1   2   3
Ім'я файлу: курсовая мерчандайзинг.docx
Розширення: docx
Розмір: 212кб.
Дата: 18.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
ВАРІАНТ 3 ВІДПОВІДІ.docx
Реферат №1.docx
Система орфографічних вправ.doc
лаб 2 Карита.docx
лабораторна 3.docx
лабораторна 4.docx
ЕП-2.2 Федосенко.docx
Биполярный транзистор КТ3107 - StudentLib.com.doc
Практична робота 4 (1).doc
Практична робота 4 (2).doc
Практична робота 4 (3).doc
Практична робота 4 (4).doc
full_166850588223930.docx
ЗБТв221 Залюбівська обмін речовин.pptx
ТЕМА 5.docx
курсовая важно!.docx
Новий Документ Microsoft Office Word (2).docx
Медовець О.І_стаття_Фарм.doc
СРСР.docx
Ендокрина_система_Скемська_Сніжана.docx
TPZSAP_lab_1.docx
Порівняння_Борисп_та_бровар_Правки_29_01.docx
Анілін (1).pptx

2.3. Аналіз інструментів мерчандайзингу у магазинах ТОВ «РУШ»

Серед основних інструментів мерчандайзингу у магазинах «ЕВА», які спрямовані на презентацію товарів в торговельному закладі, можна виділити асортимент продукції, планограму торговельного залу, викладку товарів та торговельне обладнання. Одним з ключових інструментів мерчандайзингу є асортимент, оскільки від особливостей його формування залежить і уся подальша політика торговельного підприємства.

Формуючи асортиментну політику магазину, мерчандайзер перезентує певні товари покупцям, він постійно стежить за обіговістю кожної товарної категорії, досліджує її прибутковість та рівень попиту, здійснює ефективне управління запасами.

Наступним важливим інструментом є планограма торговельного залу. Прийняття рішень про розміщення відділів у магазині та викладка товарів у торговельному залі здійснюється не довільно, а за певними правилами і відповідно до розробленої схеми. Такою схемою є планограмма викладення товару – документ (малюнок, фотографія, план-схема), в якому детально зображається викладка товарів з точним зазначенням місць розміщення на певному торговельному обладнанні. Планограма включає і зонування цілих відділів в торговельному закладі загалом. Планограму можна розробити вручну, або ж за допомогою спеціальних комп’ютерних програм [8].

Під викладкою товарів розуміють визначені способи демонстрації товарів в торговельному залі. Вона призначена для презентації, полегшення пошуку та вибору необхідних товарів [7, с. 103]. Дуже часто викладку товарів ототожнюють з їх розміщенням, але хочемо нагадати, що між викладкою і розміщенням існує певна відмінність.

Під розміщенням розуміють розподіл товарів на площі торговельного залу, в той час як викладка – це розташування товарів на торговельному обладнанні. Розрізняють два основних способи викладки товарів – вертикальний і горизонтальний [7, с. 103]. Крім того, виділяють ще дисплейну, фронтальну та діагональну викладки. При вертикальній викладці однорідні товари розміщують на полицях по вертикалі, зверху донизу. Таку викладку найчастіше застосовують для засобів особистої гігієни. Спеціалісти магазину «ЕВА» вважають, що вона сприяє хорошій оглядовості, кращій орієнтації покупців при виборі товару і прискорює процес продажу [9, с. 312].

При горизонтальній викладці той чи інший товар розміщують вздовж всій довжині обладнання. На практиці застосовують комбінацію вертикальної і горизонтальної викладок. Для груп товарів з порівняно вузьким асортиментом рекомендують використовувати вертикальну викладку; якщо ж асортимент більш ширший, то краще підійде горизонтальна чи комбінована викладка. Спосіб дисплейної викладки зазвичай застосовується в додаткових точках продажу. Він являє собою окремий фірмовий стенд чи стійку, не прив’язані до основної точки продажу цього товару При фронтальній викладці один зразок товару виставляється в повну величину, інші (за ним) можна побачити лише частково або ж їх зовсім не видно [7, с. 104].

Діагональна викладка характерна для товарів, функціонування яких пов’язане з динамікою: спортивного приладдя, садового інвентарю дрібного масштабу, біжутерії [10].

Загалом уся викладка товарів може бути товарною та декоративною. Товарна викладка застосовується в магазинах самообслуговування одночасно і для показу, і для продажу товарів. Декоративна викладка (виконана з використанням засобів об’ємно-просторової композиції) використовується для оформлення вітрин і стелажів у магазинах чи відділах, де продажі здійснюються через прилавок. Викладені таким способом товари виконують демонстраційну функцію, привертають увагу покупців [9, с. 314].

Велику роль в магазинах мережі «ЕВА» при презентації товару відіграє і торговельне обладнання. Вибирати торговельне обладнання потрібно оптимально, при цьому необхідно враховувати особливості своїх товарів, а також тип торговельного підприємства, через який ці товари реалізуються. Торговельне обладнання відіграє подвійну роль: з однієї сторони, воно має ефективно підтримувати товар, бути технологічно досконалим, але одночасно майже непомітним (щодо товарів масового споживання), з іншої сторони – для особливих товарів торговельне обладнання має створити відповідну обстановку і вигідне представлення [7, с. 76].

Щодо приваблення клієнтів та інформаційної підтримки товару, то ефективними інструментами тут виступають різноманітні види реклами в самому магазині та зовнішні рекламні засоби. Серед інструментів, що спрямовані на приваблення клієнтів, в першу чергу можна віднести вивіски та вітрини. Вивіска – це перший крок в рекламуванні магазину. Вдало виконана, вона не тільки привертає увагу покупців, але і створює певний імідж торговельного закладу, підкреслює торговельну концепцію всього підприємства. Основним завданням вивіски є приваблення клієнтів у будь-яку пору доби. Хоча вивіска, як бачимо, може виконувати різні функції, проте, на наш погляд, вона перш за все привертає увагу покупця до торговельного закладу. Вітрини здійснюють теж великий психологічний ефект на покупців і в значній мірі впливають на обсяги продажу. Тому велике значення має неповторність оформлення вітрин, відмінність в презентації товарів від інших магазинів. Вітрини можна поділити на фасадні (скляний отвір у фасадній частині магазину), демонстраційні (для ознайомлення покупців з новими товарами), торговельні [7, с. 306].

Фасадні вітрини, як правило, повинні бути наскрізними, а де є можливість – двосторонніми, для того щоб товари, виставлені в них, добре проглядались і з вулиці, і зі сторони торговельного залу. Виставляються лише ті товари, які є у продажу. Поруч з товарами у вітрині можна використовувати рекламні текстові плакати, інші предмети та об’єкти, які б формували імідж магазину. Ні в якому разі не можна допускати, щоб фасадна вітрина магазину виглядала «оголеною»: пусті вікна викликають неприємне враження у покупців, що асоціюється з пустими полицями і бідністю асортименту. До внутрішніх рекламних засобів, що спрямовані на інформаційну підтримку товарів, можна віднести усі види POS-матеріалів. Спеціалісти з мерчандайзингу стверджують, що реклама в місцях продаж повинна нагадувати споживачу про існування певної марки, викликати в його пам’яті ті персонажі, які асоціюються з її рекламою (герої відеороликів, плакатів). Вона також повинна забезпечити потенційного покупця додатковою інформацією на користь вибору ним того чи іншого товару. Як стверджують фахівці, в проведені реклами в місцях продаж зацікавлені в першу чергу виробники чи власники торгових марок. Але не менш вигідна вона і для роздрібних торговців [11, с. 39].

Серед основних функцій, які виконують POS-матеріали, виділяють інформаційну, приваблюючу та орієнтуючу. Але, на нашу думку, в першу чергу рекламні матеріали інформують покупця в торговельному залі та привертають його увагу. Серед інструментів, спрямованих на формування атмосфери та іміджу торговельного закладу, можна виділити зовнішній та внутрішній дизайн. До зовнішнього дизайну можна віднести оформлення прилеглих територій, стоянки автомобілів, фасадів, вхідних дверей. До внутрішнього - колір, запах, звук та освітлення магазину. Це саме ті інструменти, які формують атмосферу торговельного закладу. Під атмосферою магазину розуміють сукупність факторів торговельного підприємства, які здійснюють певний вплив на сенсорні рецептори і формують психологічний стан відвідувача [7, с. 352].

Атмосфера торговельного закладу є одним із важливих факторів відвідування, вона здатна викликати у споживача певну емоційну реакцію, радість чи підйом почуттів. Саме ці відчуття будуть впливати на те, скільки часу покупець проведе в торговельному закладі і скільки він витратить грошей на купівлю певних товарів. Атмосфера виступає частиною іміджу магазину. Основне завдання при формуванні атмосфери полягає в тому, щоб вона відповідала цілям мерчандайзингу і сприяла збільшенню продаж. Для формування атмосфери використовують певні архітектурні рішення, планування залу, візуальні компоненти, освітлення, колір, музику, запах тощо.

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕЧАНДАЙЗИНГУ ТОВ «РУШ»


3.1. Основні стратегії управління мерчандайзингом на підприємстві

У кожній категорії або у відділі магазину зі стихійною викладкою виникає одна і та ж проблема - найпопулярніші і ходові товари закінчуються першими, а їх місце займають інші, менш продаються. Ця проблема породжує і те, що товари не завжди займають поличне простір, адекватне своїй частці ринку. Головним чином і тому, що цю частку ніхто і не рахував, в общем-то. Або магазини намагаються позбутися баласту, віддавши кращі місця і більше поличне простір непродаваемому товару. У цих проблем є глобальних три рішення, це

1. Виділення основного асортименту, диференціація мінімального набору продукції по кожній секції.

2. Оптимізація замовлення відповідно до пропорцій в продажах кожного виду, смаку, жирності, фортеці, мілілітража, а не замовлення «в асортименті» або «кожного по коробочці».

3. Постійна підтримка ефективного запасу, ініціювання замовлення до вичерпання основних асортиментних позицій.

Максимальних результатів в продажах досягли ті магазини, які систематизували свою роботу з викладення в кожному відділі і прийшли до декількох типів викладення, як-то: вертикальна викладка по типу товару, горизонтальна викладка по типу товару, вертикальна викладка по типу упаковки, вертикальні корпоративні блоки постачальників або модифікована вертикальна корпоративна викладка. Останній тип викладки прийнято вважати категорійних підходом до мерчендайзингу. Такий спосіб викладки збільшує продажі мінімум на 25% не за рахунок лише одного окремо взятого постачальника, а в цілому, у всій категорії. Це - те ж саме, що і вертикальна корпоративна викладка, за одним важливим винятком: лінійний простір, що відводиться кожному постачальнику, може бути різним на кожній полиці в залежності від обсягу продажів кожного типу упаковки.

Щоб зробити таку модифіковану вертикальну корпоративну викладку, потрібно рознести різні типи упаковок за різними горизонтальним полкам. Після цього товари поділяються по вертикалі по постачальнику, але такий поділ не обов'язково має бути прямолінійним. «Розділову межу» можна поширити на ті полки, де лежать більш продавані товари даного типу упаковки. Зворотне також вірно: викладку можна скоротити на тих полицях, де лежать менш ходові товари даного типу упаковки. Правильніше за все ще й розміщувати найбільш продаються типи упаковки на кращих місцях на рівні грудей покупця, незалежно від ваги упаковки. (рис. 3.1.)



Рис. 3.1. Модифікована вертикальна корпоративна викладка - візуальний мерчандайзинг для відділу магазину «ЕВА»
До основних негативних моментів, в першу чергу, відноситься той факт, що на ділі контролювати основну секцію, впорядковану за типом товару, непросто. Простір рідко розподіляється в залежності від частки ринку, тому для деяких категорій товару поличного простору занадто багато, а для деяких, навпаки, занадто мало. Внаслідок цього спостерігається вичерпання запасу найпопулярніших товарів. Якщо товари власної марки магазину при цьому розташовані на основних золотих полицях в секції, то на якийсь термін вертикальна викладка по типу товару сприяє збільшенню продажів товарів приватної марки, хоча і на шкоду продажу товарів інших постачальників. Тому в довгостроковому періоді така викладка не збільшує загальний обсяг продажів у товарній секції. До того ж вона знижує обізнаність покупців, що насправді погано і для інших продуктів, що пропонуються в магазині. Продавець може привчити покупців завжди купувати найдорожчі товари. Згодом зниження обізнаності негативно позначається на найбільш прибуткових продуктах в інших товарних категоріях.

Як правило, магазини скаржаться, що навіть якщо їм вдалося поставити на потік створення планограмм викладки і чітке підтримку запасу в магазині, то не завжди постачальники можуть забезпечити постійний асортимент. Це заважає підтримувати стандарти розташування товарів у секції. Змінюється асортимент - змінюється і планограма. Та й часто постачальники заважають дотримуватися власні стандарти магазину, намагаючись зібрати всю продукцію в один корпоративний блок, зайняти пріоритетне місце на кожній полиці.

Хорошому візуальному мерчандайзингу також заважає неефективне використання рекламних матеріалів постачальників.

Тому концепцію мерчандайзингу магазину, яка б включала стандартизацію запасу (частку замовлення продукції постачальників і частоту доставки), розташування та подання необхідно описати більш чіткими правилами, а також описати більш докладно правила розташування рекламних матеріалів.

Наведемо приклад складу мінімальної концепції для ефективного мерчандайзингу в магазині.

Ефективний запас:

Асортимент. Проведення АВС-аналізу, визначення пріоритетних позицій категорії «А». Забезпечити обов'язкову присутність мінімального набору асортиментних позицій, визначеного для кожного відділу магазину. Розширення асортименту можливо тільки за рахунок основного і додаткового.

Торговий запас. Створюється рівень запасу, достатній для безперервного присутності асортименту на кожній точці продажу, з урахуванням проблем доставки постачальників або проблем своєї власної логістики.

Присутність. Весь асортимент продукції присутній в торговому залі (на складі він не продається).

Займаний простір. Вся продукція постачальників займає точну частку у відсотках поличного простору, відповідно своїх продажів. Частку поличного простору необхідно вважати в сантиметрах від загальної суми довжин полиць в кожній секції магазину.

Ефективне розташування:

Корпоративний блок. Якщо в торговельній точці присутні менше трьох постачальників, то продукція в категорії згрупована по корпоративним блокам.

Пріоритетне місце. Лідер категорії (найбільш продаваний в штуках товар) знаходиться на пріоритетному місці кожної точки продажу.

Порядок розташування. На кожній точці продажу дотримані мерчандайзингові планограми. Підтримується вертикальний блок по марці, різні види упаковок згруповані - дрібні - з дрібними, великі - з великими.

Правило стін замку. Лідируючі види продукції відкривають і закривають кожен корпоративний блок, лідируючі марки відкривають і закривають секцію, лідируючі смаки відкривають і закривають викладку.

Правило дублювання. Як мінімум лідируючі види (стіни замку) продукції займають місця на полиці в два рази більше, ніж всі інші. Але краще, звичайно, точно вирахувати, у скільки разів більше продаються лідери, і в такій пропорції розмістити їх на полиці. За відсутності будь-яких видів продукції їх місце займають інші, які стоять поруч.

«Обличчям до покупця». Упаковки звернені лицьовою стороною до покупця. Якщо не дотримуватися цього правила, можна втратити близько 30% продажів.

Правило FIFO (first in first out). Продукція з найменшим строком зберігання доступна покупцеві в першу чергу. Ротацію свіжої партії і старої необхідно проводити в період викладки кожної партії. Викладення проводиться від задньої стінки (свіжа партія) стелажа до передньої (попередня партія).

Ефективне уявлення:

Цінники. Ціна на продукцію позначена чітко і добре видна покупцю. Цінник знаходиться під першою упаковкою зазначеного виду зліва, як при читанні. Цінник не можна зрушувати або перевертати, тому що він позначає початок викладки даного товару, а наступний цінник для наступного товару позначає кінець викладки першого. Зрушуючи цінники в центр товарного блоку, ви втрачаєте кордону для викладки при поповненні запасу і будете змушені постійно перевіряти планограми.

Рекламні матеріали.

1. Повинні бути розміщені в безпосередній близькості від точок продажу продукції або на шляху прямування покупців до цих крапок продажу.

2. Розміщені в добре видимих місцях, на рівні очей або вище.

3. Не пошкоджені, містяться в чистоті і постійно оновлюються.

4. Чи відповідають рекламним кампаніям, що проводяться в даний момент.

Чистота. Продукція на полицях чиста і не пошкоджена. Точка продажу міститься в чистоті і робочому стані.

Які проблеми підстерігають магазини при впровадженні візуального мерчандайзингу?

По-перше, дуже часто в торгових мережах стандарти презентуються магазинах як схеми планограм без адаптації їх до конкретного магазину. Потім магазин просто не в змозі самостійно правильно прийняти рішення про те, що робити з товаром, що не поміститься на полиці. Також персонал магазинів недостатньо мотивований на підтримку стандартів мерчандайзингу компанії. Тому не продумавши систему чек-листів, безпосередньо пов'язаних з зарплатою, змусити робити якісну викладку буває дуже важко. Необхідно для початку навчати персонал і менеджерів магазину концепції мерчандайзингу і розподіляти обов'язки по впровадженню концепції мерчандайзингу і її підтримці серед всіх менеджерів і співробітників магазина.

Що стосується контролю виконання, то слід зауважити, що мерчандайзинг в магазинах часто проводиться безпосередньо перед перевіркою керівництвом з єдиною метою отримання хорошого рейтингу і не підтримується на належному рівні щодня. Тому заповнення чек-листів перевірки викладки на відповідність планограмі необхідно проводити щодня.


3.2. Впровадження візуального мерчандайзингу, як способу підвищення ефективності продажу товарів у ТОВ «РУШ»
У зв'язку з тим, що в організації практично відсутнє управління комплексом мерчандайзингу, слід розглянути можливі шляхи вдосконалення та внести пропозиції.

Створення індивідуального стандарту мерчандайзингу для торгової мережі магазинів «ЕВА», у зв'язку з відсутністю подібного документа. Він характеризується двома типами завдань, що вирішуються в рамках мерчандайзингу. Зовнішні завдання: маркетингово-логістичні (організація ефективного товарного запасу, розташування торгових марок) і візуальні (оформлення та просування товару). Внутрішні завдання: розробка інструкцій мерчандайзера, формування структури (підрозділи) і навчання.

Для забезпечення вирішення зовнішніх завдань необхідний аналіз товару за прибутковістю для дотримання правила пріоритетних місць: «Товари, що приносять найбільший прибуток і мають найкращі показники продажів, повинні перебувати на кращих місцях у торговому залі і на торговому обладнанні». А також визначення візуального оформлення та просування в торговому залі, які залежать від сформованої конкуренції на ринку товарів, що продаються в магазині. Ознаки, відповідно до яких товари розподіляються по сегментах, визначаються менеджерами торгового залу та адміністратором.

Н

аслідком вирішення зовнішніх задач є внутрішні задачі при створенні індивідуального стандарту мерчандайзингу роздрібної мережі:

а) формування структури (підрозділу);

б) розробка інструкцій мерчандайзерам;

в) навчання.

Структура підрозділів мерчандайзингу має функціональний характер і визначається типами зовнішніх завдань – маркетингово-логістичних та візуально-просувних. Адміністратору підпорядковується супервізор, який складає інструкції для мерчандайзерів, які затверджує адміністратор. Супервізору підпорядковуються два мерчандайзера (в майбутньому можливе збільшення кількості мерчандайзерів), що працюють з певними зонами торгового залу або певними видами продукції.

У магазині при надходженні товару на склад магазину складається інструкція по його викладенні для мерчандайзера. Дана інструкція є основною. Повна викладка за інструкцією робиться один раз – після виявлення оптимального з точки зору мерчандайзингу плани розташування товарних груп і прийняття остаточного рішення про реорганізацію системи мерчандайзингу. Надалі мерчандайзер проводить тільки перевірку наявності товару з цієї інструкції і викладку нових товарів згідно інструкції.

Другою за значенням є інструкція, відповідно до якої нормуються формати і кількість POS-матеріалів в торговій точці. Інструкція має кілька частин: «Зона «вхід – вихід»», «Прикасова зона», «Торговий зал». Види і формати Р0S-матеріалів визначаються супервізором по візуальному оформленню і особливостям просування товарів. Кількість використовуваних матеріалів узгоджується з адміністратором з урахуванням принципу оптимальності: «внутрішньо магазинну рекламу слід розміщувати не більше ніж для 15-20% товарів».

Наслідком створення індивідуального стандарту мерчандайзингу є введення в штатний розклад посади супервізора. На дану посаду доцільно найняти нового співробітника з освітою за фахом маркетинг або комерція. Так як співробітники з такою освітою знайомі зі специфікою організації продажів, управління і контролю за діяльністю підлеглих, що забезпечить більш легке входження в роботу і головне, співробітник вже буде оснащений основними знаннями, необхідними в роботі супервізора.

Даний захід дозволить вирішити ряд проблем з викладенням товару, здійсненням контролю за цією діяльністю. Переваги появи в компанії супервізора полягають у наступному:

а) постійний контроль виконання роботи мерчандайзерів (регулярне проведення стор-чеків) дозволить досягти повної присутності продукту на полицях роздрібних магазинів, що призведе до впізнаваності торгових марок серед покупців і до зростання обсягів продажів;

б) дотримання стандартів викладки;

в) оперативне реагування на зміни в маркетинговій політиці (просування нових позицій або брендів на ринок);

г) допомогу в проведенні (силами мерчандайзерів) маркетингових та трейд-маркетингових заходів;

д) контроль використання торгового устаткування.

Що стосується недоліків, то тут можна виділити тільки збільшення бюджету заробітної плати.

Прийняття в штаті посади мерчандайзера. На дану посаду потрібні 2 людини у кожному магазині торгової мережі «ЕВА», яких доцільно перевести з посад продавців-консультантів, так як вони вже знайомі з плануванням торгового залу і особливостями продажів товарів. Мерчандайзер повинен займатися закріпленням постійного місця за товаром. Необхідно, щоб воно відповідало загальній логіці розташування товарних груп в торговому залі. Для покупця важливо, щоб в магазині, який він регулярно відвідує, кожен товар лежав на певному, заздалегідь відомому місці. Викладення здійснюється на основі планограм, які визначають місце товару дистриб'ютора на полицях. Це збільшить ефективність роботи мерчандайзерів, оскільки зменшить час, що витрачається на оформлення полиць, викладку товару. Планограми забезпечують дотримання стандартів викладки: послідовності розташування найменувань бренду, сегментації, розподілу на корпоративні блоки і так далі. Ці стандарти повинні бути описані в індивідуальному стандарті мерчандайзингу, а також в інструкціях, за створення яких відповідальність несе супервізор. Також, закріпивши за товарами постійне місце, мерчандайзеру варто займатися їх подальшим просуванням: виділити продукт за допомогою різних засобів паперової реклами (шелфтокери, стікери, воблери, яскраві фірмові цінники).

Навчання персоналу. Для нових співробітників, яких варто прийняти, як правило, у вигляді вступного інструктажу з обов'язковим установочним робочим днем спільно з супервізором та іншим мерчандайзером. Для давно працюючих співробітників необхідно періодично проводити тренінги для підвищення їх професійного рівня. Можна виділити наступні напрямки в навчальних програмах:

а) тренінги з теоретичних основ мерчандайзингу, загальних особливостей викладки;

б) тренінги по особливостям і принципам викладки окремих товарів у магазинах, на відкритих і закритих ринках;

в) тренінги по новинках – необхідний докладний опис властивостей і переваг товару, а також інформація про принципи його викладення.

Ці програми є мінімумом для нормальної роботи мерчандайзерів. Також періодично варто проводитися тестування мерчандайзерів з метою контролю їх знань. Питання тестів можуть стосуватися стандартів викладки і властивостей товарів. Персонал необхідно постійно розвивати, щоб і співробітникам було цікаво працювати в даній компанії, і підприємство змогло б більш ефективно організувати діяльність працівників. Можна запропонувати наступні напрямки додаткових тренінгів:

а) Подолання заперечень клієнтів. Цей тренінг має базуватися на засадах психології.

б) Походження товару і його позиціонування. Покупці часто задають питання: «У якій країні виробляється цей товар?»; «Чим принципово відрізняється одна торгова марка від іншої?». Мерчандайзер повинен бути здатний відповісти на подібні питання, не дивлячись на те, що в торговому залі присутній продавець-консультант.

в) Раціональне використання трудового часу. На даному тренінгу необхідно приділити увагу вартості одиниці часу торгового представника та мерчандайзера і вартості його втрати часу.

Постійне навчання, проведення різних тренінгів дозволить зробити мерчандайзерів професіоналами своєї справи і підвищити ефективність їх роботи, а значить збільшити обсяг прибутку роздрібної точки.

При побудові мерчандайзинговрї стратегії в торговій точці, необхідно врахувати наступні основні моменти контролю при організації роботи мерчандайзерів:

а) для оцінки результатів роботи мерчандайзерів повинні бути розроблені асортиментні матриці і планограми викладки для кожної категорії магазинів відповідно до якого здійснюється контроль роботи;

б) відповідно до концепції мерчандайзингу повинні бути розроблені критерії оцінки, що дозволяють звести суб'єктивізм до мінімуму. Критерії повинні стосуватися всіх складових діючої в компанії концепції мерчандайзингу: запасу, розташування і представлення товару;

в) мерчандайзери повинні мати звіти, обов'язкові до заповнення;

г) для підвищення ефективності роботи мерчандайзерів вимагається статистика по магазину, вона надає можливість побачити ситуацію на полицях в динаміці за певний період;

д) має бути визначений діапазон часу проведення аудиту роботи мерчандайзерів супервізором на підставі розробленої документації про стандарти роботи, а так само періодичність аудиту. Для цього необхідно враховувати побудову роботи в компанії: чи проводиться оцінка всього персоналу, особливості системи мотивації персоналу і багато інших чинників;

е) повинна існувати система контролю (перевірки) роботи мерчандайзерів з різними групами товарів у торговій точці – проведення регулярних стор-чеків. Для цього необхідно скласти план їх проведення з урахуванням первинного стор-чеку, під час якого виявляються відхилення від плану і визначаються цілі, і вторинного стор-чеку, під час якого визначається ступінь виправлення мерчандайзером ситуації. При повторенні несприятливої ситуації важливо визначити подальші дії щодо мерчандайзера;

ж) проведення ранкових зборів. Збори проходять максимум п'ятнадцять хвилин, протягом яких супервізор резюмує результати роботи мерчандайзерів за попередній день, акцентуючи увагу на негативних і позитивних моментах, а також при необхідності визначає пріоритетні цілі на поточний день;

з) встановлення порядку звітності. Цей крок включає в себе контроль за наданням звітності мерчандайзерів та підготовку необхідних звітів для керівництва.

Прийняття в штаті посади супервізора та мерчандайзера – це один з методів для покращення роботи підприємства.

ВИСНОВКИ


Мерчандайзинг збільшує продажі, підвищує відвідуваність магазинів, сприяє створенню і підтримці іміджу, раціонального управління товарними запасами, збільшує прибуток і частку ринку. Концепція мерчандайзингу – це система конкретних завдань, що стоять перед компанією в даній області. Варто пам'ятати, що завдання ці взаємопов'язані і можуть бути вирішені тільки в комплексі, інакше не досягти кінцевої мети – підвищення прибутку компанії за рахунок створення у покупця бажання купити просувний товар.

Впровадження елементів мерчандайзингу надає ефективне вплив як на забезпечення населення товарами, так і на фінансово-економічну діяльність закладів торгівлі. Розкладка товарів із врахуванням мерчандайзингу дозволяє не тільки значно розширити об'єм продажів, але і більш раціонально управляти торговими запасами. Розширена інформація про товари в умовах значного асортиментного переліку продукції, що реалізовується дозволяє поліпшити якість обслуговування та підвищити реалізацію товарів.

В ході виконання курсової роботи були розроблені ефективні рішення мерчандайзингу - такі рішення в системі маркетингових та рекламних заходів, покликані впливати на вибір покупця в той момент, коли він знаходиться безпосередньо в місці продажу, підсумком впровадження яких є стійке збільшення обсягів продажів торгової мережі.

При правильному акцентуванні уваги покупця на певних марках або видах товарів можна збільшити рівень їх продажів до 90%. Мерчандайзинг сприяє підвищенню якості обслуговування, допомагає покупцеві зробити вибір з мінімальною допомогою продавців. Для правильної організації торгівлі важливі також вибір і розміщення торговельного обладнання, меблів, важливо враховувати велику кількість, що впливають на покупців факторів, таких як музика, освітлення, колір, чистота, цінники. Але все-таки головним у магазині є товар: його асортимент, а потім вже розміщення і грамотно розставлені акценти. Якщо товар нецікавий, неякісний, немає свого "обличчя", то всі зусилля з оформлення торгового залу, на жаль, будуть марні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Ромат Е.В. Мерчандайзинг: сб статей по теории и практике мерчандайзинга / Под общ. ред. Е.В. Ромата. – Харьков, 2003. – 264 с.

  2. Тони Морган Визуальный мерчандайзинг. Витрины и прилавки для розничной торговли// Рипол Классик, 2008 г.

  3. Вейко Д. Особенности национального мерчандайзинга / Д. Вейко // Рекламные идей – YES! – 2000. – № 3. – . 92-97.

  4. Пименов П.А. Вижу – хочу! Мерчандайзинг в мире моды // Омега-Л, 2009 г. – c. 50.

  5. Канаян К. Мерчандайзинг / К. Канаян, Р. Канаян. – М.: РИП-холдинг, 2007. – 236 с.

  6. Картер Г.И. Особенности реализации товаров в торговом зале. – К.: Студцентр, 2007. – c. 180.

  7. Котляренко М. Мерчандайзинг как искусство / М. Котляренко // Практический маркетинг [Электронный ресурс]. – Режим доступа

  8. Мерчандайзинг: учебно-практическое пособие / М.С. Клочкова [и др.]. – М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и Ко". – 2009. – 268 с.

  9. Ралицкий В.М. Экономика предприятий. /В.М. Галицький – 1999. –
    77 с.

  10. Толмачев Н.І. Менталітет споживача. М., 2002.

  11. Ромат Е. Реклама для специальности маркетинг / Е. Ромат. – М.: Прогресс, 1998. – 369 с.

  12. Бузукова Екатерина Анатольевна Мерчандайзинг. Курс управления ассортиментом в рознице // Питер. 2009Сысоева С.В. Мерчандайзинг. Курс управления ассортиментом в рознице /

  13. С.В. Сысоева, Е.А. Бузукова. – СПб.: Питер. – 2008. – 256 с.

  14. Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку: Навч. Посіб.// КНЕУ. 2005

  15. Иванченко Б.В. Мерчандайзинг – искусство продавать / Б.В. Иванченко. – Пб: Питер, 2002. – 96 с.

  16. [Електронний ресурс], - Режим доступу: https://eva.ua/ua/original-na-produkcija

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас