1   2   3
Ім'я файлу: задача ирина.doc
Розширення: doc
Розмір: 194кб.
Дата: 17.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Реферат інформаційні системи і технології в управлінні організац
1169 Творчий внесок Лесі Українки у розвиток української культур
задача 2.doc
15597КУРСОВАЯ РАБОТА пенсия судей.docx
6.docx
1576-12 ) надає
акціонерам, які володіють більш як 10% голосів, право самостійно
скликати позачергові загальні збори у разі, якщо правління не
виконує їх вимоги.

При вирішенні питання щодо правомірності проведення такими
акціонерами реєстрації акціонерів (їх представників) на
позачергових загальних зборах господарським судам необхідно
керуватися вимогами законодавства, що регулює порядок скликання та
проведення загальних зборів.

24. Звернути увагу судів, що право участі у загальних зборах
акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення
загальних зборів (крім установчих зборів). Судам необхідно
враховувати, що згідно з абзацом 3 частини першої статті 5 Закону
про Національну депозитарну систему ( 710/97-ВР ) права на участь
в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних
цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до
реєстру власників іменних цінних паперів.

Участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а
не обов'язком акціонера. Відповідно до статті 19 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) правовий порядок в Україні ґрунтується на
засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити
те, що не передбачено законодавством. У зв'язку з цим суди не
вправі зобов'язати акціонера (учасника) товариства взяти участь чи
зареєструватися для участі у загальних зборах.

25. Згідно зі статтями 41, 60 Закону про господарські
товариства ( 1576-12 ) загальні збори визнаються правомочними,
якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно
до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим
положення установчих документів товариства, які встановлюють інші
правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і
не підлягають застосуванню.

Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною
підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними
зборами рішень недійсними.

Загальні збори є неправомочними, якщо реєстрація акціонерів у
день проведення загальних зборів не здійснювалась (стаття 159 ЦК
( 435-15 ), стаття 41 Закону про господарські товариства
( 1576-12 )), у зв'язку з неможливістю визначення кворуму на
загальних зборах. Рішення, прийняті на таких загальних зборах, у
судовому порядку визнаються недійсними.

Правомочність загальних зборів визначається на підставі
реєстру акціонерів у день проведення загальних зборів (частина
перша статті 41 Закону про господарські товариства ( 1576-12 )), а
не фактичної участі акціонерів у прийнятті загальними зборами
рішень.

26. Акціонери можуть брати участь у загальних зборах особисто
або через представника. Довіреності акціонерів повинні відповідати
загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема
необхідно дотримуватися норми частини третьої статті 247 ЦК
( 435-15 ), згідно з якою довіреність, у якій не вказана дата її
вчинення, є нікчемною.

У разі, якщо довіреність акціонера на право участі та
голосування на загальних зборах оформлена (складена або
посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, особа,
на ім'я якої видана довіреність, не має повноважень на участь та
голосування на загальних зборах. У зв'язку з цим голоси акціонера,
передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися при
визначенні кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

27. Звернути увагу судів на те, що процедура виходу учасника
з ТОВ, ТДВ, повного товариства і командитного товариства (статті
126, 148 ЦК ( 435-15 ), статті 54, 71 Закону про господарські
товариства ( 1576-12 )) не може бути застосована до АТ. У зв'язку
з цим не підлягають задоволенню позови щодо виходу зі складу
акціонерів шляхом виплати вартості акцій, які належать акціонеру.

Не можуть бути також задоволені позови про виключення
акціонера зі складу АТ на таких підставах, як порушення акціонером
своїх обов'язків перед товариством, неявка на загальні збори
акціонерів чи відмова від участі у загальних зборах тощо.

28. При вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з
товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що
відповідно до ЦК ( 435-15 ) та Закону про господарські товариства
( 1576-12 ) учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з
товариства незалежно від згоди інших учасників та самого
товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується
ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих
документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з
товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій
особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють
право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням
учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про
внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну
реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до
господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до
державної реєстрації змін в установчих документах товариства у
зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті
7 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ).

29. При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з
товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64
Закону про господарські товариства ( 1576-12 ), повинні дослідити
всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати
оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для
товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника.
Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно
визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний
зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та
негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви
поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником
своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що
поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи
робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини,
що були підставою для виключення учасника з товариства, так і
дотримання вимог законодавства та установчих документів при
скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Виключення учасника з ТОВ чи ТДВ відповідно до статті 59
Закону про господарські товариства ( 1576-12 ) належить до
компетенції зборів ТОВ (ТДВ), а не суду.

30. Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника)
учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів
учасників товариства.

При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини
майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати
учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і
строків їх виплати господарські суди мають застосовувати
відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість
частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати
вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку,
встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному
капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу
(виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку
здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив)
свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується
дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині
вкладу.

Якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент
виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи,
господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв'язку з
відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.

Відповідно до частини п'ятої статті 147 ЦК ( 435-15 )
аналогічно визначається вартість частини майна ТОВ (ТДВ), яка
підлягає видачі або виплаті правонаступнику юридичної
особи-учасника товариства або спадкоємцю фізичної особи-учасника у
випадку відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до
товариства або відмови у прийнятті до товариства. Її вартість
визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті)
учасника (стаття 55 Закону про господарські товариства
( 1576-12 )).

31. Продаж учасником частки (її частини) з порушенням
переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті
147 ЦК ( 435-15 ), частина друга статті 53 Закону про господарські
товариства ( 1576-12 )) не зумовлює недійсність такого правочину.
У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред'явити до
суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця за
аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК ( 435-15 ).

При цьому господарські суди повинні враховувати, що як
купівлю-продаж частки (її частини) у статутному капіталі
товариства відповідно до глави 54 ЦК ( 435-15 ) необхідно розуміти
також і передання її у власність за договором міни.

Особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ чи ТДВ,
здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту
набуття права власності на частку в статутному капіталі.

32. Норма частини третьої статті 81 ГК ( 436-15 ), яка
встановлює переважне право акціонерів ЗАТ на придбання акцій, є
імперативною, у зв'язку з чим це право не може бути обмежено
установчими документами ЗАТ.

Продаж акціонером ЗАТ акцій з порушенням переважного права не
зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого
порушення є право будь-якого акціонера ЗАТ вимагати в судовому
порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця за
аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК ( 435-15 ).

У зв'язку із законодавчою неврегульованістю порядку
реалізації акціонерами ЗАТ переважного права на придбання акцій,
що продаються іншими акціонерами товариства третім особам,
господарські суди мають застосовувати відповідні положення
установчих документів товариства. У разі неврегульованості в
установчих документах акціонери мають переважне право купівлі
пропорційно кількості належних їм акцій.

Купівлею-продажем акцій ЗАТ відповідно до глави 54 ЦК
( 435-15 ) необхідно вважати також і передання їх у власність за
договором міни. На випадки переходу акцій ЗАТ у власність у
порядку універсального правонаступництва переважне право купівлі
не поширюється.

33. При вирішенні спорів, пов'язаних із формуванням та зміною
розміру статутного капіталу господарського товариства, судам
необхідно керуватися нижченаведеним. Якщо акти приймання-передачі
та положення установчих документів товариства не передбачають
застережень про те, що внеском учасника до статутного капіталу
товариства є майнові права, у тому числі право користування
майном, то майновий внесок учасника до статутного (складеного)
капіталу є об'єктом права власності товариства.

34. Безумовною підставою для визнання рішень загальних зборів
щодо зміни розміру статутного капіталу АТ недійсними є
недотримання у повідомленні про загальні збори встановлених
законодавством вимог (стаття 40 Закону про господарські товариства
( 1576-12 ), Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру
статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженим рішенням
ДКЦПФР від 22 лютого 2007 р. N 387 ( z0280-07 )).

У судовому порядку можуть бути визнані недійсними також
рішення загальних зборів щодо зміни статутного капіталу товариства
й у випадку надання товариством недостовірної інформації у цьому
повідомленні як надання завідомо недостовірної інформації (абзац
четвертий частини першої статті 11 Закону України від 30 жовтня
1996 р. N 448/96-ВР ( 448/96-ВР ) "Про державне регулювання ринку
цінних паперів в Україні").

При розгляді спорів про визнання недійсним рішення загальних
зборів щодо збільшення (зменшення) статутного капіталу товариства
господарські суди повинні з'ясувати, чи були загальні підстави для
визнання загальних зборів недійсними (порушення порядку скликання
та проведення загальних зборів), а також спеціальні підстави,
зокрема дотримання правил повідомлення про загальні збори з питань
змін статутного капіталу товариства.

При цьому не повинні братися до уваги доводи позивачів
(акціонерів) щодо господарської доцільності прийняття рішень про
збільшення (зменшення) статутного капіталу, зокрема про те, що
відповідним рішенням порушуються їх права, пов'язані з
інвестуванням коштів до статутного капіталу товариства, тощо.

35. Господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати
акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі
невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення
загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено
відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону про господарські
товариства ( 1576-12 ), стаття 158 ЦК ( 435-15 )).

У разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти
прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий
орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність
товариства.

Господарським судам необхідно враховувати також умови та
порядок розподілу та виплати дивідендів, а також обмеження на їх
виплату, встановлені частиною третьою статті 158 ЦК ( 435-15 )
щодо випадків, коли АТ не має права оголошувати та виплачувати
дивіденди.

36. Способом захисту права учасника господарського товариства
на отримання інформації про діяльність товариства (пункт "г"
частини першої статті 10 Закону про господарські товариства
( 1576-12 ), стаття 116 ЦК ( 435-15 ), частина перша статті 88 ГК
( 436-15 )) є спонукання в судовому порядку до виконання
товариством дій - надання відповідної інформації.

Господарське товариство зобов'язане надавати учаснику
(акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру
(річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність
товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів
управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих
документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської
діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими
документами товариства.

Зі змісту статті 9 Закону України від 2 жовтня 1992 р.
N 2657-XII ( 2657-12 ) "Про інформацію" суди не вправі
зобов'язувати товариство надати інші документи про діяльність
товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню
господарську діяльність товариства.
1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас