УСТАВ ІІІ ЧИНУ
Святого Василія Вели кого
На більшу Божу славу і честь Пресвятої Богородиці, Святого йосифа Обручника, Святого Василія Великого, Святого Священомученика йосафата, Святого Ангела Хоронителя, Святої Мокрини і всіх Святих .
КРЕХІВ - 1991
«В ревності не ліниві духом горіть, Господу Богу служіть». Рим. 12,2. (Замість вступного слова).
Відомий на загал епізод з Євангелія, як до Ісуса Христа приступає молодець з питанням: «Що маю робити, щоби осягнути життя вічне?» І коли Ісус пригадує йому заповіді, як необхідну умову, а враз і вистачаючу, щоби осягнути життя вічне, тому молодцеві здалося того всього наче мало. Бо все те - каже - я сповняв, чого мені ще не достає?»
Є душі, яким не вистачає загальної середньої міри. Вони прагнуть чогось більшого, тужать за ідеалом, чують поклик до геройства. На всіх етапах існування людства проявляється туга за чимось вищим.
Поганські весталки, сибілли, стоїки, факіри, будистські монахи, анахорети. Все це підсвідома туга за зближенням з Богом, абсолютом, досконалістю.
Не завжди вдовольняє людину утоптаний шлях до середнього рівня, вигідливості мірноти стандарту, заклики до культивування характеру, сили волі, стриманості, переоцінення життєвих вартостей, належна оцінка марноти світу.
Відомий епізод з античної історії про Діогена з бочкою. Про те, як з погордою викидав золото і гроші в море, про правдомовність Аристида, котрий і в жарті не послуговується брехнею і т. шукання суворішого життя аж до фантастичного катування. Всюди ми бачимо прагнення до досконалості, до вищого життя, зближення до Бога.
А в повності часу? У християнстві?
Тут з великою гостротою стоїть питання: «Чого мені не достає?»
Христос Сам є незрівняним прикладом того, коли на початку свого земного життя каже: «Ще іду, щоб творити Твою волю, Боже». Його крайнє убожество, що не має де голови прихилити. Його ангельська чистота, яка приводила учнів в подив, що аж констатують, що з жінкою-самарянкою говорив. Його погорда, відречення світу до того степеня, що каже, щоб і батька померлого лишити, щоби мертві хоронили померлих. А послідовникам своїм все говорив: «Іди за мною». Христовий приклад і вимога сягають далі: «Будьте досконалі, як Отець ваш небесний».
А в завіті ласки цей ентузіаам став, так би мовити, масовим.
Апостоли стали першими з тих, що оце: «Ми покинули світ і пішли за Тобою". А послідовникам вдивлені в ідеал Христовий, з великою метою - бути досконалими як Отець Небесний лишили вони світ і родину і самих себе аж до геройства, щоби осягнути тільки Бога. Первісна ревність християнська заселяла пустиню жителями затворниками, бо була із людей.
Св. Пахомій Великий Пустинножитель, бачучи небезпеки, невигоди поодинокого прямування до Бога, зачинає гуртувати тих однодумців під проводом досвідчених аскетів.
З'являється велике світило - законодавець монашого життя, основоположник, організатор згуртованих - Св. Василій Великий - геніальний муж Божого Проведіння, який накреслює схему організованого спільного монашого життя. Його правила аскеза стали згодом підставою, основними положеннями для інших законодавців, як на Сході, так і на Заході. За його уставом тисячі, сотні тисяч від ІV-го століття прямують до вершин досконалості.
ЄВАНГЕЛЬСЬКІ РАДИ.
Досконала ангельська чистота, повне убожество, беззастережний послух, зречення світу, повне поконання себе, аж до того, що Апостол казав, що для нього світ роз п'ятий, а він для світу ...
Щоби осягнути повністю Бога, цей величний ідеал монашого життя ...
Звичайно, це не буде середня мірна дорога. Тут запалити до цієї геройської ідеї може тільки поклик і ласка Христові.
«Якщо хочеш ... іди за мною ... ». Це дорога ідеалістів, геройських душ! Але ж бо ніколи не бракувало і не бракує їх. Можна сказати більше. В часах загальної деморалізації, знецінення духовних вартостей, бурхливого росту грубого матеріалізму, брутального насильства відживає потреба чогось вищого, духовного, стабільного (туга за геройським покликом), за геройством поконування себе і всього, що низьке, туга за Богом у безпосередньому частому відношенні. Скільки повстає душ з правдивим покликанням, що так разюче відчувають марноту всього земного, а відчувають потребу беззастережного віддання себе Богу, всецілої посвяти й служіння Богові. Тепер більше як колись відчувається потреба усамітненого життя, жертвенної самоти. І не відчуття стає часто наче якесь стихійне - туга за ідеалом. Великі доми реколекційні для світських, масові з'їзди з твердим регламентом мовчанки, скуплення духа, молитви, жертви - це, не забагато буде сказано, засік часу.
В хаосі сучасного життя людина потребує увійти в себе, зблизитися до Бога: нового, прямого, безпосереднього. Цікавить пас ще інший аспект справи. Багато є людей, що хоч і живуть серед світу і обтяжені обов'язками свого стану, чують потребу вищого життя, з подивом і жалем дивляться на тих, що посвятилися вищій ідеї - Богові, що серце; неподільно віддане Богу. Чи не піти їм тим, що живуть серед світу за радою Апостола: «Кожен в чому покликаний, у тому нехай позістає в Богові. Це ж говорю, браття, час короткий. Лишається, щоби ті, що мають жінок, наче б їх не мали, а котрі плачуть, наче б не плакали, а котрі радуються, наче б не радувались, а ті, що купують, наче б не купували, а ті, що вживають світу цього, наче б не вживали. Бо проминає образ цього світу».
З давніх давен є такі ентузіасти між світськими людьми, що у всьому хотіли б подобатися Богові і його прославляти. йому служити в міру своїх сил, можливостей, бути ревними для Божої слави, гуртуватись біля чоловічих та жіночих монастирів, щоб під проводом досвідчених аскетів-монахів і собі осягнути вінець слави і досконалості.
«Будьте досконалі, як Отець ваш небесний є досконалий» - відноситься до всіх.
Симпатики, що хоч і живуть окремо чи в родинному житті, на свій лад беруть участь у монашому подвигові - відреченні світу у щоденній жертві свого життя для Бога. Лад цей зветься - ІІІ ЧИН, і в святій церкві є різні галузі ІІІ-го чину, на Заході. Є відомі ІІІ-ті Чини Францісканців, Домініканців, Сервітського Законів монаших і інших. Живуть вони по духу і Уставу своїх Чинів. З ними ділять обов'язки праці і заслуги, привілеї його.
ІІІ-ті Чини мають свої згуртування і заряд - одначе головним їх настоятелем і провідком аскези і дороги до досконалості є головний настоятель І-го Чину. І тому як І, ІІ - ІІІ Чини творять разом одну органічну цілість. Одна величина, ціль, одні віками випробувані засоби, один дух, одне серце, одна думка лучить усіх, щоб разом спільними силами змагати до неосяжних вершин християнської досконалості.
У нас, на Україні ця ідея монашого подвигу для світських людей - давня, як і християнство, як і монашество. Біля великих лавр, обителей і менших монастирів всюди знаходимо щирих симпатиків монашого життя. Вони разом з монахами відбувають Правило церковне, строгі пости, ходять у волосінниці, а багато хто відлучувався на час посту, щоб під покровом досвідченого схимника і собі бодай на час віддалитися і віддатися духовному подвигу.
Багато з них опісля по набутій звичці молилися цілими частями із часословом або відмовляли його повністю по своїх домах. Багато з них на старший вік шукало притулку біля монахів, щоб під їх проводом і покровом Богу послужити, «прочеє время живота в мирі і покаянні скончати». Навіть і так було, що державні мужі шукали часто в монастирі мовчанки, самоти, щоб в мовчанці і молитві скупити духа, порадитися у Бога перед якимись важними подіями. А скільки було таких, що після бурхливих подій по життєвих розчаруваннях знаходили там біля монахів рівновагу духа і сили, як ото «Семен Палій запорожець лихом недобитий, що за Україну пошкандибав» (Шевченко «Чернець»). В усій нашій літературі слідно живий зв'язок із монашеством. А після церковного об'єднання, з буйним розквітом Василіянського Чину на наших землях - підходить під більш скристалізовані форми і наш Ш-ій Чин Василіянський. Вдихнув в нього свіжу енергію, буйного розквіту великий реформатор Василіяпського Чину Йосиф Вельямин Рутський і його сподвпжник Св. Священомученнк Йосафат.
За цей час він сильно розвинувся і став опорою католицького життя на Україні, видав багато визначних людей, мучеників, ісповідників, втримав віру і мораль в народі.
«ЯК ДОБРИЙ ВОІН ІСУСА ХРИСТА».
ІІ Тим. 2,3.
РОЗДІЛ І.
Внутрішнє життя
1. Що таке ІІІ-й Чин Св. Василія Великого? ІІІ-й Чин Св .Василія Великого - це згуртування вірних, світських людей, що хочуть брати участь в монашому подвигу по Уставу Св. Василія Великого.
2. Ціль ІІІ-го Чину СВВ. Основна:
а) віддавати славу Богові, ширити її між людьми:
б) свідома безустанна праця над улосконаленням своєї душі;
в) будувати Царство Боже на землі в душах бл пжніх.
Це буде апостольська праця в усіх її видах і потребах: харитативна, суспільна, виховна! наукова. Зберігати і розвивати християньК( і вселюдські цінності. Дбатп про вартісні хр истпянські родини. Виробляти еліту на релігійній і громадській ділянці.
3. Засоби осягнення цілі. а) Св. 'Гайни;
б) мол птви;
в) духовні вправи; г) особиста аскеаа; д) Устави;
е) наука;
ж) матеріальні допомоги.
4. Покровителі:
Св. Василій Великий, Св. Мокрина, Св. Свящєпомученик Иосафат, С; олодиrvр Великий, Св. Ольга, Св. Антоній 1 Теодозій Пече_рські, Св. Єфросинія Полоцька, Св. Параскєвія.
Стоїть на чолі покровнтелів ІІІ-го Чину Св.
Василій Великий і його засновник - Слуга Божий Блаженної памяті Иосиф Вельямин Рутський,
Кожна група посвячується окремо своєму покровителеві.
9
1
І
\
І
!
5. Емблема.
Знаr ІІІ-!'о Ч111-1у Святого ВасІІлія ВслиІ<Ого є гакни як I І-го Чину, ІІ-го Чину- вогпенний стовп Св. Василія Велпкого.
6. Одежа.
Звичайний одяг ІІІ-го Чину Св. Василія Великого - це парам ан по формі І-го Чипу 1 ПО!fС. Іх треба носити постій по, хіба що о. Візигагор з1 слушних прнч 1111 аам і нип, його чим_ос іншим. Іолн парам ан 11е носиться, тод! він по-васишянському звичаю повинен виспи над ліжком члена ІІІ-го Чину СВВ
його обов'язково одягається в день обечин, обітів, кожночасно! віднови обітів. Помершому дається на груди і з ним кл адєтьєя в домовину.
Пояс носять ті, що зв'язані обітами. Вельми заслукеним уділяєтьєя габіт. його одягають в_ дні облечин, обітів, віднови обітів і в годині смерті.
Парамаи, пояс і габіт мають бути посвяче-
ними.
7. Хто може належати до ІІІ-го Чину? до_ ІІІ-го ину. СВВ можуть належати:
Вс,,. добр1 волі мужчини, жінки, вільні і жо1ат1, заміжні і старі (молоді після Іб-тп ро,1--1в). .Люди всіх класів, станів, крім тих, що зв яза_ш м_онаими обітами. Сюди можуть належати 1з світського духовенства питомці
священики, єпископи. По своєму арактер) :1, ЩО на_лжать д_о ІІІ-го чсвв можуть бути уртовані 1 на взір монахів. Для останніх є окремі правила.
-10-
•
8. Умови прийняття до ІІІ-го Чину Св.
Василія Великого.
Каидидат мусить мати закінчених 16 років )1\.11тп1, походити з чесної родини, бути катол пком без огляду на обряд. Дати до казн постійності у вірі і підчиненні св. Церкві. Вестн прикладне життя, відзначат пся згідливим характером, знати основні молитви. заповіді Божі і церковні, Св. Тайни і все, що
потрібно для їх гідного прийняття. Виявити бажання вищої досконалості і не належати до ніяких сект і не бути схильним до всього, що не згідне з Духом Св. Церкви, Про це мають з асвідч ити офіційно відносний парох і два євідки, що знають ближче кандидата. Заміжній жінц: треба маТІІ дозвіл мужа, щоби приймаючи нові обов'язки це не було збитком її жіночих, материнських і сімейних обов'язків. Ко.1111 чоловік, не практикуючий: католик, то про ue в поодиноких випадках може засвідчити сповідник і вирішити це питання.
9. Духовне життя.
Найперший наш спосіб внутрішнього життя - АДОРАЦІЯ БОГА.
Стоїмо перед Богом безпосередньо в кожній хвилпні в усьому нашому житті, пам'ятаємо завжди про його присутність. його свідомо віддаємо честь. Прославляємо його. Кожного ранку перша наша чинність - віддати поклін Богу, зробити намір добрий на цілий день. Все жертвувати на його честь і славу. Протягом дня скуплення душі і часта згадка про його присутність. Частіше шукаймо самоти, щоб наодинці звернути своє серце
-11-
ora. Молитва, праця, віп почпиок все
}
з Богом, перед Иого очима. Для Нього все жертвуємо, для Иого прославrr.
10. Духовні вправи.
По можливості старатися кожпого лня присвятити хоча б 10 хвилин на розважаппя або на духовне читання.
Щодня вечером по 5 хвилин: робимо іспит совісті (рахунок сумління). Прп тому намагаємося збудити щирий доскоиалпй жаль. Щодня відмовляємо вервицю. Раз у рік стараємося відбути 3-х денні рєколекці ї. а колч немає можливості, тоді один день віднови духа (приготування до смерті). Робимо це спільно. Тоді заховуємо мовчання, усуваємося від -некоиечних занять, посвячуємо• більше часу на молитву.
В неділю або свята стараємося відбувати свої духовні вправи або молитви спільно з іншими членами своєї групи.
Сповідь відбуваємо бодай один раз у місяць. Святе Причастя приймаємо по можливості якнайчастіше, а то й щоденно.
І І. Молитви.
У ІІІ-му Чині Св. Василія Великого практикуємо такі молитви:
а) ранні і вечірні: вечірні молигвн відбуваємо спільно з родиною або окруженням: б) рано, пополудні, ввечір відмовляємо «Ангел Господень»;
в) олмося перед їдою і після їди (в товаристві мішаному бодай перехристимося);
г) до кожних своїх молитов вкінці додаємо:
-12-
І •
«Ман і Заступнице ЧиІІу Св. Василія ВелиЕОГО молися за нас»;
д) • в неділю, свята або в догідний вільний час беремо участь у відправі Церковного Правила: Утрені або Вечірні;
е) кожного дня відмовляємо частину Церковного Правила (по припису Утреню або Вечірню або Правило Св. Пахомія) ...
ж) На божєнєтва у ІІІ-му Чині підтримуємо такі: Культ Серця Христового включно .1 іитроиізацією Серця Христового, Культ J\,\атері Божої і Св. Иосифа, Адорація Св. Тайн, Хресна Дорога, Св. Година, Культ Св. Васнлія Великого і Священомучениьа Иосафата і Культ наших Покровителів.
і 2. Зовнішнє життя.
Члени ІІІ-го Чину СВВ хар актеривує передусім повага, скромність, спокій, розважність. Одягаємось так, ЯІ( одягаються: люди середнього стан) - не визиваіоче. Скромні в рухах, поставі, поглядах, пам:ятаючи заю: ди, що м11. є «Храм Св. Духа» 1, що _блпжнш такий же «храм Св. Духа», щоб_ шкого" не ягірш ити. Обминати також бруду 1 нєхлюиства, опущення, бо й це свідчить зле. Іда, напитки, гостини також у межах скромност!, здержливості, поваги, уникаючи висгавпості.
13. Поглиблення знання.
Старатися по можливості набувати знань і теоретичних і пуакт_ичних. В .1::РШ чергу набувати твердих 1• єолгдних реліпиних знань.
-13-
L
14. ІІІ-й Чин і родина.
Більшість членів ІІІ-го Чпну жпвуть ролип. ни_м ж иггям Треба пам'ягагн, що подр,•жж51 теж стан Богу мил ий і Богом освя,іен11й. Христннське подружжя - це перша EOJJ!JCJ,;J свтосп, священичих і монашпх по1.;mшань. Звщс,п то члени_ ІІІ-го Чпну чоловік і жінЕа мають буп взірцем христпянського 11,nт гя у полружжг.
Християнєькє виховання дітей ... «В11, бать 1,;и, виховуйте дітеіі у карності» (Єв. 6,-1-). В основному виховує дітей хр истпянськя м агп. Вірний її помічник це батько. Бонн мають дбати про солідне пристоrїне хрисгиянськє виховання дітей: вчити молитви, вчасно приготувати до першої сповіді, спстєм атпчно давати знання катихизму, біблії.
.
15. Суспільна праця.
Суспільна праця обіймає всі ділянки людського життя. Заохочуємо до доброго всіх. Засуджуємо розпусність, розводи, алкоголізм, гнівливість, ненависть, мстливієть, кривду словом чи ділом.
Напроваджуємо на добру дорогу заблуканих.
Відшу1<уємо і заохочуємо покликання до монашого стану, передусім священичого.
16. Спільнота у ІІІ-му Чині.
В неділю, або свято, а то й частіше стараємося ідбувати наші молитви і д};ховні вправи спільно. В обходах і процесіях тримаємося як одна спільнота. За себе спільно молимося і поручаємося теж молитвами пру
14
1
• І
І
гої спільпотн ІІІ-го Чину. За померлих зі свого гуртка пам'ятаємо, щоб за них відбувалися приписані молитви.
Задушний день ІІІ-го Чину буде або Зелена субота, або Дмитрієва субота. Тоді й відправиться Сл. Божа, спільний Парастас за всіх помсрлпх Шчо Чину.
17. Новіціат.
Законний иовіціат починається з хвилиною облечин і триває рівно рік, В цьому часі кандидат придивляється способові <иття по Уставу ІІІ-го Чину, вчиться під поводом Учителя і Провідника - священика духовного ЖІіТТЯ.
18. Обіти (обітниці).
Через рік, якщо новик (1<анидат) отрпма з відповідні рекомендації, то ВІН допускається до обітів. Якщо є якийсь сумнів відносно його відповідальності, то можна продовжити час новіціату (проби) на б місяців. Після цього або допустити до обітів або видалити.
Обітниці будуть на взір монаших. однак пристосовані до індивідуальних умов кожного члена:
І так:
а) УБО)КЕСТВО: не жити понад стан. Бути задоволеним з усього;
б) ЧИСТОТА: дівича скромність у поведінці, одежі, поглядах, словах, думках;
в) СУПРУ)КЖЯ: стерегтися т?го, всього, що в супружжі заборонено 6-ю 1 9-ю заповідями;
г) ПОСЛУХ: родичам, церкві, Уставам,
15
п
правн11м настоятелям у межах їх Еом пете ...
ос пух охочи u V • • нщ І.
• и, рад ин, св1дом11їr, що добаL , _ виразно Божу волю. І) є
19. Покута.
т Накладати покут має право І{ОЖrrтї нас_оятеь, _передус о. Візитатор в часі І\аношчr101 В!ЗІ!Ттащ1, якому тоді треба представити важнгш. блуди членів Illro Чпн« Вб иявляти треба тільки публпчні і то важніі
лудп.
20. Звільнення.
Прнчи!-ІОЮ звільнення може бу гл зле ж ггття, явния непослух незаховуван1-r
стри u ' я правил не-
маню! ялк, незгідливий характер і' в11-
рзна. бидужrсть, нахил до сектантства 13
цілоє-, І в поодиноrшх членів. '
23. Диспензи.
део зі слушних причин не міг заховати пенз;,оаб1зо цих. правил, той може ді ста тн дис
J замІНу на що інше д
уділяти O В• • испензи може
. ізитагор або о. Провідник.
РОЗДІЛ ІІ.
І. Управа (зовнішня).
Головним настоятелем ІІІ-го Ч .. СВВ
ь:::ноЧасний Протоархимандрит rиліян
р
. ину. До_ нього належ:ить остаточні 1Ншенн5: У важн1ших справах.
а МІСЦЯХ у П • •••
ІІІ Ч ровгнцп вищу владу над
ином має Протоігумен провінції. Він
16
імснує свого віцпоручника, що має титул Візптатор а і йому надає всі права.
ВІЗИТ А ТОР може бути тільки священикмонах Ввспліяиського Чину. Він призначає Провідників кожної групи прпнаймні раз у ріЕ.
Кожний гурток має свого Провідника. ПРОВІДНИК - може бути тільки священикмонах, василіянин або за браком такого - священик (парох), але з тих свящеппків, що самі належать до ІІІ-го Ч11ну. його обов'язок - бути керівником порученої групи. Знати всіх членів поодиноко, їх обставини, їх поведінку. Він допускає до облеч ин і обітів, заслухавши рекомеидаці ї Ради.
2. Внутрішня самоуправа.
Члени ІІІ-го Чину вибирають з поміж себе управу на 3-х річний термін. На загальних зборах всі члени голосують (таємно) перед о. Провідником, на карточці, де виписують зразу 6 осіб. До Ради (управи) може бути обраний тільки той, що зложив уже обіти, відзначається второпністю, ревністю, побожпістю. Зараз по виборах Рада вибирає (теж таємним голосуванням) за більшістю голосів Настоятеля, Учителя, Скарбника, Секретаря. Крім Настоятеля усі мають титул радних. У всіх важніших справах III-ro Чину рішає
завжди більшість голосів, хіба що о. Провідникові інакше виглядало би, тоді або зарядить нове голосування, або віддасть справу на розгляд о. Візитатора.
а) Рада - збирається раз у місяць перед загальними зборами, щоб назначити час і день, і місце зборів, і справи, що їх на зборах
-17-
треба обговорити. На цій нараді обговорюють справи, що належать виключно до самої Ради (кого допустити до облечин, до обіл ів, 1,ому звернути увагу, кому винести похвалу кому догану і т. д.). '
Всі радні зобов'язані зберігатп таЇІІІ\'.
?) Настоятель - зобов'язаний більше за всіх дбати про спільне добо. Найперше про поступ усіх до цосконалосп, повч итц кожного про свій обов:язок, самому взірцево заховувати правила 1 розпорядження Вищої влади, дбати про нових кандидатів і навчати їх про значення і вартість ІІІ-го Ч11ну, за побігати непорозумінням і їх годити. Уломинт11 з любов'ю_ і 1:акладати _покуту. У всьому б) тн в порозумгнн: з о. Провідником, зі своєю Радою. Дбати, щоб в пам'ятні дні ІІІ-го Чину ВСІ члени приступили ДО Св. 'Гайн. Так само повинно бути і _в урочисті дні І-го Чину.
Дбати про щор1чн заупокійне богослуження за .помер_лих _членtв ІІІ-го Чину. В урочистих .. прО'цесщ 1 обходах він іде попереду своєі групи, він подбає, щоб сам і його члени несли балдахин.
Особшво мє мати на увазі хворих - має мати евгденцпо приходів і розходів ІІІ-го Чину (одначе,це робити тільки в присутності Ради). Має з єднувати симпатиків Василі янського Чину.
в) Заступник - Настоятеля має ті самі обов'язки, що і Настоятель (в часі його хвороби) .. всьому має допомагати Настоятям 1 х виручати. Усе робити у порозумінНІ, агоді з Настоятелями.
_г)_ Учитель - від нього залежить у великій мірі до_бро ІІІ-го Чину. Він зобов'язаний добре пізнати кандидата і навиків. Спомага-
-18-
т11 іх радою у труднощах, вповнюват11 духа л юбові і простоти і правдивої побожності і вірності обов'язкам свого стану. Крім того має обучуват11 к атех изму, правил доброї ПС\•• вслінки, способу відбуват11 молитви і духовні вправи, ознайомлювати з Богослуженням та обря,J.ам11. Пр11 кінці иовіціяту подає Настоятелям ЛІ-ІСТ 110в11ків канлидатів до обітів і до того долучує свої завваг и.
.1) Сєкр тар - бере участь у всіх зборах, як рад1111і1 Пригадує про тих, хто має склалат11 обіти. Переховує печатку і веде неі книги (прото1юли нарад, каталог братів і сестер, книгу облечин, обітів хроніку своєї групи
111-го Чнну.
Він веде список помер ших із зазначенням
чеснот, якими відзначалися; веде кореспоиденuію. Він теж завідує бібліотекою (якщо хто і11ш11й цього не робить).
е) Скарбник - збирає всі прибутки; але грош11ма обертає лиш за розпорядженням На зтоятєля і то письмового розпорядження.
Веде касову книгу і її раз у рік пред'являє Раді. В кінці року після докладноі записки і перевірки прибутків і витрат і її підписує Настоятель, єекретар, скарбник, стверджуючи це все печаттю. Після всіх підписує
Провідник.
є) Радні - обирають дійсно . таки, що
відзначаються второпністю, ревністю шо-. бов'ю загального добра. Вони зобов язані дбайливо чувати над заховува.нням Правил і звнчаїв ІІІ-го Чину. Ко}ІШИИ радюш м_ає свою дільницю, яку щомісяця _ст_арється в1д;від ат н, заохотити до ревнот1 1 :,нбрати м1• сячні складки Кожного місяця на зборах внрішують всі ва:жніші справи за більшістю
-19-
голосів та у всіх тих справах їхнє рішення єгає чинним аж тоді як дістане підтвердження від. о. Провідника або о. Візитатора. Рад.і може закликатп перед свій суд членів ІІІ-го Чину, однак визначить перед когось одного або двох братів, сестер, щоб краще справу розглянути і поговорити з тим, що б.тудпть, а потім щойно приступати до розгляду справи. Мають теж право, а то й обов'язок звергати увагу і Настоятелеві, однак з любов'ю, завжди пам'ятаючи на добро справи і добро загалу.
3. Загальні збори.
Раз у місяць в точно визначсппй час збираються члени ІІІ-го Чину на загальні збори. Час і місце призначає Настоятель у порозумінні з о. Провідником. Збори відкриває о. Провідник. Всі встають і відмовля: п, голосно «Царю небесний», «Вірую ... », «Богородице Діво», «Престоле премудрості, молися за нас». Після того о. Провідник проголошує коротку науку, заохоту. Якщо ж випадково збори ведуться без о. Провідника, тоді замість науки треба прочитати або одну главу з Євангелії, або якесь інше побожне, або духовне будуюче читання. Опісля секретар зачитує протокол зборів і, якщо ніхто не має ніяких заперечень, пропозицій відносно того протоколу, тоді Настоятель і секретар та хтось із радних підписує його. Всі наступні питання по черзі від наймолодшого до Настоятеля. Все треба обговорити .єпокійно, безпристрасно, щиро, по совісті, з готовністю пшчинитися більшості голосів. Голосування буде таємне - передусім в таких випадках,
-20-
1
1
коли більшість голосуючих вагається, ко.ти йдеться про якусь дразливу справу, в справі допущення до обл еч ин і до обітів, про пр ийняття або усунення якогось члена і завж дн, якщо хтось із радних зажадає голосування. Прп рівному розподілі голосів, вирішує о. Візитатор.
Далі наступа - збір видатків. Потім пропозпш 1, і на цьому збори завершуються. Про все, що йдеться на зборах зобов'язує гаємпиця.
Після зборів о. Провідник починає Молебен ,10 Св. Отця Василія Великого або Св. Иоса фа, а.
4. Візитація.
Раз у рік кожну групу ІІІ-го Ч11ну відвідує о. Візпгагор. В часі візитації кожен із членів має право особисто поговорити з о. Візитатором. О. Візитатор перегляне всі книги, вивідається докладно про духовне життя, про апостольську та харитативну діяльність, прийме обов'язково всіх радних і вислухає їх звіт та пропозиції. В кінці зорганізує загальні збори, на яких сам буде головувати і тим підведе підсумки діяльності ІІІ-го Чину в цілому за підзвітний період (його розвиток нр аці, досягнення, невдачі), підіб'є підсумки даної групи, заохотить всіх до ревності, похвалить добрі, щирі зусилля, осудить невідповідне, дає загальну покуту тим, що провипилися (не виявляючи особи). Потім починає
• урочистий Молебен до Св. Отця нашого Василія Великого. Всі члени ІІ-го Чину беруть у ньому участь, тримають запалені свічки.• При кінці Молебня по відпусті о. Візигатор-
-21-•
І 1\
•І
І
Іі І' :і
І
І
'І
11
\1
j-
l
!,
1• j
Іі
уділяє всім членам Папського благословення .з повним відпустом.
РОЗДІЛ ІІІ.
1. Облечини.
Облечини кандидата проводить о. Провідник або делегований до того священик. Особа, що приступає до облечин має заз_далегідь приготувати собі: параман або га біт, дерев'яний хрестик, книжку Правил ІІІ-го Чину
-Св. Василія Великого.
В цей день треба висповідатися і пр ийняти Св. Причастя (для повного відпусту). ужчина приходить одягнений у пальто, а жінка має накинену на плечі хустку. Священик одягає на себе мантію та епітра хіль. Ка нди.; дат має клякнути перед священик_ом, ки1r питає його виразно, а кандидат вглповшає.
Свящ.: «Чого прийшов (-ла), ти брате ( сестро)?»
Каид.: «Бажаю покутничого життя, всечесний отче, тому прошу про габіт ІІІ-го Ч1!НУ Св. Василія Великого, щоб у тому Чині ;•І міг (-ла) легше осягнути вічне життя». .,
Свящ.: «Доброго діла бажаєш, а л аскавии Господь хай допоможе тобі довершити його. Пам'ятай завжди на слово Христове, що той, хто витримає до кінця, буде спасений» ....
Священик починає молебен до Св. Василія .Великого.
По псалмі і тропарях священик посвячує пара ман, габіт, опісля: «Г?споди Ісусе Хрис•те, що одягнувся єси в тіло наше смертне,
Обряди.
-22-
н я лях положився і пеленам н покрився, проснмо Тебе покірно, щоб Ти благословив і освятив цей пар аман (габіт) ласкою своєю, щоб 110с11лн м11 його як знамя покути і щит охорони проти затій диявола, світа, тіла, щоб цей Твій слуга, що носитиме його з усякою покорою і терпеливістю йшов вірною дорогою Тв їх .Святих заповідей аж до останнього свого віддиху. Допоможи ж йому (їй), Госполи, в доброму почині, бо то Ти є Той, що милуєш нас і спасаєш і Тобі славу віддаємо Отцеві і Синові і Святому Духові тепер і завжлн і на віки вічні. Амінь.
(Кропить параман освяченою водою по .звича йній формі).
іПотім приступає до кандидата, знімає з нього пальто (хустку) і каже: «Хай зніме Господь з тебе старого чоловіка з усіма його .діла м и, хай відверне лице твоє від світа і гордості його так як Ти відрікся його в день св. хришення Твого. Амінь.
Накладає параман (габіт) .кажучи: «Хай одягне тебе Господь в нового чоловіка, що створений на образ і подобу Божу в справедливості, святості. Амінь». Потім дає йому запалену свічку. «Прийми, брате (сестро), оцю свічку, знак твого безсмертя, щоб тн вмер (-ла) для світу, а жив (-ла) для Бога, щоб п остерігся всяких діл темноти. Вс!аr1ь із мертвих і просвітить тебе Христос. Амінь».
Дає в руки хрест і каже: «Прийми цей хрест, пам'ятаючи завжди на слово Христове»:
Хто хоче за мною іти, хай відречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за мною».
Подає Правила і говорить: «Прийми цей Устав, старайся вірно його заховувати, він
-23-
буде тобі дороговказом до Царства Небесного, він буде тобі і опр авда цням 11а суді справедливому в день приходу Господнього»_
Кладе руку на голову кандидата. кажучи. «Даю тобі ім'я нове, духовне ... опікуна твого, що буде тебе стерегти і молитися за теёе. Амінь».
2. Обряд обітів.
Перед обітами о. Провідник проводпть екзамен кандидата: випитує його чи має вільну волю постійно служити Богові у ІІІ му Чині Св. Василія Великого, Чи подобається йому такий спосіб життя, які відчуває труднощі, бо з новіціяту можна ще вийти без жодної вини (хто не чується в силах), а обіти складає. вже на ціле життя і, хто б з погорди або лінивства щодо спасіння свого потім відступив, то і грішив би.
Перевівши це все, приступають до самого обряду обітів. Новик одягнений в пар ам аи (габіт) зі свічкою в руках, пр пступає до священика і клякає. Священик починає Молебен до Св. Василія Великого, ЯІ< звичайно і по тропарі _ Св. Василеві питає новика:
«Чого ти прийшов, брате (сестро)?» Новик відповідає: <Всечесний Отче прошу допустити мене до святих обітів у ІІІ-му Чині Св. 8асилія Великого, щоб у цьому Чині я вірно служив(-ла) Богові аж до смерті».
Свящ.: «Хай Господь кріпить твою добру волю і постанову своєю ласкою і дасть ласку витривання аж до смерті ... ».
По короткій промові, де священик пригадує велич монашого життя-подвигу, повсякденне свідоме змагання до досконалості, а рівно
-24-
ч асно зауважує, що обіти ІІІ-го Чину зобов'язуіоть заховувати заповіді Божі, правила та приймати покуту за порушення цих правил. Цє не стислий обіт, а тільки обітниця, тому {r під грі •ом не зобов'язує. Заохочує других, щоб пішли слідом вибраних душ.
Після промови новик, кл ячуч н говорить формулу обітів: « Я брат (сестра) ... в присутності Господа Бога Всемогучоrо в Святій Тройці Єдиного, Пречистої Непорочної Діви Марі], Св. Отця нашого Василія Великого і всіх святих обіцяю цілому Василіянському Чинові заховувати через ціле моє життя заповіді Божі, Правила ІІІ-го Чину СВВ і у всьому слухати святої Католицької Церкви, а за кожну провину проти правил прирікаю прийняти наложену покуту. Хай допоможе мені Бог і оця Свята Євангелія ... ».
Священик благословить пояс по звичайній формі, опісля подає його новому членові ІІІ-го Чину, каж учи: «Хай опояше тебе Господь поясом чистоти, щоб у тілі твоїм вигас вогонь змисловості і тп служив Богові у ч истоті і повздержності. Амінь».
Потім кропить новоприйнятого свяченою водою і продовжує Молебен далі: молитва, величання, відпуст з поминанням Покровителів Чину, іменника, нового члена. При кінці уділяє Папське Благословення з повним відпустом, дає новому членові цілувати хрест і записує його до книги дійсних членів ІІІ-го Чину Св. Василія Великого.
3. Віднова обітів.
Члени ІІІ-го Чину СВВ відновляють свої обіти два рази на рік: в день Св. Василія
-25-
Великого і в день Св. Апостолів Петра Г Павла. Перед цим останнім заховується одноденний піст.
Обіти відиовляються по Службі Божій, піл час Молебна, у подібний спосіб як прп складанні обітів, лише без питань і відповідей.
Після тропаря Св. Василієві священик про-голошує відповідну науку, після якої всі _ апалюють свої свічки, клякають і разом зі священиком повторюють формулу обіт ів. По закінченні священик кропить свяченою водою і уділяє Папське Благословення з повнпм відпустом.
4. Щоденне правило церковне.
За приписами Правил Св. Василія Великого та за давнім звичаєм від перших початків монашеєтва постановляли собі монахи за мету прославляти Бога співанням псалмів у хорі. У призначені часи збиралися і спільно відспівували канонічні молитви. Це та 1, г либока ввійшло в традицію, що й не відлілити монаха від церковного правила, богослужби в хорі. Він теж всеціло пссвячується на славу
Божу. •
Щоб члени ІІІ-го Чину мали теж участь в хорі, будуть приймати участь у відправі Утрені та Вечірні. Якщо не зможугь бути присутніми в церкві, то можуть відмовляти іскорочену Утреню так як вона є подана у ІV-му розділі «Додаток», якщо відмовляти до полудня або також Вечірню, якщо пополудні, щоб так лучитися з заслугами монахів і монахинь, що відмовляють їх спільно у хорі.
Похвально і вельми заслуговуюче, якщо в міру можливостей відмовля ги одне і друге.
-26-
...
Щоб, знову, не ЗЛИІ?ИТИСЬ без участі в цеІ(ОВНОМ)' Правилі ВСІМ іншим, ЩО або не• вмпот ь ч_итати або не_ бачать, або в дорозі, або хворі, то можуть відмовляти з пам'яті т. з .. «Правило Св. Пахомія». Це улюблена молитва, що її відмовляли ще первісні монахи від :rезапам'_ятнпх часів. Відмовлялн її в дорозі
1 u пращ, при спочинку та (1 взагалі тоді, як ІІе малп змоги бути с тільно з іншими монахами у хорі. Це мол ит: а покаяння. Відмовляємо її в наступнпй спосіб:
«Правило Св. Пахомія».
Мол11твам11 святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю небєсний. Трисвяте (тричі). Пресвята Троїце. Господи помилуй (тричі). Отче наш. Господи помилуй ( 12 разів). Прийдіте, поклонімся. Псалом 50.
П'ропар: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, всякого одвіта недоуміюще, сію Ти мо• литву, яко Владиці грішнії раби Твої приносим. Помилуй нас.
Слава: Господи помилуй нас. На Тя бо уповахом. Не прогнівайся на ни зіло, ІІІІже помяни беззаконія наших. Не презри нині яко. милосерд. Ти бо єси Бог наш і ми люліє Твої. Вси діла руку Твоєя і • імя Твоє призиваєм.
І нині: Милосердія двері отверзи нам, благословенная Богородице Діво. Надіюшиїся на Тя да не погибнем, но да ізбавимся от бід, Тн бо єси спа сеніє рода христі янського.
По цім відмовляємо: 100 разів (можна на вервиці - 50 і 50) «Господи Ісусе Христе; Сине Божий, помилуй мене грішного (-ну)».
-27-
\
\
'
І
; .,
Достойно єсть ... , і відпуст а бо, яьшо прнаа пю відмовляємо, «Под Твою ІІІлость».
гоздгл IV.
Додаток.
І. Свята і пам'ятні дні ІІІ-го ЧСВВ.
-Січень:
2 Ігнатія Богоносця; 7 Різдво Христове;
8 Св. йосифа;
14 Св. Василія Великого; 19 Богоявлення;
23 Григорія з Нісс;
29 Поклін оковам а п. Петра; Лют'ий:
7 Григорія Богослова; 10 Св. Єфрема;
12 Трьох Святих;
15 Стрітення;
Березень:
14 Євдоr:ії;
22 Сорок мучеників;
30 Олексія - чол. Божого; Кв+гень:
7 Благовіщення;
14 Марії Єгипетської•
Травень: '
6 Юрія;
15 Атаназія Великого•
16 Теодозія Печерськrо•
21 Івана Богослова• '
28 Пахомія Великrо•
'Червень: '
25 Онуфрія;
-28-
Липень:
ї Іоана Хр11стнтеля; 12 Петра і Павла;
18 К11рш1а і N\етодія; 23 Антонія Печерського; 24 Княгині Ольги;
28 Володимира Великого;
Серпень:
1 Мо1<р11ни;
2 Ілії, прор.;
4 Марії МагдалннІJ; 5 Бориса і Гліба;
7 Св. Анни;
ILJ Ма ккавєїв,
19 Преображення Господнє; 28 Успения Божої Матері;
Вересень:
11 1сікновення голови Івана Христителя;: ;18 Захарії, прор.;
21 Різдво Преч. Діви Марії; 22 йоакима і Анни;
27 Воздвиження Чесного Хреста;
)І(овтень:
7 Первомученrщі Теr<лі;
14 Покров Преч. Діви Марії; 21 Палагії, Таїсії;
Остання неділя - Царя Христа; Листопад:
8 Дмитрія; 25 йосафата;
26 Івана Золотоустого; Грудень:
4 Введення; 7 Кагерини: 113 Андрія;
17 Варвари, Івана Дамасхина ;
-29-
19 Сп. Отця Миколая; :22 Непорочне зачаття.
Подвижні (рухомі) свята:
J\1'ясопустна субота - Заупокійна • Понеділок і-го тиж. Вел. Посту; ' Середа 5-го тюк. Вел. посту (покл.); Страстний Четвер;
Велика П'ятниця;
Великдень (усі три дні);
Вознесення;
Зелена субота (заупокійна}; Зелені Свята;
Пресв. Євхаристії;
Серця Христового; Закінчення Візитації;
Кожна перша п'ятниця.
В ювілей 50-ліття належності до ІІІ-го Чину.
В годині смерті, тим самим, що хтось на. лежить до ІІІ-го Чину.
В ус_і ці дні можна отримати повний відпуст .гпд звичайними умовами. У ті дні даєтьєя теж загальне розрішення.
Загальне розрішення можна уділяти приЛюдно, або приватно, по сповіді і то в сам день. свята і в попразденстві.
Крім того, 300 днів відпусту набувають
члени ІІІ-го Чину за: І. Місячні збори;
J2. Поєднання загиіваних:
3. Відвідання хворих; '
4. Участь в публічних процесіях;
5. Участь в похоронах•
6. За напровадження 'блудного на добру .порогу;
-30-
7. За навчання ближніх .кагихпзму:
8. Сповнення якого-небудь доброго діла. Свяшепики, які належать до ІІІ-го Ч11н,,
мають право упривілейованого- престолу три рази в тиждень (персонально), або за кожен раз я1, відправлять Службу Божу за померлих ІlІ-го Чину.
2. Корот1шй огляд обов'язків члена ІІІ-го Чf!НУ свв.
Щоденно:
а) відмовляти приписану мояитву (Прав нло
Св. Пахомія);
б) по можливості бути на Службі Божій;
в) мол ити ся перед їдою і по їді;
г) вечером спільна молитва;
д) вечірній обрахунок сумління і жаль за
гріхи;
е) користати з відпустів;
ж) прочитати щось доброго, бодай 10 хв .
Щотижня:
а) ІЗ неділі і свята святкувати:
б) Сл. Божої і проповіді набожно вислухати;
ІЗ) наказаиі пости постити: . . . r) ІЗ неділю і свята відбувати спгльні духов111
вправи цілою своєю групою.
Щомісяця:
а) сповідатися бодай раз у місяць;
б) брати участь у щомісячних зборах;
в) скласти внески для потреби ІІІ-го Чину.
-31-
t
,
'1•
і/
• І
u
h
І V
J
Протягом року:
а) заховувати піст в на вечіря Петра Павла;
б) відвідувати хворих ІІІ-го Чипу;
в) брати участь у похоронах членів ІІІ-го Чину і за них жертвувати Св. Причастя та ЗМОВИТІ! вервпшо.
Завжди:
а) давати добрий приклад;
б) поширювати все добре і шляхетне; в) лагодити гнів і незгоду;
.. г) охче і сумлінно виконувати доручення, 1х обов язки у ІІІ-му Чині;
д). J: ень свого іменника приступити до сповіді 1 Св. Причастя;
е)_ причинюватиєя до прикрашення Божих домів 1 величності церковних відправ;
_1ж) користати з кожної нагоди робити добрі діла, особливо І<ористати з відпvстів я-:: для
. себе так і для померлих. "
МОЛЕБЕН В ЧЕСТЬ
СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО.
Благословен Бог наш всегда нині і присно,
во віки віков. Амінь. '
Початок звичайний.
Псалом:
Се что д?бро іли что красно єже ж итп
братІї в куш. Яко миро на главі сходящєє на браду, Аароню, сходящеє на омети одежди єго. Яко роса Аермонская сходяшая на гори Сіонс-кая: яко тама заповіда Господь благосло
32
►
вепіє і. ;,к_,_,вот до_ вік. Блажений живущп в дому 1 всім во вік віка восхвалять Тя. Вопр осн Отца Твоєго і возвістить Тебі і сгарци Твоя і рекуг Тебі. Уста праведного поучатся пр емуцросгп і язик єго возглаголет суд. Послушайте, діти, наказаиія Отца внемлите роз)Умітн помишленіє. Дар бо благий дарую вам. моєго аакона не оставляйте (Притч. 4,2.). Господь Бог Отец наших да приложит вам яко да будете тисящами сугубо і да благословит ва с (Втор. 1,2). Слава і нині: Аллилуя (тричі). Слава Тебі, Боже наш (тричі). •
Тропар Св. Василієві Великому.
Во всю землю ізидв • вішаніє Твоє, яко приімшую Слово Твоє імже боголіпно науq ил єси єстество сущих уяснил єси чел ові ческоє свяшеніє Отче Преподобний Василіє, моли Христа Бога, спасителя душам нашим.
Слава: (кондак) гл. 4. Явился єси основаніє иєпоколебимоє церкве, подая всім некрапомоє господство чоловіком, запечатлія твоїми ученьм и, Небоявлєне Василіє Преподобне.
І нині: (богородичен): Яже от Ангела Слово приємшая і родшая воплошенноє Слово Еммануїла, Того Богородице моли о душах наших.
Со миром лрєклоньше коліна Господу по
молімся Господи помилуй (тричі).
МОЛИТВА:
Святий Отче наш Василіє Великий' Преславний учителю св. ка толицькоі церкви. законода вче і оєновипку спільного монашого )ЕИП.Я!
33
І
І
І
І
\
Глянь ласкаво на нас своїх синів і зішл и нам з неба своє батьківське благословення. •Ми в правді за ласкою Святого Духа поки. нули цей марний світ і. вибрали ангельсью, життя у монашому сганг, але тн свогми молитвами зроби, щоб геть чисто впрєклнєя самих себе, взяли свій хрест і йшлп зо Ісусом. нашим Царем і Спасителем. Випроси нам духа молитви любові до роздумування Євангельської науки, пам'яті про присутність Бога і святої боязні. Щоб ми тнм краще могли сповняти його волю, зберігати обіти, виповняти натхненні Святим Духом Твої законп і: виконувати Устави, які вам Святий Чин подає. Вчини, щоб ми визначилися послухом для своїх настоятелів, ревністю за свою досконалість, змилування до тихого покірно1• трудолюбного життя, любов'ю до Бога 1 ближнього, поводилися завжди з великою второпністю і чернечою повагою, не завдавали ніколи смутку Святому Духові, а виконували всі наші справи лиш на більшу славу і уподобання Божі. Глянь ласкавим зором на весь свій Чин. Випроси для нього розросту. підтримуй його первісну ревність у чернечому житті. Збережи перед лихими членами, заступайся перед ворогуванням посторонніх, додай йому сил до апостольської праці та благослови всім амаганням його.
Вчини, щоб він причинився як найбільше до Божої слави, поширення його Царства на землі, особливо для з'єдинення Церков; спасення та досконалості багатьох, а через нього• завжди бути великою поміччю і славою Христової Церкви.
А нам, його членам і дітям випроси ще, Святий наш Отче, правої любові до цього
34
святого Чину і витрвання у ньому та в ласці Божій аж до смерті, щоб м колись амогл» разом із Тобою оглядати 1 любит Бе :1, 8 Тройці єдиного, яІ<оу слва_, чесь 1 поклш. тепер, завждп 1 на вгкп ВІЧНІ. Амінь,
ВЕЛИЧАННЯ:
Св. Отцю Василію Великому.
Величаєм Тя святил елю Христове Василіє; чтем святую пам'ять Твою, Ти бо молиш Христа Бога нашого.
ВІДПУСТ:
с
отця нашого Василія
3 поминанням в.
Великого інших Покровителів нашого•
Чину.
УТРЕННЯ:
г
о відмоввяння для: (скорочено, для приватно
111-ro Чину). . . Гос
За молитвами Святих Отців наших," асподи Ісусе Христе Сине Божий, пом илуі: н •
J , • МЛІ :мир ВО
Слава во вишніх Богу 1 на_ зе
чєловіцсх благоволеніє (тричі) • . мої
Господи, устні мої отвер_зши 1 уста
возвістять хвалу Твою (двічі) • гря
Бог Господь і явися нам. Благословен
дий во імя Господнє... и Твоєя ко
Тропар• (гл 4) .Бездну любов • .,
. . єси священюи
нам, Христе Боже, показал •. •м ві
с
би нас в НИНІШІІІ
шеє Сердце Твоє. пдо u •• , воздаяти Тебі
ці соблюденієм за повшеи Твох аслаждатисsr.
любов возлюбов в будущем н
. ,
35
.любовію всесовершеннійшою і в соглядаlІії Божества.
Хваліте імя Господнє, хваліте раби Гос'11Ода. (тричі).
_ Стояшії во храмі Господнім, во дворіх дому Бога нашего. Аллилуя. (тричі).
Господи, імя Твоє во вік і память Твоя 13 род 1 род. Аллилуя. (тричі).
Благословен Господь от Сіона живий в Єрусалимі. Аллилуя. (тричі).
. Ісповідайтеся Господеві, яко благ, яко во 13ІКИ милость Єго. Аллилуя. (тричі).
Утвердившему землю на водах яко благ аллилуя - яко во віки милость Єго. Ал.лилуя. (тричі).
І ізбави ни єсть от враги наших, яко благ - аллилуя - яко во віки милость Єго. Ал.лилуя. (тричі).
Слава і нині_: Амінь. Аллилуя. (тричі).
ПІСНЯ БОГОРОДИЦІ.
.. , Величитu душа. моя Господа і возрадовав""я дух мои о Бозі Спасі моем.
еснійшую херувим і славнійшую без сравненгя серафим, без істлінія Бога Слова рождшую, сущую Богородицю Тя величаєм.
Яо призрі на смиренія раби Твоя се бо от нині У?:;11ажат мя всі роди.
Чеснійшую херувим ...
_ Яко с?твори мені величіє Сильний і свято імя Єго 1 милость Єго в роди радов боящимся €го. Чеснійшую херувим ...
Низложи сильная со престол вознесе см иренная, алчуща_ ісполни благ і богатящіїся отпусти тщи. Чеснійшую херувим ...
-36-
r
Воспріят Ізраїля отрока своє, о
' помянути
миJІость Аврааму і сіме,не Єго до віка. Чесніишую херувим ...
СЛАВОСЛОВ'Я ВЕЛИКЕ.
Слава во виш1!іх Богу, і на землі мир
в людях благовол1ння. Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, кланяємось Тобі, славимо Тебе, дякуємо Тобі заради великої Твоєї слави . Господи, Царю Небесний, Боже, Отче Все держнтелю, Господи, Сину Єдннород1ш(1, Ісусе Христе, і Святий Душе. Господи, Боже, Агнче Бож пй, сину Отця, що береш гріхи світу, помилуй нас. Ти, що береш гріхи світу, прийми нашу молитву. Ти, що сидиш по правиці Отця, помилуй нас. Ти бо один лише святий, Ти єдиний Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь. Щодня буду Тебе благословити і хвалити ім'я Твоє на віки вічні. Сподоби, Господи, сьогодні без гріха зберегтися нам. Благословенний Ти, Господи, Бож.е отців наших, і хвальне і прославлене ім'я Твоє на віки. Амінь. Нехай буде, Гоєподп, милість Твоя на нас, бо ми надіємось на Тебе. Благословенний Ти, Господи, навчи мене установ Твоїх. Благословеннай Ти, Владш,о, врозуми мене установами Твоїми. Благословенний Т11, Святий, просвіти мене установами Твоїми. Господи, Ти був нам пристановищем по всі роди. Молюсь: Господи, зм1луйся надо мною, вилікуй мою душу, бо гріх мій перед Тобою. Господи до Тебе я прибігаю навчи мене творити Твю Волю, бо Ти Бог мій. Бо в Тебе є джерело життя, у Твоїм світлі поба
чимо, світло.
добавляй ласку тим, що визнають Тебе.
37
І' І
соблюденієм заповідей Твоїх возлачти Теб• любо.в,_ возліобов і в буrщем наслаждатнс люсовію всесовершеннгишою в согляданіі Божества.
Достойно ... ; Под Твою милость .. ;
ЗАВ ВАГА:
Священники, що належать до ІІІ-го Чпну не зобов'язуються цим правилом (щоленпо відмовляти «Правило Св. Пахомія» або скорочене церковне правило - Утреню, Вечірню), бо вони зобов'язані відмовляти цілий часослов, але добре, коли вони відмовляючи свій часослов, лучаться духом з мопахами, що відмовляють правило церковне спільно у хорі, бо тим заявляють свою належність до цілості василіянської родини і славлять Бога одними устами і одним серцем.
СЛАВА БОГУ!
«А хто піде за цим правилом, мир нехай буде на них і милосердя». (Галат. 6, 16).
І>
.
_.
. ,,
.• _•_,І::.
'• І І
. . . ' .
:. ,'t .
'' • \.
\І ..
. І
УС1ГАВ !ІП 9ІИНУ