Ім'я файлу: тема 5.docx
Розширення: docx
Розмір: 728кб.
Дата: 21.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
МТП.docx
земельн.ресурси.rtf
Опорний конспект Логістика.docx

ТЕМА 5. Джерела вторинної інформації

План

  1. 1. Вторинна інформація, її переваги та недоліки

  2. 2. Джерела кон’юнктурної інформації

  3. 3. Кабінетні дослідження

  4. 4. Джерела вторинної інформації в Україні



Ключові терміни і поняття



Вторинна інформація, джерела джерел, експерти, онлайнові бази даних, урядова статистика, Інтернет, довідники; маркетингове середовище, геодемографія, товар, міжнародний маркетинг, постачальники, бренди.



Прочитайте




Бородкіна Н.О. Маркетинг: Навч. Посібник. – К.: Кондор, 2007 – 362 с.;

ст. 89 – 91.

Гірченко Т.Д., Дубовик О.В. Маркетинг: Навч. Посібник. – Київ: фірма

„ІНКОС”, ЦНЛ, 2007. – 255с.; ст. 43 – 44.

  1. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Бізнес – книга, 1995 – 698с.; ст. 69 – 95.



  1. Вторинна інформація, її переваги та недоліки



Вторинна інформація

інформація, яка вже існує, оскільки була зібрана раніше для інших цілей.

Структура вторинної інформації характеризується зовнішніми та внутрішніми джерелами інформації.
До внутрішніх джерел вторинної інформації відносять:

  1. Статистичну звітність підприємства;

  2. Звіти про попередні дослідження;

  3. Звіти про обсяги продаж;

  4. Звіти про обсяги закупівель;

  5. Електронна база даних;

  6. Інша інформація, що є в розпорядженні фірми.

До зовнішніх джерел належать:

  1. Публікації національних та міжнародних офіційних організацій;

  2. Публікації державних органів;

  3. Публікації торгово-промислових палат;

  4. Щорічники статистичної інформації;

  5. Звіти та видання галузевих фірм і спільних підприємств;

  6. Видання комерційних дослідних організацій;

  7. Публікації торгових і промислових асоціацій;

  8. Журнали;

  9. Прайс-листи, каталоги, проспекти;

  10. Спеціалізовані сайти та веб-сторінки конкурентів.

Переваги вторинної інформації подано на схемі 5.1.








Переваги




Низька ціна




Швидкість збору










Великий об’єм







інформації




Достовірність




Використання для




Дані, які фірма не




попереднього аналізу




може отримати










самостійно




Схема 5.1. Переваги вторинної інформації

Низька ціна пояснюється відсутністю витрат на збір інформації. Швидкість збору – матеріали фірми є у звітності чи електронній базі даних; галузеві, урядові видання, монографії чи періодичні публікації є в бібліотеці (Інтернеті) і можуть бути зібрані і проаналізовані практично відразу.

Великий об’єм інформації отримується завдяки застосуванню різних підходів до збору інформації з різних джерел.

Достовірність інформації пояснюється незалежністю її джерел. Використання для попереднього аналізу вторинної інформації може значно скоротити час і кошти на збір первинної інформації.

Дані, які фірма не може отримувати самостійно, наприклад, урядові.

Недоліки вторинної інформації показано на схемі 5.2.

Недоліки



І нші цілі Застарілі дані



Неповнота даних Суперечності в
даних

Схема 5.2. Недоліки вторинної інформації

Цілі дослідження, що проводиться, можуть відрізнятись від цілей, для яких попередньо збиралась інформація.

Вторинні дані можуть бути застарілими, оскільки зміни на ринку відбуваються досить швидко.
Неповнота даних вторинної інформації пов’язана з тим, що публікуватись можуть не всі результати досліджень (із-за небажання давати інформацію конкурентам). У зв’язку з цим треба врахувати можливі припущення та зіставляти різні джерела, спиратися лише на ті, в яких краща репутація з точки зору повноти та достовірності.
Суперечності в даних пояснюються тим, що попередні дослідження проводилися з іншою метою дослідниками різної кваліфікації. Тому результати їх досліджень не можуть бути аналогічними, а надійність інформації не завжди очевидна.
Застарілі дані, якщо були зібрані давно, а інформація має властивість швидко змінюватись.





  1. 2 Джерела кон’юнктурної інформації

Джерела кон’юнктурної інформації досить різноманітні (схема 5.3.)

2.1. Джерела джерел

Перед тим як розглянути деякі джерела інформації слід відмітити, що існують корисні джерела джерел: від недорогих книг, таких як книга Найджела Спенсера «Як знайти інформацію – Бізнес: Керівництво по пошуку в друкованих виданнях», яку можна отримати через інтернет-сайт, до більш дорогих, таких як «Джерела комерційної інформації Кронера від А до Я» чи «Європейські джерела комерційної інформації Кронера».

Існують і інші загальні провідники, які можна використати для того, щоб розшукати джерела даних, в т.ч. опубліковані дослідження, пресу, довідники, в т.ч. статистичні. Аналогічні джерела джерел є і по міжнародних ринках, включаючи «Європейський довідник джерел маркетингової інформації» і «Довідник міжнародних джерел комерційної інформації»; «Показник досліджень» (містить перелік статей, що були надруковані в пресі).






Джерела

джерел Інтернет
Експерти








Спеціалізовані







галузеві дані

Онлайнові







бази даних





Дані про компанії




Джерела

інформації







Урядова













статистика













Звіти про

Професійні та




дослідження ринку







галузеві органи










Преса

Довідники







Схема 5.3.Джерела кон’юнктурної інформації

США протягом багатьох років держать першість по збору і поширенню комерційної інформації. Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) використовують свої знання і досвід на користь дослідників, збираючи базові розвідувальні дані, які розпочались з Національного розвідувального обстеження, а тепер перетворились в онлайнову «Книгу фактів», яку можна вивчати по країнах. Можна скачати і всю базу даних. В ній є інформація практично про всі країни. В «Книзі фактів» наведені географічна статистика країн, дані про населення по демографічних показниках, економічні огляди, відомості про транспортування, уряд, а також багато карт.

2.2. Експерти

Одним із джерел інформації є прямий контакт з організаціями і особами, які володіють знаннями в потрібній галузі. Прикладами можуть бути професійні об’єднання і організації, які публікують інформацію. Такий підхід виходить за рамки кабінетного дослідження в його буквальному значенні. Однак двохсторонній рух між джерелами (які дозволяють знайти потенційні контакти)

  1. опитуванням експертів (для визначення джерел) являють собою засіб для отримання найбільш цінних даних кабінетного дослідження при незначних додаткових затратах (можливо, навіть з економією, якщо вдається більш ефективно визначити джерела інформації).

Деякі консалтингові фірми мають служби термінових консультацій і досліджень, створені з метою надання відповідей на питання щодо ринків. Ця послуга оплачується авансом на фіксовану суму, а результати подаються телефоном, факсом чи електронною поштою за досить символічну ціну.

2.3.Інтернет

Доступ до інформації через Інтернет – це сучасна альтернатива годинам, проведеним у бібліотеці. Інтернет – це сучасна система мереж, які сполучають сервери (комп’ютери, на яких міститься інформація), і таким чином зв’язує компанії, академічні установи, професійні об’єднання, урядові структури, медичні установи і приватних осіб. Користуючись браузерами – «Інтернет експлорер», компанії «Майкрософ», чи «Навігатор», компанії «Нетскейп», можна отримати доступ до сайтів чи багато міліонних груп користувачів, які зараз підключені до Інтернету.

Для дослідження ринку і Інтернеті є два важливих джерела інформації:

    1. сайти, створені компаніями, організаціями і окремими особами для просування своїх товарів, послуг чи поглядів і інформування про них;

    2. групи користувачів, які складаються з людей, що цікавляться певним предметом.

Згідно статистики, «світова павутина» нараховує понад 2 млрд. сторінок загальнодоступної інформації. Проблема – не в обсязі інформації, а в тому, щоб знайти в цьому величезному океані той маленький її кусочок, який вам потрібен. На щастя дослідників, семимильними кроками розвивається технологія пошукових систем, і якщо правильно поставити питання до таких пошукових систем, як «Гугл», «Альта Віста», «Яху», «Яндекс», то зазвичай отримаєш тисячі відповідей. Ця велика кількість відповідей – також є проблемою для дослідника.

Пошукові системи використовують програми, в основі яких лежать програми «паук» або «черв’як», які відшуковують ключові слова чи фрази серед міліардів сторінок. Результати копіруються у величезну базу даних (показник чи список інформації), з якої відбирається потрібна інформація.
В цьому величезному морі інформації буває складно знайти те, що нам потрібно, тому що:

ми застосовуємо неправильну стратегію пошуку – інше слово чи сполучення слів може дати більш точний збіг з словом (сполученням), що запитується;

ми застосовуємо не ту пошукову систему – навіть найкраща пошукова система не покриває всіх сторінок в мережі, тому важливий кусочок, що розшукується, можливо, ніколи не буде знайдений. Використання іншої пошукової системи може дати інший результат;

ми застосовуємо не те написання слова, наприклад, слово «шини» у британському варіанті пишуть «tyres», а в американському – «tires»;

інформація, яку ми шукаємо, може бути не зовсім у тій формі, в якій ми її шукаємо. Наприклад, пошук даних про кількість шин, які закуповує компанія «Форд» для встановлення їх на машини при їх монтажі, може не дати ніяких результатів, але, можливо, що цю цифру буде легко розрахувати, знайшовши дані про кількість машин «Форд», яка випускається за рік, і помноживши це число на п’ять (по одній шині на кожне колесо плюс запаска).

Коли вводиться запит, корисно користуватись навичками. Наприклад,

«Всесвітня організація охорони здоров’я». За такої умови ви отримаєте посилання саме на це словосполучення. При написанні без навичок пошукові системи в своїй більшості будуть шукати кожне з чотирьох слів окремо і дадуть сотні тисяч посилань на слова «всесвітня», «організація», «охорони», «здоров’я», які не будуть мати жодного відношення до того, що нам потрібно.

  1. Інтернеті нараховують понад 10 тис. груп користувачів, які охоплюють практично всі сфери. Вони організовані в цілому по темах: починаючи з хоббі і відпочинку до комп’ютерів, науки, культури, релігії, а також «альтернативних», предметів.

2.4. Онлайнові бази даних

  1. В багатьох випадках інтернет відкриває доступ до бази даних, яка містить статті і звіти. Іноді цю інформацію можна отримати від комерційних постачальників , які вимагають досить високу плату за доступ до бази даних.

Крім того необхідно навчитись проводити пошук. В порівнянні з Інтернетом пошук в онлайнових базах коштує значно дорожче.

Основною перевагою онлайнової бази даних є швидкість надходження матеріалів за ключовим словом, що дозволяє визначити відповідність між тим, що є, і тим, що ми шукаємо. Це особливо корисно при пошуку в матеріалах преси.



  1. 2.5.Спеціалізовані галузеві дані



  2. Такі матеріали, як резюме, статистика і великі довідники, все частіше можна отримати на компакт-дисках чи інтернет-сайтах, якщо мати пароль для доступу до закритої інформації. Якщо з такими джерелами приходиться консультуватись часто, то подібні формати можуть буди найкращим шляхом доступу до даних. Пошук і отримання даних не менш зручні ніж в онлайновім режимі.





  3. 2.6. Дані про компанії





  4. Дослідникам потрібні дані про компанії для порівняння їх з конкурентами, знаходження постачальників чи клієнтів – наявних чи потенційних.



  5. Нещодавно основним джерелом таких даних була комерційна література. Зараз веб-сайти компаній заповнені корисною інформацією: фотографіями продуктів, картами постачальників, специфікаціями, описами історій компанії, прес-релізами, а іноді і загальними фінансовими даними. Ця інформація майже завжди більш обширна і свіжа, ніж в друкованих брошурах, крім того її можна отримати миттєво.

Пошук компаній можна проводити за її назвою або реєстраційним номером.
Великобританії існує Палата компаній, яка пропонує безкоштовно назви адреси понад 1,5 млн. компаній, а також наступну інформацію: зареєстровану адресу компанії; строки подачі останніх звітів і річних декларацій; дані про отримання статусу акціонерного товариства; країну, в якій вперше було зареєстровано компанію; статус (діюча, ліквідована і т.п.); дані про платоспроможність; попередню назву; тип компанії; характер бізнесу; дані про відділи; дані про зарубіжні філіали.

Можна здійснити пошук по окремих компаніях чи обрати групу компаній, які відповідають певним критеріям, наприклад, компаній певної галузі з певними фінансовими даними, такими як обіг, ринкові ціни, чистий прибуток.

2.7. Урядова статистика

При виконанні більшості проектів кабінетних досліджень дослідник шукає статистичні дані і рано чи пізно звертається до урядових джерел.
Масивним джерелом даних для дослідників ринку є перепис населення, що проводиться раз на 10 років. Спеціалісти з маркетингу використовують дані перепису для сегментації ринку по демографічних показниках і плануванні обстежень.

Існують також міжнародні служби, що збирають і публікують статистичні дані. В ЄС це «Євро-стат»; значення цього джерела для проектів, що охоплюють весь єдиний ринок ЄС, буде постійно зростати. Значними джерелами інформації є також ООН і організація економічної співпраці та розвитку.
2.8. Професійні та галузеві органи
Представники кожної професії завжди мають деякий колективний орган, який представляє їх інтереси (а також часто випускає кілька галузевих публікацій). Для задоволення потреб членів організації і забезпечення зв’язку з громадськістю більшість таких органів публікують чи надають (іноді тільки членам) значний обсяг інформації про свою галузь. Організація і інформованість цих органів, а також обсяги інформації, що пропонується, дуже відрізняються. Деякі обмежуються лише публікуванням річного звіту, в той час як інші є визнаними джерелами галузевої статистики.
2.9. Звіти про дослідження ринку
Деякі спеціалізовані компанії, що займаються дослідженням ринку, на свій страх і ризик виконують дослідження, результати, яких потім продають у вигляді публікацій, що значно дорожче традиційних довідників. Однак, якщо порівняти з дослідженнями, виконаними на замовлення, то це значно дешевше.
2.10. Преса
Одним з головних джерел для кабінетного дослідження є неспеціалізована, ділова і галузева преса. Поряд з новинами ці джерела містять багато матеріалів загального характеру, в т.ч. спеціальні пропозиції по галузях та ринках.

Неспеціалізована преса включає якісні щоденні та щотижневі газети, журнали.

Для дослідження промислових ринків галузева преса є дуже важливим джерелом інформації. Майже кожна галузь і багато професій мають свої журнали. В цих джерелах багато корисних даних, але на пошук потрібного матеріалу іноді витрачається багато часу.



2.11. Довідники

Довідники – основний продукт в меню досліджень ринку. Вони надають дані про компанії, які постачають чи споживають товари, і є звичайним джерелом інформації в підготовці «рамок» для проведення вибіркового обстеження (перелік компаній, або осіб, яких потрібно опитати). Крім того, довідники часто містять інформацію про профіль компаній, їх розміри (за кількістю робітників) чи інформацію про те, є вона посередником чи виробником.




3. Кабінетні дослідження
так: «Як отримати

Не має жодного сенсу в тому, щоб заново вигадувати колесо. Спеціаліст з кабінетних досліджень може швидко і з незначними затратами зібрати немало даних з різноманітних джерел, щоб отримати відповіді на багато питань, які виникали раніше.

Іноді кабінетне дослідження уявляється занадто простим. Хіба велике рішення не вимагає великих затрат грошей і не заслуговує на проведення оригінального дослідження? Це не так.

Інформація, яка є всенародним надбанням, пройшла перевірку, адже її уважно вивчали багато людей. Це не означає, що вона обов’язково буде правильною, і не виключено, що вона піддавалась сумніву, а це вже само по собі допомагає досліднику скласти своє враження про її точність.

Кабінетне дослідження може бути легко виконане однією людиною за принципом «зроби сам». Кілька днів кабінетного дослідження можуть мати значні наслідки. Але, якщо потратити значно більше часу, то отримані переваги швидко знижуються.

Кабінетне дослідження – це термін, що використовується в різних значеннях, але, як правило, під ним розуміють збір вторинних даних, або тих даних, які вже були зібрані.

Об’єкти кабінетних досліджень

Розглянуті джерела вторинної інформації можна використати для отримання даних про більшість об’єктів, які вивчаються в процесі ринкових досліджень.

Основні об’єкти кабінетних досліджень подано на схемі 5.4.



Об’єкти


Маркетингове середовище

Структура і розміри ринку







Геодемографія

Постачальники




і бренди


Товар




Збут і










Міжнародний

роздрібна




торгівля




маркетинг








Схема 5.4. Об’єкти кабінетних досліджень

  1. Маркетингове середовище

Ринки не існують ізольовано, на них впливають фактори середовища, такі як стан економіки в цілому, демографічні тенденції, законодавча база і різні соціальні фактори. Розуміння цих зовнішніх факторів може складати частину будь-якого повного аналізу ринку.

Маркетингове середовище в цілому добре документоване, і кабінетне дослідження (а не первинне) є єдиним практичним джерелом із наявних.

Економіка, демографія і ключові соціальні фактори подані в урядовій статистиці і чисельних публікаціях статистичної служби. Іншими джерелами в цій області є спеціальні звіти (урядові чи приватні) і коментарі в засобах масової інформації

  1. Геодемографія

Геодемографія є об’єктом спеціалізованих комерційних послуг, яка приміняється в маркетингових цілях. Левенталь (1990) визначив геодемографію як класифікацю малих районів відповідності з характеристиками їх жителів. Він виділив два основних принципи:

Люди, які проживають в одному районі, зі значною імовірністю будуть мати більш подібні характеристики, ніж така ж кількість людей, відібраних випадково.

Райони можна класифікувати на основі характеристики їх жителів: в двох географічно віддалених районах однієї і тієї ж класифікаційної групи скоріше всього будуть жити люди подібного типу.

Географічною основою вхідних даних є результати перепису населення. Постачальники ж геодемографічних систем можуть подати повну інформацію про індивідуально класифіковані сім`ї.

До сфер застосування геодемографії відносять:
створення профілів клієнтів (шляхом співставлення з даними торгівельної статистики чи за допомогою огляду досліджень ринків). На створені профілі клієнтів можна легко впливати шляхом прямого маркетингу;

географічні інформаційні системи (для планування різних операцій і визначення місця розташування торгівельних місць шляхом співставлення інформації з різних джерел з метою виявлення ділянок, що перекриваються і прогалин в даних).

Наприклад, шляхом накладання одна на одну трьох баз даних (карти автомобільних доріг, бази даних про населення і бази даних про розташування автосалонів по продажу легкових автомобілів) можна виявити потенціал для створення нових автосалонів.

  1. планування вибірки (як вхідні дані).

3. Структура і розмір ринку

Структуру більшості комерційних і промислових ринків можна повністю проаналізувати шляхом кабінетних досліджень. Джерела охоплюють неспеціалізовану і галузеву пресу, довідники, фінансові дані компаній, опубліковані звіти, матеріали професійних асоціацій і урядову статистику.

Урядова статистика надає ряди динаміки чим забезпечує можливість визначати тренди, що існували в минулому, і, аналізувати тенденції розвитку. Ці та інші джерела не завжди містять оцінку обсягів ринків специфічних категорій. Однак, за умови певної винахідності, можна зробити розумні апроксимації:

  1. сходжувальні (оцінка на основі даних про більш широкий клас, що включає те, що цікавить);

  2. висхідні (об’єднання підкласів).

При такій роботі необхідно вміти об’єднувати розрізнені дані з різних джерел. Так, дані урядової статистики корисно доповнювати інформацією із матеріалів преси і даними аналізу звітів компаній.

  1. Постачальники і бренди

Аналіз постачальників і брендів можна розглядати як свого роду продовження аналізу структури ринку. Сюди в основному відносяться профілі основних постачальників і їх брендів, методи маркетингу і тактики реклами, а також фактори, що сприяють їх успіху. Преса (в т.ч. галузеві журнали), довідники, звіти компаній і опубліковані звіти – все це потенційно корисні джерела. Ними також є реклама і галузева література.

  1. Збут і роздрібна торгівля

У більшості видів торгово-промислової діяльності все більш важливу роль відіграють збутовики, оскільки вони є рентабельним засобом постачання і обслуговування невеликих (а іноді дуже великих) клієнтів.

Структури збуту можуть суттєво відрізнятися і нараховувати багато рівнів – від імпортерів, основних дистриб’юторів до місцевих агентів.

Джерела, які дають інформацію для аналізу цих структур, дуже подібні до тих, які служать аналізу постачальників.

Споживчі ринки є в основному роздрібними ринками, а роздрібна торгівля в основному добре документується, включаючи пресу та опубліковані звіти.






  1. Товар

В процесі кабінетного дослідження можна зібрати детальну інформацію про товар. По деяких ринках в галузевих публікаціях можна знайти порівняння товарів від альтернативних постачальників. Ще одним джерелом детальних даних про товари є каталоги для замовлення товарів поштою.

Література про товари особливо корисна для аналізу технічних ринків. Вона також є цінним джерелом аналізу характеристики товарів. Відвідування виставок і товарних ярмарок для збору цієї літератури – приклад «навколокабінетного» дослідження, яке може бути використане перед первинним дослідженням.

Інформацію про ціни можна також знайти в згаданих джерелах, хоча цінність її може знижуватись із-за різниці між прейскурантною ціною і тою, яку платять фактично.

Як правило, вважається, що кабінетне дослідження не використовується для оцінки нових товарів. Однак, інформація про долю запуску інших нових товарів, може стати корисною. Одержати таку інформацію можна з галузевої преси чи інших джерел.

  1. Міжнародний маркетинг

Те, що затрати на кабінетні дослідження низькі, особливо помітно в міжнародному маркетинзі.

В бібліотеках різних країн є легкодоступні онлайнові бази даних, які містять інформацію про зарубіжні ринки. Типи джерел і спектр тем в різних країнах аналогічні, однак сумісність і порівнянність даних часто буває проблемною.

По ринках ЄС існує кілька всеєвропейських джерел: довідники «Євростат»: «Щорічник «Євростата» (статистичний довідник по Європі) і «Панорама європейського бізнесу». Інформація цих джерел є на компакт-дисках.

Планування, документування і оцінка кабінетного дослідження

Для того, щоб пошук опублікованих даних був ефективним, потрібен план. Письмовий план сприяє проведенню кабінетного дослідження незалежно від того, чи використовуються при цьому бібліотеки чи онлайнові джерела.

Перед тим, як відвідати бібліотеку чи підключитись до онлайнової бази, необхідно з певним рівнем деталізації визначити, яку інформацію ми шукаємо, хоча гнучкість і винахідливість також потрібні (наприклад, можна шукати дані в більш широких чи вузьких класифікаціях і творчо їх виділити чи об’єднати). Наперед можна також спланувати можливі джерела, включаючи джерела джерел, особливо після надбання певного досвіду. У випадку пошуку в онлайнових базах даних плановий підхід особливо важливий, якщо необхідно мінімалізувати затрати на роботу при підключенні до джерела; стратегію пошуку необхідно планувати в оффлайновім, а не онлайновім режимі.

В план кабінетного дослідження необхідно також включити календарний графік. Скільки часу потратити на кабінетне дослідження залежить від широти пошукової інформації, типу даних і джерел, які будуть використовуватись.

Отриману інформацію необхідно зафіксувати у формі заміток чи фотокопій. У випадку онлайнових досліджень необхідно скачати файли. Джерело будь-яких даних повинно бути записано, щоб можна було оцінити і при необхідності повернутися до цього, а також, якщо виникне необхідність прив’язки інформації при використанні довгострокових проектів.

Інформацію необхідно не тільки збирати, але і оцінювати. Не можна сліпо довіряти тому, що надруковано. Досвідчений дослідник знає, що необхідно пере провіряти опубліковані цифри обсягів ринків, співставляти дані двох-трьох джерел, іноді трапляються значні відхилення.

Всі вторинні дані, отримані шляхом кабінетного дослідження, були спочатку отримані в ході первинного дослідження. Для ретельної перевірки достовірності необхідно повернутись до джерела і зрозуміти використану в цьому методологію. Що лежить в основі цих даних: різновидність переписів, вибіркове обстеження, деяка формула з використанням пропорцій чи просто казуїстика? По можливості можна порівняти двоє чи більше джерел одних і тих же даних (при цьому необхідно переконатися, що ці джерела дійсно різні). Однак необхідно дотримуватись почуття міри, оскільки досконало пере-провірити всю інформацію неможливо.

Крім перевірки достовірності даних необхідно оцінити змістовність інформації в цілому, знайти взаємозв’язок і закономірності даних.

Обмеження кабінетного дослідження

Кабінетне дослідження може бути дуже корисним. Однак воно має обмеження і може забезпечити лише частину інформації, необхідної для виконання проекту. За необхідності проведення комбінації кабінетного дослідження і первинного обстеження, спочатку проводиться кабінетне дослідження, а потім заповнюються пробіли за допомогою опитування. Таким чином, більш дорогі методи первинного дослідження будуть застосовуватись лише там, де без них не можна обійтись.

Одним з недоліків кабінетного дослідження є його непередбачуваність. Існує можливість невизначеності відносно того, що принесе таке дослідження і які залишаться пробіли (у випадку недосвідченості дослідника чи у незнайомій галузі). Це частково пояснює, чому кабінетне дослідження не є основною послугою, яку надають агентства по дослідженню ринку. Тому кабінетні дослідження виконуються всередині компанії силами своїх дослідників. Це обходиться недорого і дозволяє економити на більш дорогих польових роботах.

Крім того, деяку інформацію в принципі неможливо отримати шляхом кабінетного дослідження. Це стосується даних по оцінці відношення споживачів, особливо, коли предметом дослідження є не загальні, а конкретні погляди.

Існують деякі корисні види діяльності, які поєднують кабінетне дослідження і традиційні польові роботи. До них відносять просте спостереження, як засіб збору даних, оглядові чи інтерв’ю експертів.





4. Джерела вторинної інформації в Україні










Незважаючи на те, що інформаційний простір в Україні ще не сформовано, уже сьогодні можна отримати вторинну інформацію, зокрема, з таких джерел:

статистичні довідники «Україна в цифрах» та «Статистичний щорічник України»»
серія довідкових каталогів країн Західної і Східної Європи, Балтії, СНД; серії «Деловая Украина» і «Західна Україна ділова»; серія «Золоті сторінки України»;

періодичні видання «Бізнес», «Посередник», «Галицькі контракти», «Діло» тощо;
довідково-інформаційний фонд Торгово-промислової палати України; система «Інтернет»;
комп’ютерні бази даних комерційних дослідницьких фірм («Прем’єр», Харків , «Норма-прес», Донецьк тощо).



Тестові завдання для самоконтролю і корекції знань
1. До внутрішніх джерел вторинної інформації відносять:

а) звіти про обсяги продажу;

б) журнали;

в) публікації торгово-промислових палат;

г) видання комерційних дослідницьких організацій.
2. До зовнішніх джерел вторинної інформації відносять:

а) електронну базу даних;

б) статистичну звітність підприємства;

в) щорічники статистичної інформації;

г) звіти про обсяги закупівель.

3. Збір вторинних даних, або тих даних, які вже були зібрані, це ...

а) джерела джерел;

б) кабінетні дослідження;

в) довідники;

г) дані про компанії.

4. До об’єктів кабінетних досліджень відносять:

а) маркетингове середовище
б) експертів;
в) Інтернет;
г) урядова статистику.



5. Класифікація малих районів у відповідності з характеристиками їх жителів це ...

а) маркетингове середовище;

б) геодемографія;

в) міжнародний маркетинг;

г) постачальники і бренди.

6. До сфер застосування демографії відносять:

а) створення профілей клієнтів;

б) географічні інформаційні системи;

в) планування вибірки;

г) попередні відповіді вірні.

7. Сучасна система мереж, яка зв’язує компанії, установи, урядові структури це ...

а) джерела-джерел;

б) Інтернет;

в) урядова статистика;

г) преса.


  1. До переваг вторинної інформації відносять:


а) суперечності в даних;

б) неповноту даних;

в) інші цілі;

г) великий об’єм інформації.


  1. До недоліків вторинної інформації відносять:

а) швидкість збору;

б) великий об’єм інформації;

в) використання для попереднього аналізу;

г) інші цілі.
10.До обмежень кабінетних досліджень відносять:

а) непередбачуваність;

б) великий об’єм інформації;

в) швидкість збору;

г) використання для попереднього аналізу.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас