1   2   3
Ім'я файлу: 1. Аномалії розвитку плідного яйця. Багатоплідна вагітність.docx
Розширення: docx
Розмір: 113кб.
Дата: 25.03.2021
скачати

Визначення хоріальності включає: використання всіх необхідних заходів для точного визначення хоріальності, оскільки саме вона обумовлює перебіг БВ, її результати, тактику ведення, перинатальну захворюваність та смертність, а також визначає програму антенатального догляду, яку слід запропонувати жінці з БВ (частота відвідувань жіночої консультації, частота проведення УЗД, тощо).

При цьому, якщо хоріальність точно визначити не вдається, УЗД має бути проведене більш досвідченим фахівцем або консиліумом, а якщо візуалізацію під час трансабдомінального УЗД ускладнено відхиленням матки (ретрофлексія) чи ожирінням жінки, для визначення хоріальності слід використовувати трансвагінальне ультразвукове дослідження.

Наявність двох окремо розташованих плацент та міжамніотичної мембрани товщиною понад 2 мм є достовірною ознакою дихоріальної двійні.

При виявленні єдиної "плацентарної маси" потрібно відрізнити "єдину плаценту" (монохоріальна двійня) від двох плацент, що розташовані щільно одна до одної (дихоріальна двійня, так звана "злита форма"). Для цього шукають наявність ультразвукових Т- і λ-ознак, що утворюються біля основи міжамніотичної мембрани (у місці її відходження від плацентарної поверхні).

Ці ознаки з високим ступенем достовірності дозволяють відрізнити дихоріальну двійню від монохоріальної у разі виявлення єдиної "плацентарної маси":

  • λ-ознака свідчить про злиту форму дихоріального типу плацентації;

  • Т-ознака вказує на монохоріальний тип плацентації;

  • наявність так званої "чорної" або "порожньої" λ-ознаки, коли окремі амніотичні оболонки кожного близнюка ще не зійшлися разом настільки щільно, щоб створити одну спільну оболонку, і між поверхнею плаценти та оболонками помітна трикутна порожнина, заповнена рідиною, вказує на монохоріальний тип плацентації.

Варто враховувати, що після 14 тижня вагітності λ- та Т-ознаки стають менш доступними для дослідження і тоді допоміжним критерієм діагностики хоріальності є визначення статі близнюків (різностатеві близнюки - дихоріальна двійня, одностатеві близнюки - монохоріальна або дихоріальна двійня).

На більш пізніх термінах вагітності (II - III триместри) точна діагностика хоріальності можлива тільки за наявності двох окремо розташованих плацент. За наявності єдиної плацентарної маси (одна плацента або плаценти, що злилися) та одностатевих плодів при сонографії часто відбувається гіпердіагностика монохоріального типу плацентації.
Діагностика хоріальності

Ознака
Монохоріальна діамніотична двійня
Дихоріальна двійня

Визначення λ- та Т-ознак
Т-ознака або так звана "чорна" чи "порожня" λ-ознака
λ-ознака

Підрахунок плацент
1 плацента
2 плаценти розташовані окремо або щільно одна до одної (начебто 1 плацента)

Оцінка вигляду статевих органів
Подібні статеві органи
Різні статеві органи або подібні статеві органи

Визначення товщини міжамніотичної мембрани
<2 мм
(2 шари, обидва амніотичні)
>2 мм
(4 шари: 2 хоріальні, 2 амніотичні)

Відсутність візуалізації міжамніотичної мембрани в поєднанні з єдиною плацентарною масою під час УЗД в ранні терміни вагітності може свідчити про монохоріальну моноамніотичну двійню.

Якщо хоріальність підчас вагітності не була точно визначеною, це необхідно зробити після розродження.

ВЕДЕННЯ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ

Основним методом ведення багатоплідної вагітності є рання діагностика багатоплідності, що дає змогу вчасно розробити адекватну тактику запобігання виникненню ускладнень.

Вагітній рекомендують повноцінне збалансоване харчування. З огляду на підвишену частоту розвитку анемії доцільно призначити залізо і фолієву кислоту.

Найпоширенішим ускладненням багатоплідної вагітності є її невиношування. У зв’язку з цим сам факт багатоплідносгі диктує потребу у застосуванні лікувально-профілактичних заходів з ранніх термінів гестації. На початку ІІІ триместру у терміні 30-32 тиж. з метою запобігти передчасним пологам призначають b-адреноміметики (гініпрал) у комбінації з кортикостероїдами (дексаметазон, бетаметазон) для профілактики респіраторного дистрес-синдрому новонароджених.

Особливу увагу звертають на функцію серцево-судинної системи, нирок і можливий розвиток гіпертензивних розладів і прееклампсії, контролюють показники коагулограми і кількість тромбоцитів.

У разі неускладненого перебігу вагітності госпіталізацію здійснюють за 2-3 тижні до передбачуваного терміну пологів (34-35 тижнів). Розродження доцільно проводити в терміні 37 тижнів.

При багатоплідності часто спостерігається синдром фетоплацентарної недостатності. Тому у вагітних з багатоплідною вагітністю в терміні понад 32 тижнів слід ретельно контролювати стан фетоплацентарного комплексу шляхом про­ведення динамічного ультразвукового сканування (кожні 10 діб), допплерографії і КТГ.

У разі виникнення потреби у проведенні амніоцентезу (діагностика гемолітичної хвороби, аномалій розвитку, визначення рівня сурфактанту, тощо) навколоплідні води одержують з кожного амніотичного мішка під УЗ-контролем.
ВНУТРІШНЬОУТРОБНА ЗАГИБЕЛЬ ОДНОГО З ПЛОДІВ

Тактика ведення багатоплідної вагітності визначається хоріальністю і гестаційним віком плодів. У разі загибелі одного з плодів можливе мимовільне переривання вагітності внаслідок гіперпродукції плацентою мертвого плода цитокінів і простагландинів. Ризик загибелі другого плода при монохоріальній двійні у п’ять разів вищий, ніж при дихоріальній. Крім того, при монохоріальній двійні значну небезпеку для першого плода становлять епізоди артеріальної гіпотензії внаслідок фето-фетального перерозподілу крові від живого плода до загиблого.

У разі загибелі одного з монохоріальних близнюків у терміні до 22 тижнів здійснюють переривання вагітності. У терміні понад 22 тижні за умови життєздатності одного з плодів вагітність пролонгують і проводять дострокове розрод­ження. При дихоріальній двійні розродження проводять через природні пологові шляхи. При монохоріальній плацентації перевагу віддають кесареву розтину.
УРОДЖЕНІ ВАДИ РОЗВИТКУ

Ведення вагітності у разі уроджених вад розвитку одного з плодів залежить від ступеня вираженості вади, терміну гестації і характеру плацентації.

Аномалії розвитку одного з плодів при монозиготній двійні є показанням до переривання вагітності в терміні до 22 тижнів. При бізиготній двійні вагітність пролонгують. При цьому можливим є здійснення селективного фетоциду шляхом внутрішньосерцевого введення хворому плоду розчину калію хлориду під УЗ-контролем.

У разі виявлення зрослих близнюків вагітність переривають у терміні до 22 тижнів. У пізнішому терміні гестації показане динамічне ультразвукове спостереження за їх розвитком. Розродження проводять шляхом виконання кесарева розтину.

Показанням до селективного переривання вагітності є або бажання жінки зменшити кількість плодів, або наявність патології в одного з близнюків. Редукція ембріона можлива при дихоріальному типі плацентації в терміні гестації 7-10 тижнів. Редукцію проводять під УЗ-контролем трансвагінальним доступом шляхом пунктування грудної клітки ембріона з руйнуванням його серця та аспірацією амніотичної рідини.
РОЗРОДЖЕННЯ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ

Вибір терміну розродження при неускладненому перебігу БВ:

1) Двійня: оптимальним терміном розродження неускладненої двійні є 37 тижнів вагітності, оскільки в цьому терміні вагітності ризики антенатальної загибелі плодів та ранньої неонатальної смерті є мінімальними і дорівнюють один до одного. Враховуючи більш високий ризик внутрішньоутробної загибелі плода/плодів при МХД порівняно з ДХД, оптимальним терміном для розродження неускладненої двійні є: монохоріальна діамніотична двійня - 36-37 тижнів та ДХД - 37-38 тижнів.

У разі подальшого пролонгування вагітності двійнею після 38 тижнів вагітності спостерігається зростання показників мертвонароджуваності та ранньої неонатальної смертності. Не допускається пролонгування вагітності двійнею до 40 тижнів гестації, оскільки це супроводжується різким підвищенням показника мертвонароджуваності.

Монохоріальна моноамніотична двійня (МХМА): враховуючи високий ризик внутрішньоутробної загибелі плода/плодів внаслідок порушення кровообігу при сплутуванні пуповин між собою, розродження МХМА двійні проводиться в терміні повних 32 тижнів вагітності шляхом операції КР після проведення курсу профілактики РДС кортикостероїдами.

2) Трійня: якщо триамніотична вагітність не має ускладнень та пролонгується, оптимальний термін розродження - 35-36 тижнів гестації з урахуванням особливостей надання антенатальної допомоги жінкам з БВ.

Вибір способу розродження при БВ:

1) під час вирішення питання про спосіб розродження БВ слід враховувати такі фактори:

  • наявність/відсутність показань до КР;

  • положення та передлежання плодів;

  • термін вагітності;

  • передбачувана маса та розміри плодів;

  • хоріальність;

  • стан плодів (СМП, ЗРП, тощо);

  • стан матері (наявність екстрагенітальної патології та/або ускладнень вагітності);

  • акушерський анамнез;

2) запланований кесарів розтин (КР) не може бути рекомендований як рутинний метод розродження всіх двієнь;

3) показання до КР при БВ:

  • двійня монохоріальна моноамніотична;

  • трійня та більша кількість плодів;

  • зрощені близнюки;

  • поперечне положення першого плода;

  • тазове передлежання першого плода;

  • двійня у поєднанні з рубцем на матці;

  • ЗРП одного чи обох плодів та/або порушення кровоплину в артерії пуповини;

  • тазове передлежання другого плода при терміні вагітності 27-29 тижнів;

  • двійня дихоріальна діамніотична в терміні вагітності понад 38 тижнів (двійня монохоріальна діамніотична в терміні понад 37 тижнів) при незрілості шийки матки та невдалій спробі підготовки пологових шляхів;

  • невдала спроба зовнішньо-внутрішнього повороту другого плода при поперечному положенні після народження першого плода;

  • двійня внаслідок допоміжних репродуктивних технологій та відмова від вагінальних пологів;

  • інші акушерські показання;

4) вибір способу розродження залежно від положення плодів та передлежання:

варіант: «Плід А головне/Плід Б головне» - рекомендовані вагінальні пологи;

варіант «Плід А головне/Плід Б неголовне (тазове передлежання, косе або поперечне положення)» - можливі способи народження Плода Б:

  • спонтанні вагінальні пологи у тазовому передлежанні (якщо положення плода Б після народження плода А є поздовжнім);

  • зовнішньо-внутрішній поворот на ніжку;

  • екстракція плода за тазовий кінець;

  • зовнішній поворот на голівку з наступними вагінальними пологами;

  • екстрений КР для плода Б (комбіновані пологи).

Вибір способу народження плода Б залежатиме від акушерської ситуації.

Ведення І періоду пологів: для спостереження за станом плодів обов’язково використовується електронний фетальний моніторинг (далі - ЕФМ) у періодичному або, за наявності показань, постійному режимі із записом на плівку.Вагінальні дослідження проводяться кожні 4 години, якщо немає показань до частіших оглядів.

У разі відсутності адекватної динаміки розкриття шийки матки в активну фазу першого періоду пологів (менше 1 см/год.), слабкості скоротливої діяльності матки (менше 3 переймів упродовж 10 хвилин, тривалістю менше 40 секунд), при задовільному стані матері та плодів показана стимуляція пологової діяльності окситоцином за тією самою схемою, що й при ОВ, з контролем стану плодів за допомогою безперервного ЕФМ.

За відсутності ефекту від стимуляції (швидкість розкриття шийки матки менше ніж 1 см/год.) через 2 години від її початку рекомендовано оперативне розродження.

Знеболення багатоплідних пологів призначається за бажанням жінки або за наявності відповідних показань. Проведення епідуральної аналгезії не протипоказане. Епідуральна анестезія здатна забезпечити адекватне знеболення у разі необхідності проведення: зовнішнього повороту на голівку Плода Б, зовнішньо-внутрішнього повороту та екстракції плода Б за тазовий кінець, КР.

Особливості ведення II періоду пологів при багатоплідній вагітності:

1) ведення періоду вигнання Плода А: впродовж періоду вигнання плода А слід ретельно моніторити стан матері та обох плодів (безперервний ЕФМ), прогрес пологів (перейми та просування передлежачої частини) оцінюється так, як і при одноплідних пологах.

У ранній фазі ІІ періоду вертикальне положення роділлі може сприяти просуванню передлежачої частини Плода А. Пологопідсилення окситоцином, епізіотомія, акушерські щипці, вакуум-екстракція плода проводяться за відповідними показаннями, як і при ОВ.

У разі МХД пуповина Плода А має бути перетиснута одразу після народження для запобігання можливій втраті крові у Плода Б через існуючі судинні анастомози у плаценті.

Після народження плід А необхідно обгорнути в теплу пелюшку, перетиснути та перерізати його пуповину і передати лікарю-неонатологу для здійснення повного медичного огляду;

2) ведення періоду вигнання Плода Б: одразу після народження плода А необхідно зупинити інфузію окситоцину (якщо проводиться), доки не буде з’ясовано положення плода Б, провести зовнішньо-внутрішнє акушерське обстеження для уточнення стану плідного міхура, положення Плода Б, передлежання та рівня стояння передлежачої частини відносно до входу в малий таз. Може бути використане УЗД, щоб отримати більш точні дані (особливо у жінок з ожирінням).

Подальша тактика залежатиме від положення та передлежання Плода Б.

  • Плід Б у поздовжньому положенні:

- якщо передлежача частина (голівка або сідниці) притиснуті до входу в малий таз, слід провести амніотомію;

- якщо плід знаходиться у поздовжньому положенні, але передлежача частина не притиснута до входу в малий таз, слід зачекати 1-3 перейми, доки передлежача частина не притиснеться до входу в малий таз, і після цього зробити амніотомію;

- проводити безперервний ЕФМ;

- якщо раніше проводилась інфузія окситоцину, відновити її;

- якщо інфузія окситоцину не проводилась, необхідно зачекати появи спонтанних переймів;

- якщо протягом 10 хвилин після народження плода А спонтанні перейми не з’явилися, слід розпочати внутрішньовенну інфузію окситоцину.

  • Плід Б у косому або поперечному положенні:

Вибір варіанта повороту (на голівку чи на тазовий кінець) залежатиме від того, яка частина - голівка чи тазовий кінець - знаходиться ближче до входу в малий таз, та акушерської ситуації.

У разі виконання повороту Плода Б на ніжку проведення амніотомії не рекомендується. Необхідно розпочати пошук відповідної ніжки з цілим плодовим міхуром. Головною метою подібної тактики є запобігання скороченню матки після амніотомії та фіксації плода у поперечному/косому положенні.

Під час виконання того чи іншого повороту плода необхідно проводити безперервний ЕФМ, бути готовим до екстреного КР та надання реанімаційної допомоги новонародженому.

Допустимий інтервал між народженням плодів: інтервал між народженням плодів з двійні до 30 хвилин є оптимальним. Збільшення інтервалу між народженням плодів понад 30 хвилин є незалежним фактором, який підвищує ризик таких несприятливих ускладнень для Плода Б як КР, ацидоз, перинатальна смертність, асфіксія, РДС, пологова травма, неонатальна інфекція.

Якщо після народження Плода А пройшло 30 хвилин, а Плід Б ще не народився, слід ретельно оцінити акушерську ситуацію та прийняти рішення щодо подальшої тактики ведення пологів: за наявності прогресуючого просування передлежачої частини, при задовільному стані матері та плода пологи можна продовжити вести через природні пологові шляхи. У разі незадовільного прогресу пологів (слабкість пологової/потужної діяльності, повільне або відсутнє просування передлежачої частини) слід перейти до оперативного розродження залежно від акушерської ситуації (КР для Плода Б, екстракція плода за тазовий кінець, вакуум-екстракція, акушерські щипці).

Медикаментозне розслаблення матки/шийки матки може бути потрібним після народження 1) Плода А, якщо:

- необхідно виконати поворот плода Б, а матка скоротилась;

- відбулося защемлення шийкою матки послідуючої голівки Плода Б.

З метою розслаблення матки/шийки матки використовують нітрогліцерин сублінгвально (спрей) або внутрішньовенно в разовій дозі 200-400 мкг (загалом не більше 600 мкг). Дія препарату при сублінгвальному введенні (спрей) починається через 40-50 секунд. Маркером початку дії препарату є поява або збільшення тахікардії в роділлі.

Нітрогліцерин повинен використовуватись за відсутності протипоказань до його застосування та під контролем гемодинаміки роділлі (артеріальний тиск (далі - АТ), пульс).

Комбінованими називають такі пологи, за яких Плід А народжується через природні пологові шляхи, а плід Б - шляхом КР.

Для комбінованих пологів характерні високі показники неонатальної захворюваності та смертності для Плода Б, тому медичний персонал повинен бути готовим до надання реанімаційної допомоги новонародженому (Плоду Б).

2)Показання до КР для Плода Б:

- відсутність прогресу у просуванні передлежачої частини внаслідок слабкості пологової діяльності, що не піддається медикаментозній корекції;

- невдала спроба зовнішнього повороту на голівку або зовнішньо-внутрішнього повороту на ніжку чи екстракції за тазовий кінець ізольовано або в поєднанні з:

- дистресом плода;

- випадінням пуповини або дрібних частин плода;

- матковою кровотечею.

Ведення III періоду пологів: враховуючи високий ризик післяпологової атонічної кровотечі при БВ, застосовують активне ведення третього періоду пологів з обов’язковим введенням утеротоніку (окситоцин), але без проведення тракцій за пуповину (пуповини).

Після народження посліду слід провести ретельну оцінку його будови для визначення/уточнення хоріальності та амніальності, а також пошук структурно-функціональних причин деяких ускладнень вагітності (СМП, ЗРП та/або загибель плода внаслідок крайового/оболонкового прикріплення пуповини, тощо).

Ведення раннього післяпологового періоду здійснюється у такому самому порядку, як і для одноплідної вагітності.
V. План організації заняття

Організаційний момент
2% навчального часу;

Мотивація теми
3% навчального часу;

Контроль вихідного рівня знань
20% навчального часу;

Самостійна робота студента під контролем



викладача
35%навчального часу;

Контроль остаточного рівня знань
20% навчального часу;

Оцінка знань студентів
15% навчального часу;

Узагальнення викладача, завдання додому
5% навчального часу;

VI. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — науково-методичне обґрунтування теми, контроль базових та основних знань з теми заняття шляхом опитування за контрольними запитаннями.

В. Основний — самостійна робота студентів під контролем викладача у відділі патології вагітності, пологовому залі, в відділенні новонароджених. Викладач з студентами розбирає тактику ведення вагітності, пологів і післяпологового періоду у разі багатоплідної вагітності, а також тактику ведення новонароджених, народжених від багатоплідної вагітності.

С. Заключний — контроль остаточного рівня знань за допомогою ситуаційних задач, оцінка знань, підсумки, завдання додому.

VIІ. Методичне забезпечення

Місце проведення: відділення патології вагітності, пологовий зал, відділення новонароджених.

Обладнання: таблиці, слайди, контрольні запитання, ситуаційні задачі, УЗД, КТГ.

VIІІ. Контрольні запитання і завдання

1. Аномалії розвитку плаценти?

2.Аномалії розвитку амніона?

3. Аномалії розвитку пуповини?

4. Аномалії розвитку хоріона?

5. Аномалії розвитку і вади плода?

6. Багатоплідна вагітність, класифікація, діагностика.

7. Визначення хоріальності при багатоплідній вагітності.

8. Тактика ведення вагітності та пологів при багатоплідній вагітності.

9. Синдром міжблизнюкового перетікання, ВЗОП (внутрішньоутробна загибель одного плода).
ІX. Тестовий контроль

  1. На прийом в жіночу консультацію звернулась першовагітна 30 років. Термін вагітності за останньою менструацією 20 тижнів. З анамнезу встановлено, що жінка перенесла ГРВІ з високою температурою на початку вагітності і приймала лікування (антибіотики, жарознижуючи препарати). При скринінговому УЗ дослідженні діагностовано мікроцефалію. Визначити тактику.



A. Переривання вагітності

B. Спостереження в динаміці, УЗ-контроль через 1 місяць

C. Провести амніоцентез

D. Необхідно зробити біопсію плаценти

E. Виконати кордоцентез


  1. Першороділля 20 років з ба­гатоводдям знаходиться у пологах З години. Пологова діяльність активна. Плід один, у головному передлежанні. Серцебиття плода не страждає. Роз­криття шийки матки 4 см. Плідний міхур напружений поза переймами. Визначте тактику ведення пологів:



А. Стимуляція пологів простаглан­динами

В. Вичікувальна тактика

С. Кесарів розтин

D. Сон-відпочинок

Е. Амніотомія


  1. До гінеколога звернулась жінка 37 років із скаргами на кров’янисті мажучого характеру виділення із піхви останні 2 тижні, біль в животі. 3 місяці тому був штучний аборт. Об’єктивно: матка збільшена до 12 тижнів вагітності, м’яка при пальпації, помірно болюча, з обох сторін від матки визначаються пухлинні утворення, розмірами 5х6 см, чутливі при пальпації. Сироватковий рівень хоріогонічного гонадотропіну більший, ніж 1000 ммоль/л. Ваш діагноз ?


A. Лейоміома матки

B. Рак яєчників

C. Трофобластична хвороба

D. Вагітність 12 тижнів

E. Позаматкова вагітність


  1. Вагітна в терміні 38 тижнів поступила у відділення патології вагітних. Діагностовано двійню. Перший плід знаходиться у ножному передлежанні, другий – в поперечному. Визначте план розродження.



A. Призначити корегуючу гімнастику

B. Пологи через природні пологові шляхи

C. Вилучення 1-го плода за ніжку, 2-го - зовнішньо-внутрішній акушерський поворот

D. Провести зовнішній поворот за Архангельським

E. Плановий кесарів розтин


  1. В жіночу консультацію звернулася вагітна зі скаргами на кров’янисті виділення із статевих шляхів. Термін вагітності за останньою менструацією 12 тижнів. При огляді встановлено: дно матки визначається на 2 поперечних пальці нижче пупка, частини плода не пальпуються, серцебиття плода не вислуховується. При ультразвуковому дослідженні плідне яйце візуалізується погано, в матці картина «снігової завірюхи». Який діагноз найбільш ймовірний ?



A. Пізній самовільний викидень

B. Передлежання плаценти

C. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти

D. Міхурцевий замет

E. Ектопічна вагітність


  1. Повторнонароджуюча, 34 роки, поступила до пологового будинку з доношеною вагітністю і багатоводдям, з цілими навколоплідними водами. Обвід живота – 112 см, ВДМ – 38 см, матка напружена, наявна ознака флюктуації, частини плода пальпуються погано. Серцебиття плода приглушене. Перейми регулярні. При піхвовому дослідженні: шийка матки згладжена, края тонкі, розкриття до 4 см, плідний міхур цілий, напружений, передлежача частина - голівка, рухлива над входом у малий таз. Яка тактика ведення пологів?



A. Акушерський сон-відпочинок до злиття навколоплідних вод

B. Кесарів розтин

C. Амніотомія, закінчити пологи через природні пологові шляхи

D. Амніотомія з подальшою екстракцією плода за тазовий кінець

E. Родостимуляція з введенням простагландинів


  1. Вагітна 30 років поступила у пологове відділення. При ультразвуковому дослідженні виявлено двійню, строк вагітності 37-38 тижнів. Обидва плоди знаходяться у поперечному положенні. Злилися навколоплідні води. Яка тактика ведення пологів?



A. Пологостимуляція

B. Кесарів розтин

C. Очікувальна тактика

D. Акушерські щипці

E. Поворот плода на ніжку


  1. Абсолютно короткою пуповиною вважається така, довжина якої менше:


A. 20 см

B. 30 см

C. 40 см

D. 50 см

E. 60 см


  1. Яка хвороба вражає обидва плода, передається за домінантним типом і викликає кровоточивість?


A. Гемофілія

B. Хвороба Кристмана

C. Псевдогемофілія

D. Хвороба Дауна

E. Злоякісне захворювання крові


  1. Другий період своєчасних пологів двійнею. Після народження першого плода проведене піхвове дослідження, при якому виявлено, що другий плід знаходиться в поперечному положенні, голівка плода розташована праворуч. Серцебиття плода чітке, ритмічне, 140 уд. за хв. Яка тактика подальшого ведення пологів є найбільш доцільною?


A. Класичний поворот плода на ніжку

B. Зовнішній поворот плода

C. Кесарів розтин

D. Плодоруйнівна операція

E. Введення утеротоніків

X. Ситуаційні задачі
Задача 1. Вагітна К., 30 років, поступила в пологовий будинок з активною пологовою діяльністю. При поступленні: прослуховуються два чітких серцебиття, пологова діяльність активна, розкриття шийки матки 8 см. Після народження першого плода в головному передлежанні з’ясувалося, що другий плід перебуває в поперечному положенні, першій позиції, задньому виді. Серцебиття плода – 135 за 1 хв. Плідний міхур другого плода цілий. Встановіть діагноз. Тактика лікаря?

Задача 2. Вагітна М., 22 роки, поступила в пологовий будинок з активною пологовою діяльністю. Вагітність ІІ, доношена. Під час вагітності на обліку в жіночій консультації не перебувала. Через годину після поступлення народилася жива дівчинка з масою тіла 2800 г. Матка велика, в ній визначається ще один плід у поперечному положенні, голівка праворуч, сідниці ліворуч. Серцебиття плода вислуховується на рівні пупка (130 уд. за 1 хв). Діагноз? Тактика ведення пологів?

Задача 3. Вагітна С., 40 років, поступила у пологовий будинок у терміні 36-37 тижнів. Вагітність І, бажана. Вагітність настала внаслідок екстракорпорального запліднення. Під час строкових пологів двійнею після народження першого плода масою 2800 г злилися навколоплідні води. В процесі вагінального дослідження в піхві знайдено пульсуючу пуповину другого плода. Голівка плода притиснута до термінальної лінії, легко відштовхується. Спроби заправити пуповину безуспішні. Серцебиття плода 160 уд./хв. Передбачувана маса плода 2500 г. Якою має бути тактика лікаря?

Задача 4. Жінка 36 років, в анамнезі 5 вагітностей: 2 пологів, 1 завмерла вагітність, 2 штучних аборти. Остання вагітність була 5 років тому. Скаржиться на наявність маткової кровотечі, не пов’язаної з циклом, яка не зупиняється кровозупинними препаратами. Останнім часом відмічає кашель, мокротіння забарвлене кров’ю. Тест на вагітність з сечею позитивний, зокрема після кіп’ятіння сечі. Під час УЗД плідного яйця в порожнині матки та в малому тазі не виявлено. Який найбільш ймовірний діагноз? Методика діагностики захворювання?

Задача 5. Роділля 29 років, що народжує вперше. Вагітність 40 тижнів. Розміри тазу: 25-28-30-20. Передбачувана масса плода 4800,0±200,0 г. Положення плода повздовжнє, головне передлежання. Серцебиття плода 140 уд./хв., ритмічне. Піхвове дослідження: шийка матки відкрита повністю. Плідний міхур відсутній. Передлежача голівка рухома над входом в малий таз. Мис не досягається. Яка подальша тактика ведення пологів?

Рекомендована література:

Основна:

  1. Бенюк В.А. Алгоритмы в акушерстве и гинекологии. – К. «Библиотека «Здоровье Украины», 2016. – 510 с.

  2. Бенюк В.О., Диндар О.А.,Усевич І.А.. Акушерський фантом – К. «Біблиотека «Здоров’я України», 2018. – 96 с.

  3. V. Benyuk, O. Dyndar, I. Usevych. Obstetrical phantom – К. «Бібліотека «Здоров’я України», 2018. – 94 с.

  4. Справочник семейного врача по акушерству и гинекологии./ Под редакцией проф. В.А. Бенюка. – Киев: «доктор-медиа», 2015.- 622 с.

  5. Акушерство: підручник (за ред. Б.М. Венцківського, Г.К. Степанківської, В.П. Лакатоша). – К.: ВСВ Медицина, 2012.- 648 с.

  6. Запорожан В.М., Чайка В.К., Маркін Л.Б. Акушерство і гінекологія ( у 4-х томах): національний підручник: 2013.

  7. Діючі «Клінічні протоколи», затверджені наказом МОЗ України з акушерства і гінекології.

Додаткова:

  1. Патологічне акушерство: навчальний посібник ( Венцківський Б.М., Камінський В.В., Грищенко В.В. та ін..). – К.: Чайка-Всесвіт, 2009.- 300 с.

  2. Obstetrics: підручник англійською мовою (edit by І.В. Ventskivska). - К.:Medicine, 2008.- 334 р.

  3. Невідкладні стани в акушерстві: навчальний посібник ( за ред. Венцківського Б.М., Сенчука А.Я.., Зелінського О.О.).- Одеса: ТЕС, 2011.- 260 с.

  4. Gynecology: підручник англійською мовою (edit by I.B. Ventskivska). - К.: Medicine, 2010. – 160 р.

  5. Гінекологія дитячого і підліткового віку (Абабкова Г.М., Андрієць О.А.,Білоченко А.М. та ін.). – К.: Медицина. 2011.

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас