Ім'я файлу: Ryzhak-L.-Filosofiia-iak-refleksiia-dukhu-navchal-nyy-posibnyk.p
Розширення: pdf
Розмір: 3693кб.
Дата: 23.05.2022
скачати
Розширення: pdf
Розмір: 3693кб.
Дата: 23.05.2022
скачати
збереження довкілля на головний
430
Браун Л. Виклики нового століття // Стан світу 2000. К Інтелсфера, 2000.
– С. 9.
430
Браун Л. Виклики нового століття // Стан світу 2000. К Інтелсфера, 2000.
– С. 9.
Людмила Рижак
Ф
ІЛОСОФІЯ
ЯК
РЕФЛЕКСІЯ
ДУХУ
організуючий принцип нашої цивілізації
431
. Водночас людська цивілізація сьогодні настільки складна і розмаїта, що дуже важко скоординувати спільні дії. Тому А. Ґор запропонував Глобаль- ний План Маршалла для ефективного практичного втілення організаційного принципу збереження довкілля. Згідно з цим планом, необхідно стабілізувати населення землі, створити та запровадити природнозберігаючі технології, здійснити еколо- гічну переорієнтацію економіки та змінити правову систему регулювання еко-економічної діяльності.
Враховуючи світові тенденції поступу людства, Всесвітня
Бізнесова Рада Сталого Розвитку (Женева, 1996) розробила три базові сценарії розвитку до 2050 року, в яких з’ясовувалися кри- тичні пороги у використанні природи та наскільки еластичною є глобальна екосистема. Чи зможе людство завчасно розпізна- ти точки незворотної деградації екосистеми? Сценарій FROG
заснований на припущенні, що люди й надалі ігноруватимуть соціальні та екологічні загрози, покладаючи надії на динамі- ку економічного зростання та технологічні новації. Економічне зростання є пріоритетним для більшості країн, а перехід до ста- лого розвитку визнають лишена словах, але не розглядають як нагальну проблему. Практичні рекомендації глобальних самітів не реалізовують. Країни, що розвиваються, вважають за доцільне спочатку прискорити їхнє зростання (First Raise Our Growth), а тоді вже переходити до сталого розвитку. За цим сценарієм, людство здійснює лише локальні заходи щодо покращання довкілля, зменшення викидів у атмосферу, запроваджує нові технології та екологічну освіту. Поширюються уявлення про покращання стану довкілля, проте на глобальному рівні ситуація лише погіршується. До 2030 року економічне зростання та зростання населення набуває загрозливого характеру. Однак проблеми не розв’язують, а сперечаються, як на них реагувати. До 2050 року, за цим сценарієм, збуваються найгірші
431
Гор А Земля у рівновазі. Екологія і людський дух. К Інтелсфера, 2001.
– С. 267.
Ф
ІЛОСОФІЯ
ЯК
РЕФЛЕКСІЯ
ДУХУ
організуючий принцип нашої цивілізації
431
. Водночас людська цивілізація сьогодні настільки складна і розмаїта, що дуже важко скоординувати спільні дії. Тому А. Ґор запропонував Глобаль- ний План Маршалла для ефективного практичного втілення організаційного принципу збереження довкілля. Згідно з цим планом, необхідно стабілізувати населення землі, створити та запровадити природнозберігаючі технології, здійснити еколо- гічну переорієнтацію економіки та змінити правову систему регулювання еко-економічної діяльності.
Враховуючи світові тенденції поступу людства, Всесвітня
Бізнесова Рада Сталого Розвитку (Женева, 1996) розробила три базові сценарії розвитку до 2050 року, в яких з’ясовувалися кри- тичні пороги у використанні природи та наскільки еластичною є глобальна екосистема. Чи зможе людство завчасно розпізна- ти точки незворотної деградації екосистеми? Сценарій FROG
заснований на припущенні, що люди й надалі ігноруватимуть соціальні та екологічні загрози, покладаючи надії на динамі- ку економічного зростання та технологічні новації. Економічне зростання є пріоритетним для більшості країн, а перехід до ста- лого розвитку визнають лишена словах, але не розглядають як нагальну проблему. Практичні рекомендації глобальних самітів не реалізовують. Країни, що розвиваються, вважають за доцільне спочатку прискорити їхнє зростання (First Raise Our Growth), а тоді вже переходити до сталого розвитку. За цим сценарієм, людство здійснює лише локальні заходи щодо покращання довкілля, зменшення викидів у атмосферу, запроваджує нові технології та екологічну освіту. Поширюються уявлення про покращання стану довкілля, проте на глобальному рівні ситуація лише погіршується. До 2030 року економічне зростання та зростання населення набуває загрозливого характеру. Однак проблеми не розв’язують, а сперечаються, як на них реагувати. До 2050 року, за цим сценарієм, збуваються найгірші
431
Гор А Земля у рівновазі. Екологія і людський дух. К Інтелсфера, 2001.
– С. 267.
635
Р
ОЗДІЛ
18.
Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства
прогнози про занепад глобальної екосистеми і критичне висна- ження ресурсів. Урбанізація та соціальна нерівність збільшують напругу до критичної межі. Це все загрожує як загибелі екосис- теми, так і людста в цілому.
Висновок із цього сценарію можна зробити такий, що лише традиційної довіри до технологічних новацій і ринкових сил може виявитися недостатньо для вирішення довгострокових екологічних і соціальних проблем.
За сценарієм GEOPOLITY впродовж перших 20-ти років накопичуються як справжні, так і уявні ознаки наближення еко- логічної та соціальної кризи. Домінуючий “економічний міф” громадськість буде розглядати як небезпечно вузький, особливо в країнах швидкого економічного зростання, що призводить до втрати традицій (Азія). Національні уряди втрачають довіру своїх громадян. Відбувається переорієнтація на бізнесові струк- тури і, зокрема, транснаціональні корпорації. Однак вони також неспроможні або не бажають адекватно реагувати на кризову ситуацію.
Оскільки ні уряди, ні бізнес не здатні розв’язувати соціальні та екологічні проблеми, то народи починають шукати інших лідерів, зокрема, серед релігійних установ і потребують нових со- ціальних інститутів для виходу із кризи. Усвідомлення потребив ефективних діях веде до нового глобального консенсусу щодо доцільності поєднання технократичних рішень, міжнародних санкцій і прямого контролю за ринками задля забезпечення еко- логічних і соціальних цінностей. Формуються нові міжнародні
інституції такі, як Глобальна Екологічна Oрганізація (GEO), які будуть наділені широкими повноваженнями з розробки таза- провадження глобальних стандартів і заходів щодо збереження довкілля та запобігання суспільній деградації навіть за рахунок економічних втрат.
Відтак десь після 2030 року національні уряди відновлять свою роль адміністративних центрів громадянського суспільства.
Новий державний апарат разом із міжнародними інституціями очолить та спрямує перехід до сталого розвитку. Отже, за цим
Людмила Рижак
Ф
ІЛОСОФІЯ
ЯК
РЕФЛЕКСІЯ
ДУХУ
сценарієм, людство переходить до сталого розвитку, але з деякою затримкою й шляхом розбудови нової структури управління, що жорстко координує дії на міжнародному рівні. Щоправда, цей сценарій репрезентує систему мислення азійських держав, зокрема Китаю.
За сценарієм JAZZ різноманітні незалежні гравці – біз- нес, урядові органи, місцеві громади, неурядові органи – тісно співпрацюють і створюють низку спеціалізованих коаліцій для вирішення соціальних і економічних проблему максимально прагматичний спосіб. Головною у цьому сценарії є динамічна
взаємодія різних суб’єктів, а його назва походить від джазової музики із її зовнішньою хаотичною структурою, чергуванням
імпровізацій та строгої гри, коли солісти виходять наперший план і знову відходять, об’єднуються у грі та знову розходяться.
Постає світ розгалуженої економіки знань і послуг, соціальних і технологічних новацій, експериментів, швидкої адаптації, широких зв’язків і потужного глобального ринку, який динамічно змінюється.
Нові екологічні та соціальні стандарти досягають переважно за допомогою такого потужного чинника, як власний інтерес.
Зокрема, у цьому високо конкурентному та взаємопов’язаному світі бізнес бачить власну стратегічну користь у поєднанні еколо- гічної та економічної ефективності, у більшій соціальній відпові- дальності, а чимало бізнес-корпорацій стають лідерами переходу до сталого розвитку. За цим сценарієм, громадські організації та органи влади, поінформовані споживачі та бізнес діють разом, як партнери, бо інакше разом програють. Вони всі разом вчаться інтегрувати екологічні та соціальні цінності в ринкові механізми.
На думку Е. Тофлера, настав час драматичної переоцінки напрямків змін, переоцінки, яку здійснюють не політики, не соціологи, не духовенство, не революційна еліта, не техніки, не ректори коледжів, а всі люди разом. Нам потрібно, вважає філо- соф, ініціювати неперервний плебісцит стосовно майбутнього:
“Який світ ми хочемо мати через десять, двадцять чи тридцять
Ф
ІЛОСОФІЯ
ЯК
РЕФЛЕКСІЯ
ДУХУ
сценарієм, людство переходить до сталого розвитку, але з деякою затримкою й шляхом розбудови нової структури управління, що жорстко координує дії на міжнародному рівні. Щоправда, цей сценарій репрезентує систему мислення азійських держав, зокрема Китаю.
За сценарієм JAZZ різноманітні незалежні гравці – біз- нес, урядові органи, місцеві громади, неурядові органи – тісно співпрацюють і створюють низку спеціалізованих коаліцій для вирішення соціальних і економічних проблему максимально прагматичний спосіб. Головною у цьому сценарії є динамічна
взаємодія різних суб’єктів, а його назва походить від джазової музики із її зовнішньою хаотичною структурою, чергуванням
імпровізацій та строгої гри, коли солісти виходять наперший план і знову відходять, об’єднуються у грі та знову розходяться.
Постає світ розгалуженої економіки знань і послуг, соціальних і технологічних новацій, експериментів, швидкої адаптації, широких зв’язків і потужного глобального ринку, який динамічно змінюється.
Нові екологічні та соціальні стандарти досягають переважно за допомогою такого потужного чинника, як власний інтерес.
Зокрема, у цьому високо конкурентному та взаємопов’язаному світі бізнес бачить власну стратегічну користь у поєднанні еколо- гічної та економічної ефективності, у більшій соціальній відпові- дальності, а чимало бізнес-корпорацій стають лідерами переходу до сталого розвитку. За цим сценарієм, громадські організації та органи влади, поінформовані споживачі та бізнес діють разом, як партнери, бо інакше разом програють. Вони всі разом вчаться інтегрувати екологічні та соціальні цінності в ринкові механізми.
На думку Е. Тофлера, настав час драматичної переоцінки напрямків змін, переоцінки, яку здійснюють не політики, не соціологи, не духовенство, не революційна еліта, не техніки, не ректори коледжів, а всі люди разом. Нам потрібно, вважає філо- соф, ініціювати неперервний плебісцит стосовно майбутнього:
“Який світ ми хочемо мати через десять, двадцять чи тридцять
637
Р
ОЗДІЛ
18.
Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства
років?” Поки що на порозі нового тисячоліття ми наосліп несе- мось у майбутнє.
Ïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ
1. Охарактеризуйте етапи глобалізаційної інтеграції.
2. Сформулюйте головні риси глобалізації, за Т. Фрідменом.
3. З якими глобальними проблемами людство ввійшло в ХХІ
сторіччя?
4. Охарактеризуйте глобальні екологічні проблеми людства.
5. Які мегаризики породжені науково-технологічною революцією?
6. Яка роль Римського клубу в осмисленні глобальних проблем
людства?
7. Викладіть головні ідеї гуманістичного маніфесту А. Печеї.
8. Які принципи сталого розвитку задекларував Саміт Землі
“Ріо-92”?
9. Чому ідея сталого розвитку визнана стратегією сучасної
глобалізації?
10. Які імперативи становлять суть концепції сталого розвитку?
11. Охарактеризуйте глобальні сценарії сталого розвитку.
˳òåðàòóðà
1. Бек У. Что такое глобализация М Прогресс-Традиция, 2001.
304 с. Браун Л. Виклики нового століття // В кн Стан світу 2000. К
Інтелсфера, 2000. С. 3–22.
3. Ґіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. К Альтерпрес, 2004. 100 сор А. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух. К Інтелсфера,
2001. 393 c.
5. Печчеи А. Человеческие качества. М Прогресс, 1985. 312 с 9
9 88 88
9 9
9
9 9
9 88 88
?
9 9
9
Людмила Рижак
Ф
ІЛОСОФІЯ
ЯК
РЕФЛЕКСІЯ
ДУХУ
6. Ружмон Д. де. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист до
європейців. Львів: [Б.в.], 1998. 277 с.
7. Стіґліц Дж. Глобалізація та її тягар. К КМ Академія, 2003.
250 с.
Тоффлер Э. Шок будущого. М Издательство АСТ, 2003. 557 с.
Фермеерс Е. Очі панди. Філософське есе про довкілля. Львів:
“Стрім”, 2000. 65 с. Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію.
Львів: [Б.в.], 2002. 624 с. Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення со- ціального порядку. Львів: Кальварія, 2005. 380 с.
Robertson R. Globalization or Glocalization? // Journal of International communication, 1994. P. 33-52.
Ф
ІЛОСОФІЯ
ЯК
РЕФЛЕКСІЯ
ДУХУ
6. Ружмон Д. де. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист до
європейців. Львів: [Б.в.], 1998. 277 с.
7. Стіґліц Дж. Глобалізація та її тягар. К КМ Академія, 2003.
250 с.
Тоффлер Э. Шок будущого. М Издательство АСТ, 2003. 557 с.
Фермеерс Е. Очі панди. Філософське есе про довкілля. Львів:
“Стрім”, 2000. 65 с. Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію.
Львів: [Б.в.], 2002. 624 с. Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення со- ціального порядку. Львів: Кальварія, 2005. 380 с.
Robertson R. Globalization or Glocalization? // Journal of International communication, 1994. P. 33-52.
639
Ç
̲ÑÒ
Передмова .......................................................................................................3
Розділ 1.
ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРЕДМЕТ ТА НАУКОВИЙ СТАТУС .......................................................................................6
Розділ 2.
ФІЛОСОФІЯ. СВІТОГЛЯД. КУЛЬТУРА .............................41
Розділ 3.
СТАРОДАВНЯ ФІЛОСОФІЯ:
СТАНОВЛЕННЯ ТРАДИЦІЙ ..............................................75
Розділ 4.
БУТТЯ СВІТУ ТА ЛЮДИНИ В
АНТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ ....................................................109
Розділ 5.
БУТТЯ БОГА, СВІТУ ТА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ ..............................................................144
Розділ 6. ПРОБЛЕМА СУБСТАНЦІЇ ТА АБСОЛЮТУ У НОВОЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ ...........................................181
Розділ 7.
НЕКЛАСИЧНА ОНТОЛОГІЯ ТА
ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ............................................................217
Розділ 8.
ФІЛОСОФСЬКІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ ........................254
Розділ 9.
ГНОСЕОЛОГІЧНІ ПАРАДИГМИ
НОВОЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ ...............................................291
Розділ 10. МОДЕЛІ ПІЗНАННЯ ТА НАУКОВОГО
ЗНАННЯ В НОВІТНІЙ ФІЛОСОФІЇ ..............................324
Розділ 11. ПАРАДИГМИ РОЗВИТКУ НАУКИ
КЛАСИЧНА, НЕКЛАСИЧНА,
ПОСТНЕКЛАСИЧНА .........................................................358
Розділ 12. МЕТОДОЛОГІЯ ГУМАНІТАРНОГО
ПІЗНАННЯ ТА ЗНАННЯ ...................................................391
Розділ 13 СУБСТАНЦІЙНЕ РОЗУМІННЯ
ЛЮДИНИ В НОВІТНІЙ ФІЛОСОФІЇ .............................425
Розділ 14. ФУНКЦІОНАЛЬНІ КОНЦЕПЦІЇ
СУТНОСТІ ЛЮДИНИ: ДУХОВНИЙ ВИМІР ................461
Розділ 15. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ:
КЛАСИЧНИЙ ПІДХІД І НЕКЛАСИЧНІ
ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА .....................................495
Розділ 16. ФІЛОСОФІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ В УКРАЇНІ (ХІХ–ХХ ст) .......................................................532
Розділ 17. КУЛЬТУРА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЯ:
ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ ...............................................568
Розділ 18. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА ...................................603
Навчальне видання
Людмила РИЖАК
ФІЛОСОФІЯ
ЯК РЕФЛЕКСІЯ ДУХУ
Навчальний посібник
Ðåêîìåíäîâàíî
̳í³ñòåðñòâîì îñâ³òè ³ íàóêè Редактор Лілія Баран
Технічний редактор Світлана Сеник
Комп’ютерне верстання Наталія Лобач
Формат х. Умовн. друк. арк. Тираж 500 прим. Зам.
Видавничий центр Львівського національного університету
імені Івана Франка. 79000 Львів, вул. Дорошенка, 41.
СВІДОЦТВО про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.
Серія ДС №3059 від 13.12.2007
1 ... 63 64 65 66 67 68 69 70 71