Питання для семінару з політології
Тема «Вибори та виборчі системи»
1.Проаналізуйте функції виборів в демократичних державах.
1)легітимація і стабілізація політичної системи.
2)створення функціюючої представницької системи. ПС влади, впливаючи на суспільство, модифікує його відповідно до інтересів його соціальних груп, і забезпечує процес суспільного розвитку;
3)мобілізація виборчого корпуса на рішення актуальних суспільних завдань. Роз'яснюючи громадянам свої програми, вказуючи шляхи реалізації їх, партії мобілізують громадян на важливі для країни політичні дії;
4)розширення комунікацій між інститутами влади і громадянами.
5) рекрутувания політичної еліти. В. — найважливіший канал входження громадян до складу політичної еліти, здійснення політичної кар'єри.
6)генерування оновлення суспільства за допомогою конкурентної боротьби альтернативних політичних програм.
7) артикуляція, агрегація і представництво різноманітних інтересів населення.
8) переклад політичних конфліктів у русло інституційованого мирного врегулювання їх.
9) конституювання ефективної опозиції та її підготовка до виконання функцій політичного керівництва. Ефективність опозиції передбачає виконання нею функцій критики і контролю за урядом.
10) інтеграція різноманітних думок і формування загальної політичної волі.
11) політична соціалізація населення, розвиток його політичної свідомості і політичної участі.
12)контроль за інститутами влади. В результаті виборів створюється найважливіший інститут контролю за урядом — парламент, а також оформляється опозиція, яка звичайно ревно стежить за дотриманням конституції і закону. В сучасному світі вибори широко застосовуються авторитарні і тоталітарні режимами.
2.Поняття виборчого цензу. Особливості сучасних виборчих цензів в демократичних державах.
Ви́борчий ценз — встановлені в конституції або законах умови, що обмежують коло осіб, які мають право брати участь у виборах.
З деяких пір питання виборчих цензів певною мірою доволі штучно замовчується, адже ценз, що розуміє під собою обмеження, може тягнути щонайменше на порушення головних засад демократії, особливо загального і рівного виборчого права.
Сьогодні з боку здорових сил українського суспільства, здорових не лише у сенсі медичному, але й у сенсі соціально-психологічному, має підніматися ініціатива про впровадження деяких виборчих цензів з огляду на перспективи виживання Української Держави і Нації. Аби нас не звинуватили у недемократичності, ми маємо відзначити, що всі демократичні держави мають відповідні виборчі цензи і успішно їх застосовують у своїх політичних практиках.
Не позбавлене таких цензів і виборче законодавство України. Але варто відзначити, що дані цензи не є результатом напруженої роботи думки, а скоріше є мавпуванням чужого досвіду, неприйнятного в українських політичних та історичних реаліях. Серед таких цензів є віковий ценз, ценз осілості, наявність громадянства. Але, як показує українська політична практика навіть ці цензи в українських реаліях або не діють, або працюють проти Української Держави і Української Нації.
Нижче мені би хотілося зосередитися в основному на віковому цензі, аби показати, як його використання може піти на користь Українській Державі і Нації і як воно шкодить у сучасному його застосуванні.
Отже, ми бачимо, що одне лише запровадження вікового цензу дозволить провести у нашій країні не лише і не просто люстрацію, воно дозволить омолодити наше державне керівництво, заллє в державний механізм свіжої молодої крові і відкриє шлях для нових інтелектуальних і творчих підходів в управлінні державою.
Насамкінець хочу сказати, що даний матеріал готувався ще задовго до того, як розпочалась війна в Україні. На жаль, ніхто з сучасних політичних партій питання виборчих цензів на щит політичної боротьби не взяв, але я гадаю ще не все втрачене і попередні результати виборів дають надію на те, що гірше не буде, а наші ідеї хоч частково та почнуть втілюватись у життя як і ідея нації.
Начало формы
3.Дайте визначення мажоритарної виборчої системи. Проаналізуйте її переваги і недоліки.
Мажорита́рна ви́борча систе́ма — порядок визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат, який одержав на виборах більшість (абсолютну чи відносну) голосів виборців.
Переваги:
1. Між виборцями і депутатами виникають досить міцні безпосередні зв'язки, які нерідко носять особистий характер;
2. Дає можливість закріпитися найбільш сильному політичному руху. Сприяє розстановці сил в законодавчих органах;
3. Політична діяльність члена тієї чи іншої партії нерозривно пов'язана не тільки з статутом партії, але ще і з кар'єрними перевагами і міркуваннями, спрямованими на пристосовницьку тенденцію, яка виключає протиріччя з керівництвом, лобіює інтереси бюрократії.
Недоліки:
1. Дійсний відсоток виборців менше, ніж представництво найбільш потужної партії в парламенті;
2. Щоб просунути свого кандидата в депутати, необхідно "компактне" проживання, адже розкидані по країні меншини явно не можуть домогтися більшості на окремих округах;
3. Система чревата підкупами виборців і навіть цілих округів.
4. Черговий недолік в тому, щоб все-таки взяти участь у виборах і не втратити свій голос люди голосують не завжди за того представника, який їм до душі, а частіше просто вибирають одного з двох очевидних лідерів, які формуються як правило думкою агітаційних вкладень і впливом особистого очного контакту.
4.Дайте визначення пропорційної виборчої система. Проаналізуйте її переваги і недоліки.
Пропорційна виборча система — виборча система, при якій голосування за кандидатів проводиться за партійними списками. Розподіл мандатів між партіями здійснюється відповідно до кількості голосів виборців, поданих за кожний партійний список.
Переваги:
1) голоси виборців розподіляються пропорційно, мінімізується їх втрата;
2) враховуються інтереси різних суспільних груп;
3) відбувається сприяння розвитку партійної системи та партійної ідеології;
4) існує менше можливостей для фальсифікацій результатів волевиявлення громадян;
5) унеможливлює проходження в парламент радикальних регіональних політичних партій; 6) маючи підтримку політичної партії, депутат має набагато більше можливостей, щоб виконати передвиборні обіцянки.
Недоліки:
1) виборці голосують не за конкретних людей, а за партійний список, в якому можуть виявитися невідомі, некомпетентні, непопулярні політики;
2) відсутність тісного зв’язку, контактів між депутатами і виборцями, оскільки депутата обирають не виборці конкретного виборчого округу, а виборчий корпус усієї країни;
3) доволі складна система підрахунку голосів;
4) до парламенту потрапляє багато політичних сил, що ускладнює процедуру формування парламентської більшості і часто робить уряд у країні нестабільним;
5) відсутність персональної відповідальності депутата перед виборцями за свої дії;
6) обмеження свободи дій депутата, його залежність від партійного керівництва, якому він завдячує своїм обранням;
7) купівля місць у партійних списках.
5.Особливості виборчої системи в Україні.
Особливості виборчої системи України: Працес реформування новітнього українського виборчого законодавства протягом десяти років незалежності України розвивався передовсім у контексті конституційного процесу та через прийняття і запроввдження вдповдних спецaльних виборчих законіе. що регулюють питання організаці і проведення всіх видів виборів.
У розвитку виборчого законодавства України можна виділити доконституціний та післяконституційний періоди. Доконституційний етап характеризується тим, що в цей період частково діє ще постсоціaлiстичне виборче законодавство, зокрема на виборах до Верховної Ради України, на місцевих виборах. Разом тим із заснуванням поста Президента Украни в суспільно- політичну практику запроваджується новий вид виборів і починається відповідно формуватися нове українське законодавство про вибори Президента Украни. Крім того caмe в цей період було також започатковано ще один окремий вид виборів - вибори депутатів Верховно Ради Автономно Республіки Крим то напрацьовано повий вид законодавства про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Якісно новий характер має виборче законодавство про вибор після-конституційного періоду, якому властиве широке застосування міжнародно-правових принципів і засад організації та проведення виборів , вдосконалення правового механізму виборчого процесу, розширення гарантування виборчих прав громадян України.
Начало формы
Конец формы