Обман – форма поведінки (як вербальна так і невербальна), яка полягає в навмисному спотворенні дійсності для досягнення бажаної мети чи прагнення уникнути небажаних наслідків. Відповідно, коли обман стає звичною формою поведінки, вона закріплюється і перетворюється на якість особистості. Це якщо говорити про обман, як навмисне бажання ввести когось в оману. Вербальні ознаки обману: 1. Протиріччя між висловлюваннями і іншою зібраною по даному питанню інформацією, а також протиріччя усередині самої інформації, у зв’язку з відсутністю деталей. 2. Невизначеність, неконкретність відомостей, що містяться в інформації. 3. Висока точність опису подій, зокрема віддалених у часі - наслідок заучування заздалегідь підготовленої нещирої інформації. 6. Різка поява пояснення однакових подій на різних етапах спілкування. 7. Винятково позитивна інформація про себе й відсутність найменших сумнівів у трактуванні подій 8. Наполегливе, кількаразове (нав'язливе) ініціативне повторення яких-небудь тверджень. Східне прислів'я говорить: "Ти сказав мені в перший раз, і я повірив. Ти повторив - і я засумнівався. Ти сказав втретє - і я зрозумів, що ти брешеш". 9. Часті застереження протягом розмови, щодо істинної інформації про подію. 10. Не типові для даної людини (з урахуванням рівня загального розвитку й освіти) вираження, терміни й фразеологічні обороти - свідчення заучування інформації (можливо, підготовленої іншим). 11. Збіднення емоційного тла висловлень - як наслідок відсутності реальних емоцій у момент розгортання "реальної" події. 12. Недоречні, кількаразові посилання на свою добропорядність і незацікавленість. 13. Уникання відповіді на пряме запитання, спроби створити враження, що це питання не зрозуміле або "забуте". 14. Приховування високо значущих подій. Невербальні ознаки обману: (голос) мимовільна зміна інтонації; • зміна темпу мови; • зміна тембру голосу; • поява тремтіння в голосі; • поява пауз при відповідях на запитання, які не повинні були викликати утруднення; • занадто швидкі відповіді на запитання; • демонстративне підкреслення (виділення) за допомогою мовних засобів - інтонацією, паузами яких-небудь фрагментів переданої інформації, маскуючи або спотворюючи дійсне відношення до неї. Міміка: погляд, що бігає"; • легка неприродна посмішка; • ледь помітна напруга м'язів обличчя; • візуальний контроль партнера в момент нещирого висловлення; • розбіжності рухів зіниць очей по модальностям зі змістом інформації; • прищурювання, звуження очей при відповідях на запитання. Жести, пози: жест "рука до обличчя"; • жест "прикриття рота"; прикривання рота долонею, пальцями або кулаком; • жест "дотик до носа"; легке потирання носа або швидкий дотик до нього; • жест "потирання ока"; • жест "відтягування коміра"; • жести закритості; • часте пригладжування волосся; • нервозність у поведінці (періодичне прочищення голосу; покахикування; часте паління цигарки; постукування по столу); • потирання долоней. Фізіологічні ознаки: почервоніння обличчя або його окремих частин; • тремор губ; • розширення зіниць очей; • прискорене моргання й інші зміни, характерні для почуття сорому, страху й інших емоцій, що супроводжують нещирість на підсвідомому рівні в людей, які не звикли брехати; • зміна (при відсутності фізичного навантаження) частоти пульсу, а також зміна ритму пульсових скорочень; • зміна кров'яного тиску (по гіпертонічному або гіпотонічному типу); • зміни в ритмі подиху (особливо різке скорочення фази видиху й викривлення звичайного дихального циклу); • поява рясного потовиділення без температурних і фізичних навантажень; • зміни в електрокардіограмі (ЕКГ); • зміни в картині електроенцефалограми (ЕЕГ); • різні зміни в елементах крові, сечі, слини. |