Уроки для сталого розвитку Київ Видавничий дім „Освіта 2011 сторінка 7

- пояснювати, що означає «толерантність» і розпізнавати відповідний
стиль поведінки;
- перевірити свій рівень толерантності.
Як організувати роботу
Вступна частина
Для мотивації діяльності роздайте учням по кілька різнокольорових листочків паперу у вигляді невеличких прямокутників – цеглинок. Поясніть, що спільними зусиллями зараз потрібно звести Будинок культурних взаємовідносин. На «цеглинках» діти мають написати те, без чого неможливі гарні стосунки в суспільстві. Наприклад, «повага одне до одного»,
«толерантність», «рівність» тощо. Запрпонуйте на дошці з підписаних
«цеглин» створити фасад будинку. Варто запитати, чому вони вважають, що та чи інша «цеглина» необхідна в Будинку культурних взаємовідносин.
Відведіть на цю роботу 4–5 хв.
Представте тему і очікувані результати уроку.
Основна частина
Попросіть учасників команд коротко обговорити результати домашнього аудиту, відповідаючи на запитання: які думки викликали у вас такі
дослідження? Чи було щось, що вразило, занепокоїло?
За бажанням 2-3 учні представляють результати обговорення класу.
Запропонуйте дітям прочитати текст у посібнику який? і на його основі визначити складові суспільства культурних взаємин. Запишіть на дошці ці складові: культурна різноманітність, дотримання норм моралі,
повага до прав людини, шанування традицій, релігії, толерантність, вміння
розв’язувати конфлікти через консенсус і компроміс, успішне спілкування,
відповідальність, лідерство.
Обговоріть відповіді на запитання:
У чому цінність таких стосунків між людьми? Що є сьогодні найбільшою
загрозою взаєминам людей у суспільстві? Чи можуть існувати подібні
проблеми під час польоту, які саме?
Відведіть на це 5 хв.
Попросіть учнів уявити таку ситуацію. Учасники подорожі, розуміючи, що
найвищою цінністю є людина, її права і свободи й необхідність їх
дотримання, вирішили створити на зорельоті Музей прав людини. Цей
заклад покликаний нагадувати всім про те, що обов’язок кожного члена
колективу – поважати права і свободи, честь і гідність інших людей.
Запропонуйте учням, працюючи у своїх командах, створити (намалювати, описати чи обрати з наявних у них речей) два-три експонати для цього музею. Нагадайте, що від їхнього вибору залежить повноцінне повсякденне життя у суспільстві, свобода і безпека.

На роботу в групах відведіть 5 хв.
По черзі організуйте представлення обраних експонатів. Наприклад, група демонструє аркуш у клітинку і говорить: «Цей експонат музею має
нагадати людям про декілька важливих прав людини. По-перше, клітинки
асоціюються з ґратами, а одне з найцінніших прав – право на свободу.
Ніхто, крім суду, не може позбавити людину свободи. По-друге, чистий
аркуш нагадує про те, що всі люди мають право на освіту, бо саме на
такому аркуші людина може написати свої перші слова».
Вправа «Музей прав людини» закінчується обговоренням відповіді на запитання: про яку цінність суспільства культурних взаємин нагадали вам
експонати музею? Які з прав людини ви вважаєте найбільш необхідними,
чому?
Відведіть на цю роботу 10 хв.
У наступній вправі запропонуйте учням обрати одного з представників тваринного світу за списком: лисиця, вовк, мавпа, свиня, скунс, змія, щур,
дельфін. Попросіть довести, що обрана тварина є дуже цінною для космічної подорожі і її обов’язково потрібно взяти із собою на борт зорельоту. Учні мають представити свої міркування класу, намагаючись переконати інших у своїй правоті.
Після того як всі висловляться, обговоріть відповіді на запитання: чи
вдалося учасникам переконати вас, що необхідно взяти всіх тварин? Чому?
Чи важко було довести цінність кожної з тварин? Які висновки щодо
природного різноманіття ви можете зробити? Чи можна сказати те саме
про людське суспільство? Чому? Чому різноманітність суспільства завжди
є ресурсом?
Відведіть на це 6 хв.
Запропонуйте учням обговорити в малих групах, що може означати поняття «толерантність», і сформулювати коротке, але ємне визначення. Для вироблення норм толерантної поведінки попросіть дітей проаналізувати ситуації, наведені у посібнику, обрати свій варіант відповіді, пояснити вибір
і дати визначення поняття «межа терпимості».
Відведіть на це 4 хв.
Попросіть учнів продовжити роботу в командах, проаналізувати завдання уроку і сформулювати дії, які вони можуть зробити частиною свого життя, аби підготуватись до культурних взаємовідносин під час космічної подорожі.
Необхідно придумати назву дії та скласти короткий (з 2-3-х речень) текст, що пояснює, чому варто так діяти. Потім слід сформулювати рекомендації, як саме потрібно чинити
Відведіть на це 5 хв.
Запропонуйте представникам груп обмінятися думками з іншими командами та доповнити свій список рекомендацій.
Підсумкова частина

Підбиваючи підсумки уроку, обговоріть у загальному колі відповіді на такі запитання:
Які почуття, думки викликав у вас сьогоднішній урок? Чи легко було
працювати над створенням списку дій? У чому переваги і недоліки дій,
сформульованих вашою й іншими групами? Що вам особисто дало складання
такого списку? У яких життєвих ситуаціях вам стануть в пригоді ці
навики?
Прокоментуйте домашнє завдання.
ЗУСТРІЧ ІІ. ЯК МОЖНА ДІЯТИ, ЩОБ НАЛАГОДИТИ КУЛЬТУРНІ
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ
Після цієї зустрічі учні зможуть:
- аналізувати результати тесту;
- ділитись своїми судженнями щодо конфлікту і можливих шляхів його
уникнення;
- розповідати про «уроки гусей» для життя людей у колективі і спільної
роботи;
- визначати свою роль у колективі;
- висловлювати свої ідеї щодо дій, які сприяють побудові суспільства
культурних взаємин.
Обладнання
Аркуші паперу (формату А-4) на кожну групу, олівці і маркери, дошка, крейда.
Як організувати роботу
Вступна частина
Для мотивації діяльності попросіть дітей пригадати результати тесту
«Чи толерантні ви до навколишніх?» Запропонуйте спочатку підвестися тим, хто набрав від 10 до 15 балів, потім учням, які набрали від 5 до 9 балів.
Останніми піднімаються ті, хто набрав від 0 до 4 балів. Кожній групі учнів по черзі, у міру їх піднімання, зачитується наведена у тесті характеристика.
Запитайте, чи згодні ви з висновками тесту? Про що замислились, коли
слухали характеристику?
Відведіть на це 4 хв.
Нагадайте учням, що цей урок – практичний, ознайомте їх з очікуваними результатами.
Основна частина
Попросіть дітей об’єднатися в команди і обговорити відповіді на запитання: які зміни відбулися у вашому способі життя та поведінці? Якими
є результати і досвід, отримані під час виконання особистого плану дій?
Після завершення завдання команди презентують результати колективної діяльності. Доповідачі розповідають про питання, що

обговорювались, та цікаві моменти, які виникали під час роботи, зміни, що відбулися у поведінці учасників.
Завершіть обговорення у загальному колі, поміркувавши над запитаннями: чи з’явились у вас нові думки, ідеї під час презентації
результатів зустрічей команд? Які саме?
Зверніть увагу учнів, що найскладніше, з чим стикаються люди в стосунках з іншими, - це «конфлікт». Запропонуйте подумати над асоціаціями, які у них виникають, коли чують це слово. Попросіть зробити малюнок, що відображає їхні уявлення, і представити свої твори класу, пояснюючи, що саме вони зобразили і чому.
Відведіть на це 3 хв.
Обговоріть відповіді на запитання:
Що таке конфлікт? Які його ознаки? Які причини та наслідки?
Проведіть з учнями вправу «Айсберг». Почніть з того, що намалюйте на дошці айсберг, пам’ятаючи, що від 1/5 до 9/10 цієї крижаної глиби знаходиться під водою. Запропонуйте дітям перенести зображення собі у зошит. Спитайте, які асоціації викликає у них цей малюнок, і попросіть записати їх у вигляді ряду прикметників (наприклад, айсберг холодний,
крижаний, небезпечний, підступний тощо). Запропонуйте учням подивитися на утворені слова і з’ясувати, чи можна їх віднести до поняття «конфлікт».
Чому?
Попросіть дітей уявити таку картину. Ви пливете на невеликому кораблі з
пункту А до пункту Б, і на вашому шляху зустрічається айсберг.
Запропонуйте учням навести якомога більше способів (навіть фантастичних), якими вони могли б подолати цю перешкоду і потрапити до пункту призначення. Порекомендуйте записувати кожен із пропонованих варіантів, одночасно розглядаючи його переваги та недоліки, і поміркувати над запитаннями: чи є у списку ідеальні варіанти? Про що треба подумати,
перш ніж вибрати один з них? Про що потрібно подбати морякам, аби
уникнути зіткнення з айсбергом? Яку інформацію їм слід дізнатися і яким
чином ?
Запропонуйте розглянути записані шляхи уникнення небезпеки і подумати, чи можна використати їх у ситуації конфлікту. Обговоріть відповіді на запитання:
Який це матиме вигляд? Які тепер будуть переваги і недоліки кожного з
варіантів? Що робили моряки, аби уникнути небезпеки зустрічі з айсбергом?
Якими можуть бути кроки, необхідні для виходу із ситуації конфлікту? Чи
допомогла вам вправа «Айсберг» зрозуміти щось важливе про конфлікт? Що
саме?
Відведіть на цю роботу 10 хв.
Ланцюжком прочитайте з дітьми текст «Уроки гусей» з посібника для учнів: спочатку «факти», потім відповідні «уроки». Обговоріть відповіді на запитання: які висновки випливають з цього тексту? Які можливості
забезпечує командна діяльність? Чи згодні ви з «уроками гусей»?

Підкресліть, що в кожному колективі завжди є лідер – людина, від якої багато що залежить. Запитайте учнів: чи задумувались вони, які якості
необхідні лідерові? Проведіть 5-хвилинний мозковий штурм і визначте ці якості. Потім запитайте дітей, що вони тепер думають проте, хто такий
лідер?
Попросіть дітей заповнити тест„Хто я? Капітан? Рульовий? Пасажир?”
Відведіть на цю роботу 5 хв.
Запитайте учнів, що вони тепер думають про найважливіші якості лідера та його роль у колективі?Вислухайте 2–3 відповіді, попросіть дітей повернутись до своїх команд, проаналізувати вправи уроку і сформулювати дії, які вони можуть зробити частиною свого життя, щоб підготуватись до культурних взаємовідносин під час космічної подорожі.
Спочатку потрібно придумати назву дії та скласти короткий (з 2-3-х речень) текст, що пояснює, чому варто так діяти. Потім сформулюйте рекомендацій, як саме слід чинити.
Підсумкова частина
Підбиваючи підсумок уроку, попросіть учнів назвати одне–два найголовніші поняття, які обговорювались на уроці, і пояснити, чому саме їх вони вважають цінними для формування сталого суспільства – суспільства культурних взаємовідносин. Вислухайте відповіді 4 – 5-ти учнів.
Відведіть на цю роботу 5 хв.
Запросіть школярів, використовуючи уявний мікрофон, закінчити одне з речень: «Для мене сьогодні найбільш важливим було…», «Мене вразило…»
«Сьогодні я замислився (замислилась)…», «Сьогодні я відчув (відчула)…»
Прокоментуйте домашнє завдання.
ЗУСТРІЧ ІІІ. ЯКИМИ БУДУТЬ СТОСУНКИ МІЖ КОСМІЧНИМИ
МАНДРІВНИКАМИ ПІД ЧАС ПОДОРОЖІ
Після цієї зустрічі учні зможуть:
- розповідати про загрози, які заважають побудові суспільства
культурних взаємовідносин;
- ділитись думками щодо зміни своєї поведінки під час виконання
власного плану дій;
- наводити історичні або життєві приклади – ілюстрації, які
пояснюють поняття «лідер», «конфлікт», «команда».
Як організувати роботу
Вступна частина
Для мотивації діяльності учнів на уроці запропонуйте виконати вправу
«Знайомство», застосовуючи метод незакінченого речення «Я пишаюсь...».
Попросіть дітей назвати своє імя і поділитися роздумами на тему, чим як люди, що прагнуть жити в суспільстві культурних взаємин, вони можуть

пишатися. Наприклад: «Мене звати Олена, і я пишаюсь тим, що з повагою
ставлюсь до традицій представників інших релігій».
Відведіть на цю роботу 5-6 хв.
Представте тему та очікувані результати зустрічі.
Основна частина
Запропонуйте учням об’єднатися в команди і обговорити відповіді на запитання: які зміни відбулися у вашому способі життя та поведінці? Які
результати отримали під час виконання особистого плану дій?
Після завершення завдання запропонуйте командам презентувати результати групової діяльності. Доповідачі мають розповісти про питання, що обговорювались, цікаві моменти, які виникли під час роботи, та зміни, що відбулися у поведінці членів команди.
Запропонуйте завершити обговорення у загальному колі, відповівши на запитання: чи з’явились у вас нові думки, ідеї під час презентації результатів
зустрічей команд? Які саме?
Відведіть на цю роботу 5 - 7 хв.
Організуйте в командах обговорення відповідей на такі запитання: які
зміни ви маєте внести у свій план зоряної експедиції відповідно до ідей, що
виникли у вас на попередніх етапах роботи в темі «Стале суспільство -
суспільство культурних взаємовідносин»?
Оформіть свої думки за поданою нижче схемою.
СУСПІЛЬСТВО КУЛЬТУРНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН
Вимоги до побудови взаємовідносин
Загрози (проблеми, які можуть
виникнути)
Шляхи розв’язання проблем
Після завершення завдання команди мають представити результати роботи класу.
Підсумкова частина
Організуйте обговорення результатів роботи на останньому етапі, орієнтуючись на запитання: які ваші враження від роботи команд? Що
змінилось у вашому розумінні суспільства культурних взаємовідносин?
Чому? Чого (яких знань, умінь) вам не вистачає сьогодні для створення
такого суспільства і життя в ньому? Про що хотілося б дізнатись більше?
Над чим ще варто працювати?
Завершіть обговорення відповідями на запитання: чого вас особисто
навчили уроки з теми «Стале суспільство - суспільство культурних

взаємовідносин?»? Які з обраних вами дій ви й надалі виконуватимете у
своєму повсякденному житті?
Представте домашнє завдання. Запросіть розпочати дослідження за темою «Стале суспільство – суспільство, що навчається».
Тема 4. СТАЛЕ СУСПІЛЬСТВО – СУСПІЛЬСТВО,
ЩО НАВЧАЄТЬСЯ
ЗУСТРІЧ І. ЯКИМ Є СУСПІЛЬСТВО, ЩО НАВЧАЄТЬСЯ
Після цієї зустрічі учні зможуть:
- пояснювати значення навчання для суспільства сталого розвитку;
- характеризувати і оцінювати шляхи отримання знань;
- визначати риси суспільства, що навчається;
- висловлювати власне ставлення до навчання.
Як організувати роботу
Вступна частина
Запропонуйте учням пригадати, які прислів’я щодо цінності знань, навчання вони знають. Можна навіть влаштувати невеличкий турнір між командами - хто зможе назвати якнайбільше приказок, прислів’їв на означену тему, - і нагородити переможців сувенірами.
Відповіді дітей можуть бути такими:
Вік живи – вік вчись.
Не звання дає знання, а навпаки.
Не краса красить, а розум.
Знання за гроші не купиш.
Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
Письменний бачить поночі більше, ніж неписьменний удень.
Учись змолоду – пригодиться на старість.
Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті потішає.
Відведіть на цю роботу 4 – 5 хв.
Запропонуйте учню, який уміє виразно, емоційно декламувати, прочитати уголос уривок з повісті К.Саймака, наведеного в посібнику. Перед тим зверніть увагу дітей на завдання до тексту: подумайте, чи можна
назвати описане суспільство стійким? Чи були ці люди щасливими? Чому?
Чи можна було влаштувати їхнє життя інакше? Чому ви так думаєте? До
яких змін у житті людей призвело зникнення знання? Як ви гадаєте, чому
так сталось?
Після обговорення тексту представте тему та очікувані результати зустрічі.
Основна частина
Об’єднайте учнів у команди. Запропонуйте їм представити у командах результати домашнього аудиту, орієнтуючись на запитання:
У який спосіб ви отримуєте інформацію та навчаєтесь? А члени вашої
команди? Якими джерелами інформації ви зазвичай користуєтесь?

Обговоріть також відповіді на запитання: які думки викликали у вас
дослідження способів і джерел отримання інформації? Чи було щось, що
співпало у дослідженнях учасників? Про що це свідчить?
Представте результати обговорення в класі.
Обговоріть у загальному колі відповіді на запитання: чи є проблема
отримання знань важливою для вас, чим саме? Чи пов’язана вона з
космічним перельотом, яким чином? Які проблеми з навчанням суспільства
можуть виникнути під час зоряної подорожі? Складіть перелік цих проблем.
Попросіть дітей прочитати текст «Яке суспільство можна назвати таким, що навчається», наведений у посібнику, і обґрунтувати, чому суспільство сталого розвитку обов’язково має стати суспільством, яке навчається.
На роботу з текстом і обговорення запитань до нього потрібно до 10 хв.
Запропонуйте учням обрати одне із завдань для групових проектів і об’єднатись у малі групи для його планування та майбутнього виконання.
Підсумкова частина
Підбиваючи підсумок заняття, обговоріть у загальному колі відповіді на запитання:
Що під час уроку здалося найбільш важливим для вас особисто? Що
було цікавим? Чого ви хотіли б навчитись прямо зараз? Чого ви плануєте
навчатись у майбутньому? Які уміння, навички, знання вам необхідні, щоб
побудувати щасливе життя?
Нагадайте, що домашнім завданням є підготовка своєї частини дослідження за проектом групи.
ЗУСТРІЧ ІІ. ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ НАВЧАННЯ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ
Після цієї зустрічі учні зможуть:
- отримати новий досвід використання різних джерел інформації та
самоосвіти;
- ділитися власними ідеями щодо проблем освіти в сучасному світі;
- виробляти власний план самоосвіти та своє ставлення до неї.
Як організувати роботу
Вступна частина
Розпочніть урок мозковим штурмом щодо відповіді на запитання:
Які джерела інформації ви використали для підготовки презентацій
своїх групових проектів?
Швидше за все, діти назвуть:
- Інтернет;
- книжки;
- усну народну творчість;
- газети, журнали;
- телевізійні програми, фільми;
- досвід дорослих членів сім’ї.

Проведіть голосування, попросивши представників всіх груп поставити позначки біля тих джерел інформації, якими скористалась команда при підготовці свого проекту. Обговоріть за результатами голосування відповідь на запитання:
Яке джерело знань на сьогодні є найбільш популярним? Чому?
Повідомте тему і очікувані результати уроку.
Основна частина
Запропонуйте групам презентувати класу результати колективних досліджень. Після кожного представлення обговоріть, які ідеї презентації мають безпосереднє відношення до планування подорожі.
Відведіть на цю роботу не більше ніж 15 хв.
Нагадайте учням, що їм необхідно підготуватись до космічного польоту. Попросіть їх прочитати та обговорити в командах запропоновані у
посібнику дії, визначити ті з них, які кожен обере для себе особисто.
Запропонуйте командам прочитати по одній дії, використовуючи метод
«Навчаючи вчуся», розповісти про «свою» дію учням класу, а після цього отримати інформацію від представників інших груп. У кожній команді учасники мають обговорити дії, про які вони дізнались, та визначити ті, які кожен обере для себе особисто.
Можна запропонувати учасникам навести ще якісь конкретні кроки, при цьому учні мають пояснити, чому і як слід так діяти.
Відведіть на цю роботу до 10-12 хв.
Попросіть учнів скласти особистий план дій на тиждень, обравши ті з них, які вони вважають найбільш ефективними. Підкресліть, що вітаються всі нові пропозиції.
Учні працюють індивідуально 2-3 хвилини, а потім представляють свої плани групі. За бажанням вони можуть презентувати плани класу.
Підсумкова частина
Запропонуйте учням визначити, послуговуючись критеріями, наведеними у посібнику, наскільки ефективно вони використовують у житті різні можливості чогось навчитися. Вислухайте стільки учасників, скільки дозволяє час.
Представте домашнє завдання.
ЗУСТРІЧ ІІІ. ЯКИМ ЧИНОМ ОРГАНІЗУВАТИ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС
ПОЛЬОТУ
Після цієї зустрічі учні зможуть:
- визначати важливість навчання людей у суспільстві сталого розвитку;
- обговорювати нові ідеї стосовно дій, спрямованих на підвищення якості
власної освіти;
- визначати вимоги до учасників експедиції щодо освіти, можливі загрози і
шляхи подолання цих проблем.

Як організувати роботу
Вступна частина
Для мотивації діяльності запропонуйте учням провести невелику рекламну кампанію щодо цінності навчання в сучасному світі. Для цього на невеликих аркушах кольорового паперу учні мають написати слоган або заклик, який привертав би увагу до проблеми освіти. Всі бажаючі читають свої роботи і розміщують їх на дошці. Зразки слоганів можуть бути такими:
Той, хто вчиться сьогодні, будує своє «завтра»!
Той, хто вчиться, не ліниться, той державі знадобиться.
Все життя учись – в пошані будеш скрізь!
Запитайте учнів, який заклик їм найбільше сподобався? Чим саме?
На цю роботу відведіть до 5 хв.
Представте тему та очікувані результати зустрічі.
Основна частина
Об’єднайте учнів в команди та попросіть їх обговорити відповіді на запитання: які зміни відбулися у їхньому ставленні до проблеми навчання? Які
результати отрималі під час виконання особистого плану дій? Чому вдалось
навчитися?
Після завершення завдання представники кожної команди презентують результати групової діяльності. Доповідачі розповідають про питання, що обговорювались, та цікаві моменти, які трапилися під час роботи, зміни, що відбулися у поведінці учасників.
Завершіть обговорення у загальному колі відповідями на запитання:
Чи з’явились у вас нові думки, ідеї щодо побудови суспільства, що
навчається? Які саме?
Поверніть учнів до роботи в командах. Запропонуйте їм обговорити, які зміни вони мають внести у свій план експедиції відповідно до ідей, що виникли у них на попередніх етапах роботи за темою «Стале суспільство - суспільство, що навчається». Зверніть увагу учнів на те, що їм потрібно розв’язати організаційні проблеми навчання учасників польоту та передачі досвіду. Попросіть їх творчо оформити свої думки за допомогою схем, малюнків тощо.
На завершення запросіть школярів до презентації результатів роботи класу.
Підсумкова частина
Обговоріть з учнями відповіді на запитання: які ваші враження від
планів команд щодо розв’язання проблем, пов’язаних з освітою? Що
змінилось? Чому? Чого (яких знань, умінь) вам не вистачає сьогодні для
такої роботи? Про що хотілося б дізнатись більше?
На завершення уроку запитайте в учнів, які висновки для власного
життя вони зробили під час роботи над темою «Стале суспільство -

суспільство, що навчається»? Яку добру звичку вони спробують у собі
виховати?
Частина V. УРОКИ ЗАКІНЧЕНО... ЩО ДАЛІ?
Після цієї зустрічі учні зможуть:
- пояснювати, якими є їхні особисті результати вивчення курсу;
- формулювати подальші плани щодо способу життя, орієнтованого
на сталий розвиток;
- висловлювати власне ставлення до сталого розвитку людства як
сценарію майбутнього.
Як організувати роботу
Вступна частина
Починаючи урок, зауважте, що настав час підбити підсумки навчання за цим курсом, обернутись назад і подивитись уперед. Нагадайте прислів’я:
«Кінець – справі вінець» - і запитайте, як учні його розуміють та як воно пов’язане з темою.
Основна частина
Попросіть дітей пригадати, що було для них найбільш важливим у цьому курсі, і за допомогою уявного мікрофона закінчити відповідне речення.
Вислухайте не менше ніж 10-12 осіб.
Об'єднайте учнів у групи і запропонуйте кожній команді протягом 7-ми хв. намалювати на великому аркуші паперу Лінію вивчення курсу відповідно до інструкції у посібнику.
Після представлення командами малюнків обговоріть відповідь на запитання: що ви зрозуміли, проаналізували і оцінили під час роботи над
«Лінією вивчення курсу»?
Попросіть учнів порівняти результати роботи різних команд і запитайте, що їм дало таке порівняння?
Запропонуйте учням виконати вправу «Долонька», розташувати результати своєї роботи на дошці та за бажанням оприлюднити написане.
Зверніться до учнів з проханням знов заповнити форму першого аудиту та порівняти отримані відповіді з тими, що вони давали на початку року.
(Якщо ви зберігали результати першого аудиту, роздайте їх). Після завершення завдання учні діляться своїми враженнями від цієї роботи.
Підсумкова частина
Запропонуйте учням подумати і записати кілька побажань самому собі, що допоможуть рухатись у напрямі сталого розвитку. Попросіть представити деякі з них класу.
Об'єднайте учнів у коло. Почніть «віночок побажань», поклавши своєму сусідові руку на плече і сказавши, наприклад: «Нехай твої взаємини з
навколишніми завжди будуть гармонійними». Попросіть учнів по колу побажати одне одному те, що зробить їхній стиль життя більш стійким.

Закінчується коло, коли останній учень замикає
йогопобажанням своєму сусідові.
ДОДАТОК
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ ЗА ВИБОРОМ
ДЛЯ 9 (10)-ГО КЛАСУ «УРОКИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ»
Схвалено до використання в загальноосвітніх навчальних закладах як
курс за вибором у 9 (10) класах Науково-методичною радою з питань освіти
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Протокол №1 від 23.05.2011 року
Пояснювальна записка
Завданнями Національної доктрини розвитку освіти у ХХІ столітті,
Концепції екологічної освіти України передбачено формування екологічно доцільної поведінки школярів. Одним із шляхів реалізації цих завдань є включення у систему загальної середньої освіти такої складової, як освіта для сталого розвитку. Її характерною особливістю є міждисциплінарність, пов’язана з глобальністю і всебічністю сталого розвитку як явища. Основна
ідея такої освіти полягає у виробленні в учнів екологічно доцільного стилю життя, який передбачає свідоме раціональне використання природних ресурсів планети, виховання екологічно активної позиції і позитивного сприйняття майбутнього.
Психолого-педагогічні і методичні основи освіти для сталого розвитку
ґрунтуються на
інноваційних
ідеях педагогіки
«емпауермент», концептуальними засадами якої виступають: розроблення змісту навчання відповідно до актуальних і доступних для школярів певної вікової категорії проблем життєдіяльності та ресурсозбереження; зосередженість навчально-пізнавальної діяльності на особистих рішеннях учня і на потребах людства в планетарному контексті; спрямованість навчання на формування в учнів нових моделей поведінки та діяльності, що відповідають потребам сталого розвитку; самостимулювання і мотивування учнів до висування особистісно і суспільно значущих цілей діяльності та їх реалізації; циклічність у реалізації змісту, як у межах кожної теми, так і курсу в цілому; побудова навчально-пізнавального процесу на засадах полісуб’єктної взаємодії та зворотного зв’язку; організація пошуково-дослідницької діяльності школярів, як на уроках, так і в позаурочний час;

надання учням свободи вибору форм і способів діяльності.
Курс «Уроки для сталого розвитку» в 9-му класі спрямований на реалізацію у навчально-виховному процесі основних принципів стійкого розвитку людства – забезпечення діалектичного взаємозв’язку між поведінкою і цінностями особистості, активності суб’єкта і поліпотребнісної мотивації до діяльності, доступності, реальності і єдності з життям. Він наслідує та продовжує курс «Уроки для стійкого розвитку» для 8-го класу, проте може викладатись і окремо.
Курс може також виконати функцію допрофільної підготовки для учнів, що обирають екологічний, географічний чи природничий профілі навчання.
Мета курсу - сприяти формуванню в учнів розуміння необхідності забезпечити сталий розвиток себе, своєї родини, громади, країни та всього людства через зміну власної поведінки та способу життя, сталих, екологічно доцільних звичок і способу повсякденного життя.
Ця мета досягається шляхом реалізації завдань:
- засвоєння учнями знань про сталий розвиток та шляхів його досягнення, усвідомлення ними необхідності збереження глобальної рівноваги й причетності кожного до проблем навколишнього середовища;
- формування у них внутрішньої мотивації до екологічно доцільної діяльності, розумного споживання природних ресурсів, здорового способу життя, розвиток ставлення до екологічних проблем як до особистісно важливих, пов’язаних із власною системою цінностей, а також здатності і бажання діяти, свідомо обираючи дії та вчинки для стійкого розвитку;
- формування в учнів моделей поведінки та дій, що відповідають потребам сталого розвитку;
Курс має сприяти розвиткові в учнів умінь та навичок:
- на матеріалі, пов’язаному з питаннями довкілля, - міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, брати участь в дискусії, аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватись в малих та великих групах;
- засвоїти способи самостійного отримання та обробки різнобічної
інформації з різних джерел;
- проводити самостійні дослідження та реалізовувати проекти щодо використання та ресурсозбереження у сім’ї, громаді, місті, селі, регіоні, країні в цілому;
- активно слухати, комунікувати, брати участь у роботі малої групи та відповідати за результати спільної діяльності, організовувати роботу малої групи (екокоманди).
Курс «Уроки для сталого розвитку» в 9(10)-му класі призначений для реалізації варіативної складової навчального плану.
Його зміст структурований за такими розділами: «Вступ», «Створюємо власну екосистему», «Суспільство для всіх».
Елементи змісту курсу можна використовувати під час вивчення предметів інваріантної частини навчального плану – «Географія», «Біологія»,

«Основи здоров’я», «Хімія», «Математика», «Правознавство. Практичний курс».
Курс «Уроки для сталого розвитку» має чітко виражену практичну спрямованість. Він реалізується шляхом таких форм організації навчання: урок, практична позакласна робота, навчальний проект. Провідними методами організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є:
- дискусії та обговорення;
- групові проекти;
- розв’язання проблем;
- мозковий штурм;
- робота в групах;
- анкети;
- аналіз аргументів „за” і „проти”;
- навчальні ігри;
- ситуативне моделювання;
- дослідження.
Запропоновані способи роботи далекі від сухого переказу абстрактних відомостей, вони емоційно залучають учнів до діяльності, збуджують їхній
інтерес і мотивацію, навчають самостійного мислення й виконання дій на користь довкілля вдома, у школі та місцевій громаді. Дієвість і сила впливу на емоції та ставлення багато в чому залежать від умінь і способу роботи вчителя.
Заняття курсу доцільно проводити раз (або два рази) на тиждень залежно від можливостей навчального плану школи протягом навчального року.
Курс має усталену архітектоніку: вступна частина (2 уроки); тематичні блоки (по 3 уроки-зустрічі в кожному); заключна частина (урок).
На початку проводять два вступні уроки, на яких учні ознайомлюються
із його метою і завданнями, основними поняттями та способами роботи; створюють команди, визначають лідерів тем.
Кожна тема курсу вивчається на трьох зустрічах і здійснюється відповідними методами.
Перша зустріч – мотиваційно-організаційна. Її організовують у формі уроку, на якому учні усвідомлюють актуальність теми. Для цього використовують різні способи і прийоми мотивування (у тому числі кількісний і якісний аудит).
Друга зустріч – практична. На уроці учні представляють результати власних проектів-досліджень та, працюючи у групі, ознайомлюються зі шляхами розв’язання проблеми, обирають дії, які реалізуються у позаурочний час.
Третя зустріч – підсумкова за темою. Відбувається у формі обговорення набутого досвіду та результатів досліджень, їх узагальнення. Учні об’єднуються у групи для виготовлення творчого продукту щодо екологічно свідомих звичок і стилю життя.
Після опрацювання всіх тематичних блоків проводиться заключний
урок «Новий стиль мого життя», під час якого учні узагальнюють набутий

досвід екологічно доцільної діяльності, демонструють батькам, учням інших класів та представникам громади свої досягнення.
Програмою курсу не передбачено бальне оцінювання навчальних досягнень учнів. Воно здійснюється за допомогою оцінних суджень самими учнями відповідно до змін у результатах аудитів використання природних ресурсів. У цьому курсі важливі не стільки знання, пов’язані з навчальною програмою, скільки прояви змін у ставленні учнів.
Учитель має оцінювати учнів, виходячи з їхньої активності на заняттях та підготовки до них, залученості до дій на користь довкілля і суспільства у школі та місцевій громаді, а також активності у домашньому господарстві.
Структура та зміст програми
(35 годин, 1 година на тиждень)
Розділ
Всього
годин
Теми
Вимоги до навчальних
досягнень учнів
1. Вступ
2

1 2 3 4 5 6 7 8

скачати