Рівні сформованостікультурно-гигиенических навичок
Високий рівень (84-63 бала) - всі навики сформовані міцно;
Середній рівень (62- 40 балів) – сам і більш навичок, перебувають у стадії становлення;
Нижче середнього (39-28 балів) – сам і більш навичок не сформовані.
Аналіз результатів засвідчив таке (Таблиця 1), що більшістьдетей(75%) експериментальної групи навички перебувають у стадії становлення, в однієїребенка(25%) навички не сформовані.
Так, Галкіна Катя, Моїсєєв Ваня, Крилова Настя вміють користуватися їдальні та чайної ложками, акуратно після ухвалення їжі користуються серветкою. Під час ухвалення їжі за одним столом не розмовляють, користуються їдальнями приладами; одяг знімають у певної послідовності, а й у час надягання ця послідовність У цих дітей порушується. Діти намагаються дотримуватися правил особистої гігієни: миють руки перед їжею та після відвідин туалету. Всі діти з наміром прибирають іграшки, книжки і будівельний матеріал, але не місця визначення.
УАхметжановаАйрата жодного з навичок не сформований. Для дитини характерні відказники операції. Хлопчик дуже замкнутий, на зауваження реагує плачем чи замикається. До даному хлопчику необхідно дотримуватися індивідуального підходу.
За результатами проведеного дослідження (Таблиця 2) в багатьохдетей(75%) контрольної групи навички не сформовані. Так, Мягков Кирило під час ухвалення їжі суп їв чайної ложечкою, питанням вихователя що він їсть маленькій ложечкою, хлопчик відповів, що будинки йому дають таку ложку.Вилкой більшість дітей не вміють користуватися. Серветку застосовують за призначенням і нагадування вихователя лише 2 людини (>Дмитриеева Оля,Буклеев Максим). Діти контрольної групи під час ухвалення їжі розмовляють за одним столом. Кирило, по тому, як з'їв своє печиво став забирати в Олі її.
У обох групах зазначалося, що що мовчать спасибі, виходячи через стіл після закінчення їжі. Руки діти витирають який завжди своїми рушниками, вішають їх по своїх місцях. В багатьох як експериментальної, і контрольної груп помічено прояв негативну реакцію попри пропозицію вихователя зачесатися.
Аналізуючи умови, створені групи на формування в дітей вікомкультурно-гигиенических навичок треба сказати таке. Усі вимогиСАНПина дотримані, т. е меблі підібрана відповідно до зростанням дітей, групи дотримується теплової та повітряний режим, ступеня освітленості відповідає вимогам, але у групі досить мало дидактичних ігор, які б сприяли найкращому засвоєннюкультурно-гигиенических навичок, вихователів у свою роботу дуже рідко використовують художнє слово.
Для прищепленнякультурно-гигиенических навичок педагоги цієї групи застосовують показ, приклад, пояснення. Дуже рідко використовують ігрові прийоми, тоді як змісткультурно-гигиенических навичок в дітей віком цього віку освоюється, передусім, в дидактичних іграх і ігрових ситуаціях.
Формуваннякультурно-гигиенических навичок має здійснюватися дитячий садок у тісному контакту з сім'єю. У цьому групі відсутня єдина лінія у вимогах, у створенні умов, які необхідні розробки і закріпленні в дітей вікомкультурно-гигиенических навичок.
За результатамиконстатирующего експерименту ми склали діаграму (>Рис1, Рис.2) з якої видно формування яких навичок викликає найбільше складне становище .
>Рис. 1 Показники сформованості навичок в дітей віком експериментальної групи (в балах).
Рис.2. Показники сформованості навичок в дітей віком експериментальної групи (в балах).
Пояснення додиаграммам.
Для показників сформованості навичок миття рук, охайної їжі, знімання і надягання одягу певному порядку:
7-10 балів – формування досвіду викликає сильні труднощі;
11-17 балів – формування досвіду викликає незначні труднощі;
18-21- формування досвіду бракує труднощі.
Для показника досвіду сформованості користування носовою хусткою:
1 - формування досвіду викликає сильні труднощі;
2- формування досвіду викликає незначні труднощі;
3- формування досвіду бракує труднощі
Отже, з результатівконстатирующего етапу експерименту ми намітили роботу із формуваннякультурно-гигиенических навичок в дітей віком експериментальної групи дослідження.
2.2 Заходи з формуваннюкультурно-гигиенических навичок в дітей віком молодшого дошкільного віку
Для успішного формуваннякультурно-гигиенических навичок необхідні такі умови:
1) організація зовнішньо й зручною до виконання діянь П.Лазаренка та завдань обстановки дитячого садка і майже (меблі, устаткування, відповідні зростанню дітей, закріплені місця зберігання речей, доступні для користування тощо.);
2) поділ освоюваних дій, що у суворо установленому порядку, на цілий ряд операцій, що сприяє швидшому створенню міцних динамічних стереотипів;
3) багаторазові вправи дітей у діях із виділенням способу та порядку їх виконання (особливо у початковому етапі знають навчання). У цьому характер дій може бути незмінним, а форми — різними;
4) індивідуальна роботу з кожною дитиною, облік рівня її розвитку та темпів оволодіннякультурно-гигиеническими навичками;
5) організація ситуацій, які забезпечують контролю над виконанням освоюваних дітьми у незвичній обстановці дій;
6) бездоганне виконання дорослими всіх гігієнічних і культурних вимог.
У результаті формує етапу експерименту розробили заходи щодо формування в дітей віком експериментальної групикультурно-гигиенических навичок. У результаті реалізації даних заходів ми використовували такі методи і засоби як:
- особистий приклад працівників дитсадка, батьків;
- використання красного письменства, фольклору;
-схеми-модели (послідовність етапів окремих режимних моментів);
- полоскання ротовій порожнині після приймання їжі з профілактики карієсу;
- забезпечення чистоти середовища;
- дотримання правил етикету;
- психологічна культура взаємовідносин.
У процесі роботи нами було застосовано наочні прийоми навчання навичок – показ, приклад, на які припадає особливо великого місце у працювати з малими дітьми. Покази ми супроводжували поясненнями. Показ будь-якого дії давався дітям в такий спосіб, щоб було виділено окремі операції –спочатку найважливіші, потім додаткові. Операції ішли у суворому установленому порядку з невеликим інтервалом( трохи більше 5-10 секунд). Показ дії малюкам обов'язково супроводжувався промовлянням («Тепер візьмемо рушник і витремо кожен пальчик»). Це в нагоді дітям бачити найважливіші моменти, осмислити дію, у цілому.
Пояснення нового дії спочатку давалося дуже докладно, потім поступово звужувалося і зводилося до нагадуванню правила, що було звернуто всім чи дітям. Особливо вдалою була непряма форма, ми заздалегідь висловлювали у тому, що правильно виконають наші вказівки. Наприклад, «Нині мені подивлюся, як діти поставлять цього разу місце свої стільці. Напевно, усе це зроблять безшумно». Отже, ми лише дітям відзначали їхні діяння, а й нагадували як треба правильно виконати цю вказівку.
У своїй роботі ми широко використовували прийом заохочення, але намагалися не зловживати. Ми намагалися робити те щоб виконання вимог дорослого стало нормою поведінки, потребою дитини.
У окремих випадках доводилося використовувати осуд, але робив це у непрямій формі, не називаючи імен дітей.
Однією з провідних прийомів, які ми використовували, з'явився прийом повторення дій, вправ. Наприклад, попросили перед києм: «Покажіть, як ви вже засукали рукави» чи ж після миття подивилися, наскільки суто і сухо витерті руки. Хорошою формою вправи дітей у освоєннікультурно-гигиенических навичок з'явилися дидактичні гри.
Істотною частиною педагогічного процесу з формуваннюкультурно-гигиенических навичок в дітей віком молодшого дошкільного віку є ігри-заняття з лялькою. Нами були й проведено такі гри: «Лялька Катя прокинулася» (Додаток 2), «Лялька Катя обідає» (Додаток 3), «>Подбери посуд длякукли»(Приложение 4). Було виготовленонастольно-печатние гри (Додаток 5).
Було проведено це з педагогами і обслуговуючого персоналу, які працюють на цій групі необхідність мати акуратний зовнішній вигляд, подавати приклад щодо виконаннякультурно-гигиенических правил. Інакше діти будь-коли засвоять цих правил і твердо переконані у цьому, що вони справді необхідні, кому надалі можуть нехтувати ними зовсім.
Обов'язковою передумовою формуваннякультурно-гигиенических навичок є дотримання дітьми режиму дня. Тому, що з медичними працівниками ми вели постійний контролю над виконанням режиму дня дітьми цієї групи. Режим- це твердо встановлений, педагогічно, фізіологічно обгрунтований розпорядок життя дітей, направлений замінити повноцінний фізичний і психічне розвиток кожної дитини.
>Режимние моменти сприяють вихованню в дітей вікомкультурно-гигиенических навичок, звичок, дисциплінує вихованців, допомагає їм здалося бути активними, самостійними.
При раціональної організації обстановки неодмінною умовою з'явивсяиндивидуально-дифференцированний підхід про дітей. Нами врахували, що з вихованців є індивідуальні відмінності: те, що легко дається Насті і Каті, несила виконатиАйрату і Вані. Отже,индивидуально-дифференцированний підхід здійснювався стосовно кожної дитини. Прийоми й методи використовувались у залежність від особливостей стану здоров'я та перемоги розвитку.
Знання особливостей стану нервової системи кожної дитини дало змогу використовувати найбільш адекватні педагогічні прийоми індивідуальної роботи, як під час занять, і у вільний час, у процесі гри.
Широко використовували ми у своїй роботі художнє слово, народний фольклор (>потешки, примовки) до створення позитивних емоції в дітей у процесі виконання дійкультурно-гигиенических навичок.
>Т.к.культурно-гигиеническое виховання, що здійснюється на дошкільному установі, мало б перериватися й у домашніх умовах, розробили рекомендації для батьків за формуванню даних навичок під час вихідних днів й тимчасово відпустки.. Якщо дитсадку педагог привчає кожного вихованця до самостійності при удяганні, роздяганні, прийомі їжі, під час інших побутових процесів, а вдома все за дитини роблять дорослі, те в дитини не виробляються стійкі звички, навички, вміння, він часто виявляється безпорадним за необхідності виконати навіть найпростіші дії.
У цьому яка формує етап експерименту було завершено.
2.3 Перевірка ефективності зробленого на формуючому етапі експерименту
Для перевірки ефективності виконану нами роботи з формуючому етапі експерименту використали хоча б діагностичний матеріал, що йконстатирующем етапі.
Дані представлені у таблицях 3,4.
| Ім'я, прізвище дитини | >Сформированность досвіду миття рук (в балах) | Паля- у балів | >Сформированность досвіду охайної їжі (в балах) | >Кол-во балів | >Сформированность досвіду знімання і надягання одягу певному порядку ( в балах) | >Кол-во балів | Рівень сформованості досвіду користування носовою хусткою ( в балах) | Загальне у балів | Рівень сформованості | ||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||||||||||||||
| >АхметжановАйрат | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 9 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 9 | 3 | 35 | З | ||||||||
| Галкіна Катя | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 21 | 3 | 3 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | 16 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 21 | 3 | 62 | У | ||||||||
| Моїсєєв Ваня | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 3 | 45 | З | ||||||||
| Крилова Настя | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 21 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 3 | 52 | З | ||||||||
1 2 3