РОЗДІЛ III. ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ КАРТОГРАФІЧНИХ ВИДАНЬ
3.1 Карта як засіб пізнання дійсності. Картографічний метод дослідження
Історія розвитку картографії свідчить, що, з одного боку, карти відображали успіхи в пізнанні оточуючого людину середовища, а з другого — давали можливість вивчати реальний світ, вирішувати за їхньою допомогою численні практичні, а з часом і наукові задачі.
В процесі використання карти виконуюють різні функції. Одна з них комунікативна, яка полягає у збереженні й передачі просторової інформації про оточуючий світ. За картами можна вивчати об'єкти природи та суспільства, набувати про них нові знання, і в цьому поля¬гає їхня пізнавальна функція. Оперативна роль карт пов'язана з без¬посереднім вирішенням різних практичних завдань, наприклад, з навігації, управління сільським господарством тощо. Конструктивна функція карти виявляється під час розробки й реалізації господарсь¬ких та соціальних проектів. Як продовження пізнавальної можна роз¬глядати прогностичну роль карт, які дають можливість передбачати просторові й часові зміни в поширенні об'єктів, їхньому стані.
Метод застосування карт для пізнання об'єктів, що зображені на них, називають картографічним методом досліджень. За допомогою картографічного методу досліджень вирішують завдання різного ступеня складності: від попереднього ознайомлення з географічною ситуацією до виявлення факторів розміщення об'єктів, їхнього розвитку й аномалій. Застосування карт базується на вмінні читати їх. Читання карти слід розуміти як процес відтворення реальної дійсності за її зображен¬ням на карті. За умовними позначеннями, сполученнями їх та просто¬ровим розміщенням читач відтворює в своїй уяві географічну ситуацію.
Читання карти є підґрунтям аналізу й оцінки інформації, що отримується за її допомогою.[13]
3.2 Використання картографічних видань для встановлення трансформації поселенської мережі України
Мережа міських поселень України формувалася протягом багатьох століть. На сьогодні вона включає понад 1300 населених пунктів. Дослідження етапів формування мережі міських поселень є одним з важливих завдань сучасної географічної і картографічної науки. Воно базується на застосуванні різноманітних методів дослідження – історичного, статистичного, спостереження, польового та інших. Окреме місце займає використання картографії з її картографічним методом дослідження. Це дозволяє фіксувати знання шляхом створення картографічних моделей, основним типом яких є карта – самодостатній історичний документ, що може бути закладений в основу вивчення формування і розвитку багатьох об’єктів, явищ і процесів, у тому числі міських поселень, які змінювалися протягом усього часу свого формування. Вони є одним з основних елементів картографічного зображення, поширеного практично на всіх картах та карто- схемах. Поряд зі змінами у змістовому навантаженні карт, що відбувалися впродовж усього розвитку картографії, змінювалися й умовні позначення міських поселень – збільшилася їх інформативність, удосконалено художнє оформлення. Аналіз різночасових картографічних творів, спрямований на виділення найбільш інформативних із них, сприятиме формуванню нових знань про міські поселення на території України та виявленню змін в їх умовних знаках.
Розробці й обґрунтуванню періодизації історії картографування України присвячено роботи багатьох науковців. Їхній науковий доробок використано для ознайомлення з особливостями виділення етапів історії картографування території України і обґрунтування етапів формування міської мережі України.
Розгляд придатності картографічних творів для дослідження різних етапів формування міської мережі України слід розпочати із загально географічних карт. Відомо, що тематичне картографування території України зародилося на початку ХІХ ст., тому значення тематичних карт для досліджень міських поселень буде висвітленo нижче.
Можливості використання ранніх картографічних зображень, створених до кінця XV ст., значно обмежені, оскільки картографування перебувало на початковому етапі становлення, карти створювалися без жодних наукових принципів, не витримувалися масштаб і взаємне розміщення об’єктів на місцевості.
Однією з перших карт, де зображені міські поселення на території сучасної України, є карта світу аль-Ідрісі створена в 1192 р. На цій карті позначено чотири міста – Ялта, Херсонес, Київ, Галич [18]. Ця карта підтверджує давність історії цих міст і їхню роль у соціальному та економічному розвитку навколишніх територій.
Період Київської Русі та Галицько-Волинського князівства ознаменувався значним зростанням кількості міських та сільських поселень. Основна інформація про ці поселення є лише в текстових джерелах – Київському, Галицько-Волинському літописах та Повісті минулих літ. Це ж стосується даних про поселення, які існували на території сучасної України в період XIII-XIV століть. Жодних картографічних творів цих періодів дослідники історії картографування не виявили.
У вивченні мережі поселень України мають також важливе значення тематичні карти, оскільки вони відображають просторове розміщення певного явища по території і дозволяють встановити особливості його впливу на формування міських поселень, виявити характерні особливості розміщення будинків, вулиць тощо.
Розвиток тематичного картографування як окремого напряму зумовлений диференціацією географічних, природничих і соціально-економічних наук на початку ХІХ ст. Тематичне картографування українських земель здійснювали державні відомства та наукові установи Росії і Австро-Угорщини працею українських, російських, польських, австрійських фахівців.
Використання історичних карт [5] полягає в детальному аналізі картографічних джерел, які відображають історичні події, явища та процеси формування території України і є необхідними для дослідження мережі міських поселень у давньо-історичний період (до IX ст.). Вони створюються з дотриманням усіх математичних закономірностей на основі літературних джерел. Відомо, що на території сучасної України вже в VI ст. до н. е. – IV ст. н. е. існували античні міста-держави, між якими були торговельно-економічні зв’язки. Їх просторове розташування, основні шляхи, статус та інші особливості можна побачити лише на історичних картах.
Окремий напрям – картографування міст, яке зародилося у XVII ст. Перші зображення міст являли собою так звані види з пташиного польоту, пізніше гравіювали панорамні види чи перспективні рисунки міст. Плани міст є важливим картографічним джерелом для дослідження історії формування міста, його вулиць, міської забудови, яка з часом змінює свою конфігурацію, та розташування міської інфраструктури.
Порівняльний аналіз картографічних планів різних історичних періодів дає змогу визначити локалізацію історичних об’єктів, уточнити розташування установ, закладів та підприємств, простежити зміни у плануванні міста.
Усі вищерозглянуті картографічні твори є у вільному доступі. З ними детально можна ознайомитися у картографічних фондах Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України, Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Для вивчення карт, створених у період з кінця XV і до кінця XVIII ст., важливе значення має двотомне видання «Україна на стародавніх картах» [4]. Крім цього видання, середньовічні карти стали доступними завдяки мережі Інтернет. Існує велика кількість електронних ресурсів з картографічними творами.
Картографічний метод відіграє важливу роль у різноманітних дослідженнях. Аналіз картографічних творів засвідчив великі можливості використання різночасових карт у дослідженнях поселенської мережі.
Розроблено методику використання карт для вивчення формування міських поселень, яка включає 7 послідовних дій з розкриттям їх змісту та конкретних прийомів аналізування карт із заданою метою. Спираючись на загальноприйняті принципи періодизації історії картографування території України, на основі вивчення відповідних літературних і картографічних джерел та згідно з розробленою методикою виділено 4 етапи формування міської поселенської мережі України.
Кожен із чотирьох періодів формування міських поселень держави відображено на картах, виданих у відповідний час. Широка доступність картографічних творів, зокрема середньовічних, стала можливою завдяки розвитку сучасних інформаційних технологій, що значно полегшила процес досліджень. Проведене дослідження сприятиме формуванню нових знань про трансформацію міських поселень на території України.
ВИСНОВКИ
Отже, методами аналізу, систематизації, зіставлення та класифікації наукових джерел інформації, що дозволило узагальнити та систематизувати погляди вчених на тему, яка вивчається, досліджено історію картографічних видань, а також їх особливості використання та створення у сучасному суспільному житті, що і було зазначено в меті цієї курсової роботи.
Перші картографічні зображення відтворювали уявлення людей про навколишню місцевість: місця полювання та риболовлі, шляхи кочувань, плани земельних ділянок тощо. їхню появу зумовили рухливий спосіб життя та знання людини про довкілля.
Картографічне видання – це видання, більшу частину обсягу якого займає картографічне зображення.
Цифрові карти та плани на сучасному етапі використовуються в усіх сферах народного господарства: при проектуванні та будівництві великих населених пунктів, транспортних комунікацій, газо- та нафтопроводів, каналів та водосховищ, організації землекористування, розвідці корисних копалин, пошуку енергетичних ресурсів тощо. Все ширше впроваджуються в практику використання цифрової картографічної інформації в автоматизованих системах навігації.
Проектування та складання карт на сучасному етапі є відкрита теоретична і науково-технологічна система, в основі якої лежать системні дослідження, математико-картографічне моделювання, ГІС-технології. Проектування та складання карт системно об’єднує взаємодію всіх етапів зі створення картографічних творів: виявлення й систематизацію інформації; її специфічне оброблення із створенням інформаційних моделей; науково-обгрунтоване виокремлення й абстрагування основних властивостей і характеристик об’єктів і явищ; розроблення способів і прийомів картографічного відображення; створення картографічних моделей засобами ГІС.
Веб-картографування є одним із майбутніх векторів розвитку ГІС-технологій та Всесвітньої мережі, що нині спостерігається та має великі можливості й перспективи.
Новизна цього дослідження полягає в докладному аналізі поняття інтерактивності та визначенні поняття інтерактивних веб-карт, представленні методики та етапності створення веб-карт за допомогою веб-ресурсів, яка може бути використана в різних галузях та сферах діяльності суспільства.
Картографічний метод відіграє важливу роль у різноманітних дослідженнях. Аналіз картографічних творів засвідчив великі можливості використання різночасових карт у дослідженнях поселенської мережі.
Розроблено методику використання карт для вивчення формування міських поселень, яка включає 7 послідовних дій з розкриттям їх змісту та конкретних прийомів аналізування карт із заданою метою. Спираючись на загальноприйняті принципи періодизації історії картографування території України, на основі вивчення відповідних літературних і картографічних джерел та згідно з розробленою методикою виділено 4 етапи формування міської поселенської мережі України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Про видавничу справу: Закон України від 1997 р. № 318/97-ВР (в ред. Закону України від від 23.03.2017 р. № 1982-VIII).
ДСТУ 3017: 2015 Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. – На заміну ДСТУ 3017–95; чинний від 2016-07-01. – Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. – IV, 38с.
Божок А. П. Картографія : підручник / А. П. Божок, А. М. Молочко, В. І. Остроух; за ред. А. П. Божок – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 271 c.
Вавричин М., Дашкевич Я., Кришталович У. Україна на стародавніх картах: cередина XVII – друга половина XVIII ст. – К.: ДНВП “Картографія”, 2009. – 224 с.
Веклич Л.М. Комплексний атлас України. – К.: ДНВП «Картографія», 2005. – 96 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.
Геодезичний енциклопедичний словник / За ред. В. Літинського. — Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с.
Гуцол Г. Документно-інформаційні потоки Книжкової палати України імені Івана Федорова: характеристика, стан і перспективи / Галина Гуцол // Вісник Книжкової палати. — 2005. — № 5. — С. 31—35.
Інтерактивні веб-карти: сутність і основні етапи створення (на прикладі веб-ресурсу CARTO) / О. М. Лейберюк // Український географічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 54-58.
Картографічна веб-платформа Carto. Режим доступу: https://carto.com/
КАРТОГРАФІЧНІ ШРИФТИ: ІСТОРІЯРОЗВИТКУ ТА ЗМІНИ / Дудка С. М. // Часопис картографії. - 2015. - Вип. 12. - С. 256-257.
Краак M.-Я., Ормелинг Ф. Картография: визуализация геопространственных данных / перевод под. ред. В.С. Тикунова – Москва: Научный мир, 2005. – 324 с.
Лахоцька Е.Я.. Конспект лекцій з курсу «Картографія» (для студентів денної і заочної форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр напряму підготовки 6.080101«Геодезія картографія та землеустрій») / Е.Я. Лахоцька - Ужгород : УжНУ:, 2015. - 77 с.
Ляшенко Д.О. Картографія з основами топографії: Навч. посібник для вищих навчальних закладів. – К.: Наук. думка, 2008. – 184 с.
Методичні вказівки і завдання до лабораторних і самостійних робіт з дисципліни «Картографія з основами топографії та ГІС» (Частина 1) (для студентів денної і заочної форм навчання напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» / Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова; уклад. : С. А. Отечко. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2015. – 34 с.
Остроух В.І. Технологія комп’ютерної підготовки географічних карт-основ. // Вісник геодезії та картографії. – 2004. №1. – С. 21 – 24.
Про видавничу справу: Закон України від 1997 р. № 318/97-ВР (в ред. Закону України від від 23.03.2017 р. № 1982-VIII).
Сосса Р.І. Історія картографування території України: Підручник. — К., Либідь, 2007. – 336 с.
Сосса Р.І. Картографування території України: історія, перспективи, наукові основи. – К, 2005. – 292 с.
Теоретичні й практичні аспекти курсу "Проектування та складання карт" / Т. М. Курач, І. О. Підлісецька // Часопис картографії. - 2013. - Вип. 9. - С. 154-162.
Цифрове картографування як органічне поширення традицій класичного картографування та сучасних комп’ютерних технологій / В. І. Остроух // Часопис картографії. - 2008. - Вип. 13. - С. 62-65.
Часопис картографії: Збірник наукових праць. – К. : КНУ ім. Тараса Шевченка, 2013. – Вип. 9. – 178 с.
Шевченко Р. Ю. Картографія: Електронний підручник/ Шевченко Роман Юрійович. — К.: ЦНМВ «Кий», 2015. — 230 с.
Герефордська карта світу
Деякі пункти на карті:
0 — В центрі карти — Єрусалим, вище розпя'ття
1 — Рай, оточений стіною і кільцем вогню.
2 — Ганг і його дельта.
3 — Казкові острови Тафана, зараз інтерпретуються як Шрі Ланка або Суматра.
4 — Річки Інд і Тигр.
5 — Каспійське море, і землі Гога і Магога.
6 — Вавилон і Євфрат.
7 — Перська затока.
8 — Червоне море (зафарбовано червоним).
9 — Ноїв ковчег.
10 — Мертве море, Содом і Гоморра, з річкою Йордан, витікає з Галілейського моря; вище — дружина Лота.
11 — Єгипет з рікою Ніл.
12 — Річка Ніл (?), або можливий натяк на екваторіальний океан; далеко за межами — землі мутантів, можливо, антиподів.
13 — Азовське море з річками Дон і Дніпро; вище — Золоте руно.
14 — Константинополь; лівіше — дельта Дунаю.
15 — Егейське море.
16 — Збільшена дельта Нілу з Александрійським маяком (Александрія).
17 — Легендарна норвезька Ганза, зі своїми лижами і лижними палицями.
18 — Греція з горою Олімп, Афіни та Коринф
19 — Крит з лабіринтом Мінотавра.
20 — Адріатичне море; Італія з Римом.
21 — Сицилія та Карфаген, навпроти Риму, правіше від нього.
22 — Шотландія.
23 — Англія.
24 — Ірландія.
25 — Балеарські острови
26 — Гібралтарська протока (Геркулесові стовпи).
Технологічні етапи створення карт
із врахуванням залучення комп’ютерних технологій
Основні етапи та дії при створенні карти на сервісі CARTO
1 2 3