1. Поняття правового режиму використання та охорони тваринного світу. Завдання законодавства України про тваринний світ
Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також найважливішою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні за участю підприємств, установ, організацій і громадян здійснюються заходи щодо охорони, відтворення і науково обгрунтованого використання тваринного світу.
Таким чином, правовий режим використання та охорони тваринного світу являє собою систему правових норм, що регулюють суспільні відносини у галузі раціонального використання, відтворення та охорони об'єктів тваринного світу.
Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, в неволі чи напіввільних умовах, на суші, у воді, грунті, в повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони регулюються Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також іншими законодавчими актами України і Республіки Крим. У свою чергу відносини в галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських, домашніх та інших тварин, які використовуються для господарських, наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілей, регулюються аграрним, цивільним та іншим законодавством України та Республіки Крим.
Ст. 2 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що завданням законодавства України в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища перебування диких тварин, забезпечення умов постійного існування всього видового і популяційного різноманіття тварин в стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єктами тваринного світу є:
- Хребетні, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та ін) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та ін) тварини в усьому їх видовому і популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця , лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі;
- Частини диких тварин (роги, шкіра й т.д.);
- Продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск і т.д.);
- Рештки викопних тварин;
- Нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин.
Об'єкти тваринного світу, а також місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, інші території, які є середовищем існування об'єктів тваринного світу, підлягають охороні.
Законодавство України також встановлює перелік об'єктів тваринного світу, які відносяться до природних ресурсів загальнодержавного значення. Зокрема, ст. 4 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що дикі тварини, які перебувають у стані природної волі, а також інші об'єкти тваринного світу, які знаходяться в межах територіальних і внутрішніх морських вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, водойм, які знаходяться на території більш як однієї області, державних мисливських угідь, територій природно-заповідного фонду України і лісів державного значення, відносяться до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Законодавство України про тваринний світ визначає основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу. Так, ст. 7 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може впливати на середовище існування тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів:
- Збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;
- Неприпустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;
- Збереження цілісності природних груп тварин;
- Дотримання науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу, забезпечення раціонального використання диких тварин та їх відтворення;
- Раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин;
- Платність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу;
- Регулювання чисельності тварин з метою охорони здоров'я населення і запобігання заподіянню шкоди природі та народному господарству;
- Облік висновків екологічної експертизи, народногосподарських об'єктів, які можуть впливати на стан тваринного світу.
З метою забезпечення реалізації всіх вищевказаних вимог, законодавство України встановлює основні права і обов'язки громадян у сфері охорони, використання і відтворення тваринного світу. Зокрема, ст. 9 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що кожен громадянин України має право:
- На загальне і спеціальне використання тваринного світу;
- Мати у колективній або приватній власності окремі об'єкти тваринного світу;
- На компенсацію шкоди, заподіяної дикими тваринами, відповідно до законодавства України.
Відповідно до зазначеної статті громадяни України також зобов'язані:
- Охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин;
- Сприяти відтворенню відновлених об'єктів тваринного світу;
- Використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до вимог Закону України «Про тваринний світ».
Громадяни України мають й інші права та обов'язки, передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства України.
2. Право власності на тваринний світ і право користування об'єктами тваринного світу
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» використання об'єктів тваринного світу здійснюється на праві власності і на праві користування.
Законодавство України передбачає три форми власності на об'єкти тваринного світу: державну, колективну і приватну.
Ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» передбачається, що суб'єктом права загальнодержавної власності на тваринний світ є держава в особі Верховної Ради України, яка може делегувати свої окремі повноваження власника тваринного світу органам державної виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
У свою чергу, ст. 6 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі або природного середовища, розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах, або здобуті іншим дозволеним законодавством шляхом, можуть перебувати у колективній або приватної власності. Законність набуття у колективну або приватну власність об'єктів тваринного світу (кроєм добутих у порядку загального користування) повинна бути підтверджена відповідними документами. Форма документа та перелік видів тварин, які можуть міститися на праві колективної чи приватної власності, визначаються Міністерством екології та природних ресурсів України за погодженням із зацікавленими державними органами, які видають вказані документи. Далі встановлюється, що в передбаченому законодавчими актами порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів.
Також зазначена вище стаття визначає, що не можуть передаватися у колективну та приватну власність об'єкти тваринного світу, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види тварин, занесених до Червоної Книги України (крім випадків, коли ці тварини отримані шляхом розведення в неволі або у передбаченому законодавством порядку придбані у власність за межами України).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про тваринний світ» право колективної і приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється в наступних випадках:
- Жорстокого поводження з дикими тваринами;
- Встановлення законодавчими актами України заборони на перебування у колективній або приватній власності окремих об'єктів тваринного світу.
Право колективної і приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється і в інших випадках, передбачених законодавством України. Далі підкреслюється, що припинення права власності на об'єкти тваринного світу здійснюється в судовому порядку за позовами органів контролю в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу або прокурора.
Об'єкти тваринного світу в установленому законом порядку можуть надаватися у користування. Це користування може бути загальним і спеціальним.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про тваринний світ» громадянам гарантується право загального використання тваринного світу для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних і т.д.) безкоштовно. Загальне використання здійснюється без вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування).
Далі цією статтею вказується на те, в порядку загального використання тваринного світу здійснюються користування корисними властивостями життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин та інших, використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілях, передбачених законодавством Україна. Також визначається, що під час використання об'єктів тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування їх житла та інших споруд (нір, будиночків, лігвищ, гнізд, мурашників, бобрових гребель і т.д.), порушення середовища перебування тварин і погіршення умов їх розмноження.
У свою чергу ст. 12 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що до спеціального використання тваринного світу належать усі види користування тваринним світом (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (здобиччю, збиранням і т.д.) з природного середовища.
Спеціальне використання тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водоймами. Таким чином, спеціальне використання тваринного світу здійснюється лише за наявності спеціального дозволу, який видається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зазначені вимоги також поширюються на власників і користувачів земельними ділянками, на яких знаходяться об'єкти тваринного світу.
Ст. 13 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що за умови дотримання вимог законодавства України про тваринний світ можуть здійснюватися такі види використання об'єктів тваринного світу:
- Полювання;
- Рибальство, включаючи видобуток водних безхребетних тварин і морських ссавців;
- Використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;
- Використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин та інших;
- Використання тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності;
- Видобуток диких тварин з метою отримання та розведення в неволі чи напіввільних умовах для комерційних та інших цілей.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші види використання об'єктів тваринного світу.
Далі слід розглянути основні права та обов'язки осіб, що здійснюють право користування тваринним світом. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про тваринний світ» користувачі мають право:
- У встановленому порядку здійснювати спеціальне використання об'єктів тваринного світу;
- Право власності на добуті в законному порядку об'єкти тваринного світу і доходи від їх реалізації;
- Оскаржувати в установленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, які порушують їх права на використання об'єктів тваринного світу.
Підприємства, установи, організації та громадяни, які здійснюють ведення мисливського і рибного господарства, мають також брати участь у вирішенні питань охорони та використання об'єктів тваринного світу, які знаходяться на території закріплених за ними мисливських угідь та рибогосподарських водойм.
Ст. 26 Закону України «Про тваринний світ» встановлює обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу. До їх числа можна віднести наступні:
- Дотримуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу;
- Використовувати тваринний світ способами, які не допускають порушення цілісності природних груп і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати;
- Безперешкодно допускати до перевірки всіх об'єктів, де знаходяться, перероблюються та реалізуються об'єкти тваринного світу, представників органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження.
Також у цій статті вказується, що користувачі зобов'язані своєчасно вносити плату за використання об'єктів тваринного світу.
Ст. 26 Закону України «Про тваринний світ» також регламентує, що підприємства, установи, організації та громадяни, які здійснюють ведення мисливського або рибного господарства, крім зазначених вище дій зобов'язані:
- Раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не допускати погіршення екологічного стану середовища перебування тварин внаслідок індивідуальної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів;
- Проводити первинний облік чисельності і використання диких тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де мешкають об'єкти тваринного світу, і в установленому порядку надавати вказану інформацію органам, які здійснюють державний облік тварин та облік їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;
- Проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх проживання;
- Здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;
- Негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршення стану середовища їх проживання, виникненні загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплекс заходів з профілактики та боротьби із захворюваннями;
- В межах закріпленої території здійснювати охорону об'єктів тваринного світу, дотримуватися режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Республіки Крим та областей;
- Самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу в разі погіршення їх стану та умов існування, зниження здатності до розмноження і виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів для усунення негативного впливу на тварин і середовище їх проживання.
Підприємства, установи, організації та громадяни, які використовують об'єкти тваринного світу, зобов'язані виконувати й інші дії з охорони і використання тваринного світу відповідно до законодавства України.
Законодавство України про тваринний світ встановлює умови та підстави припинення права спеціального користування зазначеними об'єктами. Зокрема, ст. 28 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що право спеціального використання об'єктів тваринного світу припиняється в наступних випадках:
- Закінчення терміну, на який було видано дозвіл на використання;
- Якщо відпала необхідність у використанні або у разі добровільної відмови від здійснення зазначеного виду діяльності;
- Припинення діяльності підприємств, установ, організацій і громадян, які використовували об'єкти тваринного світу;
- Порушення порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу.
Право використання об'єктів тваринного світу також може бути припинено в разі систематичного недотримання підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановлених норм, правил та інших вимог або договірних зобов'язань у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, а також в інших випадках, передбачених законодавством України .
Припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу здійснюється в порядку, встановленому законодавством України про охорону навколишнього природного середовища, шляхом анулювання спеціального дозволу. Також ст. 28 Закону України «Про тваринний світ» вказує на те, що припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу не звільняє від зобов'язань щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону і використання об'єктів тваринного світу.
3. Правові заходи охорони тваринного світу
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про тваринний світ» охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне використання об'єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розробки і здійснення заходів щодо охорони і поліпшення всієї екологічної системи, в якій знаходиться і складовою частиною якої є тваринний світ.
Ст. 32 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що охорона тваринного світу здійснюється шляхом проведення наступних заходів.
1. Встановлення правил і норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу.
2. Встановлення заборон та обмежень при використанні об'єктів тваринного світу. З метою збереження і відтворення тварин, здійснення окремих видів використання об'єктів тваринного світу, а також вилучення з природного середовища тварин може бути обмежено або повністю заборонено на певній території або на певні строки в порядку, передбаченому законодавством України про тваринний світ.
3. Охорона від самовільного використання та інших порушень діючого порядку використання об'єктів тваринного світу. Ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що при розміщенні, проектуванні та забудові населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів, введенні в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійсненні лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведенні геологорозвідувальних робіт, видобутку корисних копалин, визначенні місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розробки туристичних маршрутів та організації місць відпочинку населення повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження середовища проживання і умов розмноження тварин, забезпечення недоторканності ділянок, які становлять особливу зооекологіческую цінність. Також підкреслюється, що проведення вибухових та інших робіт, які є джерелом підвищеного шуму, в місцях розмноження тварин обмежуються законодавством.
4. Охорона середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.
5. Попередження загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів. Для досягнення поставлених цілей підприємства, установи, організації та громадяни повинні дотримуватися дотримання вищевказаних вимог при здійсненні своєї виробничої діяльності, зокрема, при зберіганні, транспортуванні, застосуванні небезпечних для тварин препаратів, хімічних речовин і з'єднань, складуванні, знищення, захоронення промислових і побутових відходів , проведення сільськогосподарських, лісогосподарських, лісозаготівельних та інших робіт, а також під час експлуатації електричної мережі та транспортних засобів. Ст. 36 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що під час проведення екологічної експертизи діючих об'єктів, проектів будівництва і реконструкції підприємств, споруд та інших об'єктів, впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин обов'язково враховується їх вплив на стан тваринного світу, середовище існування , шляхи міграції та умови розмноження тварин. У свою чергу, ст. 37 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що місця будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, а також впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин, які впливають або можуть впливати на стан тваринного світу, погоджуються з органами Міністерства екології та природних ресурсів Україна і спеціально уповноваженими державними органами в галузі ведення мисливського і рибного господарства.
6. Створення заповідників, заказників і виділення інших природних територій та об'єктів, які підлягають особливій охороні. Порядок і вимоги в галузі охорони та використання об'єктів тваринного світу на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України встановлюються спеціальними актами законодавства України.
7. Встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Республіки Крим та областей. Види тварин, не занесених до Червоної книги України, але є рідкісними і такими, що перебувають під загрозою зникнення, за рішенням Міністерства екології та природних ресурсів України заносяться до переліку видів тварин, які підлягають особливій охороні. Правила видобутку таких тварин для розведення їх у спеціально створених умовах, а також для науково-дослідних та інших цілей, встановлюються Міністерством екології та природних ресурсів України.
8. Розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та "банків" для збереження генетичного матеріалу. Така діяльність може бути дозволена тільки з метою збереження, охорони і відтворення таких тварин, якщо цього неможливо досягти в природних умовах. Дозволи на право займатися розведенням у неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин видає Міністерство екології та природних ресурсів України. Ст. 40 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що для забезпечення збереження генетичного фонду зазначених видів тварин наукові установи й організації проводять дослідження штучного розведення тварин, створюють центри та "банки" зберігання необхідного для цього генетичного матеріалу.
9. Встановлення науково обгрунтованих лімітів та нормативів використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх видобутку.
10. Обмеження вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій. Створення і поповнення зоологічних колекцій (живих колекцій зоопарків, зоосадів, океанаріумів і т.д.) шляхом вилучення тварин проводиться підприємствами, установами, організаціями та громадянами лише за наявності дозволу, який видається Міністерством екології та природних ресурсів України.
11. Надання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій. Цей обов'язок покладається на користувачів об'єктами тваринного світу, які також повинні негайно інформувати про це Міністерство екології та природних ресурсів України. Законодавством України встановлюється, що видобуток і використання диких тварин, які опинилися в зазначеній ситуації, забороняється.
12. Організація наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів у галузі охорони тваринного світу.
13. Виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин.
14. Пропаганда важливості охорони тваринного світу засобами масової інформації.
15. Здійснення державного контролю у галузі охорони і використання тваринного світу.
16. Проведення заходів екологічної безпеки.
17. Створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу.
18. Облік питань охорони тваринного світу під час встановлення екологічних нормативів.
19. Обмеження вивезення за кордон окремих об'єктів тваринного світу. Ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного світу регламентується відповідними правилами, встановленими Міністерством екології та природних ресурсів України.
20. Стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу.
Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також найважливішою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні за участю підприємств, установ, організацій і громадян здійснюються заходи щодо охорони, відтворення і науково обгрунтованого використання тваринного світу.
Таким чином, правовий режим використання та охорони тваринного світу являє собою систему правових норм, що регулюють суспільні відносини у галузі раціонального використання, відтворення та охорони об'єктів тваринного світу.
Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, в неволі чи напіввільних умовах, на суші, у воді, грунті, в повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони регулюються Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також іншими законодавчими актами України і Республіки Крим. У свою чергу відносини в галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських, домашніх та інших тварин, які використовуються для господарських, наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілей, регулюються аграрним, цивільним та іншим законодавством України та Республіки Крим.
Ст. 2 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що завданням законодавства України в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища перебування диких тварин, забезпечення умов постійного існування всього видового і популяційного різноманіття тварин в стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єктами тваринного світу є:
- Хребетні, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та ін) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та ін) тварини в усьому їх видовому і популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця , лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі;
- Частини диких тварин (роги, шкіра й т.д.);
- Продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск і т.д.);
- Рештки викопних тварин;
- Нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин.
Об'єкти тваринного світу, а також місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, інші території, які є середовищем існування об'єктів тваринного світу, підлягають охороні.
Законодавство України також встановлює перелік об'єктів тваринного світу, які відносяться до природних ресурсів загальнодержавного значення. Зокрема, ст. 4 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що дикі тварини, які перебувають у стані природної волі, а також інші об'єкти тваринного світу, які знаходяться в межах територіальних і внутрішніх морських вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, водойм, які знаходяться на території більш як однієї області, державних мисливських угідь, територій природно-заповідного фонду України і лісів державного значення, відносяться до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Законодавство України про тваринний світ визначає основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу. Так, ст. 7 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може впливати на середовище існування тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів:
- Збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;
- Неприпустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;
- Збереження цілісності природних груп тварин;
- Дотримання науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу, забезпечення раціонального використання диких тварин та їх відтворення;
- Раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин;
- Платність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу;
- Регулювання чисельності тварин з метою охорони здоров'я населення і запобігання заподіянню шкоди природі та народному господарству;
- Облік висновків екологічної експертизи, народногосподарських об'єктів, які можуть впливати на стан тваринного світу.
З метою забезпечення реалізації всіх вищевказаних вимог, законодавство України встановлює основні права і обов'язки громадян у сфері охорони, використання і відтворення тваринного світу. Зокрема, ст. 9 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що кожен громадянин України має право:
- На загальне і спеціальне використання тваринного світу;
- Мати у колективній або приватній власності окремі об'єкти тваринного світу;
- На компенсацію шкоди, заподіяної дикими тваринами, відповідно до законодавства України.
Відповідно до зазначеної статті громадяни України також зобов'язані:
- Охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин;
- Сприяти відтворенню відновлених об'єктів тваринного світу;
- Використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до вимог Закону України «Про тваринний світ».
Громадяни України мають й інші права та обов'язки, передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства України.
2. Право власності на тваринний світ і право користування об'єктами тваринного світу
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» використання об'єктів тваринного світу здійснюється на праві власності і на праві користування.
Законодавство України передбачає три форми власності на об'єкти тваринного світу: державну, колективну і приватну.
Ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» передбачається, що суб'єктом права загальнодержавної власності на тваринний світ є держава в особі Верховної Ради України, яка може делегувати свої окремі повноваження власника тваринного світу органам державної виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
У свою чергу, ст. 6 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі або природного середовища, розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах, або здобуті іншим дозволеним законодавством шляхом, можуть перебувати у колективній або приватної власності. Законність набуття у колективну або приватну власність об'єктів тваринного світу (кроєм добутих у порядку загального користування) повинна бути підтверджена відповідними документами. Форма документа та перелік видів тварин, які можуть міститися на праві колективної чи приватної власності, визначаються Міністерством екології та природних ресурсів України за погодженням із зацікавленими державними органами, які видають вказані документи. Далі встановлюється, що в передбаченому законодавчими актами порядку права власників об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів.
Також зазначена вище стаття визначає, що не можуть передаватися у колективну та приватну власність об'єкти тваринного світу, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види тварин, занесених до Червоної Книги України (крім випадків, коли ці тварини отримані шляхом розведення в неволі або у передбаченому законодавством порядку придбані у власність за межами України).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про тваринний світ» право колективної і приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється в наступних випадках:
- Жорстокого поводження з дикими тваринами;
- Встановлення законодавчими актами України заборони на перебування у колективній або приватній власності окремих об'єктів тваринного світу.
Право колективної і приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється і в інших випадках, передбачених законодавством України. Далі підкреслюється, що припинення права власності на об'єкти тваринного світу здійснюється в судовому порядку за позовами органів контролю в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу або прокурора.
Об'єкти тваринного світу в установленому законом порядку можуть надаватися у користування. Це користування може бути загальним і спеціальним.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про тваринний світ» громадянам гарантується право загального використання тваринного світу для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних і т.д.) безкоштовно. Загальне використання здійснюється без вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування).
Далі цією статтею вказується на те, в порядку загального використання тваринного світу здійснюються користування корисними властивостями життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин та інших, використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілях, передбачених законодавством Україна. Також визначається, що під час використання об'єктів тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування їх житла та інших споруд (нір, будиночків, лігвищ, гнізд, мурашників, бобрових гребель і т.д.), порушення середовища перебування тварин і погіршення умов їх розмноження.
У свою чергу ст. 12 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що до спеціального використання тваринного світу належать усі види користування тваринним світом (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (здобиччю, збиранням і т.д.) з природного середовища.
Спеціальне використання тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водоймами. Таким чином, спеціальне використання тваринного світу здійснюється лише за наявності спеціального дозволу, який видається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зазначені вимоги також поширюються на власників і користувачів земельними ділянками, на яких знаходяться об'єкти тваринного світу.
Ст. 13 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що за умови дотримання вимог законодавства України про тваринний світ можуть здійснюватися такі види використання об'єктів тваринного світу:
- Полювання;
- Рибальство, включаючи видобуток водних безхребетних тварин і морських ссавців;
- Використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;
- Використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин та інших;
- Використання тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності;
- Видобуток диких тварин з метою отримання та розведення в неволі чи напіввільних умовах для комерційних та інших цілей.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші види використання об'єктів тваринного світу.
Далі слід розглянути основні права та обов'язки осіб, що здійснюють право користування тваринним світом. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про тваринний світ» користувачі мають право:
- У встановленому порядку здійснювати спеціальне використання об'єктів тваринного світу;
- Право власності на добуті в законному порядку об'єкти тваринного світу і доходи від їх реалізації;
- Оскаржувати в установленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, які порушують їх права на використання об'єктів тваринного світу.
Підприємства, установи, організації та громадяни, які здійснюють ведення мисливського і рибного господарства, мають також брати участь у вирішенні питань охорони та використання об'єктів тваринного світу, які знаходяться на території закріплених за ними мисливських угідь та рибогосподарських водойм.
Ст. 26 Закону України «Про тваринний світ» встановлює обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу. До їх числа можна віднести наступні:
- Дотримуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу;
- Використовувати тваринний світ способами, які не допускають порушення цілісності природних груп і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати;
- Безперешкодно допускати до перевірки всіх об'єктів, де знаходяться, перероблюються та реалізуються об'єкти тваринного світу, представників органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження.
Також у цій статті вказується, що користувачі зобов'язані своєчасно вносити плату за використання об'єктів тваринного світу.
Ст. 26 Закону України «Про тваринний світ» також регламентує, що підприємства, установи, організації та громадяни, які здійснюють ведення мисливського або рибного господарства, крім зазначених вище дій зобов'язані:
- Раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не допускати погіршення екологічного стану середовища перебування тварин внаслідок індивідуальної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів;
- Проводити первинний облік чисельності і використання диких тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де мешкають об'єкти тваринного світу, і в установленому порядку надавати вказану інформацію органам, які здійснюють державний облік тварин та облік їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;
- Проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх проживання;
- Здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;
- Негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршення стану середовища їх проживання, виникненні загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплекс заходів з профілактики та боротьби із захворюваннями;
- В межах закріпленої території здійснювати охорону об'єктів тваринного світу, дотримуватися режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Республіки Крим та областей;
- Самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу в разі погіршення їх стану та умов існування, зниження здатності до розмноження і виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів для усунення негативного впливу на тварин і середовище їх проживання.
Підприємства, установи, організації та громадяни, які використовують об'єкти тваринного світу, зобов'язані виконувати й інші дії з охорони і використання тваринного світу відповідно до законодавства України.
Законодавство України про тваринний світ встановлює умови та підстави припинення права спеціального користування зазначеними об'єктами. Зокрема, ст. 28 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що право спеціального використання об'єктів тваринного світу припиняється в наступних випадках:
- Закінчення терміну, на який було видано дозвіл на використання;
- Якщо відпала необхідність у використанні або у разі добровільної відмови від здійснення зазначеного виду діяльності;
- Припинення діяльності підприємств, установ, організацій і громадян, які використовували об'єкти тваринного світу;
- Порушення порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу.
Право використання об'єктів тваринного світу також може бути припинено в разі систематичного недотримання підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановлених норм, правил та інших вимог або договірних зобов'язань у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, а також в інших випадках, передбачених законодавством України .
Припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу здійснюється в порядку, встановленому законодавством України про охорону навколишнього природного середовища, шляхом анулювання спеціального дозволу. Також ст. 28 Закону України «Про тваринний світ» вказує на те, що припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу не звільняє від зобов'язань щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону і використання об'єктів тваринного світу.
3. Правові заходи охорони тваринного світу
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про тваринний світ» охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне використання об'єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розробки і здійснення заходів щодо охорони і поліпшення всієї екологічної системи, в якій знаходиться і складовою частиною якої є тваринний світ.
Ст. 32 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що охорона тваринного світу здійснюється шляхом проведення наступних заходів.
1. Встановлення правил і норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу.
2. Встановлення заборон та обмежень при використанні об'єктів тваринного світу. З метою збереження і відтворення тварин, здійснення окремих видів використання об'єктів тваринного світу, а також вилучення з природного середовища тварин може бути обмежено або повністю заборонено на певній території або на певні строки в порядку, передбаченому законодавством України про тваринний світ.
3. Охорона від самовільного використання та інших порушень діючого порядку використання об'єктів тваринного світу. Ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що при розміщенні, проектуванні та забудові населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів, введенні в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійсненні лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведенні геологорозвідувальних робіт, видобутку корисних копалин, визначенні місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розробки туристичних маршрутів та організації місць відпочинку населення повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження середовища проживання і умов розмноження тварин, забезпечення недоторканності ділянок, які становлять особливу зооекологіческую цінність. Також підкреслюється, що проведення вибухових та інших робіт, які є джерелом підвищеного шуму, в місцях розмноження тварин обмежуються законодавством.
4. Охорона середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.
5. Попередження загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів. Для досягнення поставлених цілей підприємства, установи, організації та громадяни повинні дотримуватися дотримання вищевказаних вимог при здійсненні своєї виробничої діяльності, зокрема, при зберіганні, транспортуванні, застосуванні небезпечних для тварин препаратів, хімічних речовин і з'єднань, складуванні, знищення, захоронення промислових і побутових відходів , проведення сільськогосподарських, лісогосподарських, лісозаготівельних та інших робіт, а також під час експлуатації електричної мережі та транспортних засобів. Ст. 36 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що під час проведення екологічної експертизи діючих об'єктів, проектів будівництва і реконструкції підприємств, споруд та інших об'єктів, впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин обов'язково враховується їх вплив на стан тваринного світу, середовище існування , шляхи міграції та умови розмноження тварин. У свою чергу, ст. 37 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що місця будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, а також впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин, які впливають або можуть впливати на стан тваринного світу, погоджуються з органами Міністерства екології та природних ресурсів Україна і спеціально уповноваженими державними органами в галузі ведення мисливського і рибного господарства.
6. Створення заповідників, заказників і виділення інших природних територій та об'єктів, які підлягають особливій охороні. Порядок і вимоги в галузі охорони та використання об'єктів тваринного світу на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України встановлюються спеціальними актами законодавства України.
7. Встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Республіки Крим та областей. Види тварин, не занесених до Червоної книги України, але є рідкісними і такими, що перебувають під загрозою зникнення, за рішенням Міністерства екології та природних ресурсів України заносяться до переліку видів тварин, які підлягають особливій охороні. Правила видобутку таких тварин для розведення їх у спеціально створених умовах, а також для науково-дослідних та інших цілей, встановлюються Міністерством екології та природних ресурсів України.
8. Розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та "банків" для збереження генетичного матеріалу. Така діяльність може бути дозволена тільки з метою збереження, охорони і відтворення таких тварин, якщо цього неможливо досягти в природних умовах. Дозволи на право займатися розведенням у неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин видає Міністерство екології та природних ресурсів України. Ст. 40 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що для забезпечення збереження генетичного фонду зазначених видів тварин наукові установи й організації проводять дослідження штучного розведення тварин, створюють центри та "банки" зберігання необхідного для цього генетичного матеріалу.
9. Встановлення науково обгрунтованих лімітів та нормативів використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх видобутку.
10. Обмеження вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій. Створення і поповнення зоологічних колекцій (живих колекцій зоопарків, зоосадів, океанаріумів і т.д.) шляхом вилучення тварин проводиться підприємствами, установами, організаціями та громадянами лише за наявності дозволу, який видається Міністерством екології та природних ресурсів України.
11. Надання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій. Цей обов'язок покладається на користувачів об'єктами тваринного світу, які також повинні негайно інформувати про це Міністерство екології та природних ресурсів України. Законодавством України встановлюється, що видобуток і використання диких тварин, які опинилися в зазначеній ситуації, забороняється.
12. Організація наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів у галузі охорони тваринного світу.
13. Виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин.
14. Пропаганда важливості охорони тваринного світу засобами масової інформації.
15. Здійснення державного контролю у галузі охорони і використання тваринного світу.
16. Проведення заходів екологічної безпеки.
17. Створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу.
18. Облік питань охорони тваринного світу під час встановлення екологічних нормативів.
19. Обмеження вивезення за кордон окремих об'єктів тваринного світу. Ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного світу регламентується відповідними правилами, встановленими Міністерством екології та природних ресурсів України.
20. Стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу.