Основнівидироботицентрів:
індивідуальне і групове консультування різних категорій на- селення;
групова робота: тренінги, групи розвитку, групи спілкування, групи підтримки, групи за інтересами, дискусійні групи;
психологічна діагностика як окремих людей, так і окремих со- ціальних груп;
соціологічні дослідження: анкетування, соціометрія, моніто- ринги, бліцопитування;
інформаційна робота: інформаційні зустрічі, “круглі столи”, ток-шоу, лекції, семінари;
видавнича діяльність: публікації в пресі, листівки, буклети, бюлетені;
культурно-масова робота: свята, акції, конкурси, вікторини;
ігрова і арт-терапія;
клубна і гурткова діяльність.
Основніцільовігрупи,з якими працюють фахівці центрів, визна-
чаються за декількома принципами. За віком: діти віком від 5–6 років до 11; підлітки і молодь (12 – 18 років); дорослі і люди похилого віку. За соціальним статусом: школярі, безробітні, «ліквідатори», остарбай- тери, пенсіонери, переселенці, інваліди, міські і сільські жителі, пред- ставники окремих професійних груп (міліціонери, пожежні, педагоги), наркозалежні і т.п. За приналежністю до соціальних груп: окремі жителі (індивідуальна робота), сім’ї, контактні групи (групова робота), великі групи (масова робота), громади (великі групи, що включають в себе усіх жителів населеного пункту), суспільні групи (громадські об’єднання і організації).
Діяльність центрів соціально-психологічної реабілітації, згідно до їхніх програмних завдань, має здійснюватись у тісній взаємодії з адмі- ністрацією та громадським суспільством громади. Тому, другою назвою, що застосовується є – общинні центри. Модель взаємодії з громадою ми наводимо на прикладі Коростенського центру Житомирської об- ласті.
Центр – як ресурсний центр інформаційно-аналітичноїдіяльності: Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) є одним з пріоритетних напрямів соціально-психологічної реабілітації населення, яке забез- печує зниження напруженості, стабілізацію ситуації і створення більш сприятливого морального клімату у регіоні. Крім того, інформаційно- аналітична діяльність є однією з найважливіших складових ефектив-
ності діяльності центрів.
Мета інформаційно-аналітичної діяльності полягає в забезпеченні ефективного впливу центру на соціально-психологічну ситуацію у спільноті шляхом розвитку її соціальної інфраструктури.
Інформаційно-аналітична діяльність центру здійснюється в осно- вному як безпосередня взаємодія з спільнотою за наступними напря- мами:
з населенням;
з соціальними інститутами, які входять у соціальну інфраструк- туру регіону;
з місцевою адміністрацією та іншими органами управління.
На сьогоднішній день адміністрація і ЗМІ приділяють недостатньо уваги питанням інформування населення з екологічних і радіологічних питань, пропаганді способів організації індивідуального та суспільного життя на забруднених територіях.
В регіонах практично відсутня система розповсюдження інформа- ції, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. В місцевій адміністрації, у спеціалістів і в населення в цілому відсутня необ- хідна інформація, що характеризує радіологічну ситуацію в регіоні на сьогоднішній день – на регіональному рівні вже протягом кількох років фактично не проводиться дозиметричний контроль, а медичний і санітарно-гігієнічний контроль просто відсутні (за виключенням м. Славутич). Хоча спеціалісти МНС продовжують відстежувати основні параметри радіологічної ситуації, та результати їх діяльності фактично залишаються невідомими на регіональному рівні. Таким чином, перша проблема полягає в елементарній відсутності емпіричних даних по радіаційному стану регіону.
Населення недостатньо інформоване про практичні аспекти раді- ологічних наслідків Чорнобильської катастрофи. Населення фактично не інформоване про те, хто, коли і де здійснює контрольні заміри рівня радіологічного забруднення територій, лісових і сільськогосподарських угідь і продуктів харчування, хоч такий контроль здійснюється постійно адміністративними органами і службами МНС. Навіть наявна офіційна інформація вкрай нерегулярно і цілком в недоступній для розуміння населенням формі висвітлюється в ЗМІ. В поєднанні з дуже низькою довірою до офіційних ЗМІ (а інших в регіоні фактично немає), яке традиційно склалося на постчорнобильських територіях, це призвело до суттєвої дезорієнтації населення по відношенню до ситуації, яка склалася.
Вказані вище фактори визначають наявність неадекватного стану підвищеної тривожності серед населення, що перебуває на забруднених територіях. Люди відчувають дуже високу потребу в інформації, яка до- зволяла б їм раціонально будувати форми і способи життєдіяльності на забруднених територіях. Ця потреба пов’язана з переживанням втрати здоров’я в результаті наслідків аварії і страхом перед майбутніми неви- ліковними хворобами як для себе особисто, так і для дітей. У свідомості людей страх хвороби пов’язаний зі страхом втрати працездатності і, як наслідок цього, повним зубожінням.
Система інформування складається із наступних структурно-функ- ціональних блоків: збір емпіричних даних про стан справ в регіоні; аналітична обробка фактичних даних і передача необхідної інформації представникам цільових груп; встановлені канали подальшого розпо- всюдження інформації від цільових груп до відповідних категорій на- селення. Створення такої системи передбачає: а) проведення додаткових досліджень, як з майбутніми учасниками цільових груп, так і з насе- ленням, як споживачем інформації; б) створення системи навчально- тренінгової підготовки цільових груп для здійснення інформаційної діяльності серед населення.
Центри мають власну інформаційну базу – це, на прикладі Боро- дянського центру:
інформаційні бюлетені «Для Вас», «Одужуй, хворе пташеня»;
інформаційний вісник «Голос молоді», «Повір у себе»;
часопис «Я – волонтер»;
аматорська газета «Дорослі діти»;
сімейний аматорський журнал «Дитячий світ»;
серія буклетів «Школа психологічної просвіти», «Щоб не сталось лиха» та мережу розповсюдження.
Центр, як ресурснийцентррозвиткуспільнот, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС забезпечує:
формування інформаційної політики та її імплементацію у спільноту Чорнобильського регіону;
діяльність відділу кризових ситуацій (ВКС) – доступ до команди фахівців та захищеного місця тимчасового перебування для кожного
хто потребує негайної допомоги або групи людей що потрапили в над- звичайну ситуацію. Залучення до складу мобільних бригад фахівців: психолог, соціальний педагог, медичний працівник, представник відділу внутрішніх справ, юрист.
координація діяльності у системі закладів створеної мережі
«Громадських центрів» при партнерстві з міжнародними організаціями та Програмою Відродження та Розвитку ПРООН.
створення у населених пунктах Громадських центрів як успіш- ної моделі для самоорганізації та розвитку населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.
Робота з впровадження розроблених програм розвитку місцевих громад, відпрацьованих напрямів соціально – економічного розвитку та сформованих лідерських груп є надзвичайно важливою для забез- печення сталого розвитку окремих населених пунктів.
Ця мережа служить моделлю позитивних змін у депресивних спіль- нотах на місцевому прикладі, що спонукає до високого ступеню довіри та реальності змін через подолання місцевих проблем, а також є моделлю для продовження цієї діяльності у всіх регіонах. До створення мережі були залучені різні ресурси, такі як: органи місцевого самоврядування, власні внески та участь громади, державні кошти, благодійна допомога та залучення донорських коштів. Така палітра участі значно зменшує внески громади і дає їй максимальну вигоду – вирішення проблем та утворення лідерської групи, що забезпечить подальший розвиток та стабільність громади. Серед багатьох позитивних результатів розвитку місцевих громад маємо іще один надзвичайно вагомий результат – зняття напруги серед населення та вивід конкретного населеного пункту та його жителів із чорного списку «жертв Чорнобиля».
Центр – як ресурс для розвитку громадянськогосуспільства, є парт- нером недержавних громадських організацій :
Союз Чорнобиль,
Діти Чорнобиля,
Фонд розвитку спільноти,
Школа безпеки та виживання,
За життя без шкідливих звичок,
Центр розвитку сільського господарства,
МБФ «Спільнота»,
МБФ «Східно-Європейська місія»,
БФ Милосердя.
Перелічені громадські організації не тільки знайшли прихисток під дахом центрів, але деякі з них були створені за ініціативи представників
центрів.
Центр як заклад соціально-психологічноїдопомогиіреабілітації.
У своїй діяльності психологи центрів застосовують як групові, так і індивідуальні методи надання психологічної допомоги. На прикладі роботи Славутичського центру можна виокремити такі основні проб- леми, з якими звертаються жителі цього міста:
порушення міжособових взаємин в родині;
алкогольна та наркотична залежність у підлітків та дорослих;
погіршення успішності та поведінки дитини в школі;
професійна невизначеність у підлітків;
безробіття тощо.
Необхідно відмітити постійне зростання кількості славутчан, які звертаються до фахівців Соціально-психологічного Центру. Так за пе- ріод 2001-2004 роки в Центрі зареєстровано більш ніж 84 тис. відвіду- вань установи різними категоріями жителів міста, з якими проведено близько 28 тис. занять.
Найбільше відвідують організацію дорослі – 40 % звернень, 32,6 % склали відвідування Центру підлітками і 27,4 % – дітьми.
Центр має в своєму складі кризове відділення, працівники якого концентрують свої зусилля на допомозі категоріям населення з «груп ризику» (хворих на алкоголізм та наркоманію; тих, хто спробував по- кінчити життя самогубством; жертв насильства та ін.).
Узагальнення одержаного за півтора десятиліття досвіду та аналіз сучасних проблем надання соціально-психологічної допомоги постраж- далому населенню дає можливість зробити ряд висновків. А саме:
Медичні і соціально-психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи є найбільш стійкими і довготривалими. До сьогодні на- селення постраждалих регіонів відчуває погіршення стану здоров’я, розгубленість і відсутність чіткої життєвої перспективи, безсилля перед великою кількістю особистих, соціальних, економічних та інших про- блем.
Центри соціально-психологічної реабілітації постраждалого населення та його інформування з питань подолання наслідків Чор- нобильської катастрофи накопичили великий досвід здійснення реа- білітаційних заходів та соціальної мобілізації постраждалих.
1 2 3 4 5