План обстеження неускладненої ВХ

1. 
   Клініко – анамнестичні дані ( біль в епігастрії, пілородуоденальній зоні, шлункова диспепсія – зараз і/або в анамнезі).
   
2. 
   Ознаки хвороби ( виявлення виразки) при ФГДС з прицільною множинною біопсією.
   
3. 
   Рентгенологічне дослідження шлунку і 12-палої кишки – уточнення даних ФГДС, особливо при підозрі на малігнізацію; визначення стану моторно-евакуаторної функції шлунку і цибулини 12-палої кишки.
   
4. 
   При підозрі на Нр- позитивну виразку - позитивні тести на виявлення та активність Нр (швидкий уреазний тест в біоптаті,гістологічний, мікробіологічний, серологічний, дихальний та імунокопрологічний тести).
   
5. 
   При підозрі на Нр- негативну виразку – виявлення провокуючих факторів ( НСПП, гострі стреси, гастринома тощо), відсутність даних за активний гелікобактеріоз.
   
6. 
   Для уточнення стану секреторної функції шлунку при ВХ – зондові методи дослідження шлункової секреції.
   

• 
  Гістологічний (забарвлення біопсійних зразків і мікроскопія);
  
• 
  Культивація Нр на спецсередовищах.
  

• 
  Імунологічні:
  

• 
  Дихальний тест з міченою ( C13 або C14) сечовиною –
  

Покази до стаціонарного чи амбулаторного лікування ВХ

1. 
   Терапія першої лінії (стартова, стандартна) – потрійна терапія:
   

• 
  Запропоновані попереднім переглядом схеми лікування та препарати зберігають свою актуальність.
  
• 
  Двотижнева антигелікобактерна терапія має деяку (на 12-25%) перевагу в ефективності ерадикації над тижневою схемою (ерадикація – повне видалення з організму колонізованих в слизовій оболонці активних цитотоксичних штамів Нр).
  
• 
  Квадротерапія може застосовуватись не тільки як резервне лікування, але як повноправна стартова терапія (на розсуд лікаря).
  

• 
  лікування (усунення) причин для розвитку виразки ( НСПП, гострі стреси, гастринома тощо);
  
• 
  Н2 – гістаміноблокатори: ранітидин - по 300 мг на добу , частіше на 1 прийом вечером або фамотидин (квамател) по 40 мг на вечірній прийом 4 тижні, іноді постійно; рідше –ІПП;
  
• 
  сукральфат (вентер) – по 1 г за 30 хв. до їжі 3 рази і ввечері через 2 год. після їжі 4 тижні , далі по 2 г на добу 4-8 тижнів або інші репаранти, мембраностабілізатори;
  
• 
  антациди ( маалокс, алмагель тощо) - “на вимогу” по 1-2 рази ( при болях, печії).
  

• 
  селективні М1 – холінолітики (гастроцепін по 0,025 – 0,05г 2 р. в день або по 10 мг в/м 2-3 рази при болях);
  
• 
  прокінетики (метоклопрамід, домперидон, мосаприд ) – по 10 мг 3 рази в день перед їжею; еглоніл (сульпірид) по 10 мг 3 рази в день – при болях, нудотах;
  
• 
  мізопростол (сайтототек) по 0,2 мг. 4 рази в день після їжі – при медикаментозних (НСПП - асоційованих) виразках;
  
• 
  інші репаранти, гастроцитопротектори (солкосерил, обліпихова олія, смекта, ессенціале, тіотриазолін тощо);
  
• 
  седативні засоби ( діазепам, еленіум, сульпірид, засоби рослинного походження – ново-пассит, персен, саносан тощо);
  
• 
  апаратна фізіотерапія ( з другої половини стаціонарного лікування): магнітотерапія або електрофорез зі спазмолітиками чи даларгіном на епігастрій, д‘Арсонваль волосистої частини голови № 7-10 та ін.
  
• 
  при потребі арсенал додаткових засобів розширяється за рахунок вітамінотерапії, анаболічних стероїдів, пробіотиків, гепатопротекторів, ербісолу та інших імунотропних засобів .
  

1. 
   При Нр-позитивній виразці:
   

• 
  неповна ерадикація Нр внаслідок неправильно призначених схем терапії або наявності резистентних штамів мікроорганізму;
  
• 
  реінфекція Нр у пацієнтів з неконтрольованою гіперацидністю, з рядом супутніх захворвань, курців та іншими факторами ризику.
  

2. 
   При Нр-негативній виразці:
   

• 
  наявність нерозпізнаного синдрому Золлінгера-Еллісона;
  
• 
  прийом НСПП;
  
• 
  куріння;
  
• 
  ряд супутніх захворювань (ендокринних, гінекологічних, печінки тощо).
  

1. 
   Розвиток ускладнень ВХ:
   

• 
  при неефективності медикаментозних та ендоскопічних методів зупинки гастродуоденальної кровотечі;
  
• 
  при пенетрації ВХ в підшлункову залозу з розвитком гострого панкреатиту та загрозою його ускладнень (перитоніт тощо);
  

• 
  при частих кровотечах в анамнезі, після самостійної зупинки останньої кровотечі;
  
• 
  при пенетрації ВХ без загрозливих життю ускладнень (зробити вибір між операцією та пробною консервативною терапією);
  
• 
  при декомпенсованому чи субкомпенсованому стенозі пілоруса (при компенсованому стенозі воротаря – вибір між тривалою підтримуючою терапією та пілоропластикою).
  

2. 
   Неефективність консервативного лікування рецидиву виразки (наявність рефрактерної до лікування виразки). Рекомендоване оперативне втручання.
   

3. 
   Відносне (дискутабельне) показання до планової операції – важкий або середньої важкості перебіг ВХ і бажання хворих прооперуватися (осмислена відмова від регулярного медикаментозного лікування за фінансово-економічноми мотивами). Методики вибору – органозберігаючі операції.
   

4. 
   Синдром Золінгера – Елісона – на фоні консервативного лікування виразки та гіперсекреції – планова операція на підшлунковій залозі (видалення гастриноми).