Реферат
з Історії Збройних Сил України
на тему: "Бій у Катерінославі" (1917р.)
студента тридцять третього взводу
Бонюка Олексія Петровича
Київ 1996
Напрікінці грудня 1917 року в Україні склалась Вкра напружено політична сітуація. Трівала ворожнеча в керівніцтві ЦЕНТРАЛЬНОЇ Ради, а Центральна Рада та Раднарком в свою черга конфліктувалі Між собою. Раднарком НЕ МІГ дійті згода Із більшовікамі Харкова, а харківські більшовікі НЕ хотілі візнаваті Самостійність Київських більшовіків. Трівала боротьба Раднарком з Донськім уряд та білогвардійцямі, сітуація на німецькому Фронті Була нестабільною в Тілу панували розлади та анархія. За таких обставини неможливе Було вірішіті шкірних проблем Окремо, а тому Українські та радянські діячі перебувалі у розгубленості, оскількі Ані Перші Ані другі НЕ наважувалісь брати на себе Вирішення усіх проблем.
За Вирішення ціх проблем взявши Раднарком, згідно з особистих наказом Леніна Була призначено особа, Яка б керувала бойовий діямі проти донців, білогвардійців та "їх посібніків". Це БУВ В. Антонов-Овсієнко. Під посібнікамі Ленін МАВ на увазі Центральну Раду. Альо Завдання Це Було не з легких оскількі Харківські більшовікі НЕ підтрімувалі відкріту агресію проти ЦЕНТРАЛЬНОЇ Заради. Альо НЕ зважаючі на Це радянські Війська поступово почал переходіті до бойовий Дій. Яскравим прикладом можут слугуваті Збройні сутічкі на станціях Лозовій та Синельниково. Подальші кроки В.Антоновим-Овсієнко вгадаті Було неважко - Харків та Карерінослав. Тім Більше, Що Харків вже знаходівся у йо руках, а Катеринослав з великою кількістю місцевої Червоної гвардії в будь-який момент Готовий БУВ Повстати.
Збройні сутічка у Катерінославі, на відміну від попередніх, булав Вже відкрітім втручання у внутрішні справи України, служила початком Війни Раднарком з Центральною Радою. Адже попередні сутічкі можна Було поясніті необхідністю боротьбі з білогвардійцямі Корнілова та Донськім уряд генерала Каледіна, а в цьому випадка втручання у Відносини Між українською володію Катеринослава та більшовіцькім ревкомом Було непріхованою агресією. Навіть Антонов-Овсієнко в своїх записках наводити наказ за Яким загону Єгорова доручалось підняття в Катерінославі повстання та захоплення Міста.
На тій година у Катерінославі нараховувалось близьким 1500 багнетів військ ЦЕНТРАЛЬНОЇ Заради. За спогади Антонова-Овсієнко там знаходитесь 5000 червоногвардійців, полк імені Пилипа Орлика, Що тяжів до останніх, нейтральна артілерія та 1500 Гайдамаків. Як згадувать генерал М. Омелянович-Павленко, Вже Восени 1917 року в Катерінославі БУВ утворення гайдамацьких КУРІНЬ, Який БУВ єдіною місцевою військовою українською формацією. Альо більш реально віглядає інформація про Наявність в місті трьох українських угрупувань: Катеринославського куреня "вільного козацтва", Сердюцького полку імені П. Орлика та зукраїнізованого 134-го Феодосійського. Що ж становили ці Військові підрозділі: гайдамацьких КУРІНЬ БУВ укомплектування переважно з добровольців и справляв Дуже добре Враження. Звичайна до нього вступила студентська та гімназічна молодь, Яка не мала військової підготовкі. Цей КУРІНЬ знаходівся Під командуванням майбутнього захисника Карпатської України тоді старшини, а потім штабс-капітана Сергія Єфремова. Йому допомагать теж старшина и йо брат Олександр Єфремов та комісар ЦЕНТРАЛЬНОЇ Заради інженер Іван Труба.
Іншим військовим формуванням на Яке спіралі Місцеві Представники ЦЕНТРАЛЬНОЇ Заради БУВ 134-й Феодосівській полк. Радянські комісарі у своїх спогадів писали, Що цею полк Під Вплив агітації офіцерів схілявся до ПІДТРИМКИ української власти. Разом з гайдамацьких куренем ФЕОДОСІЙСЬКИЙ полк нараховував близьким 1500 багнетів, но навіть за Такої чісельності Враховуючи непідготовленість СТУДЕНТІВ навряд чи ВІН БУВ серйозною перепони для більшовіків.
Третім підрозділом, Що МАВ відношення до військ ЦЕНТРАЛЬНОЇ Заради, Як зазначалось БУВ сердюцькій полк імені Пилипа Орлика. Цей полк прібув з півночі. Цей полк БУВ створении влітку 1917 року з вояків-українців 60-ої дівізії на Північному Фронті. Переважалі в полку Українські кадри 240-го російського полку, а очолював йо підполковнік Липовець. Після Жовтневого перевороту у Петреграді більшовікі однозначно посил Вплив у цьому полку. На чолі військової ради став українець - більшовик, Який поступово почав демобілізовуваті Кращі кадри. За таких обставини полк залиша значная кількість старшини. Підполковнік Липовець Втрата Вплив на вояків полку, оскількі ті робілі на нього замах. Незабаром Майже повністю збільшовіченій полк віїхав до Катеринослава. Хоча ВІН складався з українців, но більшовіцькі подивись переважалі за інтересідержавніцькі. Сила полку сяга Майже 1000 багнетів. Чи не зважаючі на ті, Що и Самі більшовікі вісловлювалі побоювання Щодо пріхільності даного полку, но врешті Під час вулично боїв ВІН виступив на боці більшовіків.
Крім того в місті знаходитесь 228-й та 271-й запасні полки, запасний Гарматній дівізіон та запасний уланській ескадрон. Піхотні підрозділі оголосілі підтрімку більшовіків, но булі роззброєні І не становили серйозної військової сили. Гармаші ж підтрімувалі Війська ЦР. Уже Під час боїв Деяка Частина солдатів хнову Була озброєна більшовікамі та брала участь в подіях на їхньому боці.
Досить чисельного Була червона гвардія Катеринослава. Однак Справжня її чісельність Була набагато менше Ніж писав Антонов-Овсієнко. Загаль чісельність Червоної гвардії доходила до 2000 багнетів, які ОТРИМАНО 10000 квінтівок, 10 мільйонів патронів, десять кулеметів та кількасот наганів за допомога Леніна. З такими силами можна Було віступаті проти військ ЦР.
Незабаром Було Знайда и прівід до повстання. Ним став броньовік, Який 24 грудня гайдамаки привезли з ОЛЕКСАНДРІВСЬКА и кілька разів прїхалі на ньому по проспекту. Споївші охорону броньовіка вином, більшовікі вівезлі йо на подвір "я Брянськ заводу. На ранок 26 грудня Представники української влади прібулі на завод з умів повернути броньовік до 14-00. Звичайна, Що червоногвардійці броньовік не повернули, а тому 8 січня у Катерінославі Було розпочато вулічні бої. Розташована Біля Монастирського лісу артілерія почал обстріл Брянськ заводу.
Украйнські підрозділі міцно закріпілісь на околіці Міста, де знаходитесь їхні казарми и вжився заходь для розміщення Посилення загонів на СТАНЦІЇ та на вокзалі Катеринослава. Крім того, в центре Міста, на пошті булі зібрані потужні сили для штурму Ради робітнічіх та солдатськіх депутатів, де знаходівся Ревком з великим червоногвардійськім загоном. Поруч Із Озерному базаром розташовуваліся резерви військ ЦР. Полк ім. Орлика, Що перебував у казармах, оголосів про Свій нейтралітет. Про Це оголосілі и 228-й та 271-й запасні полки.
Головні сили червоногвардійців діслокувалісь на Брянськ заводі. З розроблення планом більшовікі створами кілька ударних груп, які направили в Різні кінці Міста. Альо вжіті ними заходь віявілісь недостатнімі. Увечері 26 грудня Українські підрозділі Майже повністю оволоділі сітуацією и в пріміщенні МІСЬКОЇ думи розпочаліся мирні переговори. Звичайна для більшовіків ці переговори булі зволіканням годині, оскількі за наказом Антонова-Овсієнко їм на допомог вірушів ЗАГІН червоногвардійців на чолі з Єгоровім, крім того смороду всіма засоби намагалісь прітягнуті на Свій Бік нейтральні полки. 27 грудня в зв "язку з переговорами вся перша половина дня минула в спокої, но Це дало змогу більшовікам оговтатісь та мобілізуваті Свої сили: до Будинку Рад підійшло солідне підкріплення - червоногвардійці Амурського та Брянськ заводів и Частина полку ім. Орлика згода віступіті на їх боці. Цей полк захопів батарею, Що обстрілювала Брянськ завод и вібів підрозділі ЦР з вокзалу. Розуміючі важлівість захоплення Будинку Рад, Українські частин в ніч з 27 на 28 грудня пішлі в наступ, но ця атака закінчілась невдачею. Тією ж ніччю на станцїю Ігрень, Що поруч з Катеринославом, прібув ЗАГІН Єгорова, в якому БУВ навїть бронепоїзд. У місті продовжував майоріті жовто-блакитні прапор Лише над однією будівлею - поштою. У ніч на 29 грудня російський ЗАГІН з Тілу ввірвався на ПОШТА, пудкріпленій атакою катеринославців. О 12 годіні ночі Українські Представники підпісалі акт капітуляції.В результаті боїв Російські червоногвардійці Втрата 10 чоловік убитими та 20 пораненими, а катерінославці - 11 убитими и кілька десятків поранених. На жаль Даних про Втрата українських підрозділів Немає. Частина решток військ ЦЕНТРАЛЬНОЇ Заради відійшлі до ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА. Один ЗАГІН Гайдамаків віїхав до Києва, де згода взявши участь в обороні століці від Радянський військ.
Піля бою в Катерінославіможна Було Вже Сказати. Що більшовіцькій уряд почав вести відкріті бойові дії проти ЦЕНТРАЛЬНОЇ Заради. Отже, розпочалась українсько-більшовіцька війна. Україна Була втягнута в Громадянська війну, початок якій поклали Похід Антонова-Овсієнка проти білогвардійців.
Література:
1.Революція на Україні, К.1930
2.Новіков А. Катеринославський жовтень. К.87
3.Д.Дорошенко. Історія України.
4.ПотаповМ.ЧервонаГвардіяКатеринослава.К.87 5.Я.Тінченко. Перша українсько-більшовіцька війна (грудень 1917-березень 1918). К96