ТПЗ, ТОМ, ТРПВОП;
установлення раціонального чергування роботи і відпочинку працівників
протягом робочої зміни;
вивчення передового досвіду організації робочого часу з метою узагальнення і поширення передових форм організації праці і використання робочого часу;
удосконалення організації виробництва;
установлення норм обслуговування устаткування і нормативів чисельності робітників;
виявлення причин невиконання норм виробітку (часу) окремими робітниками.
Хронометраж – це метод вивчення структури операції за її складовими елементами (комплексами прийомів, прийомами, діями та рухами) і визначення міри витрат часу на них. За допомогою хронометражу вивчають тільки оперативний час.
Хронометраж використовується для:
встановлення витрат часу, норми часу на виконання повторюваних елементів операції;
накопичення матеріалів для розроблення нормативів часу Тор і Тдр;
вивчення передових, раціональних прийомів праці, їх узагальнення, масового поширення та ін.;
вишукування резервів зростання продуктивності праці за рахунок економії
часу на виконання прийомів, дій, рухів.
Залежно від об’єктів дослідження і способів замірів хронометраж має два види − суцільний і вибірковий.
Суцільний (безперервний) проводять спостерігаючи за всіма прийомами, діями й рухами робітника, що чергуються у виробничому процесі, використовуючи двострілочний секундомір.
Вибірковий (повторюваний) здійснюють повторно, заміряючи витрати часу на окремо вилучені прийоми, дію або рух, використовуючи одно або двострілочний секундомір, при цьому у листі спостережень записують тривалість елементів операцій.
За об’єктами спостереження хронометраж може бути:
індивідуальний, тобто виміряється час роботи одного робітника, зайнятого на одній машині;
бригадний, коли вивчається час роботи бригади, зайнятої виконанням загальної технологічно пов'язаної роботи на одному робочому місці;
багатоверстатний, коли вимірюється час роботи робітника, зайнятого в обслуговуванні декількох верстатів.
При проведенні хронометражу найбільш широко використовується цифровий запис. У ряді випадків використовується графічний запис, який доповнюється цифровими й індексними позначками (комбінований запис).
Об'єктом хронометражу є виробнича операція, що виконується робітником чи групою робітників на визначеному робочому місці.
Зіставлення результатів хронометражу по групі робітників, що виконують одну й ту ж саму операцію, дозволяє виявити найкращі способи виконання цієї операції, наочно показати робітникам переваги і недоліки виконання кожного прийому.
І) Фотографія використання робочого часу, і хронометраж
виконуються за такими чотирма етапами:
Перший етап – підготовка до спостереження. Другий етап − безпосереднє спостереження. Третій етап – обробка і аналіз одержаних даних.
Четвертий етап – проектування більш раціональних трудових процесів. Методику вивчення витрат робочого часу за кожним із зазначених
методів (фотографія і хронометраж) відповідно до цих етапів розглянемо у наступних питаннях.
3.3. Методичні особливості проведення спостережень при вивченні витрат робочого часу. Метод моментних спостережень.
У теорії й практиці нормування поширені два основні способи проведення спостережень для вивчення витрат робочого часу: безпосередніх вимірів та
моментних спостережень.
Метод безпосередніх вимірів полягає в тому, що спостерігач послідовно фіксує тим чи іншим способом тривалість різних елементів витрат робочого часу.
Перевагою методу безпосередніх вимірівє вірогідність і точністьреєстрації часу.
Є й недоліки: велика трудомісткість підготовки самого спостереження та обробки його матеріалів, неможливість охоплення значної кількості робочих місць одночасно.
Метод моментних спостережень – це спосіб одержання середніх даних
про фактичне завантаження робітників та устаткування, даних про витрати та втрати часу групи робітників або устаткування на основі законів математичної статистики.
Метод моментних спостережень у нормуванні праці застосовується як для вивчення використання робочого часу виконавців, так і для вивчення часу використання устаткування. Вивчати можна як один об'єкт, так і групу об'єктів.
Треба звернути увагу на те, що при застосуванні методу моментних спостережень під час вивчення використання часу спостерігач фіксує не абсолютні величини часу, а моменти виконання тієї чи іншої роботи, або простою.
Моментні спостереження здійснюються шляхом обходу робочих місць дільниці за встановленим маршрутом, а запис моментів спостереження − за фіксажними пунктами.
Фіксажними пунктами називають місця по ходу руху за маршрутом спостерігача, де він повинен встановити і зафіксувати у листку спостереження, що саме виконує на даний момент робітник на устаткуванні, яке вивчається.
Метод моментних спостережень ґрунтується на використанні теорії ймовірності та таблиць випадкових чисел,коли спостерігач через нерівніпроміжки часу (моменти) фіксує те, що відбувається на робочих місцях в обраній зоні спостереження. За цього методу значно зростає кількість спостережуваних об'єктів (працівників, верстатів, машин), поліпшується оперативність одержання потрібної інформації, забезпечується достатня точність результатів спостереження.
Підготовка до спостереження складається з обрання об'єкта дослідження та ознайомлення з ним, планування маршруту обходу спостерігачем зони спостереження, визначення кількості моменто-спостережень, визначення фіксажних пунктів, попереднього заповнення спеціального бланку.
Необхідна кількість моменто-спостережень визначається за формулами (таблицями, складеними на підставі цих формул), виведеними із застосуванням математичної статистики:
Для стабільного трудового процесу,притаманноговеликосерійному тамасовому типу виробництва,кількість необхідних моменто-спостереженьвизначається за формулою:
де К − питома вага затрат робочого часу на безпосереднє виконання виробничого завдання (коефіцієнт завантаження робітників);
Р − задана або припустима величина відносної похибки результатів спостереження (може коливатися у межах 3−10%).
Для нестабільного трудового процесу,притаманногодрібносерійномута одиничному виробництву –за формулою:
Приклад. Розрахувати кількість моменто-спостережень для умовдрібносерійного виробництва при К = 0,7; Р = 5%.
спостережень Після визначення загального обсягу спостереження потрібно розрахуватикількість обходів, яку повинен зробити спостерігач, щоб одержати бажаний результат. Для цього загальну кількість моменто-спостережень слід поділити на кількість об'єктів спостереження (робочих місць, робітників тощо).
Якщо, наприклад, на виробничій дільниці розташовано 26 діючих робочих місць, а загальний обсяг спостереження дорівнює 514, то кількість обходів спостерігача для забезпечення бажаного результату становитиме:
Кількість обходів: 514 : 26 = 20.
Швидкість пересування спостерігача за маршрутом може бути довільною, але постійною. Щоб уникнути певної ритмічності фіксації спостережуваних подій (тобто не потрапити в ритм трудового процесу), перерви між черговими обходами слід встановлювати за таблицею випадкових чисел.
Кожен наступний обхід спостерігач маєпочинати з іншого фіксажногопункту на маршруті. Для забезпечення елемента випадковості чергування пунктів початку обходів їх доцільно добирати також за випадковими числами.
Фіксажні пункти,тобто місця на маршруті обходу,з яких спостерігачфіксує елементи затрат робочого часу чи інші зміни на об'єктах спостереження, обираються заздалегідь і протягом усієї фотографії не змінюються. Лише з'явившись на фіксажному пункті спостерігач визначає, чим зайнятий у даний момент часу об'єкт його спостереження, і робить відповідний запис у спеціальному бланку (табл. 3.8).
| | | | | | | | | | Таблиця 3.1 | | |
| | Листок фіксації результатів моментних спостережень | | | | |||||||
| Найменування | Індекс | | | Номера обходів | | | | | |||
| витрат часу | | 1-й | 2-й | | 3-й | | 4-й | | Усього | | |
| | | | | | | | | | | моментів | |
| Підготовчо- | Тпз | | | | | | | | | | |
| заключна робота | | | | | | | | | | ||
| | | | | | | | | | | ||
| Оперативна | Топер | | | | | | | | | | |
| робота | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | |
| Обслуговування | Том | | | | | | | | | | |
| робочого місця | | | | | | | | | | ||
| | | | | | | | | | | ||
| Втрати | робочого | Твн | | | | | | | | | |
| часу не | з вини | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | ||
| робітника | | | | | | | | | | | |
| Втрати | робочого | Твза | | | | | | | | | |
| часу залежні від | | | | | | | | | | ||
| | | | | | | | | | | ||
| робітника | | | | | | | | | | | |
| Регламентовані | Трп | | | | | | | | | | |
| перерви | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | |
1 2 3 4 5 6 7