Гідрогеологічне обгрунтування і проект водозабору підземних вод т

Російський Державний Геологорозвідувальний Університет
ім. Серго Орджонікідзе
Гідрогеологічний факультет
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Тема: "Гідрогеологічне обгрунтування і проект водозабору підземних вод тріщинуватих вапняків еоценової віку"
Виконав: студент
Перевірив: професор
Ленченко Микола Миколайович

Зміст

Введення. 4
1. Загальна частина. 5
1.1 Вихідні дані завдання на проектування системи водопостачання 5
1.2 Геолого-гідрогеологічні умови району робіт. Характеристика родовища підземних вод. 6
2. Розрахунково-проектна частина. 7
2.1 Визначення розмірів водоспоживання. 7
2.2 Оцінка якості води .. 9
2.3 Заходи щодо поліпшення якості води .. 10
2.4 Аналіз природних умов, їх схематизація і обгрунтування розрахункової гідрогеологічної схеми .. 11
2.5 Обгрунтування кількості та схеми розташування водозабірних свердловин 12
2.6 Вибір методу розрахунку і розрахункових формул. Обгрунтування варіантів для розрахунків 13
2.7 Гідродинамічні розрахунки за прогнозом умов роботи проектованого водозабору. 13
2.8 Вибір схеми водопостачання об'єктів. 15
2.9 Гідравлічний розрахунок водопровідної мережі. 16
2.9.1 Визначення максимальних розмірів водоспоживання. 16
2.9.2 Визначення розрахункових витрат на ділянках водопровідної мережі. 17
2.9.3 Вибір діаметрів труб і розрахунок втрат напору на ділянках мережі. 20
2.9.4 Визначення параметрів окремих елементів водопровідної мережі 20
2.10 Обгрунтування конструкції водозабірних свердловин та їх обладнання 21
2.10.1 Вибір насосного обладнання. 21
2.10.2 Вимоги до конструкції водозабірної свердловини .. 22
2.11 Організація зон санітарної охорони (ЗСО) 23
2.12 Перспективи організації штучного поповнення запасів підземних вод (ІППВ) 25
Висновок. 26
Список літератури .. 28

Введення

Метою курсового проекту є вирішення однієї з найважливіших господарських завдань - забезпечення водопостачання конкретних водоспоживачів.
У нашому випадку необхідно забезпечити водопостачанням селище і підприємство, яке функціонує поблизу селища, за рахунок горизонту напірних підземних вод в тріщинуватих вапняках еоценової віку.
Основними поставленими завданнями є:
визначення розмірів споживання і його максимального значення;
оцінка якості води і, при необхідності, заходи щодо її поліпшення;
схематизація наявних природних умов;
обгрунтування конструкції, кількості та схеми розташування водозабірних свердловин;
вибір схеми водопостачання об'єктів, гідравлічний розрахунок водопровідної мережі;
організація зон санітарної охорони;
перспективи організації штучного поповнення запасів підземних вод.

1. Загальна частина

1.1 Вихідні дані завдання на проектування системи водопостачання

Курсовий проект складений на основі даних, наведених у таблиці 1.
Гідрогеологічний розріз водозабору наведено на малюнку 1.
Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 1. Вихідні дані

1.2 Геолого-гідрогеологічні умови району робіт. Характеристика родовища підземних вод

Перспективними для організації централізованого водопостачання селища та підприємства на досліджуваній ділянці є напірні підземні води в горизонті тріщинуватих вапняків еоценової віку. Вапняки перекриті практично непроникною товщею чаганскіх глин потужністю 50 м. Вище залягають четвертинні відкладення.
Родовище підземних вод в тріщинуватих вапняках розвідане в долині річки. Глибина до покрівлі водоносного горизонту тут становить . Потужність обводненной товщі вапняків . Статичний рівень у долині річки встановлюється вище поверхні землі . Фільтраційні властивості вапняків істотно змінюються по площі. Величина коефіцієнта фільтрації ( ) В межах річкової долини досягає , На вододілах зменшується до . Ширина річкової долини в середньому . Пьезопроводность горизонту . У природних умовах потік підземних вод спрямований уздовж долини, ухил .

2. Розрахунково-проектна частина

2.1 Визначення розмірів водоспоживання

Основним документом, що визначає норми витрачання води при проектуванні систем господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання, є СНиП П-31-82 "Водопостачання, зовнішні мережі і споруди".
При водопостачанні селища і промислового підприємства обліковується водоспоживання для господарсько-питних цілей у селищі та на підприємстві, на виробничі потреби підприємства, на поливання територій та пожежогасіння.
Витрата води для господарсько-питних потреб у селищі визначається виходячи з чисельності його мешканців за формулою:
, Де
- Коефіцієнт перекладу в ;
- Коефіцієнт, що враховує витрати води на місцеві потреби та невраховані витрати, рівний 1.1;
- Середньодобова норма споживання на 1 жителя, . Визначається за табл.3 п.3.2 СНиП П-31-74 в залежності від ступеня благоустрою та природно-кліматичних умов району проектованого водопостачання. .

Витрата води на поливи території селища та підприємства визначається виходячи із загальної чисельності населення і норми витрат на поливи , Що обчислюється на одного жителя (примітка № 1 табл.6 СНіПа)

визначається за табл.6 п 3.4 СНіП II-31-74.

Витрата для господарсько-питних потреб на підприємстві визначається виходячи з чисельності працюючих в холодних і гарячих цехах і відповідних ним норм витрат води на 1 працівника за зміну і за формулою:
, Де
і -Відповідно кількість душових сіток і норма витрати води на 1 душову сітку (визначається за Сніпу в залежності від характеру виробничого процесу);
- Кількість змін.
, Де n - кількість людей на душову сітку, що визначається за табл.8 СНіПа і дорівнює 5:
;
- Кількість змін;
і визначаються за табл.7 п.3.7 СНіПа
,


Витрата води на виробничі потреби
Витрата води для цілей пожежогасіння визначається виходячи з розрахункової кількості одночасних пожеж , Їх розрахункової тривалості , Норми витрат води на пожежогасіння і часу відновлення пожежного запасу за формулою:
, Де
, , , визначаються за табл.10, п.3. 19 і 3.26 СНіП і дорівнюють:
, ,
,

Загальні розміри водоспоживання визначаються як сума витрат води за всіма видами водоспоживання:

2.2 Оцінка якості води

Водопостачання селища буде організовано за рахунок використання підземних вод напірного горизонту тріщинуватих вапняків еоценової віку. Дані про хімічний склад підземних вод, а також гранично-допустимі концентрації (ГДК) компонентів у відповідність до вимог ГОСТ-2874-92 "Вода питна" та СанПіН 2.1.4 559-96 "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованих систем питного водопостачання "наведені в таблиці 2.
Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 2. Характеристики якості води
Аналіз даних показує, що показники якості підземної води відповідають вимогам ГОСТу. Спостерігається лише невелика невідповідність величини загальної жорсткості води нормативним показникам. У процесі експлуатації водозабору існує можливість помутніння підземної води і бактеріальне забруднення. З цього випливає, що необхідно вжити додаткових заходів щодо поліпшення якості води.

2.3 Заходи щодо поліпшення якості води

Для зменшення кількості бактерій, що містяться в підземних водах, і зменшення колі-індексу проводиться знезараження води. Найбільш поширений метод знезараження - хлорування, яке і необхідно запроектувати. Введення хлорвмісних реагентів буде здійснюватися перед подачею води в бак водонапірної башти, у відповідність з БНіП (стор.51). Необхідна доза для знезараження води приймається в концентрації 0,7 мг / л газоподібного хлору, який подається у водопровідну мережу безпосередньо через ежектор, що створює розрідження в хлоратори. Після введення хлору в оброблювану воду необхідно забезпечити не менше 30-хвилинний їх контакт. Це буде досягатися в резервуарі станції обробки води перед водонапірною баштою. На виході з контактного резервуару вміст залишкового хлору не повинно перевищувати 0,3-0,5 мг / л. Для підтримки змісту залишкового хлору в межах заданої величини слід в процесі експлуатації коригувати концентрацію дози хлору, що подається для знезараження.
Також необхідно провести пом'якшення води. Для цього необхідний метод реагентної декарбонатізаціі води. При цьому залишкова жорсткість пом'якшеної води може бути отримана на 0,4-0,8 мг-екв / л більше некарбонатних жорсткості. В якості реагентів використовують вапно у вигляді вапняного молока. Як коагулянтів застосовують або в кількості 25-35 мг / л.

2.4 Аналіз природних умов, їх схематизація і обгрунтування розрахункової гідрогеологічної схеми

Гідрогеологічні умови розвіданого родовища можуть бути оцінені як не дуже складні і піддаються схематизації, можуть бути представлені у вигляді типової розрахункової гідрогеологічної схеми.
Розвіданий горизонт представлений напірними підземними водами, укладеними в тріщинуватих вапняках потужністю 50 м. Зверху вони перекриті практично непроникними чаганскімі глинами потужністю 50 м., а знизу подстилаются водотривкими породами (не зазначеними у вихідних даних). Горизонт має надлишкову напір - 85 м. У межах річкової долини вапняки мають коефіцієнт фільтрації , А на вододілах .
Через те, що:

пласт вважаємо неоднорідним і приймаємо межі розділу, що знаходяться на вододілах, умовно закритими, на яких дотримується ГУ II роду.
Таким чином, маємо наступну розрахункову схему: плоско-паралельна фільтрація в напірному пласті-смузі з однорідними непроникними кордонами і постійною потужністю. Водообмін в пласті горизонтальний.
В якості розрахункових значень гідрогеологічних параметрів приймаються параметри, отримані в результаті розвідувальних робіт:
;
;
.

2.5 Обгрунтування кількості та схеми розташування водозабірних свердловин

Маючи пласт-смугу з непроникними кордонами, найбільш доцільно запроектувати водозабір, що складається з лінійного ряду свердловин, розташованого вздовж пласта-смуги по її центру. З огляду на характер водовмісних порід, представлених тріщинуватими вапняками, використовуємо трубчастий фільтр. Довжина фільтра , Радіус фільтра приймаємо рівним 0,2 м, коефіцієнт запасу - 0,75.
Проектна продуктивність водозабірних свердловин приймається на основі визначення розрахункової водозахватну здібності водозабірних свердловин .
визначається виходячи з допустимої вхідний швидкості води у фільтр і площі робочої частини фільтра за формулою:

З урахуванням можливих процесів кальматаціі фільтрів свердловин проектний дебіт визначають з урахуванням коефіцієнта запасу:

Розраховуємо кількість свердловин, що задовольняють розраховану потребу у воді, за формулою:

Приймаються кількість свердловин n = 2. Уточнений дебіт однієї свердловини буде дорівнює . Крім експлуатованих свердловин необхідно запроектувати одну резервну свердловину, на випадок виходу з ладу однієї з свердловини лінійного ряду.

2.6 Вибір методу розрахунку і розрахункових формул. Обгрунтування варіантів для розрахунків

Прогноз роботи водозабору з підземних вод будемо здійснювати методом узагальнених систем свердловин. Виходячи з того, що лінійний ряд свердловин з радіусом розташований в центрі пласта-смуги і має довжину , А відстань між свердловинами , Маємо формулу для визначення пониження в свердловинах:
,
де, L - ширина смуги, м.;
t - час експлуатації водозабору рівне років;
- Показник недосконалості свердловини;

2.7 Гідродинамічні розрахунки за прогнозом умов роботи проектованого водозабору

Виробляючи гідродинамічні розрахунки, необхідно враховувати величину допустимого зниження у свердловині, що дорівнює надлишковому напору:
Показник недосконалості свердловини за ступенем розкриття пласта визначається в залежності від співвідношень і .
; за графіком додаткового опору (рис.23, [3]) визначаємо м
Приймемо відстань між свердловинами , ширина пласта-смуги , Тоді:

Розрахунок балансу складових експлуатаційних запасів підземних вод
Формування експлуатаційної витрати відбувається в умовах спрацювання пружних запасів пласта. Тому достатньо розрахувати обсяг води, який буде забезпечуватися протягом усього часу експлуатації водозабору.
Обсягу води укладений у напірному горизонті тріщинуватих вапняків дорівнює:
.
Пружна водовіддача пласта дорівнює:

Ширина пласта смуги дорівнює 8000 м, а довжина 200000 м, звідси площа пласта-смуги:


Витрата води на час буде дорівнює:

Будуємо годограф експлуатаційний запасів ПВ.

2.8 Вибір схеми водопостачання об'єктів

Проектована схема водопостачання призначена для селища з кількістю жителів N = 18 тис. жителів і за цією ознакою відноситься до II категорії надійності подачі води (БНіП, п.1.3, табл.1). У системах цієї категорії допускається зниження подачі води не більше 30% протягом часу до 5 годин. Для забезпечення цих вимог необхідно запроектувати кільцевий тип водопровідної мережі. Надійність водоподачі в межах селища забезпечується: двома паралельними трубопроводами від водонапірної вежі до селища і кільцевим розташуванням магістральних водопроводів усередині селища. Конфігурація цього водопроводу повторює контури житлового масиву, що має вигляд прямокутника з співвідношенням сторін 1: 2 (згідно технічного завдання на проектування) Розміри водопроводу усередині селища визначаються виходячи з оцінки площі, яку він повинен охоплювати. Ця площа визначається виходячи із чисельності населення в селищі N, норми житлового масиви на 1 мешканця та поверховості будинків у селищі за формулою:

Позначивши через a коротку сторону прямокутника площею F можемо, записати співвідношення , Звідки отримаємо:

Довга сторона прямокутника дорівнює 2a = 560 м. Відстані між водозабором, вежею, селищем і промисловим підприємством визначені технічним завданням на проектування.
Враховуючи, що проектується поліпшення якості підземної води перед подачею її споживачам, необхідно в схемі водопроводу передбачити споруди по обробці води. Ці споруди розташуємо безпосередньо перед водонапірною баштою. Після обробки води для подачі її в бак водонапірної башти, проектуємо насосну станцію II підйому. Її продуктивність дорівнює середньо-добової потреби у воді, величина напору повинна забезпечувати підйом води в бак вежі і його наповнення.
Розбиваємо водопровідну мережу на ділянки, які характеризуються однаковими режимами роботи. Такими ділянками будуть: водозабір-башта, вежа-селище, селище-підприємство. Враховуючи мінливість витрати води, що проходить по водоводах усередині селища, виділимо тут додаткові ділянки. Межі виділених ділянок мережі показані на малюнку 3 цифровими позначеннями типу 1-2, 2-3 і т.д.

2.9 Гідравлічний розрахунок водопровідної мережі

2.9.1 Визначення максимальних розмірів водоспоживання

Максимальні розміри водоспоживання визначаються по всіх основних категоріях водоспоживання з урахуванням коефіцієнтів добової і вартовий нерівномірності водоспоживання.
Максимальна витрата води для різних потреб в л / с визначається з використанням СНиП стор.6-7 за наступними формулами.
Для господарсько-питних потреб у селищі:
,
де і - Коефіцієнти добової і годинної нерівномірності, що визначаються за СНіП в залежності від характеру об'єктів водоспоживання (п.3.3).
,


Для господарсько-питних цілей на підприємстві:
,
де і - Коефіцієнти годинної нерівномірності водоспоживання відповідно в холодних і гарячих цехах (визначається за табл.7 СНиП, - Тривалість робочих змін у годинах)
,


На виробничі потреби підприємства:

Для цілей пожежогасіння при одночасному виникненні розрахункової кількості пожеж:

Максимальний секундний витрата визначається як сума всіх визначених вище максимальних витрат:

2.9.2 Визначення розрахункових витрат на ділянках водопровідної мережі

Розрахунок ведеться на витрати води в період максимального водоспоживання. Величина розрахункової витрати, на ділянках де відбувається споживання води, визначається за формулою:

На ділянках де немає споживачів (1-2, 2-3, 5-7) весь розрахунковий витрата буде дорівнює транзитному. Таким чином:
витрата на ділянці 1-2
витрата на ділянці 2-3
На ділянці 3-4 відбувається споживання води для господарсько-питних потреб селища. Витрата води, що йде на споживання в межах розрахункового ділянки, виступає як шляхової витрата . Весь витрата води на потреби промислового підприємства проходить через водоводи в селищі транзитом. Транзитним слід вважати витрата води для пожежогасіння, тому що найбільш несприятливою при виникненні пожежі є найбільш віддалена точка в селищі, в яку воду необхідно транспортувати через все селище. Крім того, транзитним для розрахункової ділянки в межах селища є також витрата води, який буде використаний у селищі на ділянці наступним за розрахунковим, наприклад, для ділянки 3-4 наступним буде ділянка 4-5.
У селищі запроектований кільцевої магістральний водопровід. При порушенні водоводу на одній з ділянок, забезпечення водою повинно залишатися не нижче 70% максимальної часовий потреби (п.1.3, табл.1 СНіПа) Тому при визначенні розрахункових витрат на ділянках мережі необхідно виконувати два розрахунки:
1) на повне навантаження мережі при роботі всіх її ділянок;
2) на 0,7 від повного навантаження за умови виникнення аварії у найбільш несприятливому ділянці.
Найбільш несприятливим з точки зору аварійної ситуації у розглянутій кільцевої мережі є ділянка 3-6 або 3-4. При порушенні водоводу на цій ділянці, водовід між точками 3-4-5 виявляється найбільш навантаженим транзитним витратою для подачі його в район ділянок 6-3.
Розрахунковий витрата при нормальній роботі мережі дорівнює:

Величина споживання на підприємстві і на пожежогасіння береться з коефіцієнтом 0,5, так як транспортування здійснюється за двома водоводам 3-4-5 і 3-6-5. Тут і величина споживання води для господарсько-побутових потреб на ділянках 4-5 і 3-4.
Враховуючи, що вода в селищі для господарсько-питних потреб використовується рівномірно в межах всієї його території, вважаємо, що величина споживання води на різних ділянках пропорційна довжині цих ділянок.
Тоді:

Розрахунковий витрата в аварійній ситуації:

Враховуючи, що витрата в аварійній ситуації більше, ніж витрата при нормальній роботі мережі, остаточно приймаємо .
Надалі визначаємо розрахункові витрати тільки для аварійної ситуації.

Аналогічним чином визначаємо:
;
;

2.9.3 Вибір діаметрів труб і розрахунок втрат напору на ділянках мережі

Підбір діаметрів труб залежно від розрахункових витрат на ділянках водопроводу проводимо, використовуючи таблиці Шевельова. У таблицях для обраного діаметра водоводу вказані також втрати напору на 100 м його довжини.
Результати виконаних підбору діаметрів та розрахунку втрат напору зведені в таблицю 3.
На ділянці 2-3 необхідно використовувати 2 труби з робочим витратою 98,5 л / с, тому розрахунковий витрата в таблиці 3 зазначений для 2-х труб.
Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 3. Вибір діаметра труб і розрахунок втрат напору

№ ділянки	Розрахунковий Q, л / с	Довжина ділянки l, м	Діаметр водоводу, мм	Економ. Швидкість, л / с	Втрати напору на 100 м, , М	Повні втрати напору на розрахунковій ділянці , М
6-5	98,6	280	350	1,03	0,495	1,386
4-5	106,4	560	400	0,86	0,299	1,674
3-6	138	560	400	1,10	0,488	2,733
3-4	130	280	400	1,04	0,433	1,212
2-3	197	200	350	1,03	0,495	1,980
2-3		200	350	1,03	0,495
1-2	110,7	1000	400	0,90	0,321	3,210
5-7	62	1400	300	0,88	0,422	5,908

2.9.4 Визначення параметрів окремих елементів водопровідної мережі

Обсяг бака водонапірної башти по формулі:

Діаметр бака вежі визначаємо за формулою:

Висота бака вежі визначається за формулою:

Величина вільного напору у водопровідних мережах визначаємо за формулою:

Висота водонапірної башти визначаємо за формулою:

Враховуючи, що промислове підприємство і селище розташовуються на однакових абсолютних відмітках поверхні землі, розрахункова точка вибирається як найбільш віддалена від башти, Цією точкою буде підприємство, т.7.
Тоді:


Висота напору на насосах, що встановлюються в свердловинах (I підйом) визначається за формулою:

Висота напору на насосах в насосній станції після споруд з обробки води (II підйому) визначаємо за формулою:
.

2.10 Обгрунтування конструкції водозабірних свердловин та їх обладнання

2.10.1 Вибір насосного устаткування

Глибина динамічного рівня води в свердловині перевищує 20 м, тому необхідно використовувати погружной насос у свердловинах. Необхідна висота напору насоса становить 86,5 м. Витрата води при роботі насоса протягом 23 годин на добу (1 година ремонт і профілактика) становить:

Цим показниками відповідає насос типу ЕЦВ-12-210-85.
Для подачі води з споруд з обробки води у водонапірну вежу необхідно використовувати поверхневий електронасос. Необхідна висота напору становить 35 м. Витрата води при роботі насоса протягом 23 годин на добу дорівнює:

Для забезпечення водоподачі з цими параметрами необхідно використовувати два насоси типу 8К-18 (Таблиця 11-5 "Типи і марки насосів, які використовуються для відкачок при динамічних рівнях 6-8 метрів). Даний тип насоса забезпечує витрату від 220 до 360 , Тому, забезпечуючи задану витрату в 416 , Два насоси будуть працювати не на повну потужність, що визначити їх довготривалу експлуатацію і практично виключить їх швидкий знос.

2.10.2 Вимоги до конструкції водозабірної свердловини

Глибина і кінцевий діаметр свердловини визначаються необхідністю розтину водоносного горизонту тріщинуватих вапняків на повну потужність і розрахунковим діаметром фільтрової частини м. Отже, глибина свердловини повинна бути не менше 130 м., а кінцевий діаметр повинен забезпечити установку фільтру діаметром 15 ". У тріщинуватих вапняках використання фільтрів не обов'язково, але в нашому випадку можливе використання трубчастого фільтра. Експлуатаційна колона повинна забезпечить безперешкодний спуск і підйом заглибного насоса, а в процесі його експлуатації здійснювати спостереження за становищем динамічного рівня води в свердловині. Внутрішній діаметр експлуатаційної колони приймаємо рівний 15 "(зовнішній діаметр дорівнює 16").
Для зміцнення верхній частині стовбура свердловини на інтервалі від 0 до 30 м. необхідна установка кондуктора (направляючої колони) з зовнішнім діаметром 17 ". Затрубний простір кондуктора та експлуатаційної колони цементуються до гирла свердловини. Глибина установки заглибного насоса визначається положенням динамічного рівня води в свердловині. У проектованих свердловинах динамічний рівень буде розташовуватися на глибині:
.
Варто звернути увагу на те, що на перші години експлуатації водозабору свердловини будуть працювати з самовиливом, тому погружной насос на цей час буде розташовуватися не на великій глибині. І в міру опускання рівня насос повинен буде поступово і правильно занурюватися разом з нею до досягнення розрахункового положення динамічного рівня на глибині 76,5 м. Насосний агрегат повинен бути завантажений на 3-5 м під динамічний рівень.

2.11 Організація зон санітарної охорони (ЗСО)

Для запобігання забруднення підземної води в зоні водозабору необхідно встановити ЗСО. Навколо водозабору виділяємо три пояси санітарної охорони.
Перша зона (ЗСО-1 пояса) - суворого режиму, охороняє водоносний пласт від попадання забруднення безпосередньо через водозабірних споруд. Враховуючи, що експлуатуються напірні води, межі ЗСО-1 встановлюються в радіусі 30 метрів навколо кожної свердловини. У межах цієї зони стороннім особам, не пов'язаним з експлуатацією водозабору, вхід заборонено. Тут виключається всяка господарська діяльність, не пов'язана з водопостачанням, забороняється проживання людей.
Друга зона (ЗСО-3 пояса) - зона обмежень - виділяється в межах області, де необхідно охороняти водоносний пласт від попадання в нього забруднень, причому існує небезпека потрапляння цих забруднень у водозабірні свердловини при міграції їх по пласту.
Нейтральна лінія струму (НЛТ), що обмежує зону захоплення потоку підземних вод може бути розрахована наступним чином: направимо вісь абсцис вверх по потоку підземних вод з центром системи координат у центрі водозабору. Тоді вісь ординат піде поперек напрямку потоку.
Для побудови НЛТ знайдемо точки перетину її з осями x і y:


Визначимо асимптоту лінії при

Виходячи з того, що відстань від центру водозабору до закритих кордонів 4000м, а вважаємо ці межі контурами ЗСО-2 пояса.
Для ЗСО-3 пояса визначимо область пласта, в межах якої може відбуватися хімічне забруднення підземних вод за час :

Слід зазначити, що водоносний горизонт добре захищений зверху щільними чаганскімі глинами, які оберігають його від хімічного забруднення.
У межах зони обмежень забороняється будь-яка діяльність, яка може призвести до забруднення підземних вод. У нашому випадку, при експлуатації напірних вод, це можуть бути роботи пов'язані з розкриттям верхнього водоупора, такі як буріння свердловин, гірничі роботи. Ці роботи необхідно або виключити, або проводити під суворим контролем, щоб виключалося забруднення водоносного горизонту, на який споруджено водозабір.
Зони санітарної охорони водозабору підземних вод представлені на рисунку 5.

2.12 Перспективи організації штучного поповнення запасів підземних вод (ІППВ)

Розвідане родовище підземних вод характеризується достатніми запасами води, які поповнюються за рахунок пружних запасів напірного горизонту і забезпечують необхідну кількість води для водопостачання. Через те, що напірний горизонт знаходиться на глибині 80 м, це може ускладнити будь-яку організацію ІППВ, тому немає ніякої необхідності його використання.

Висновок

У процесі виконання курсового проектування було визначено витрата водозабору рівний та максимальне значення водоспоживання .
Проводилася оцінка якості води, яка показала, що вода в цілому придатна для пиття, але вимагає додаткових заходів щодо поліпшення її якості: пом'якшення води через перевищення норми по жорсткості методом реагентної декарбонатізаціі; зменшення кількості бактерій і колі-індексу методом хлорування.
Наявні природні умови були схематизувати і приведені до схемою пласт-смуга з однорідними непроникними кордонами і відсутністю перетікання.
У процесі розрахунків з'ясувалося, що необхідна кількість води забезпечать дві свердловини з дебітом в розмірі . Свердловини недосконалі і мають глибину не менше 130 м. Довжина фільтра складає 30 м. Зниження в центрі водозабору становить 81,5 м. Було підібрано необхідне насосне обладнання: на насосній станції I погружной насос типу ЕЦВ-12-210-85, на насосній станції II два поверхневих насоса типу 8К-18.
В якості схеми водопостачання селища був обраний кільцевий тип водопровідної мережі, який розрахований на нерівномірний режим водоспоживання. Проводився розрахунок витрат на ділянках мережі, в залежності від яких були визначені діаметри труб і повні втрати напору. Також були визначені обсяг, діаметр і висота бака водонапірної вежі.
Були організовані зони санітарної охорони 1, і 2 пояси. Радіус ЗСО - 1 поясу становить 30 м. Для ЗСО - 2 пояси визначили положення нейтральної лінії струму, в межах якої хімічне забруднення може потрапити по потоку ПВ у водозабір. Також визначили, що в межах області пласта радіусом 4506 м. може відбуватися хімічне забруднення підземних вод за час . За рахунок наявності чаганскіх глин, що перекривають експлуатований пласт і мають потужність дорівнює 50 м, можна говорити про хорошу захищеності водоносного горизонту від хімічного забруднення.
Повністю досліджуючи всі умови для водопостачання і, переконавшись, що водоносний горизонт тріщинуватих вапняків забезпечує селище і підприємство необхідною кількістю води, приходимо до висновку, що потреби в штучному поповненні запасів ПВ немає.

Список літератури

1. Гавіч І.К., Данилов В.В., Крисенко А.М., Ленченко М.М., Філіппова Г.А. "Практикум з динаміки підземних вод". М 2004.
2. ГОСТ 2874-82 Вода питна
2. Кононов В.М., Ленченко М.М., Лисенков А.Б. Методичний посібник з курсового проектування з дисципліни "Водне господарство і інженерні меліорації". М 2005.
3. Ленченко М.М. "Динаміка підземних вод". М 2005
4. Ленченко М.М., Лисенков А.Б. Данилов В.В. Практикум з курсів "Водне господарство" і "Пошуки і розвідка підземних вод". М 2006.
5. СНиП 2.04-84 М.: Держбуд, 2007. "Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди.