ІАКрилов

"Що зробилося смішним, не може бути небезпечним".

(Вольтер)

У наш час дуже рідко можна почути байку, а нову і зовсім. Літературознавці, напевно, знайдуть відповідь на питання, чому цей жанр став менш популярний. На мій погляд, однією з причин цього може бути названо те, що вічні проблеми буття, людські пороки і чесноти дуже добре представлені у вже написаних байках. А крім того, у багатьох випадках відпала необхідність для їх висвітлення використовувати "езопівська" мову. Тому байку потіснили більш сучасні, більш оперативні літературні жанри.

Однак ми знаємо байки, написані на давно минулі події, що висміюють вади давно померлих людей, але до цих пір не втратили своєї злободенності.

Великий російський байкар Іван Андрійович Крилов багато свої байки написав слідами конкретних історичних подій. Гарячий відгук знайшла в його творчості Вітчизняна війна 1812 року. Кілька байок були присвячені її найважливіших подій. Самі учасники війни високо цінували творчість байкаря. Так московський ополченець С. М. Глінка зазначав: "У надзвичайний наш рік і під пером байкаря нашого Крилова живі байки перетворювалися на живу історію". Популярність байок Крилова в діючій армії підтверджував К. М. Батюшков у листі до М. І. Гнєдича: "Скажи Крилову, що йому соромно лінуватися: і в армії його байки всі читають напам'ять. Я їх часто чув на біваку з новим задоволенням ". Крилов в алегоричній формі висловив своє ставлення не тільки до подій війни, а й до конкретних учасників цих подій. У його байках сучасники впізнавали Наполеона, Олександра I, Кутузова. І. А. Крилов крок за кроком прямував за російською армією. У його байках всі без зусиль дізнавалися події та дійових осіб.

Коли Наполеон перейшов з військами через Німан і вступив на російську землю, Олександр I послав Наполеону лист, в якому говорилося:

"... Якщо ви згодні вивести свої війська з російських володінь, то я залишу без уваги все, що сталося і угода між нами буде можливо. В іншому випадку я буду змушений відбивати напад, який нічим не була порушена з мого боку. Ваша величність ще маєте можливість позбавити людство від лих нової війни ". Але Наполеон продовжував діяти. У байці "Кіт і кухар" сучасники відразу ж дізналися кота - Наполеона, кухаря - Олександра I.

А я б кухареві іншому.

Звелів на стінці зарубати:

Щоб там речей не витрачати по-пустому,

Де потрібно владу вжити ...

На початку війни, до призначення головнокомандуючим Кутузова, серед військового командування побутували розбіжності та непорозуміння. Байка "Розділ" була гострою реакцією на цю трагічну для Росії ситуацію:

У справах, які набагато важливіші,

Нерідко від. того погибель всім буває,

Що чим би загальну біду зустрічати дружний,

Всяк суперечки затіває

Про вигоду своєї.

Після Бородінського бою Кутузов був змушений прийняти непопулярне рішення про залишення Москви супротивнику. Крилов надав підтримку головнокомандувачу, відгукнувшись на відступ російських військ байкою "Ворона і курка".

Коли Смоленський Князь,

Противу зухвалості мистецтвом озброївшись,

Вандалам новим мережа поставив

І на погибель їм Москви залишив ...

Найпопулярніша байка І. А. Крилова, пов'язана з подіями Вітчизняної війни "Вовк на псарні".

Вовк вночі, думаючи залізти в кошару,

Потрапив на псарню.

Алегорія відразу зрозуміла. Це не вовк помилився і заліз не туди, а Наполеон дуже прорахувався, думаючи, що для нього Москва буде легкою здобиччю, і потрапив у безвихідне становище:

Мій вовк сидить, притулившись у кут задом.

Зубами клацаючи і вищирився шерсть,

Очима, здається, хотів би всіх він з'їсти;

Але, бачачи те, що тут не перед стадом

І що приходить нарешті

Йому расчесться за овець, -

Пустився мій хитрун

У переговори ...

Ця байка була написана, коли стали відомими спроби Наполеона вести переговори з Росією. Вовк теж вступає в переговори:

Друзі! До чого весь цей шум?

Я, вам старовинний сват і кум,

Прийшов миритися до вас, зовсім не заради сварки,

Забудемо минуле, статутом загальний лад1

А я не тільки надалі не чіпатиму тутешніх стад,

Носам за них з іншими гризтися рід ...

Посол Наполеона Лорінстон запевняв Кутузова: "Імператор, мій повелитель, має щире бажання покінчити цей розбрат між двома великими і великодушними народами і покінчити його назавжди". Кутузов відповів: "... я буду проклятий потомством, якщо мене вважатимуть призвідником якої-небудь угоди, бо такий теперішнє настрій мого народу". Так само відповів і ловчий у байці:

Слухай-но, сусід, -

Тут ловчий перервав у відповідь, -

Ти сер, а я, приятель, сед,

І вовчу вашу я давно натуру знаю:

А тому звичай мій:

З вовками Інакше не робити світової,

Як знявши шкуру з них геть.

Цю байку Крилов послав Кутузову, і той? читав її офіцерам. Очевидці розповідали, що, коли мова дійшла до слів "ти сер, а я, приятель, сед", великий полководець зняв кашкета і показав сиву голову.

Коли Крилов помер, надійшло височайше повеління спорудити йому пам'ятник. Крилову належало негайно після смерті стати таким символом духовної сили, яким до нього були визнані лише три літератора: Ломоносов, Державін і Карамзін.

Як письменник-реаліст, Крилов - попередник Пушкіна, Грибоєдова, Гоголя. Його байки, що ввібрали в себе народну мудрість, зробили великий вплив на розвиток російської суспільної самосвідомості.