ВІКТИМОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖЕРТВ «ЗЛОЧИНІВ НЕНАВИСТІ»
Злочини на ґрунті ненависті – це карані діяння, скоєні на ґрунті упередженого ставлення та нетерпимості. Вони поширені у всіх країн та часто відрізняються особливою жорстокістю, а тому становлять серйозну загрозу як для жертв, так і для всього суспільства [3 с.15].
Злочини та інциденти на ґрунті ненависті завдають більше шкоди, ніж «звичайні» злочини: вони посилають сигнал всім представникам даної групи. Сигнал про те, що цю групу слід позбавити права бути частиною суспільства в цілому. Злочини на ґрунті ненависті призводять до розповзання плями страху далеко за межі міста чи держави, і в зв'язку з цим вони мають достатній потенціал для переростання в більш масштабні конфлікти.
Злочини та інциденти на ґрунті ненависті часто залишають у жертви почуття страху перед можливими нападами в майбутньому і наростанням насильства. Цей страх відбувається з неприйняття особистості жертви, яке присутнє у кожному подібному злочині. Також злочини на ґрунті ненависті посилають сигнал про те, що їх жертв не визнані як частина суспільства, в якому вони живуть. У результаті такі потерпілі можуть відчувати не тільки почуття крайньої ізоляції але і більш сильне і тривале відчуття страху, ніж жертви інших злочинів.
Як показали дослідження, жертви злочинів на ґрунті ненависті відчувають більш негативні емоції, ніж особи, які потерпіли від інших злочинів. Бездіяльність у відповідь на ці правопорушення або реакція, що ганьбить жертв, можуть завдати ще більшої шкоди і без того травмувати людям. Така вторинна віктимізація може мати місце зокрема, коли представники суспільства - наприклад, поліцейські, робітники соціальних служб, лікарі або судді, - заперечують або применшують серйозність злочинів на ґрунті ненависті, про які було заявлено. Для багатьох людей, які стали жертвами таких злочинів, вторинна віктимізації означає ще більше приниження, зневагу і ізоляцію [3 с.60].
Злочини на ґрунті ненависті також можуть бути спрямовані проти майна. Якщо майно асоціюється з конкретною групою та стає об’єктом нападу з цих підстав, напад на нього буде кваліфікуватись як злочин на ґрунті ненависті. Прикладами можуть бути неонацистські графіті на стіні синагоги, націоналістичні символи на будинку, що належить представнику етнічної меншини. Такі дії є повідомленням про те, що всю громаду зневажають або що така громада не є бажаною серед місцевого населення.
Хоча існує думка про те, що злочини на ґрунті ненависті зазвичай пов’язані з випадковими нападами, багато таких злочинів відбуваються у малих громадах за участю сусідів. Жертви можуть боятися наслідків, якщо правопорушник знає, де вони живуть або працюють. У випадках, коли діють організовані групи ненависті, жертва може почувати себе в ще більшій небезпеці.
Особи, які вчиняють злочини з таких мотивів, не тільки заподіюють смерть або тяжкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження, а й відкрито демонструють зневагу до людей, які є представниками іншої раси, національності чи релігійної конфесії, нехтують загальновизнаними етичними і правовими нормами поведінки, кидають виклик державі й суспільству [2 c.171].
Серед тенденцій останніх років експерти відмічають появу нових форм нетерпимості, так активніше та жорстокіше почали проявляти себе представники субкультури за здорове життя, які належать до ультраправих. Вони насильницькими методами борються з безхатченками, алкоголіками та наркоманами. Іншими новими явищами є посилення нетерпимості на мовному та територіальному ґрунті [1 c.2].
Ідеї ненависті та їх пропагування поширюються у нашому суспільстві у дуже різноманітних формах, як через інтернет, псевдогромадські організації, використанням засобім масової інформації, проведенням своєрідних демонстрацій. Запобіганню їх поширенню та вчинення злочинів взагалі на мою думку важливу роль можуть відігравати саме громадські організації які наприклад можуть відстежувати загальну кількість злочинів на ґрунті ненависті, а також офіційну реакцію на окремі випадки,проводити опитування членів окремих груп щодо їх досвіду, пов’язаного зі злочинами на ґрунті ненависті встановлювати контакти з Інтернет-провайдерами та ознайомвлютися з їхньою політикою по відношенню до сайтів, які пропагують ненависть. Потім, шляхом моніторингу Інтернет-сайтів вони можуть виявляти контент, який становить безпосередню загрозу або порушує встановлені правила, та оперативно сповіщати про це Інтернет-провайдерів [4 c.69]. Завдяки проведенню такого моніторингу злочинів на ґрунті ненависті та різноманітних опитувань та анкетувань та складанню відповідних звітів громадські організації можуть виявляти тенденції та вживати дієвих заходів щодо конкретних справ.
Повага і рівність прав усіх громадян - неодмінна основа стабільного суспільства. Злочини, викликані упередженням відносно будь-якої особи у зв'язку з його приналежністю до певної групи, несумісні з цими цінностями. Державі слід мати на увазі, що злочини на грунті ненависті, чинені безкарно, передставляють собою серйозний виклик безпеці держави, оскільки окремі інциденти можуть переростати в громадські заворушення. У самих крайніх випадках вони можуть привести до війн як всередині держав, так і за їх межами.
Використана література
1. Полуденко А. Україна намагається ігнорувати злочини на ґрунті расової ненависті / А.Полуденко /Українська правда.- 2012. - с.3 -режим доступу: http://www.pravda.com.ua/inozmi/voa/2012/06/14/6966670/
2. Дорош Л. В. Мотив расової, національної чи релігійної нетерпимості як кваліфікуюча ознака злочинів проти життя і здоровя особи /Л.В. Дорош/ Проблеми законності.- Вип.114.- 2011. -163-173 с.
3. Практичний посібник «Переслідування злочинів на грунті ненависті»/Бюро демократичних з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ/Варшава, Польща, 2015.- 113с. -режим доступу: http://www.osce.org/uk/node/167481
4. Інформаційно-довідковий посібник «Злочини на ґрунті ненависті: попередження та реагування»/Бюро демократичних з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ/Варшава, Польща, 2015.- 92с .-режим доступу: http://www.osce.org/uk/node/180336