Ім'я файлу: Тактичні розрахунки логістики.docx
Розширення: docx
Розмір: 345кб.
Дата: 03.02.2023
скачати
Пов'язані файли:
Розширення: docx
Розмір: 345кб.
Дата: 03.02.2023
скачати
Пов'язані файли:
Оцінювання можливостей ракетно-технічних частин (підрозділів) щодо підготовки ракет до бойового застосування
Оцінити можливості ракетно-технічних та артилерійсько-технічних частин і підрозділів щодо підготовки ракет до бойового застосування можна за допомогою такого співвідношення:
, (4.39)| де | NP | – | кількість підготовлених ракет за розрахунковий час; |
| |  | – | кількість технологічних потоків, що розгортаються ракетно-технічною частиною (підрозділом); |
| | ТР | – | час роботи технологічних потоків; |
| | Т1 | – | час підготовки першої (однієї) ракети; |
| | ТR | – | час ритму технологічного потоку (відрізок часу між виходом з потоку попередньої і наступної ракети); |
| |  | – | кількість переміщень частини (підрозділу) за розрахунковий час. |
За умови відсутності пересувань частини (підрозділу), тобто при Kпер = 0, залежність (4.39) матиме такий вигляд:
NP = Kтп[1+ (ТР – Т1)/ТR]. (4.40)
Розрахунок часу простою автотранспорту в умовах проведення вантажно-розвантажувальних робіт з ракетами і боєприпасами
Час простою автотранспорту Т в умовах проведення вантажно-розвантажувальних робіт з РіБ розраховують за формулою
, (4.41)| де | А | – | кількість автотранспортних засобів, що підлягають завантаженню (розвантаженню), од.; |
| | qв | – | номінальна вантажність транспортного засобу, тонн; |
| | Kвв | – | коефіцієнт використання вантажності; |
| | Kн | – | коефіцієнт нерівномірності завантаження постів перевантаження роботою на різних складах; |
| | П | – | продуктивність поста перевантаження, тонн/год; |
| | Ф | – | фронт завантаження (розвантаження), кількість машино-місць; |
| | t | – | час простою автотранспорту в районах очікування перед завантаженням та збору після завантаження, хв. |
Коефіцієнт Kвв визначається для кожного транспортного засобу (автомобіля, автопричепа) і залежить від його номінальної вантажностіта конструкції кузова. Для зручності проведення розрахунків і скорочення часу на їх виконання числові значення Kвв розраховуються заздалегідь та вказуються у Збірнику норм завантаження боєприпасів на автомобілі, напівпричепи, причепи та тягачі. Норми завантаження РіБ вказуються в одиницях маси та штуках.
У службі РАО розрахунок бойових комплектів і військових запасів РіБ бригади та визначення потреби в транспортних засобах під час складання заявки на перевезення РіБ автомобільним транспортом, як правило, проводиться для одного типу транспортного засобу (зазвичай того, що становить основу в підрозділах підвезення бмз).
Розрахунки потреби сил і засобів медичної служби
Для того, щоб прийняти рішення, яке найбільше відповідає конкретній обстановці, начальник медичної служби здійснює низку розрахунків, які дозволяють судити про обсяг майбутньої роботи, про потребу в силах і засобах медичної служби та про забезпеченість ними.
Основою всіх розрахунків (потреби в засобах збору виносу (вивозу) уражених, у санітарному транспорті для медичної евакуації, в крові та кровозамінниках, антибіотиках тощо) є дані про можливу величину і структуру санітарних втрат в бою (операції).
Показники можливих санітарних втрат особового складу військ під час проведення бою (операції) слід розраховувати у відповідності з методикою, визначеною Генеральним Штабом Збройних Сил України, на підставі даних отриманих від командування. Якщо очікувані санітарні втрати визначити не можливо, то планування роботи медичних підрозділів, частин і закладів здійснюється шляхом визначення змісту і обсягу їх роботи при надходженні різної кількості поранених і хворих.
При оцінці організації тилу частини (бригади) аналізуються: існуюче розташування тилових частин і підрозділів, прийнятий та запланований для бою порядок підвозу матеріальних засобів, намічені шляхи підвозу та евакуації і можливості використання зворотних рейсів транспорту підвозу для евакуації поранених і хворих, організацію захисту, охорони та оборони тилу частини (бригади). На основі цієї оцінки уточнюються райони (рубежі) розгортання етапів медичної евакуації.
При оцінці сил і засобів медичної служби аналізуються:
укомплектованість підрозділів і частин медичної служби особовим
складом, транспортом і забезпеченість їх медичним майном; їх злагодженість
і бойовий досвід особового складу, стан майна та транспортних засобів;
розташування сил і засобів медичної служби, відповідність його характеру бойових дій, бойовим завданням частини (бригади)
і умовам обстановки;
ступінь заповнення медичних пунктів, медичних рот, лікувальних закладів пораненими і хворими, їх лікувально-евакуаційна характеристика; існуючий порядок медичної евакуації;
можливість використання засобів підсилення та місцевих ресурсів;
можливості медичної служби щодо надання медичної допомоги пораненим і хворим та їх евакуації, а також відповідність цих можливостей очікуваному обсягу роботи.
Для того щоб прийняти рішення, яке найбільше відповідає конкретній обстановці, начальник медичної служби здійснює низку розрахунків, які дозволяють судити про обсяг майбутньої роботи, про потребу в силах і засобах медичної служби та про забезпеченість ними.
Основою всіх розрахунків (потреби в засобах збору, виносу (вивозу) поранених, у санітарному транспорті для медичної евакуації, в крові та кровозамінниках, антибіотиках тощо) є дані про можливу величину і структуру санітарних втрат в бою (операції).
Показники можливих санітарних втрат особового складу військ під час проведення бою (операції) слід розраховувати у відповідності з методикою, визначеною Генеральним Штабом Збройних Сил України, на підставі даних, отриманих від командування. Якщо очікувані санітарні втрати визначити неможливо, то планування роботи медичних підрозділів, частин і закладів здійснюється шляхом визначення змісту і обсягу їх роботи при надходженні різної кількості поранених і хворих.
Наприклад. У підготовчий до оборонного бою період НМС механізованої бригади розробляє план медичного забезпечення бригади в обороні. При проведенні розрахунків можливих санітарних втрат він враховує:
особовий склад бригади налічує 5000 чол.;
бригада буде вести бойові дії в першому ешелоні АК на напрямку головного удару противника;
противник буде використовувати тільки вогнепальну зброю.
На підставі досвіду Другої світової війни, дослідницьких навчань, комп’ютерного моніторингу, регламентуючих документів санітарні втрати механізованої бригади в обороні від вогнепальної зброї противника складатимуть біля 6-10% від особового складу бригади.
Такім чином, можливі санітарні втрати бригади від вогнепальної зброї складатимуть 300-500чол.(6-10% від 5000).
Другій приклад. У підготовчий до оборонного бою період НМС механізованої бригади розробляє план медичного забезпечення бригади в обороні. При проведенні розрахунків можливих санітарних втрат від вогнепальної зброї він враховує:
особовий склад бригади налічує 5000 чол.;
противник може застосовувати всі види зброї.
Санітарні втрати механізованої бригади в обороні від вогнепальної зброї противника, якщо вона застосовується разом зі зброєю масового ураження, складатимуть біля 3-5% від особового складу бригади.
Такім чином, можливі санітарні втрати бригади від вогнепальної зброї, яка застосовується разом з ЗМУ, складатимуть 150-250чол.(3-5% від 5000).
Розрахунки потреби в засобах збору та виносу (вивозу) поранених зполя бою. При розрахунках потреби в засобах збору та виносу (вивозу) поранених зполя бою враховується, що виносу (вивозу) з поля бою підлягає 50% поранених, а решта 50% виходять самостійно.
Розрахунок потреби кількості ланок санітарів-носіїв. Потреба в силах та засобах виносу поранених з поля бою (осередків ураження) — кількість ланок санітарів-носіїв - розраховується по формулі:
С - кількість ланок санітарів-носіїв, необхідних для виносу поранених з поля бою;
СВ — санітарні втрати частини від звичайної зброї противника;
П- продуктивність ланки санітарів-носіїв (за день бою одна ланка санітарів-носіїв може винести 6-8 тяжкопоранених);
к - частка тих, хто потребує виносу;
к дорівнює 0,5 (тобто виносу з поля бою потребує 50 % загального числа поранених).
Розрахунок потреби кількості санітарних транспортерів. Кількість санітарних транспортерів розраховується по формулі:
С - кількість санітарних транспортерів, необхідних для вивозу поранених з поля бою;
СВ - санітарні втрати від звичайної зброї;
П- продуктивність одного санітарного транспортера за одиницю часу (за одну годину одним санітарним транспортером можна вивезти 4-10 тяжкопоранених, а за день бою - 36-48);
к - частка тих, хто потребує вивозу (дорівнює 0,5; тобто вивозу з поля бою потребують 50 % загального числа поранених).
Розрахунки потреби автомобільного транспорту. При проведенні розрахунку потрібно враховувати, що із загальної кількості поранених і хворих, які знаходяться в медичних підрозділах бригади, підлягають евакуації в медичну роту на санітарному транспорті 50-60%, а решта 40—50% поранених і хворих можуть бути евакуйовані транспортом загального призначення.
Розрахунок потреби кількості санітарних автомобілів. Кількість санітарних автомобілів, необхідних для евакуації поранених з МПБ до медичної роти, розраховується по формулі:
Са — потрібна кількість одиниць автомобільного санітарного транспорту;
к - коефіцієнт потреби в евакуації автомобільним санітарним транспортом (0,5-0,6);
с - можливі санітарні втрати за день бою;
р - плече евакуації (для бригади 20 км);
Мс — евакоємність санітарного автомобіля (УАЗ-3962 - 5 чол.);
Д - середня величина добового пробігу санітарного автомобіля (для бригади 100-150 км).
Розрахунок потреби в транспорті загального призначення. Кількість транспорту загального призначення (вантажних автомобілів), необхідного для евакуації поранених з МПБ до медичної роти за день бою, розраховується по формулі (в машинорейсах):
Т— потреба в транспорті загального призначення;
к — коефіцієнт потреби (0,4-0,5).
СВ - санітарні втрати бригади від звичайної зброї;
М - евакоємкість вантажного автомобіля (в середньому 12-15 чол.).
Розрахунок кількості лікарських бригад, необхідних для надання першої лікарської допомоги. Кількість лікарських бригад, необхідних для надання першої лікарської допомоги пораненим звичайною зброєю, в повному обсязі розраховується за формулою:
Лбр - потреба в лікарських бригадах;
СВ - кількість санітарних втрат від звичайної зброї противника;
Т, - час, необхідний для надання допомоги одному пораненому (20 хв. або 0,3 години);
к - частка тих, хто потребує надання медичної допомоги ( 40% - в повному обсязі від числа поранених і хворих, що надійшли);
Т— тривалість роботи лікарських бригад за добу (16 годин).
Розрахунок кількості хірургічних бригад, необхідних для надання кваліфікованої медичної допомоги пораненим в медичній роті. Кількість хірургічних бригад, необхідних для надання кваліфікованої хірургічної допомоги пораненим в медичній роті по невідкладним показанням розраховується по формулі:
Хбр- потреба в хірургічних бригадах;
СВ — санітарні втрати від звичайної зброї противника;
к - частка тих, хто потребує кваліфікованої хірургічної допомоги (12-15% - в скороченому обсязі за життєвими показаннями, 35% - в скороченому обсязі, 50% - в повному обсязі від звичайної зброї);
Ті — час, необхідний для надання кваліфікованої хірургічної допомоги одному пораненому (до 1,5 год.);
Т- тривалість робочого дня хірурга (16 год.).
Розрахунок кількості терапевтичних бригад, необхідних для надання кваліфікованої медичної допомоги ураженим СДОР та ОР в медичній роті:
Тбр— потреба в терапевтичних бригадах;
СВ — санітарні втрати від ураження сильнодіючими отруйними речовинами;
к — частка тих, хто потребує кваліфікованої терапевтичної допомоги (70-100%);
Ті - час, необхідний для надання кваліфікованої терапевтичної допомоги одному ураженому (0,1 години);
Т - час, на протязі якого кваліфікована терапевтична допомога повинна надаватись всім ураженим (2 години).
1 2 3 4 5 6 7