних i й частин i Стрижня. До ii складу входять Майже зрогов i л i кл i тини - багатогранне i сквамоціті, i зернятка Мелан i ну. Мелан i н м i стить кож у кор i волосся. В i д до i лькост i цього п i гменту поклади кол i р волосся. Доведено, Що Стрижень розм i щуеться в i дносно єп i дерми i су Майже Завжди п i д гострий кутом. З цього боку до волосина прикри i плюється м'яз - п i д i ймач волоса.
Н i гт i (Unguis). Смороду захіщають Дуже чутлів i до i НЦ i пальці i в та допомагають захоплюваті великий i предмети. Найб i льшая Частина н i гтя - т i ло. Передн i й край н i гтя зак i нчуеться в i льно, А б i чн i та задн i й занурюються п i д валики шк i ри. Т i ло н i гтя складаеться з велико i до i лькост i кл i тин, щ i льно зв'заніх м i ж собою.
Ус i залозі шк i ри людини під i ляються на потів i, сально i та молочно i.
Потів i залозі (glandulae sudoriferae) за будова простий i трубчасто i, а за типом секреції ii апокрінних i та екрінн i. Ц i утворили знаходяться Майже на НД i х д i лянка шк i ри, за вінятком пром i жно i частин губ, головки статево члена та йо передньої i шк i рочки. Найб i льшая Частина i х розм i щуеться у шк i р i пальці i в, долонь, п i дошов та пахвовіх складок.
Потові залоза складаеться з к i нцево i частин та довго i потів i протоки, Яка проходити кр i зь кульк Власне шк i ри та єп i дерми i з i в i дріваеться на йо поверхн i потовій парою.
Екрінн i залозі в основному розм i щуються в шк i р i долонь та п i дошов, а i ХН i й секрет на 99% складаеться з води i того Майже НЕ травні запаху. Апокрінних i залозі в i др i зняються в i д Попередня i х б i льш широкими до i нцевімі в i дд i лами, Завжди знаходяться поряд з волосина i того розм i щуються по вс i ї шк i р i. I ХН i ї секрет б i льш концентрованій i травні специф i чній запах.
Сально i залозі (glandulae sebaceae) за Будова - простий i альвеолярно i, а за типом секреції ii - голокрінн i. Смороду знаходяться на НД i х д i лянка шк i ри, за вінятком долонь i п i дошов. Найб i льшая до i льк i сть ціх утворена i в розм i щуеться у шк i р i головою та верхньої i частин спини. За добу сально i залозі вид i ляють близьким 20г шк i рного сала, Яке р i вном i рно вкрівае поверхні i кульк Чого єп i дерми i су i робіть йо непронікнім для р i зних х i м i чних речовін та м i кроорган i зм i в. Сально i залозі під i ляються на залозі волоса i в i докремлен i сально i залозі. I т i, ї i НШ i складаються із м i шечка та протоки. Розм i щуються смороду, на в i дм i ну в i д потових залоз, б i льш поверхнево (на між i м i ж сосочковом та з i тчастім кулями). М i шечок сально i залозі в i дносно широкий, а протока коротка i в i дкріваеться на шк i р i разом з волосина.
Груди (mamma) - парний орган, розм i щен i грудей семетрічно на передн i й ст i НЦ i грудно i кл i тки, на р i вн i III - VI ребер. У ж i нок травні форму правильно i п i вкул i р i зно i величини, у центр i яко i е грудної сосок (papilla mammae). Навколо соска е п i гментованій про i док, або грудне кружальця (areola mammae). У товщ i шк i ри кружальця розм i щен i сально i залозі та непосмугован i м'зов i кл i тини. У чолов i до i в груди звичайна рудиментарна.
Б i більшу Частину ж i ночо i груд i складалися Жирова тканина, Яка оточує функц i ональних Частину груд i - молочну залозу.
Молочна залоза (glandula mammaria) призначена для вигодовування ж i НКОЮ новонародженого i функц i ональних пов'язана i з статево органами. Маса залозі у ж i нки, Що не народила, - 150 - 200 г, а у ж i нки, Яка році немовля, - 350 - 400 г.
Речовіна молочно i залозі складаеться з 15 - 20 радий i ально розм i щеніх часточок, вів i дн i протоки якіх (молочно i протоки) сходяться до грудного соска, утворюють розширеного (молочно i пазухи) i в i дкріваються відчинили на йо вершин i.
Сполучна тканина утворюе капсулу молочно i залозі i в i ддае ii товщу перегородки, Як i в i докремлюють шкірно з часточок.
Опції i я залозі т i сно пов'язана з функц i нею статево i системи. Починаючих з 2-го м i сяця ваг i тності i соски та грудно i кружельця темн i шают. За рахунок росту сполучно i ТКАНИНИ i залозісто i частин грудей зб i льшуються. Дав i зб i льшення грудей в i дбуваеться за рахунок i нтенсівного розростання залозісто i ТКАНИНИ. З 4-5-го м i сяця ваг i тності i залоза починаєм вид i ляти секрет - молозиво, а п i сля полог i в з'являється грудне молоко. П i сля припиненням годування залоза переходити у нед i яльній стан, об'ем та маса ii зменшуеться, а залозіста тканина атрофуеться.
Груди забезпечуються кров'ю г i ЛКИ III - VII задн i х i передн i х м i жреберніх артерії i й та внутр i шн i х грудної артерії i й, а венозна кров в i дт i кає по однойменніх венах. Л i МФА в i д грудей в i дт i кає в пахви i, над-i п i дключічн i та прігрудінн i л i мфатічн i вузлі.
I ннервац i я грудей в i дбуваеться за рахунок передн i х г i лок III - VI грудних нерв i в та волокон г i лок грудного в i др i ЗКА симпатичного Стовбур.
Список використан i л i тератури:
1. "Анатом i я людини". О.М. Очкуренко, О.В. Федотов.
2. "Анатом i я i ф i з i олог i я". Г.А. Воробйов.
3. "Г i г i єна". Л.О. Кодумцева.