6. Заходи для підвищення функціонування валютної біржі
Найважливішою умовою нормального функціонування відкритої ринкової економіки в будь-якій державі є побудова повноцінного валютного ринку та ефективної системи його регулювання. Одним із суб’єктів валютного ринку виступає валютна біржа, представлена в нашій країні Українською міжбанківською валютною біржею (далі за текстом – УМВБ).
Валютною біржею є установа, в якій згідно чинного законодавства здійснюється регулярна та упорядкована торгівля іноземною валютою відповідно до існуючих попиту та пропозиції. В Україні функції валютної біржі виконує Українська міжбанківська валютна біржа, яка згідно діючого законодавства створена без мети отримання прибутку [14, С.105 - 106]. УМВБ в своєму складі має такі секції: товарну, фондову та валютну, тобто за своєю суттю є не спеціалізованою валютною, а універсальною біржею. Діяльність валютної секції регулюється Правилами проведення торгів на Валютній Секції Української Міжбанківської Валютної Біржі №30 від 16.07.1997 року, які було затверджено Біржовим Комітетом УМВБ. Право участі в торгах на Валютній Секції Біржі мають: засновники УМВБ, які мають відповідну ліцензію Національного банку України (засновниками біржі в 1993 році стали 40 найбільших банків України); Національний банк України; установи, що прийняті в Члени Валютної Секції Біржі.
Діяльність валютної секції Української міжбанківської валютної біржі контролюється Нацбанком України, який є основним органом системи валютного регулювання в нашій країні.
Становлення та розвиток системи валютного регулювання в нашій країні були досить складними, і на даний час функціонування всієї системи, взагалі, та Української міжбанківської валютної біржі, зокрема, має суттєві недоліки, тому потребує серйозного реформування.
Корисним на цьому шляху може стати закордонний досвід функціонування валютних бірж. В деяких країнах валютні біржі грають вирішальну роль у визначенні офіційних курсів іноземних валют по відношенню до національної. Така система існує на Філіпінах, в Азербайджані, Грузії та Білорусі. Крім того, у світі спостерігається тенденція до об’єднання валютними біржами своїх торгівельних майданчиків або електронних торгівельних систем, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності та ліквідності національних ринків, а також скороченню операційних та інших витрат учасників фінансового ринку. Деякі сучасні валютні біржі, наприклад, російська ММВБ, дозволяють іноземним компаніям приймати участь у торгах валютою, іноземні банки навіть можуть ставати членами валютної біржі. Ще однією з особливостей діяльності валютних бірж в Російській Федерації є їх комерціалізація, що сприяє залученню якомога більшої кількості клієнтів, створенню більш сприятливих умов для учасників торгів, а також удосконаленню системи страхування ризиків.
У деяких розвинутих країнах світу перевагу має пряма міжбанківська торгівля валютою, і тому частка здійснюваних на валютних біржах операцій в загальному обсязі міжнародної торгівлі валютою досить незначна.
Важливою умовою ефективного функціонування ринкової економіки є побудова повноцінного валютного ринку, одним із суб’єктів якого виступає валютна біржа. Проведений аналіз діяльності валютної біржі в Україні дозволив виявити певні недоліки, виходячи з яких, і з урахуванням закордонного досвіду, доцільно запропонувати такі напрямки її реформування:
1. Прийняття спеціалізованого законодавства, яке регулювало би всі аспекти функціонування валютної біржі, оскільки на сьогодні ці питання регулюються виключно локальними нормативними актами і немає жодного подібного централізованого законодавчого документу, а діючі на даний час централізовані нормативно-правові акти лише частково регулюють це питання.
2. Надання на законодавчому рівні Українській міжбанківській валютній біржі більш вагомої ролі у встановленні офіційного курсу валют, що дуже важливо в кризові періоди та періоди фінансової нестабільності в країні. Важливість такого кроку пояснюється тим, що валютні інтервенції з боку національного банку, які виступають найбільш дієвим способом зміцнення національної валюти, дають найвищий ефект при проведенні їх саме через валютну біржу, оскільки на біржовому ринку сконцентрована велика кількість важливих учасників, які здійснюють операції з іноземною валютою у значних розмірах.
3. Відокремлення валютної секції зі складу універсальної Української міжбанківської валютної біржі і створення на її базі окремої спеціалізованої валютної біржі, оскільки на даний час спеціалізацією УМВБ є переважно торгівля на фондовому та товарному ринках, а це суперечить сутності і основному призначенню валютної біржі, тобто організації торгівлі саме валютою.
4. Комерціалізація валютної біржі в Україні.
5. Створення та введення в дію інтернет-магазину для здійснення роздрібної та оптової торгівлі валютою, що стане передумовою для подальшого впровадження інтернет-трейдингу на валютному ринку нашої країни. Позитивним прикладом стало впровадження в 2009 році інтернет-трейдингу на українському фондовому ринку, що призвело до значного зростання кількості учасників ринку, і, як наслідок, до колосального збільшення обсягів торгів, а також до підвищення конкурентоспроможності фінансового ринку України в цілому.
6. Спрощення на законодавчому рівні процедури доступу до складу членів валютної біржі, що дозволить суттєвим чином збільшити кількість учасників біржі, а, отже, дасть можливість забезпечити підвищення рівня ліквідності валюти.
7. Зростання економічної та інформаційної потужності валютної біржі, в тому числі шляхом надання можливості іноземним компаніям приймати участь у торгах валютою або ставати членами біржі.
Реалізація наведених вище заходів дозволить значною мірою підвищити ефективність функціонування валютної біржі в Україні та її роль в системі державного валютного регулювання.
7. Список літератури
Правила торгівлі іноземною валютою / Постанова НБУ № 281 від 10.08.2005 року.
Шелутько В.М. Фінансовий ринок. – Київ: «Знання-Прес», 2006. – с.534.
Дахно І.І. Світова економіка: навчальний посібник. – Київ: ЦНЛ, 2006. – 320с
Журавка Ф.О. Вплив девізної політики НБУ на обмінний курс гривні // Фінанси України. – 2008. - № 5. – С. 154-160.
Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
Бараник З. П. Статистика ринку праці: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 167 с.
Алексєєв М.Ю. - Ринок цінних бумаг-М.: 1992 р.;
Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.
Голубков О.Ю. - Правове регулювання ринку цінних паперів // Держава право, 1997 р., №2;
Захаров А. - Валютні і універсальні біржі ХХІ сторіччя як антикризовий механізм фінансового рынка-М.: 2002г-78с.
Райзберг Б.А. - Курс економіки: Підручник 2-ге видання: М., 1999-716с.
Федоров М. В. - Валюта, валютні системи та валютні курси. -М.: ПАИМС, 1995.
Хапов А. – Нове валютне регулювання // Зовнішня торгівля. 1992. №11-12.
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1/За ред. С.В. Мочерного та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864с
1 2 3