1 2 3 4 Ім'я файлу: ВХ шлунку і 12-типалої кишки..doc Розширення: doc Розмір: 235кб. Дата: 26.05.2022 скачати Пов'язані файли: ВХ шлунку і 12-типалої кишки..doc 9 тема.docx Форми і методи копия.doc План обстеження неускладненої ВХ(амбулаторно чи в стаціонарі)
Діагностичні критерії виразкової хвороби: Клініко – анамнестичні дані ( біль в епігастрії, пілородуоденальній зоні, шлункова диспепсія – зараз і/або в анамнезі). Ознаки хвороби ( виявлення виразки) при ФГДС з прицільною множинною біопсією. Рентгенологічне дослідження шлунку і 12-палої кишки – уточнення даних ФГДС, особливо при підозрі на малігнізацію; визначення стану моторно-евакуаторної функції шлунку і цибулини 12-палої кишки. При підозрі на Нр- позитивну виразку - позитивні тести на виявлення та активність Нр (швидкий уреазний тест в біоптаті,гістологічний, мікробіологічний, серологічний, дихальний та імунокопрологічний тести). При підозрі на Нр- негативну виразку – виявлення провокуючих факторів ( НСПП, гострі стреси, гастринома тощо), відсутність даних за активний гелікобактеріоз. Для уточнення стану секреторної функції шлунку при ВХ – зондові методи дослідження шлункової секреції. Методи виявлення Нр та його активності: 1. Прямі методи (біопсійний матеріал): - Біохімічний (CLO – тест, геліко-тест) на виявленя уреази; Гістологічний (забарвлення біопсійних зразків і мікроскопія); Культивація Нр на спецсередовищах. 2. Непрямі (неінвазивні) методи: Імунологічні: а) Серологічний (antigen serum test) - виявленя антитіл до Нр у сироватці; б) Виявленя антитіл до Нр у слині (antigen saliva test); в) Імунокопрологічний (antigen stool test). Дихальний тест з міченою ( C13 або C14) сечовиною – оцінка наслідків уреазної активності Нр у пробах видихнутого повітря: кількісний та якісний. Покази до стаціонарного чи амбулаторного лікування ВХ
До приведених українських показів до госпіталізації, очевидно, в деяких випадках слід додати: а) соціальні покази (госпіталізація в терапевтичний стаціонар) – при неможливості забезпечити якісне лікування амбулаторно; б) рефрактерну виразку (планова госпіталізація в хірургію) – при неефективності тривалого консервативного лікування виразкової ніші. Лікування ВХ Сучасні стратегії лікування виразкової хвороби: І. Основні стратегії (з врахуванням генезу ВХ): • Етіотропна терапія шляхом ерадикації Нр (проводиться у всіх випадках Нр-позитивних виразок при відсутності проти показів). • Ефективна антисекреторна терапія (проводиться при Нр-негативних виразках, а також у випадках неуспішної ерадикації Нр-інфекції). ІІ. Резервні стратегії: • Лікування локально-діючими засобами та простагландинами (проводиться значно рідше - при деяких Нр-негативних виразках шлунку). • Хірургічне лікування (проводиться тільки в ряді ускладнених випадків ВХ, а також при рефрактерних до курсової терапії на протязі не менше 2-3х місяців виразках). Як лікувати Нр – асоційовані хвороби (стани)? Маастріхтський конценсус II перегляду (2000): Терапія першої лінії (стартова, стандартна) – потрійна терапія: 1. Інгібітор протонної помпи (пантопразол, рабепразол, езомепразол, омепразол) або ранітидин вісмута цитрат у стандартній дозі 2 рази в день 2. Кларитроміцин по 500 мг 2 рази в день 3. Амоксицилін по 1000 мг 2 рази в день або Метронідазол (орнідазол) по 500 мг 2 рази на день Тривалість - 7-10 днів. ІІ. Терапія другої лінії (повторна, резервна, при неуспішній ерадикації Нр терапією першої лінії) - квадротерапія: 1. Інгібітор протонної помпи у стандартній дозі 2 рази в день 2. Вісмуту субсаліцилат (субцитрат) по 120 мг 4 рази на день 3. Метронідазол (орнідазол) по 500 мг 3 рази на день 4. Тетрациклін по 500 мг 4 рази на день або амоксицилін (якщо він попередньо не застосовувався)активнихх Тривалість – 14 днів. Особливості Маастріхтського конценсусу III перегляду(2005): Запропоновані попереднім переглядом схеми лікування та препарати зберігають свою актуальність. Двотижнева антигелікобактерна терапія має деяку (на 12-25%) перевагу в ефективності ерадикації над тижневою схемою (ерадикація – повне видалення з організму колонізованих в слизовій оболонці активних цитотоксичних штамів Нр). Квадротерапія може застосовуватись не тільки як резервне лікування, але як повноправна стартова терапія (на розсуд лікаря). Лікування гострої виразки, загострення хронічної ВХ: А. Для Нр – позитивної виразки: стартова 7- 10 денна “потрійна” терапія (терапія першої лінії) по типу лікування хронічного Нр-асоційованого гастриту (згідно Маастріхтського протоколу з діагностики і лікування Нр-залежних захворювань). Приклади схем: Схема №1. а) кларитроміцин (клацид) по 500 мг 2 рази в день; б) амоксицилін 1000 мг 2 р. в день; в) ІПП: омепразол або езомепразол (нексіум), пантопразол (контролок), рабепразол (паріет) по 20 мг 2 р. в день, лансопразол по 30 мг 2р. в день. Схема № 2. а) амоксицилін 1000 мг 2 р. в день або тетрациклін по 500 мг 4 р. в день; б) метронідазол по 500 мг 2 р. в день або тинідазол по 500 – 1000 мг 1 р. в день; в) омепразол (зероцид, омепрол тощо)або інші ІПП по 20 мг 2 р. в день, або ранітидин по 150 мг 2 р. в день чи фамотидин по 20 мг 2 р. в день. При ризику антибіотикорезистентності, торпідній клініці, неефективності попередніх ерадикацій Нр – антигелікобактерне лікування проводять у вигляді стартової ( або наступної за першим курсом) квадротерапії з додатковим підключенням у схему препаратів колоїдного вісмуту: де-нол (гастронорм, біс-нол) по 120 мг 4 р. в день. У випадку повторної терапії (терапія другої лінії) - змінюють антибіотики на інші з арсеналу антигелікобактерних засобів (тетрациклін, ампіокс, цефалоспорини, флуорохінолони тощо). Тривалість квадротерапії 10 – 14 днів. В. Для Нр – негативної виразки: лікування (усунення) причин для розвитку виразки ( НСПП, гострі стреси, гастринома тощо); Н2 – гістаміноблокатори: ранітидин - по 300 мг на добу , частіше на 1 прийом вечером або фамотидин (квамател) по 40 мг на вечірній прийом 4 тижні, іноді постійно; рідше –ІПП; сукральфат (вентер) – по 1 г за 30 хв. до їжі 3 рази і ввечері через 2 год. після їжі 4 тижні , далі по 2 г на добу 4-8 тижнів або інші репаранти, мембраностабілізатори; антациди ( маалокс, алмагель тощо) - “на вимогу” по 1-2 рази ( при болях, печії). Засоби додаткової терапії при ВХ (призначаються на розсуд лікаря індивідуально): селективні М1 – холінолітики (гастроцепін по 0,025 – 0,05г 2 р. в день або по 10 мг в/м 2-3 рази при болях); прокінетики (метоклопрамід, домперидон, мосаприд ) – по 10 мг 3 рази в день перед їжею; еглоніл (сульпірид) по 10 мг 3 рази в день – при болях, нудотах; мізопростол (сайтототек) по 0,2 мг. 4 рази в день після їжі – при медикаментозних (НСПП - асоційованих) виразках; інші репаранти, гастроцитопротектори (солкосерил, обліпихова олія, смекта, ессенціале, тіотриазолін тощо); седативні засоби ( діазепам, еленіум, сульпірид, засоби рослинного походження – ново-пассит, персен, саносан тощо); апаратна фізіотерапія ( з другої половини стаціонарного лікування): магнітотерапія або електрофорез зі спазмолітиками чи даларгіном на епігастрій, д‘Арсонваль волосистої частини голови № 7-10 та ін. при потребі арсенал додаткових засобів розширяється за рахунок вітамінотерапії, анаболічних стероїдів, пробіотиків, гепатопротекторів, ербісолу та інших імунотропних засобів . Підтримуюча (протирецидивна) терапія ВХ Проводиться в амбулаторних умовах (дільничий лікар, гастроентеролог).
Контроль ерадикації Нр (ефективності лікування) – проводиться через 4-6 тижнів після закінчення антигелікобактерної терапії. Стандартні тести контролю: кількісний дихальний тест з міченою радіоактивним вуглецем сечовиною; імунокопрологічний тест; якщо проводиться ФГДС-контроль – уреазний тест. Причини хронізації (рецидивів) ВХ При Нр-позитивній виразці: неповна ерадикація Нр внаслідок неправильно призначених схем терапії або наявності резистентних штамів мікроорганізму; реінфекція Нр у пацієнтів з неконтрольованою гіперацидністю, з рядом супутніх захворвань, курців та іншими факторами ризику. При Нр-негативній виразці: наявність нерозпізнаного синдрому Золлінгера-Еллісона; прийом НСПП; куріння; ряд супутніх захворювань (ендокринних, гінекологічних, печінки тощо). Показання до хірургічного лікування при ВХ Розвиток ускладнень ВХ: а) ургентна операція – при перфорації, можливій артеріальній крововтраті; б) рання операція (в межах 1 – 2 днів): при неефективності медикаментозних та ендоскопічних методів зупинки гастродуоденальної кровотечі; при пенетрації ВХ в підшлункову залозу з розвитком гострого панкреатиту та загрозою його ускладнень (перитоніт тощо); в) планова операція: при частих кровотечах в анамнезі, після самостійної зупинки останньої кровотечі; при пенетрації ВХ без загрозливих життю ускладнень (зробити вибір між операцією та пробною консервативною терапією); при декомпенсованому чи субкомпенсованому стенозі пілоруса (при компенсованому стенозі воротаря – вибір між тривалою підтримуючою терапією та пілоропластикою). Неефективність консервативного лікування рецидиву виразки (наявність рефрактерної до лікування виразки). Рекомендоване оперативне втручання. Рефрактерною вважається виразка (G.Tytgat, 1998): а) виразка 12-палої кишки – якщо вона не зарубцювалась або збільшилась розмірами після 2 місяців неперервної антисекреторної терапії при умові стартового етіотропного лікування (Нр або ін.); б) виразка шлунку – якщо вона не рубцюється на протязі 3 місяців антисекреторної терапії (включаючи стартове етіотропне лікування). (За іншими авторами – консервативно лікують ВХ до 4 – 6 місяців). Відносне (дискутабельне) показання до планової операції – важкий або середньої важкості перебіг ВХ і бажання хворих прооперуватися (осмислена відмова від регулярного медикаментозного лікування за фінансово-економічноми мотивами). Методики вибору – органозберігаючі операції. Синдром Золінгера – Елісона – на фоні консервативного лікування виразки та гіперсекреції – планова операція на підшлунковій залозі (видалення гастриноми). 1 2 3 4 |